Ухвала

від 30.10.2017 по справі 911/3061/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" жовтня 2017 р. Справа № 911/3061/17

Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. розглянувши у відкритому судовому засідання заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КВС-України про вжиття заходів забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КВС-України , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю СКЛ Агро , с.Соколівка Васильківського району Київської області

про стягнення 156 677,70грн

За участю представників від:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 24.01.2017, а.с.43-44);

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

12.10.2017 до Господарського суду Київської області (далі-суд) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю КВС-України (далі - позивач, ТОВ КВС-України ) до Товариства з обмеженою відповідальністю СКЛ Агро (далі-відповідач), у якій просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 136 800,00грн, 3 747,95грн пеню, 13 680,00грн штраф, 449,75грн три відсотка річних, 2 000,00грн збитків, 2 350,17грн судові витрати.

Ухвалою суду від 13.10.2017 порушено провадження у справи і призначено її до розгляду на 30.10.2017.

Під час судового засідання представник позивача заявив суду заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на всі грошові кошти ТОВ СКЛ Агро в національній та іноземній валюті на всіх рахунках ТОВ СКЛ Агро та його філій, які відкриті або будуть відкриті, та зокрема, накласти арешт на рахунок ТОВ СКЛ Агро у ПАТ Укрсоцбанк , МФО 300023, р/р 26007011988177.

В обґрунтування зазначеної заяви зазначає, що має побоювання щодо виконання рішення в даній справі, у зв'язку з відсутністю у відповідача нерухомого майна, на яке не можливо буде звернути стягнення. Крім того, протягом строку існування спірної заборгованості відповідач систематично та послідовно приймає заходи спрямовані на ухилення від погашення заборгованості за договором. З огляду на викладе, просить заяву задовольнити.

Розглянувши вказану заяву та наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Виходячи з приписів ст.ст. 1, 2 ГПК України, головним завданням господарського судочинства є забезпечення ефективності захисту порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів суб'єктів господарських відносин. Одним із засобів захисту та забезпечення поновлення порушених прав і законних інтересів є забезпечення позову, головною метою якого є гарантування можливості реалізації позовних вимог (можливість виконання рішення суду, а також сприяння збереженню певного існуючого стану відповідача до винесення судового рішення).

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Суд звертає увагу заявника на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника про забезпечення позову, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а також імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Крім того, суд зазначає, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована поданням належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення та інші обставини.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову. У даному випадку тягар доказування покладається на позивача.

В обґрунтування своїх побоювань, позивач не надав суду жодного доказу, які б вказували на імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Ураховуючи те, що позивач не довів суду, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд не вбачає підстав для вжиття заходів до забезпечення позову та відмовляє у задоволенні відповідної заяви.

Крім того, суд зазначає, що заяву про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду. Аналогічна позиція викладена у п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011.

Керуючись ст.ст. 33, 66, 86 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ КВС-України про забезпечення позову відмовити.

Суддя О.С. Янюк