Постанова

від 30.10.2017 по справі 826/9239/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2017 року № 826/9239/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МАЙ до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю МАЙ (далі - позивач, ТОВ МАЙ ) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 16.11.2015 №26540-25 про сплату податкового боргу в розмірі 81 745,75 грн. та рішення від 24.11.2015 №3109/26-59-16-21 про опис майна в податкову заставу, прийняті відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення норм податкового законодавства України сформовану податкову вимогу про сплату податкового боргу та складено рішення про опис майна у податкову заставу, що порушують його права та законні інтереси. Зокрема, позивач зазначив, що податковий борг виник на підставі податкового повідомлення-рішення, яке є скасованим у судовому порядку, отже у позивача відсутня несплачена узгоджена сума грошового зобов'язання, як наслідок, відсутній податковий борг.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмових заперечень проти позову до суду не надав.

Виходячи з положень частини 6 статті 128 КАС України, за згодою сторін судом ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ МАЙ зареєстроване Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 07.09.1999 за №10741200000003517. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 30524077.

У зв'язку з наявністю заборгованості перед бюджетом зі сплати податків і зборів, відповідачем виписана податкова вимога від 16.11.2015 № 26540-25 про сплату податкового боргу на суму 81 745,75 грн. та попереджено, що починаючи з 14.07.2015 року на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховуються пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України, органом державної податкової служби буде здійснено опис майна у податкову заставу.

В подальшому, відповідачем винесено рішення від 24.11.2015 №3109/26-59-16-21 про опис майна у податкову заставу.

Позивач вважає, що у зв'язку з тим, що у нього відсутній податковий борг перед бюджетом, відповідач незаконно виніс протиправні податкову вимогу та рішення про опис майна, у зв'язку з чим звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У зв'язку з цим та відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні в силу закону вважається неузгодженим та, відповідно, не набуло статусу податкового боргу.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачу виставлена податкова вимога від 16.11.2015 №26540-25 про сплату податкового боргу в сумі 81 745,75 грн., в тому числі за основним платежем - 66 601,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 144,75 грн.

В той час, з матеріалів справи вбачається, що вказаний податковий борг виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.06.2013 №0000802290, яким ТОВ МАЙ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 81 745,75 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 66 601,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 144,75 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ МАЙ щодо взаємовідносин з ТОВ Росаріо та ТОВ Євросонік за період з 01.10.2010 по 30.06.2011 на підставі акту від 23.05.2013 № 1507/22-90/30524077.

Між тим, згідно наявних доказів у справі видно, що ТОВ Май оскаржено податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 № 0000802290 в судовому порядку.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2015 в адміністративній справі №826/19820/14 у задоволенні позову ТОВ МАЙ відмовлено. Водночас, зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що судом відмовлено в задоволенні позовних вимог у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Як встановлено судом, ОВ Май оскаржувалось податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 № 0000802290 в адміністративному порядку.

Головним управлінням Міндходів у м. Києві 08.07.2013 прийнято рішення № 1807/10/26-15-10-04-04, яким продовжено строк розгляду первинної скарги ТОВ МАЙ до 30.08.2013 (включно).

Натомість, як встановлено судом та не спростовано ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві у судовому засіданні, рішення щодо розгляду первинної скарги ТОВ Май на податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 № 0000802290 прийнято не було та, відповідно, не надіслано Головним управлінням Міндоходів у м. Києві позивачу.

За таких обставин, в силу положень статті 56.9 Податкового кодексу України, суд прийшов до висновку, що первинна скарга ТОВ МАЙ від 02.07.2013 (вих. № 23) на податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 № 0000802290 вважається повністю задоволеною та за вказаних обставин, на переконання суду, відсутній предмет спору, а тому відмовлено у задоволенні позову.

Згідно наявного, у матеріалах даної справи, листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2016 №826/19820/14/7240/16 постанова Окружного адміністративного суду міста від 27.02.2015 в адміністративній справі №826/19820/14 набрала законної сили 24 березня 2015 року.

Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, постановою суду в адміністративній справі №826/19820/14, яка набрала законної сили, встановлено факт скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2013 № 0000802290 в силу положень пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки Головним управлінням Міндоходів у м. Києві не прийнято відповідного рішення за наслідками розгляду первинної скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 № 0000802290.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що сума, визначена податковим повідомленням-рішенням від 18.06.2013 № 0000802290, яка зазначена в оскаржуваній податковій вимозі не являється податковим боргом, оскільки є неузгодженою.

За таких обставин, відповідачем протиправно винесено податкову вимогу про сплату податкового боргу у розмірі 81 745,75 грн. без урахування всіх обставин, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Враховуючи те, що встановлено відсутність податкового боргу у позивача в сумі 81 745,75 грн. та протиправність винесення податкової вимоги, суд вважає, що відповідач при винесенні рішення про опис майна у податкову заставу діяв з порушенням вимог податкового законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість, доказів, які спростовували б доводи позивача відповідач суду не надав.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16.11.2015 №26540-25 про сплату податкового боргу в розмірі 81 745,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.11.2015 №3109/26-59-16-21 про опис майна в податкову заставу.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МАЙ (код ЄДРПОУ 30524077) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2756,00 грн. за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя І.А. Качур