Рішення

від 03.11.2017 по справі 297/2212/17

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/2212/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого Ільтьо І. І.,

при секретарі Куні О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом Релігійної громади Реформатської церкви с. Бадалово в особі ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бадалівської сільської ради та ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

Релігійна громада Реформатської церкви с. Бадалово в особі ОСОБА_1 звернулася в Берегівський районний суд з позовом до виконавчого комітету Бадалівської сільської ради ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21.01.1992 року була здійснена Державна реєстрація Релігійної громади Реформатської церкви с. Бадалово Берегівського району. Рішенням Бадалівської сільської ради № 399 від 14.07.2014 року релігійній громаді Реформатської церкви с. Бадалово Берегівського району була надана в постійне користування земельна ділянка за адресою с. Бадалово, вул. Мартірок, 93 А, площею 0,0987 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, кадастровий номер земельної ділянки 2120481200:10:002:0033.

У 2007 році під меценатством ОСОБА_2 господарським способом збудована котельня. У подальшому, в листопаді 2016 року, при виготовленні Берегівським БТІ технічного паспорту на будівлю церкви встановлено, що котельню збудовано без дозвільних документів.

Рішення суду необхідно позивачу для реєстрації права власності на вказану будівлю церкви, оскільки їм було відмовлено в цьому з тих підстав, що дана будівля церкви належним чином не зареєстрована.

Представник позивача ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача виконавчого комітету Бадалівської сільської ради в судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій просить розглянути справу без їх участі та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак згідно поданої заяви просить розглянути справу у його відсутності та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що будівля церкви у с. Бадалово Берегівського району збудована 1799 року та знаходиться вона за адресою с. Бадалово, вул. Мартірок, 93 А, Берегівського району, Закарпатської області, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 13).

Рішенням Бадалівської сільської ради № 399 від 14.07.2014 року позивачу надана в постійне користування земельна ділянка за адресою с. Бадалово, вул. Мартірок, 93 А, площею 0,0987 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, кадастровий номер земельної ділянки 2120481200:10:002:0033, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 9).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем ОСОБА_2 у 2007 році господарським способом збудована котельня для Реформатської церкви с. Бадалово (а.с. 10).

За правилами встановленими нормами ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належне затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Однак, у відповідності до положень ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухомі майно.

Крім того, положеннями ч.5 ст.376 ЦК України також передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно з нормами ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, в тому числі, релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Частиною 1 ст.61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.174 ЦПК України).

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт, визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.61 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем у справі і з цих підстав задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 328, 392, 1261, 1268 ЦК України , ст.ст. 3, 6, 8, 10, 11, 57-60, 61, 64, 174 , 197 ч.2, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за Релігійною громадою Реформатської церкви с. Бадалово Берегівського району право власності на культову споруду - будівлю реформатської церкви, яка знаходиться за адресою с. Бадалово, вул. Мартірок, 93 А, Берегівського району, Закарпатської області, і складається із будівлі церкви під літерою А площею 227,7 кв.м., котельні під літерою Б , хвірток № 1-2, огорожі № 3 та тротуару під літерою І .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_3.