Ухвала

від 13.07.2021 по справі 910/14211/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви

м. Київ

13.07.2021Справа № 910/14211/17

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши матеріали

заяви заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Каморет Інвест"

про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 року

у справі № 910/14211/17

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Кон"

про стягнення 1 235 240,11 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Кон" про стягнення 1 235 240,11 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 року позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Кон" на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" 1 076 256 грн. 66 коп. заборгованості за Договором № 001-07 від 12.02.2007 року, 142 883 грн. 83 коп. пені, 16 099 грн. 3% річних та 18 528 грн. 60 коп. судового збору.

На примусове виконання рішення у даній справі 15.11.2017 року Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ. на підставі якого 09.02.2018 року Печерським районним відділом ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 55761317.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2018 року задоволено заяву Комунального підприємства "Київський метрополітен" про зміну порядку та способу виконання рішення, змінено спосіб і порядок виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2017 року у справі №910/14211/17 шляхом звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Кон" у сумі 1 235 240,11 грн., а саме майно, що зазначене в Акті від 25 грудня 2008 року про введення кабелю в експлуатацію та встановлення телекомунікаційних шаф до договору № 001-07 від 12.02.2007 року та в Акті від 08 січня 2008 року про введення кабелю в експлуатацію та встановлення телекомунікаційних шаф до договору № 001-07 від 12.02.2007 року.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва 08.07.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Каморет Інвест" надійшла заява б/н б/д року про заміну сторони виконавчого провадження, в якій заявник просить замінити сторону (стягувача) - Комунальне підприємство "Київський метрополітен" на його правонасттупника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каморет Інвест" у виконавчому провадженні № 55761317 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 року у справі № 910/14211/17.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 року № 05-23/1053/21 у зв`язку з відпусткою судді Зеленіної Н.І., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи № 910/14211/17, за результатом якого протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану заяву передано на розгляд судді Селівону А.М.

Так, відповідно до ст. 338 Господарського процесуального кодексу України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Згідно частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Водночас, за приписами ч. 2 ст. 170 ГПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Проте в порушення вказаних норм заявником до поданої заяви про заміну сторони правонаступником, яка подана вже після ухвалення рішення у справі та стадії виконання рішення у справі № 910/14211/17, не надано жодних доказів на підтвердження надсилання її копії та доданих документів на адреси інших учасників справи.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, зазначені вимоги до заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що приписами статті 334 ГПК України передбачено розгляд заяви про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду.

Отже, оскільки нормами ГПК передбачений обмежений строк для розгляду вказаної заяви та обов`язок повідомлення учасників справи про розгляд такої заяви, необхідною передумовою дотримання судом основних засад господарського судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви про заміну сторони виконавчого провадження та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання наказу у даній справі порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Згідно ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За наведених обставини, оскільки заява ТОВ "Фінансова компанія "Каморет Інвест" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 910/14211/17 не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає за необхідне повернути вказану заяву та додані до неї документи без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 232, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Каморет Інвест" про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження № 55761317 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 року у справі № 910/14211/17 з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 13.07.2021 року та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон