Рішення

від 30.10.2017 по справі 910/14211/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14211/17 30.10.17 р.

За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Кон"

про стягнення 1 235 240,11 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Акімова А.В. за довіреністю № 171 від 26.12.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Кон" про стягнення 1 235 240,11 грн.

Ухвалою суду від 23.08.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.09.2017 р.

07.09.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.09.2017 р. подала клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою суду від 07.09.2017 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 11.10.2017 р.

02.10.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 11.10.2017 р. представник відповідача не з'явився, проте 11.10.2017р. через відділ діловодства суду від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.10.2017 р. розгляд справи відкладено на 30.10.2017 р.

У судовому засіданні 30.10.2017 р. представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 30.10.2017 р. повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом матеріалів не надав; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками адресат вибув , адресат відсутній і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році , п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році , п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України ).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 30.10.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.02. 2007 року між Комунальним підприємством Київський метрополітен (надалі - позивач, Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС-КОН (надалі - відповідач,Сторона-2) укладено Договір № 001-07 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Сторона-1 надає Стороні-2 право використання тунелів, станцій та споруд Комунального підприємства Київський метрополітен для прокладання, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю (надалі - Кабель), згідно з проектно-конструкторською документацією.

Відповідно до п. 1.1.1 та п. 1.1.2 Договору сторони погодили, що Кабель Сторони-2 прокладається в усіх тунелях, станціях та спорудах Сторони-1, включаючи стволи шахт, прохідні вирубки, вентиляційні вузли, колектори та кабельні колектори похилого ходу, з урахуванням майбутнього розвитку тунелів та станцій Сторони-1, в порядку, встановленому даним Договором. Місця прокладання Кабеля та його довжина визначаються відповідно до розробленої та узгодженої Сторонами проектно - конструкторською документацією.

Згідно п. 1.3 Договору Сторона-1 здійснює технічне обслуговування тунелю та зовнішнє обслуговування кабелю, який прокладено відповідно до проектно - конструкторської документації Стороною-2 у тунелях, станціях та спорудах Сторони-1.

Згідно п. 1.4 та п. 1.4.1 Договору Сторона-1 надає Стороні-2 право використання всіх станцій та споруд метрополітену для розміщення телекомунікаційного обладнання з урахуванням майбутнього розвитку та будівництва станцій та споруд Сторони-1 в порядку встановленим даним Договором. Сторона-2 встановлює в приміщеннях кросових зв'язку Сторони-1, що розміщені на станціях неглибокого залягання і наземної частини метрополітену, телекомунікаційні шафи, згідно до ПКД під встановлення телекомунікаційного обладнання Сторони-2, про що Сторонами складається двосторонній Акт.

Пунктом 1.7 Договору передбачено, що Кабель, що прокладається відповідно до п. п. 1.1.-1.1.2 Договору, та все телекомунікаційне обладнання до нього є власністю Сторони-2.

Згідно п. 3.1 Договору Сторона-2 зобов'язується щорічно сплачувати Стороні-1 (згідно п. 1.1) за надане право використання тунелів та станцій, інших споруд Комунального підприємства Київський метрополітен для прокладання, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю, довжиною згідно з проектно - конструкторською документацією, платежі, виходячи з тарифу 1190,40 грн., в тому числі ПДВ 198,40 грн. за 1 км Кабеля на один рік (Додаток №1), в порядку, визначеному даним Договором.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 22.02.2007) Сторона-2 відповідно до умов цього Договору, і враховуючі умови розрахунків вказаних в п. 3.1 Договору №55-ТС-05 від 20.05.2005 року, сплачує Стороні-1 платежі, передбачені в п. 3.1 за наступним графіком: щорічну оплату, розраховану виходячи з довжини Кабелю, зазначеної в Акті введення Кабелю в експлуатацію (п. 2.2.4), та тарифу, зазначеному в п. 3.1 не пізніше 10 банківських днів кожного року, наступного за розрахунковим; датою початку розрахункового року вважається дата підписання Акту введення Кабелю в експлуатацію (п. 2.2.4).

Відповідно до п. 3.2 (в редакції додаткової угоди №3 від 10.02.2010 до Договору №001-07 від 12.02.2007) Договору, враховуючи наявність вже прокладеного кабелю загальною довжиною 87 725 погонних метрів, Сторона-2 зобов'язується здійснювати оплату Стороні-1 за користуванням права використання тунелів, станцій та споруд Комунального підприємства Київський метрополітен для прокладання, знаходження та функціонування вже прокладеного кабелю, в розмірі 631620,0 грн. у т.ч. ПДВ (20%) - 105270,00 грн. в рік, згідно Протоколу погодження договірної ціни - додаток №1 до даної Додаткової угоди. Зазначена сума підлягає коригуванню на індекс споживчих цін і інфляції).

Згідно п. 3.3 (в редакції додаткової угоди №3 від 10.02.2010 до Договору №001-07 від 12.02.2007) Договору, протокол погодження договірної ціни є підставою для визначення вартості платежу за право використання тунелів, станцій та споруд для прокладання, знаходження та функціонування кабелю.

Відповідно до п. 3.4 Договору Сторона-2 зобов'язується щорічно сплачувати Стороні-1 (згідно п. 1.4) платіж за надане право використання станцій метрополітену для розміщення телекомунікаційних шаф Сторони-2, виходячи з тарифу 97,54 грн., в тому числі ПДВ 16,26 грн., за одну шафу на один місяць, в терміни не пізніше 10 банківського дня року, наступного за розрахунковим, починаючи з дати підписання Акту встановлення телекомунікаційного обладнання, вказаного в п. 1.4.1.

Відповідно до п. 3.6 Договору сума платежів може бути переглянута у зв'язку із зміною тарифів, встановлених органами місцевої влади або за домовленістю Сторін. Зміна суми платежів оформляється Додатковою угодою з посиланням на відповідний документ, то підписується представниками обох Сторін та скріплюється печатками Сторін.

Відповідно до п. 2.2.1 Сторона-2 зобов'язувалась своєчасно сплачувати платежі, встановлені даним Договором.

Відповідно до п. 7.7 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2042 року (термін служби кабелю не менше ніж 35 років, ТУ У 31.3- 00214534-050-2005). При цьому дія цього Договору автоматично пролонгується на 20 років у випадку відсутності попереднього (не менше ніж за 30 календарних днів до моменту закінчення дії цього Договору) письмового повідомлення однієї із Сторін про намір припинити дію цього Договору.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначає позивач, відповідачем за період січень-грудень 2016 року не були сплачені платежі за використання тунелів, станцій та споруд КП Київський метрополітен для прокладання, знаходження та функціонування оптоволоконного кабелю в розмірі 1 076 256,66 грн.

У зв'язку з несплатою вказаних коштів, позивач направив на адресу відповідача претензію № 12/04-465 від 08.06.2017 р. з вимогою про їх перерахування, проте, вказана претензія залишилася без відповіді та виконання.

Відповідно до п. 4.3 Договору, у випадку прострочення Стороною-2 строків платежів, зазначених у п. З.1., п. 3.2., п. 3.3., п. 3.4., вона сплачує на користь Сторони-1 пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити пеню у розмірі 142 883,83 грн. та 16 099,62 грн. 3 % річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті спору не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Кон" (01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 28/2, н.п. №43; код ЄДРПОУ 33343172) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 35; код ЄДРПОУ 03328913) 1 076 256 (один мільйон сімдесят шість тисяч двісті п'ятдесят шість тисяч) грн. 66 коп. заборгованості за Договором № 001-07 від 12.02.2007 р., 142 883 (сто сорок дві тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 83 коп. пені, 16 099 (шістнадцять тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 3% річних та 18 528 (вісімнадцять тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 60 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 03.11.2017 р.

Суддя Н.І. Зеленіна