Постанова

від 02.11.2017 по справі 816/1724/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1724/17 Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 15347" про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2017 року Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 15347" про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, за період липень-вересень 2017 року у загальній сумі 7655,49 грн.

В обґрунтування позовної вимоги позивачем зазначено, що Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство № 15347" не погасило заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, яка за липень, серпень та вересень 2017 року склала 7655,49 грн. Оскільки вказана сума витрат не сплачена відповідачем самостійно, ця сума підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, заявивши клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 5/.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні свого уповноваженого представника не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином /а.с. 43/.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене та на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини 1 статті 41 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство № 15347" (ідентифікаційний код 03399439) зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Кременчуцькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області з 20.03.1991 /а.с. 6, 26/.

Пунктами "б" - "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII визначено підстави та категорії працівників, які мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV /в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, відносно осіб, які набули право на отримання пенсій за віком на пільгових умовах, що передбачені статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зберігається той порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій, який діяв до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто до 01.01.2004.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР.

Пунктами 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: 1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно з пунктом 1 статті 2 вказаного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 1 статті 4 цього ж Закону встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відповідач віднесений законодавцем до кола осіб, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та обтяжений обов'язком відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України витрати по доставці та виплаті пенсій, що були призначені особам, які знаходились з ним у трудових правовідносинах і внаслідок цього набули та реалізували право на отримання пенсій відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (надалі по тексту - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є: страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пунктів 6.4, 6.7 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій /пункт 6.4/; підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах /пункт 6.7/.

Судом встановлено, що Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області надіслано Приватному акціонерному товариству "Автотранспортне підприємство № 15347" розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з травня 2017 року за вих. №11774/10-27 від 15.05.2017 /а.с. 16-17/.

Вказаний розрахунок отриманий уповноваженою особою відповідача, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою про одержання, копія якого наявна у справі /а.с. 18 /.

Відповідно до розрахунку місячні розміри фактичних витрат на виплату та доставку пенсій працівникам відповідача склали: ОСОБА_1 - 1612,19 грн, ОСОБА_2 - 603, 44 грн, ОСОБА_3 - 336,20 грн.

Правових підстав для сумнівів у правильності обчислення витрат на виплату пенсій суд не має, оскільки визначені суб'єктом владних повноважень у розрахунку місячні розміри плати відповідачем не спростовані, а відомості щодо скасування вказаного розрахунку у судовому порядку матеріали справи не містять.

Судом з'ясовано, що фізичні особи, відносно яких позивачем здійснено розрахунок суми витрат, працювали на підприємстві відповідача. Пенсії працівникам були призначені пенсійним фондом протоколами та розпорядженнями на підставі виданих відповідачем довідок, уточнюючих особливий характер роботи та стаж /а.с. 48-62/.

Як свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення від 10.07.2017 № 16343/10.1-09, від 09.08.2017 № 18940/101-09 та від 12.09.2017 № 21359/10.1-09, що надсилалися відповідачу у липні, серпні та вересні 2017 року, визначені пенсійним фондом місячні розміри фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_1 в 1612,19 грн, ОСОБА_2 в 603, 44 грн, ОСОБА_3 в 336,20 грн залишалися незмінними і підлягали сплаті відповідачем за липень, серпень та вересень 2017 року у загальній сумі 2551,83 грн/а.с. 9-14, 46,47/.

Доказів оплати спірної суми заборгованості (2551,83 грн х 3 = 7655,49 грн), виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відповідач до суду не подав, а судом самостійно при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України таких доказів не виявлено.

Наявність у відповідача спірної суми заборгованості за період з липня по вересень 2017 року підтверджується витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 та письмовими поясненнями позивача /а.с. 45, 65/.

Факт понесення витрат органом Пенсійного фонду підтверджено листом Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 19.10.2017 № 23950/13-09 /а.с.27/.

За таких обставин та у силу положень статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заявлена у позові вимога є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7 - 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 15347" про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 15347" (код ЄДРПОУ 03399439) на користь Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40367050, місцезнаходження вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, за період з липня по вересень 2017 року у сумі 7655 грн 49 коп. (сім тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень сорок дев`ять копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Н.І. Слободянюк