Ухвала

від 30.10.2017 по справі 804/7029/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 жовтня 2017 р. Справа № 804/7029/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши у місті Дніпро матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФХК 2005 до Заводського відділу державної виконавчої служби м. Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФХК 2005 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби м. Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, у якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Заводського відділу державної виконавчої служби м. Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області;

- зобов'язати Заводський відділ державної виконавчої служби м. Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зняти арешт з майна Товариства з обмеженою відповідальністю ФКХ 2005 (код ЄДРПОУ 33808708, 49000, м. Дніпро, вул. Гоголя ,буд.15а), а саме: комплекс автозаправної станції, що складається з автозапрвки літ.А, авто майстерні літ.Б, вбиральні літ.В, навіть літ. Г, замовлення І, колонки ІІ-V, адреса: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вулиця Сагайдачного, буд.18, накладений постановою б/з, 23.10.2006 року, ВДВС Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська, Дніпропетровська область, виконавець С.В. Вишняков.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів за Товариством з обмеженою відповідальністю ФХК 2005 зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме автозаправної станції, що складається з автозаправки літ.А, авто майстерні літ.Б, вбиральні літ.В, навіть літ.Г, замовлення І, колонки ІІ-V, адреса: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вулиця Сагайдачного, буд.18.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно підстави обтяження згідно ухвали Криворізького райсуду від 12.10.2004 року накладено арешт на нерухоме майно, яке належить Приватному підприємству Технопромгруп (код 32293388, 51937, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Перемоги, буд. 13, кв. 56), проте, в Єдиному державному реєстрі 02.09.2008 року внесено запис про припинення юридичної особи.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі суд враховує таке.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Так, пунктами 1 та 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Порядок оскарженням рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, одночасно регулюються процесуальним законодавством різних судових юрисдикцій, а саме, нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 02.06.2016 року №1404-VIII), рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Зі змісту позову та наданих документів вбачається, що позивач не є стороною виконавчого провадження або особою, яка залучена до проведення виконавчих дій.

Разом з цим, предметом спору у цій справі є право власності на майно та звільнення його з-під арешту. Тобто, в даному випадку існує спір про право, що в свою чергу виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відсутні ознаки публічно-правового спору, обов'язкова наявність якого передбачена статтями 2, 3 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження від 16 грудня 2003 року №14 зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 15 ЦПК, ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Згідно положень статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно ч.2 ст.114 Цивільного процесуального кодексу України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Отже, із цим адміністративним позовом позивач має звертатися до місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку відмову у відкритті провадження у справі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Відповідно до частиною другою статті 7 Закону України Про судовий збір встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Згідно з ч.3 ст.7 Закону України №3674-VI повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до абз.1 п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

За таких обставин суд дійшов висновку про повернення позивачу сплаченого судового збору у розмірі 3200,00 грн., сплаченого згідно квитанції № 399094 від 26.10.2017 року.

Керуючись статтями 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №804/7029/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФХК 2005 до Заводського відділу державної виконавчої служби м. Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ФХК 2005 (код ЄДРПОУ 33808708) суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3200,00 (три тисячі двісті гривень), сплаченого згідно квитанції № 399094 від 26.10.2017 року.

Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи підлягає в порядку цивільного судочинства за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання її копії.

Суддя Л.Є. Букіна