Ухвала

від 02.11.2017 по справі 817/210/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"02" листопада 2017 р. Справа № 817/210/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" травня 2017 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Арт-Майстер" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Арт-Майстер" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2016 року № 0000691400 про збільшення грошового зобов'язання за платежем: Податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 872 143 грн. основного платежу.

05.05.2017 року ПП "Арт-Майстер" було подано заяву про збільшення позовних вимог в якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2016 року № 0000681400 про збільшення грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість в розмірі 971 454 грн. основного платежу і в сумі 242863,50 грн. застосованої штрафної санкції.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області №0000681400, № 0000691400 від 27.12.2016 року

Присуджено на користь позивача Приватного підприємства "Арт - Майстер" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 31 296 грн. 91 коп.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що 17.10.2016 року ДПІ у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненської області було винесено податкові повідомлення-рішення за №0000521400 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: Податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1 308 214,00 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 872 143 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 436 071 грн. та №0000531400 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: Податок на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 1 450 181 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 971 454 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 485 727 грн.

Позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Рівненській області.

Рішенням про результати розгляду скарги від 20.12.2016 року №558/10с/17-00-10-03/162 скаргу ПП "Арт-Майстер" задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області від 17.10.2016 року №0000531400 в частині визначення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 242 863,50 грн. застосованої штрафної санкції та від 17.10.2016 року №0000521400 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 436 071 грн. застосованої штрафної санкції. В решті податкові повідомлення-рішення залишенні без змін, а скарга без задоволення.

Враховуючи рішення про результати розгляду скарги від 20.12.2016 року №558/10с/17-00-10-03/162, 27.12.2016 року ДПІ у м. Рівному було винесено податкові повідомлення-рішення №0000691400 про збільшення грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 872 143 грн. основного платежу №0000681400 про збільшення грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість в розмірі 971 454 грн. основного платежу і в сумі 242 863,50 грн. застосованої штрафної санкції.

Рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 10.02.2017 року №2618/6199-99-11-01-01-25, ДФС України було частково задоволено скаргу ПП "АРТ-Майстер" та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному від 17.10.2016 року №0000521400, з урахуванням рішення, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, в частині донараховань податку на прибуток по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь ТОВ "Аякс Матеріал" і не встановлено наявність дебіторської заборгованості за 2015 рік, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. рівному від 17.10.2016 року №0000531400, з урахуванням рішення, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги - залишено без змін.

Не погодившись із даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Як встановлено судом, підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки акта документальної невиїзної перевірки від 04.10.2016 року за №97/17-16-14-00/32300300 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Аякс Матеріал" (код ЄДРПОУ 39473492) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Зокрема, документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення п.п.134.1.1. п.134.1ст.134 Податкового кодексу України, п.5-9 П(С)БО №16 "Витрати", а саме ПП "Арт-Майстер" занижено значення рядка 02 "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначене у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) за 2015 рік на суму 4 845 266 грн., а також порушення абз.1 п.198.6 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме ПП "Арт-Майстер" завищено податковий кредит по операціям з ТОВ "Аякс Матеріал" в сумі 971 453,29 грн., у т.ч. в січні 2015 року в сумі 124 666,67 грн., березні 2016 - 715 485,86 грн., квітні 2015 року - 131 300,76 грн.

Висновки податкового органу щодо заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість зводяться до того, що згідно інформаційної довідки від 22.09.2015 року №1165/17-12-15/39473492 наданої ДПІ у Рівненському районі про результати відпрацювання ТОВ "Аякс Матеріал" (код ЄДРПОУ 39473492) по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за звітні періоди 01.2015, 03.2015, 05.2015 встановлено, що одним із основних постачальників ТМЦ у січні 2015 року для ТОВ "Аякс Матеріал" було ТОВ "Ель Торо", яке перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва, стан платника - "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Дане підприємство реалізувало ТМЦ у січні 2015 року для ТОВ "Аякс Матеріал" на суму 1 614 038,46 грн. ТОВ "Ель Торо" не подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2015 року.

В березні 2015 року основним із постачальників ТОВ "Аякс Матеріал" було - ТОВ "С.І.С." (код 36922004). Вказане підприємство перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва, стан платника - "8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

За результатами відпрацювання ТОВ "С.І.С." ДПІ у Печерському районі м. Києва складено довідку від 10.06.2015 року за №984/7/26-55-22-09, якою не підтверджено здійснення господарських відносин з покупцями та постачальниками за березень 2015 року.

Враховуючи обставини, викладені в акті перевірки ДПІ у м. Рівному стверджує, що ПП "АРТ-Майстер" придбало товари (роботи, послуги) умовно отримані від ТОВ "Аякс Матеріал".

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Таким чином, на думку суду, вирішення вказаної справи залежить від доведення позивачем реальності вчинення господарської операції, а саме придбання ТМЦ у ТОВ "Аякс Матеріал" та підтвердження використання таких ТМЦ у власній господарській діяльності ПП "Арт Майстер".

Відтак, судом встановлено, що ПП "АРТ-Майстер" як юридична особа зареєстроване 26.12.2002, номер запису: 1 598 120 0000 000157.

Одним із видів діяльності юридичної особи згідно КВЕД:2012 є оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

Зокрема, встановлено, що ПП "Арт-Майстер" займається реалізацією пасхальних виробів та інших продуктів харчування (желатин, лимонна кислота, лавровий лист, спеції та інші пряності, харчові добавки, барвники тощо). У січні-березні 2015 року основним постачальником позивача був ТОВ "Аякс Матеріал".

Вказана юридична особа зареєстрована у встановленому законом порядку, має відповідну право- і дієздатність. Судом встановлено, що будь-якого вироку суду чи іншого рішення суду стосовно посадових та службових осіб вказаного суб'єкта господарювання з приводу ведення ним незаконної господарської діяльності не має.

На підтвердження реальності придбання ТМЦ у ТОВ "Аякс Матеріал" позивачем долучено до справи копію договору купівлі-продажу №0112 від 01.12.2014, копії видаткових та податкових накладних, а також копії податкових декларацій з податку на додану вартість, які підтверджують включення даних податкових накладних до податкового кредиту відповідних періодів.

Зокрема, згідно видаткових та податкових накладних позивачем було придбано у ТОВ "Аякс Матеріал" 15.01.2015 року на суму 67 200 грн., у т.ч. ПДВ 11200, 16.01.2015 року на суму 63 700 грн., у т.ч. ПДВ 10 616,67 грн., 19.01.2015 року на суму 72 800 грн., у т.ч. ПДВ 12 133,33 грн., 20.01.2015 року на суму 76300 грн., у т.ч. ПДВ на суму 12 716,67 грн., 21.01.2015 року на суму 97 500 грн., у т.ч. ПДВ на суму 16 250 грн., 22.01.2015 року на суму 108 750 грн., у т.ч. ПДВ 18125 грн., 23.01.2015 року на суму 93 750 грн., у т.ч. ПДВ 15625 грн., на суму 49 840 грн., у т.ч. ПДВ на суму 8306,67 грн., 26.01.2015 року на суму 37 450 грн.. у т.ч. ПДВ 6241,67 грн., на суму 52710 грн., у т.ч. ПДВ 8785 грн., 27.01.2015 року на суму 16 520 грн., у т.ч. ПДВ 2753,33 грн., на суму 11 480 грн., у т.ч. ПДВ на суму 1913,33 грн., 10.03.2015 року на суму 231 000 грн. у т.ч. ПДВ 38500 грн., 11.03.2015 року на суму 299 004 грн., у т.ч. ПДВ 49 834 грн., 11.03.2015 року на суму 624 000 грн., у т.ч. ПДВ 104 000 грн., 11.03.2015 року на суму 762 000 грн., у т.ч. ПДВ 127 000 грн., 11.03.2015 року на суму 426 000 грн., у т.ч. ПДВ 71 000 грн., 11.03.2015 року на суму 556 205,16 грн., у т.ч. ПДВ 92700,86 грн., 11.03.2015 року на суму 612 504 грн., у т.ч. ПДВ 102 084 грн., 25.03.2015 року на суму 337 200 грн.. у т.ч. ПДВ на суму 56 200 грн., 26.03.2015 року на суму 356 994 грн., у т.ч. ПДВ 59499 грн., 27.03.2015 року на суму 88008 грн., у т.ч. ПДВ на суму 14 668 грн., 24.04.2015 року на суму 486 000 грн., у т.ч. ПДВ 81 000 грн., на суму 41 804,16 грн., у т.ч. ПДВ 6967,36 грн., 30.04.2015 року на суму 260 000,40 грн., у т.ч. ПДВ на суму 43 333,40 грн.

Станом на 24.02.2016 року в ПП "Арт-Майстер" рахувалася кредиторська заборгованість в розмірі 5 492 439,32 грн. перед ТОВ "Аякс Матеріал".

В подальшому ТМЦ які були придбані у ТОВ "Аякс Матеріал" були використані у власній господарській діяльності ПП "Арт-Майстер".

Зокрема, з пояснень представника позивача судом встановлено, що придбані ТМЦ зберігались на складі позивача у приміщенні, яке він орендує згідно договору суборенди від 31.12.2013 року у ТОВ "Вест Фуд Інвест", який містить у матеріалах справи. Дане приміщення розташоване по вул. Дворецька, 120 М у м. Рівному, площею 100 кв. м і є одночасно юридичною адресою ПП "Арт-Майстер".

З ТОВ "Вест Фуд Інвест" позивачем було укладено договір надання послуг від 03 січня 2012 року за умовами якого ТОВ "Вест Фуд Інвест" по замовленню позивача надає послуги з виготовлення, фасування та пакування харчових продуктів з матеріалів Замовника (Давальницька сировина), а замовник приймає та оплачує вказані надані послуги згідно умов цього Договору.

Тобто, позивач фактично у ТОВ "Аякс Матеріал" купував готову сировину (харчові продукти, добавки) та здійснював наступне фасування та пакування цих продуктів харчування і добавок та в подальшому здійснював наступний продаж цих товарів.

Зокрема, судом встановлено, що ПП "Арт-Майсетр" до суду (і до перевірки) надано копії актів списання ТМЦ у виробництві за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року, якими підтверджено факт використання придбаних у ТОВ "Аякс Матеріал" ТМЦ у виробництві і їх подальше списання.

Основними покупцями позивача виступали наступні юридичні особи: ТОВ "Фоззі-Фуд", ТОВ "Експансія", ПП "Таврія Плюс", ТОВ "Епіцентр К", ТОВ "Копійка-Р", ТОВ "Таврія-В", ТОВ "Адвентіс", ТОВ "Українські продуктові традиції", ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У.", ТОВ "Симпатик", ПрАТ "Нова лінія", ТОВ "Новус Україна", ТОВ "Копійка-Центр", ТОВ "Київське", ТОВ "Ріал Трейд" та інші.

В матеріалах справи наявні копії всіх договорів із вказаними покупцями, а також копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних на переміщення ТМЦ та копії довіреностей на отримання ТМЦ.

Також, позивачем долучено суду копії банківських виписок за період з 01.01.2015 по 01.06.2016 року, що підтверджують оплату зі сторони даних покупців придбаних ТМЦ, а також часткову оплату товару зі сторони ПП "АРТ-Майстер" на ТОВ "Аякс Матеріал".

З пояснень представника позивача вбачається, що якщо проаналізувати реалізацію ТМЦ ПП "Арт-Майстер", то найбільша реалізація відбулась у березні 2015 року. Як пояснив позивач, це обумовлюється тим, що основними товарами, які продавав позивач були сезонні товари, продукти харчування, а саме пасхальні вироби та інші продукти харчування, барвники, наклейки, плівки тощо, найбільша реалізація яких здійснюється саме переддень свята Великдень. У 2015 році свято Великодня припало саме на 05 квітня, тому і найбільша реалізація відбулась у березні 2015 року. У інші місяці, а саме після березня 2015 року до грудня 2015 року позивач реалізовував інші ТМЦ, які не пов'язані із сезонним продажем, а саме харчові добавки, барвники, лимонну кислоту, лавровий лист, желатин тощо.

Оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201 "Місця зберігання: ТМЦ" підтверджується наявність та зберігання ТМЦ придбаних у ТОВ "Аякс Матеріал" на складі ПП "Арт Майстер".

Таким чином, суд погоджується з твердження позивача про безпідставність висновків податкового органу щодо безтоварності господарської операції ПП "Арт-Майстер" з ТОВ "Аякс Матеріал".

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" 16.07.1999 року № 996-XIV, із змінами і доповненнями (далі - Закон), визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року N 88, із змінами і доповненнями, передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 цього Положення).

Статтею 9 Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку.

Досліджені судом видаткові накладні та інші первинні документи відповідають вимогам ч.2 ст.9 вказаного Закону, п.201.1 ст.201 ПК України та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку № 88 щодо наявності в них необхідних реквізитів.

Усі господарські операції підтверджені первинними документами, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та ПК України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно із частиною 2 статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Колегія суддів зазначає, що ПК України не ставить в залежність виникнення у платника права на формування розміру витрат від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

ПК України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформлених первинних документів, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Суд не знаходить обґрунтованих підстав вважати нереальність здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами, та не ставить в залежність добросовісність платника податку - позивача по справі від можливого невиконання податкових обов'язків його контрагентом.

Крім того, чинним законодавством України на покупця товару, послуг - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту перевіряти дотримання постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Так, у постанові від 11 грудня 2007 року Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на наявні пояснення ОСОБА_7, відібрані в ході досудового слідства по кримінальному провадженню №32016180000000001 від 06.01.2016 року як власника автомобіля НОМЕР_3 Мерседес Бенц, який вказується в товарно-транспортних накладних на підставі яких переміщувався товар зі складу ТОВ "Аякс Матеріал" до ПП "Арт-Майстер", де дана особа зазначила, що вказаний автомобіль не надавав в оренду/суборенду протягом 2015 року, найманих працівників не має, водій ОСОБА_4 йому не знайомий, оскільки така інформація не є об'єктивною та достовірною, позаяк відповідні пояснення можуть бути надані з метою уникнення для себе негативних кримінально-правових наслідків. (Ухвала ВАСУ від 05.08.2015 № К/800/4060/14, від 09.12.2015 № К/800/18365/14).

Колегія суддів вважає, що відомості отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків до їх закріплення процесуальним шляхом, оскільки такі відомості отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства не є доказами, а лише відомостями про джерело таких фактів. Така сама позиція закріплена і в ухвалі ВАСУ від 30.11.2015 № К/800/5195/14. Обов'язковий для адміністративного суду є лише вирок у кримінальній справі, в якому встановлено ті чи інші обставини, що стосуються суті спору.

Також безпідставними є посилання апелянта на відсутність реального настання правових наслідків, обумовлених договорами, з підстав відсутності необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб'єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами, як не має такого значення і наявність чи відсутність суб'єктів за юридичною адресою.

Таким чином, реальність вчинення господарських операцій ПП "Арт-Майстер" та ТОВ "Аякс Матеріал" підтверджується документально, так само як і наступна реалізація ТМЦ контрагентам-покупцям, факти які викладені в матеріалах справи не спростовують даних обставин та не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права, а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення є незаконними.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" травня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: А.Ю.Бучик

С.М. Шевчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Арт-Майстер" вул.Дворецька,120-М,м.Рівне,33000

3- представнику ОСОБА_9 АДРЕСА_1

4- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

- ,