Рішення

від 26.10.2017 по справі 908/1239/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/78/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2017 Справа № 908/1239/17

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Горохов І.С., Корсун В.Л.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1239/17

за позовом: Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області

до першого відповідача: Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області

до другого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива»

про визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки

за участю:

прокурора - Дядюшева К.Є., посвідчення № 035882 від 05.10.2015 року

представника першого відповідача - ОСОБА_1, довіреність від 31.01.2017 року, ОСОБА_2, керівник Наталівської сільської ради Запорізької району Запорізької області відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 25.10.2017 року

представника другого відповідача - ОСОБА_3, договір № 07/07 від 07.07.2017 року

громадянина України - ОСОБА_4, паспорт серія СА № 443893 від 10.06.1997 року

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.08.2017 року за обопільним клопотанням представників сторін та прокурора строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 30.08.2017 року.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 30.08.2017 року у зв'язку зі складністю спору та великим обсягом наданих доказів справу № 908/1239/17 розподілено на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Горохов І.С., Корсун В.Л.

СУТЬ СПОРУ: Запорізька місцева прокуратура № 2 Запорізької області звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою в інтересах держави до Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» , в якій просить:

- визнати недійсним договір оренди землі № 43 від 09.12.2016 року, укладений між Наталівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» щодо оренди земельної ділянки площею 9,5081 га, кадастровий номер 2322186800:01:001:0007, що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, який 19.12.2016 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 18257212;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» повернути земельну ділянку площею 9,5081 га, кадастровий номер 2322186800:01:001:0007, що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, на користь територіальної громади в особі Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

07.07.2017 року на адресу суду від прокурора надійшло нормативне обґрунтування позовних вимог згідно ст. 22 ГПК України, в якому останній зазначає наступне:

- Запорізькою місцевою прокуратурою № 2 Запорізької області за результатами вивчення стану законності у сфері земельних відносин встановлені порушення вимог Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі Наталівською сільською радою та ТОВ «Агрофірма «Нива» під час використання земельної ділянки на умовах договору оренди землі;

- 09.12.2016 року між Наталівською сільською радою та ТОВ «Агрофірма «Нива» був укладений договір оренди землі № 43, за умовами якого строком на 10 років на умовах оренди була передана земельна ділянка площею 9,5081 га, кадастровий номер 2322186800:01:001:0007, вартістю 206367,20 грн. для вирощування сільськогосподарської продукції;

- вважає, що вказаний договір підлягає визнанню недійсним;

- відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України та ч. 2 ст. 16 Закону України Про оренду землі підставою для передачі в оренду земельної ділянки комунальної власності є рішення органу місцевого самоврядування, однак в даному випадку рішення щодо передачі вказаної земельної ділянки в оренду Наталівською сільською радою не приймалось, про що зазначено в листі Наталівської сільської ради № 264 від 20.04.2017 року;

- вказує, що обов'язковою передумовою для передачі в оренду земельної ділянки є проведення земельних торгів (аукціону), однак вказаний договір оренди землі укладався без проведення земельних торгів, про це свідчить лист Наталівської сільської ради № 264 від 20.04.2017 року;

- нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки не проводилась, вартість частки (паю) взято із довідки щодо вартості земельної частки (паю), наданої Головним управлінням Держгеокадастру в Запорізькій області, про що зазначено в листі Наталівської сільської ради № 264 від 20.04.2017 року;

- враховуючи, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, договір оренди землі, укладений без її врахування є таким, що суперечить приписам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним згідно із ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України;

- договір оренди землі № 43 від 09.12.2016 року є таким, що суперечить вимогам ст. ст. 116, 124, 135 ЗК України, ст. 16 Закону України Про оренду землі , ст. 289 ПК України, ст. 13 Закону України Про оцінку земель та на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню судом недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину;

- вказує, що позовна вимога прокурора про повернення земельної ділянки направлена саме на захист інтересів територіальної громади, як власника спірної землі, а не Наталівської сільської ради, яка розпорядилась спірною землею з порушенням вимог закону, тобто всупереч волі громади;

- враховуючи, що договір оренди землі № 43 від 09.12.2016 року, укладений між Наталівською сільською радою та ТОВ «Агрофірма «Нива» , підлягає визнанню недійсним, земельна ділянка підлягає поверненню власнику в порядку двосторонньої реституції, а саме має бути повернута власнику - територіальній громаді в особі Наталівської сільської ради.

Другий відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» , 11.07.2017 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган, або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах;

- з огляду на предмет та підставу позову вбачається, що позивачем у даній справі повинна бути територіальна громада - Наталівська сільська рада, в інтересах якого і повинен був звернутися виконуючий обов'язки керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2;

- доказів неналежного виконання та/або невиконання Наталівською сільською радою своїх повноважень прокурором до суду не надано та її не визначено як особу, в інтересах якої звертається прокурор;

- позовна вимога прокурора про зобов'язання ТОВ «Агрофірма «Нива» повернути земельну ділянку площею 9,5081 га кадастровий № 2322186800:01:001:0007 на користь територіальної громади в особі Наталівської сільської ради взагалі є безпідставною, оскільки обов'язок на вчинення таких дій в межах встановлених судом строків для другого відповідача ще не настав, дана вимога заявлена не в інтересах держави, а в інтересах першого відповідача;

- звертаючись до суду із відповідним позовом, прокурор фактично звертається в інтересах Наталівської сільської ради, яка як вбачається з позову та доданих до нього матеріалів, не виконує надані їй законом повноваження для звернення до суду.

11.07.2017 року на адресу суду від другого відповідача надійшло клопотання в порядку приписів ст. 38 ГПК України, в якому останній просить витребувати у Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області для огляду в судовому засіданні посадову інструкцію (тощо) спеціаліста - землевпорядника із наказом (розпорядженням) про його призначення на відповідну посаду. В обґрунтування вказаного клопотання вказує, що прокурор посилається на лист Наталівської сільської ради № 264 від 20.04.2017 року, який був підписаний спеціалістом-землевпорядником без зазначення його прізвища та імені. Вважає, що для того, щоб даний лист міг враховуватися при прийнятті рішення у справі як належний та допустимий доказ необхідно встановити повноваження працівника Наталівської сільської ради - спеціаліста - землевпорядника на підписання офіційних документів ради/або її виконавчого органу.

Ухвалою господарського суду від 11.07.2017 року задоволено клопотання другого відповідача, а саме: зобов'язано першого відповідача надати посадову інструкцію спеціаліста землевпорядника, наказ про призначення ОСОБА_5 на посаду спеціаліста-землевпорядника.

25.07.2017 року на адресу суду від прокурора надійшли документи на виконання ухвали від 11.07.2017 року.

Безпосередньо в судовому засіданні 25.07.2017 року представник другого відповідача надав із супровідним листом документи для долучення до матеріалів справи.

07.08.2017 року на адресу суду від другого відповідача надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:

- земельна ділянка площею 9,5081 га кадастровий № 2322186800:01:001:0007 до моменту її виділення в натурі на місцевості, на підставі сертифікату серії ЗП № 0177895 на земельну частку (пай) 8,07 умовних кадастрових гектари належала ОСОБА_6 (померлому 16.04.2003 року);

- відповідно до рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі № 2-о-58/2009 спадщина ОСОБА_6 була визнана відумерлою та земельна ділянка площею 8,07 умовних кадастрових гектарів була передана у власність територіальній громаді - Наталівській сільській раді Запорізького району Запорізькох області;

- ще у 2000 році згідно договору № 19 від 10.03.2000 року, укладеного на підставі сертифікату серії ЗП № 0177895 на земельну частку (пай), ОСОБА_6 передав в оренду ТОВ «Агрофірма «Нива» на 49 років вищезазначену земельну частку (пай);

- договір між ОСОБА_6 та ТОВ «Агрофірма «Нива» був укладений у відповідності до затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 5 від 17.01.2000 року форми Типового договору оренди земельного частку (паю);

- пунктом 4.1. вказаного договору оренди земельного частку (паю) встановлено, що даний договір зберігає свою юридичну силу при зміні володільця сертифіката на право земельну частку (пай), а відповідно до п. 4.2. договору оформлення орендодавцем ОСОБА_2 на право приватної власності на землю не потребує переукладення даного договору;

- отже, після переходу права власності, на підставі рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 19.06.2009 року у справі № 2-о-58/2009 на земельну частку (пай) від ОСОБА_6 до Наталівської сільської ради, правовідносини між ТОВ «Агрофірма «Нива» та Наталівською сільською радою щодо оренди земельної частки (паю) за договором зберегли свою дію;

- вказує, що у зв'язку зі зміною земельного законодавства у відповідачів виникла необхідність переукладення діючих договорів оренди земельної частки (паю), отже оспорюваний договір є лише новою редакцією раніше існуючого договору оренди землі, правонаступником Орендодавця за яким є Наталівська сільська рада;

- діюче законодавство не передбачає прийняття окремих рішень органів місцевого самоврядування, спрямованих на переукладення діючих договорів оренди земельної частки (паю);

- позов прокурора є таким, що не підлягає задоволенню.

Безпосередньо в судовому засіданні 07.08.2017 року представник першого відповідача надав із супровідним листом витребувані документи для долучення до матеріалів справи.

29.08.2017 року на адресу суду від прокурора надійшли письмові пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:

- земельна ділянка, яка належала ОСОБА_6 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) № 0177895 площею 8,07 умовних кадастрових гектарів з розпайованих земель колективної власності колишнього КСП Колос не була сформована, межі земельної ділянки не визначені;

- з метою визначення меж, площі земельної ділянки Наталівською сільською радою було замовлено розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), в результаті чого встановлена площа земельної ділянки в розмірі 9,5081 га та їй присвоєно кадастровий номер 2322186800:01:001:0007;

- земельна частка (пай) є особливим об'єктом земельних правовідносин, оскільки не є конкретно визначеною земельною ділянкою зі встановленими межами, а лише правом власника отримати таку ділянку із земель, що підлягали паюванню;

- предметом договору № 19 від 10.03.2000 року, укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ «Агрофірма «Нива» є майнове право на земельну ділянку, а не сама земельна ділянка;

- предметом оскаржуваного договору оренди землі від 09.12.2016 року є сформована земельна ділянка з визначеними межами та присвоєним кадастровим номером, а не земельна частка (пай);

- враховуючи що земельні ділянки комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об'єктами земельних відносин та мають різний правовий режим, перехід земельної ділянки до комунальної власності, визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру унеможливлює викладення договору оренди земельної частки (паю) в новій редакції;

- для відведення в оренду земельних ділянок із земель комунальної власності передбачений спеціальний правовий режим, визначений ст. ст. 123, 124 та главою 21 Земельного кодексу України, в тому числі щодо обов'язковості прийняття відповідних рішень сільською радою про передачу в оренду земельної ділянки, проведення аукціону;

- доводи представника відповідача є необґрунтованими.

30.08.2017 року на адресу суду від першого відповідача - Наталівської сільської ради Запорізької району Запорізької області надійшли пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, в яких остання зазначає:

- земельна ділянка площею 9,5081 га кадастровий № 2322186800:01:001:0007 до моменту її виділення в натурі на місцевості, на підставі сертифікату серії ЗП № 0177895 на земельну частку (пай) 8,07 умовних кадастрових гектари перебувала в оренді ТОВ «Агрофірма «Нива» згідно договору № 19 від 10.03.2000 року, укладеного з померлим ОСОБА_6;

- згідно з п. 2.2.1 вищезазначеного договору строк його дії становив 49 років;

- пунктом 4.1. вказаного договору оренди земельного частку (паю) встановлено, що даний договір зберігає свою юридичну силу при зміні володільця сертифіката на право земельну частку (пай), а відповідно до п. 4.2. договору оформлення орендодавцем ОСОБА_2 на право приватної власності на землю не потребує переукладення даного договору;

- діюче законодавство не передбачає прийняття окремих рішень органів місцевого самоврядування, спрямованих на переукладення діючих договорів оренди земельної частки (паю);

- оспорюваний прокурором договір є лише новою редакцією раніше існуючого договору оренди землі, правонаступником Орендодавця за яким є Наталівська сільська рада Запорізького району Запорізької області;

- переукладення договору оренди землі в даному випадку не потребувало виготовлення будь-якої документації із землеустрою, оскільки оспорюваний договір був укладений стосовно земельної ділянки, право власності на яку було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення;

- лист від 24.10.2016 року Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із вартістю земельної частки (паю) (рілля) на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області був належним підтвердженням вартості земельної ділянки для визначення розміру орендної плати. Просить відмовити у задоволенні позову.

18.10.2017 року на адресу суду від першого відповідача надійшло клопотання разом з документами для приєднання до матеріалів справи.

26.10.2017 року на адресу суду від першого відповідача надійшли пояснення, в яких останній зазначає, що при укладенні договору оренди землі від 09.12.2016 року порушено вимоги законодавства, а саме: нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 2322186800:01:001:0007 площею 9,5081 га в порушення ст. 289 Податкового кодексу України та ст. 13 Закону України Про оцінку земель не проводилась. При цьому вказує, що земельна ділянка в порушення ст. ст. 116, 124, 134, 135 ЗК України була передана в оренду не за результатом земельних торгів. Разом з тим зазначає, що укладення договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади Наталівської сільської ради можливо виключно за рішенням органу місцевого самоврядування - Наталівської сільської ради. Вказує, що Наталівська сільська рада рішення щодо передачі земельної ділянки кадастровий № 2322186800:01:001:0007 в оренду ТОВ «Агрофірма «Нива» не приймала. Перший відповідач зазначає, що позовні вимоги у справі № 908/1239/17 підлягають задоволенню та визнає позов прокурора.

Прокурор в судовому засіданні 26.10.2017 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник першого відповідача в судовому засіданні 26.10.2017 року проти позову не заперечував.

Представник другого відповідача в судовому засіданні 26.10.2017 року проти позову заперечував.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги позицію прокурора, заперечення відповідачів, суд встановив:

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 19.06.2009 у справі № 2-о-58/2009 за заявою Прокурора Запорізького району Запорізької області інтересах територіальної громади в особі Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання спадщини відумерлою, заява задоволена, визнано відумерлою спадщину ОСОБА_6, який помер 16.04.2003 року, у вигляді земельної ділянки площею 8,07 умовних кадастрових гектарів з розпайованих земель колективної власності колишнього КСП «Колос» , відносно якої був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії № ІІ-ЗП № 011875, передано у власність територіальної громади - Наталівської сільської ради земельну ділянку площею 8,07 га умовних кадастрових гектарів.

З метою оформлення права власності на вказану земельну ділянку Наталівською сільською радою замовлено в ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). За результатами розроблення такої документації встановлена площа земельної ділянки в розмірі 9,5081 га.

На підставі вказаного рішення суду та технічної документації 17.09.2015 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий № 2322186800:01:001:0007 за Наталівською сільською радою.

Позов мотивовано тим, що в подальшому 09.12.2016 року між Наталівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» , далі Орендар, був укладений договір оренди землі № 43, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим № 2322186800:01:001:0007 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка знаходиться на масиві земель колишнього КСП Колос на території Наталівської сільської ради Запорізької району Запорізької області.

Згідно п. п. 2.1, 2.2. Договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 9,5081 га, в тому числі ріллі 9,5081 га. На земельній ділянці інші об'єкти нерухомого майна відсутні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 206367,20 грн. згідно листа управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області від 24.10.2016 року за № 18-28-02-348772-16.

Пунктами 5.1., 5.2. Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільського господарства; категорія земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (вид угідь - рілля).

Умовами п. 6.3. Договору сторони визначили, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 5-тиденний строк після державної реєстрації цього договору на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору.

Згідно з п. 3.1. Договору договір укладено на 10 років і діє до 09 грудня 2026 року.

Прокурор в позові вказує, що договір оренди землі № 43 від 09.12.2016 року суперечить вимогам ст. ст. 116, 124, 135 ЗК України, ст. 16 Закону України Про оренду землі , ст. 289 Податкового кодексу України, ст. 13 Закону України Про оцінку земель та на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину. При цьому позовні вимоги мотивовані тим, що вказаний договір укладався без прийняття рішення Наталівською сільскою радою щодо передачі земельної ділянки в оренду, договір укладався без проведення земельних торгів, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, переданої в оренду другому відповідачу, не проводилась. Прокурор зазначає, що укладенням Наталівською сільською радою оскаржуваного договору оренди землі порушено законодавчо встановлений державою порядок правомірного розпорядження землею, свідоме ігнорування останньою норм матеріального права при передачі землі в оренду суперечить вимогам ст. 19 Конституції України, підриває авторитет законодавця, а розпорядження земельними ділянками з порушенням вимог законодавства свідчить про порушення інтересів держави. Разом з тим прокурор вказує, що на цей час відсутній орган, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

Так, на виконання умов Договору Орендодавець передав Орендарю, а Орендар прийняв земельну ділянку кадастровий номер 2322186800:01:001:0007, загальною площею 9,5081 га, яка належить до земель Наталівської сільської ради, що підтверджується підписаним між ними актом прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) від 09.12.2016 року (а.с. 26).

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладений договір оренди землі, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 року далі Закон.

Нормою ст. 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частинами 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Предметом спору в даній справі є вимоги про визнання недійсним договору оренди землі № 43 від 09.12.2016 року, укладеного між Наталівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» щодо оренди земельної ділянки площею 9,5081 га, кадастровий номер 2322186800:01:001:0007, що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, та зобов'язання другого відповідача повернути земельну ділянку площею 9,5081 га, кадастровий номер 2322186800:01:001:0007, що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, на користь територіальної громади в особі Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Згідно абзацу 4 п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Отже, розглядаючи питання про визнання угод недійсними, необхідно насамперед встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Вказані обставини належить з'ясувати на момент укладення угоди.

При цьому абзацом 4 п. 2.9. вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України визначено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Аналогічно ст. 20 ГК України передбачає можливість визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом з метою захисту прав і законних інтересів суб'єкта господарювання.

Отже, господарський договір, в тому числі спірний договір оренди землі може бути визнаний недійсним за наявності двох умов:

- порушення ним прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача;

- наявності передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

Відповідно до Цивільного кодексу України підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України (ч. 1 статті 215 ЦК України), зокрема:

§ відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

§ особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України);

§ волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України);

§ правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України);

§ правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, проте одна зі сторін або інша заінтересована особа оспорює її дійсність за підставами, встановленими законом, така угода може бути визнана судом недійсною, що встановлено ч. 3 ст. 215 ЦК України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для визнання договору оренди землі № 43 від 09.12.2016 року недійсним прокурор вказує порушення першим відповідачем законодавчо встановленого державою порядку правомірного розпорядження землею.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок укладення договору оренди та передачі земельних ділянок в оренду врегульовані нормами Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі .

Частиною ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Приписами ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Втім, частинами другою та третьою статті 134 ЗК України не передбачено винятку щодо обов'язковості проведення земельних торгів при передачі земельної ділянки комунальної власності в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції.

Згідно ч. 1, 4, 5 ст. 135 ЗК України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються:

а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами;

б) стартова ціна лота;

в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах;

г) особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги. Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів.

З аналізу викладених норм вбачається, що підставою для передачі в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності є рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. При цьому обов'язковою передумовою для передачі в оренду такої ділянки є проведення земельних торгів (аукціону).

Матеріали справи свідчать, що перший відповідач - Наталівська сільська рада, зареєструвавши право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий № 2322186800:01:001:0007 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом, який міститься в матеріалах справи (а.с. 34), в подальшому передала в її в оренду другому відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» за договором оренди землі № 43 від 09.12.2016 року.

При цьому як вбачається з матеріалів справи передача Наталівською сільською радою вказаної вище земельної ділянки в оренду за договором оренди землі № 43 від 09.12.2016 року здійснювалась без прийняття рішення щодо передачі земельної ділянки в оренду та без проведення земельних торгів, що суперечить приписам ст. ст. 116, 124, 135 ЗК України, ст. 16 Закону України Про оренду землі .

Про вказані обставини свідчить зміст листа № 264 від 20.04.2017 року Наталівської сільської ради, в якому остання повідомляє, що земельні частки (паї) кадастрові номери: 2322186800:02:001:0007, 2322186800:01:001:0007, 2322186800:02:002:0112 за допомогою Запорізької районної прокуратури в 2009 році та рішення Запорізького районного суду переоформлено на територіальну громаду Наталівської сільської ради, на дані земельні ділянки укладені договори оренди, договори оренди укладались без проведення торгів (аукціону) та рішення сесій по даному питанню відсутні.

Разом з тим вказані обставини були визнані першим відповідачем безпосередньо в наданих до матеріалів справи поясненнях (вх. № 08-06/25229 від 26.10.2017 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частиною першою пункту 289.1 статті 289 ПК України та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі, як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» ).

Однак, всупереч викладеним нормам нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки не проводилась, вартість земельної частки (паю) взято із довідки щодо вартості земельної частки (паю), наданої Головним управлінням Держгеокадастру в Запорізькій області, про що зазначено в листі Наталівської сільської ради № 264 від 20.04.2017 року, а також в поясненнях останньої (вх. № 08-06/25229 від 26.10.2017 року).

Враховуючи те, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, договір оренди землі, укладений без її врахування є таким, що суперечить приписам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним згідно із ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України під час розгляду справ: № 3-70гс15 постанова від 20.05.2015 року, № 3-297гс15 постанова від 01.07.2015 року, № 3-41гс15 постанова від 08.04.2015 року.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 11.05.2016 року у справі № 6-824цс16 акцентував увагу на тому, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави, тому факт не проведення нормативної грошової оцінки у порядку, встановленому законодавством, не є суто формальною підставою для визнання спірного договору недійсним.

Враховуючи вищевикладене, договір оренди землі № 43 від 09.12.2016 року був укладений між відповідачами у справі із порушенням вимог ст. ст. 116, 124, 135 ЗК України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі» , ст. 289 ПК України, ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» .

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прокурором доведено суду факт порушення першим відповідачем вимог законодавства при укладенні договору оренди землі № 43 від 09.12.2016 року, а саме: передання в оренду земельної ділянки без прийняття рішення Наталівською сільською радою, без проведення земельних торгів (аукціону), не проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в т.ч. порушення інтересів територіальної громади, а відтак і наявність підстав для визнання вказаного договору недійсним.

За таких обставин, позовна вимога Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області до Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» про визнання недійсним договору оренди землі № 43 від 09.12.2016 року, укладеного між Наталівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» щодо оренди земельної ділянки площею 9,5081 га, кадастровий номер 2322186800:01:001:0007, що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, який 19.12.2016 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 18257212, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Статтею 216 ЦК України визначені правові наслідки недійсності правочину, а саме: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пунктом «б» ч. 1 ст. 80 ЗК України визначено, що суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю , природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Частиною 5 вказаної статті Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності. Тобто, територіальна громада як власник рухомого або нерухомого майна чи землі делегує сільській раді повноваження щодо права власності від її (громади) імені, в її інтересах.

Докази у справі свідчать, що спірна земельна ділянка на підставі рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 19.06.2009 у справі № 2-о-58/2009 перейшла у комунальну власність та в силу положень ст. 83 ЗК України є власністю територіальної громади в особі Наталівської сільської ради.

Згідно наявного у справі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 44758116 від 29.09.2015 року власником земельної ділянки з кадастровим № 2322186800:01:001:0007 є Наталівська сільська рада (а.с. 34).

Враховуючи задоволення судом вимог про визнання договору оренди землі № 43 від 09.12.2016 року, укладеного між Наталівською сільською радою та ТОВ «Агрофірма «Нива» , недійсним, згідно приписів ст. 216 ЦК України спірна земельна ділянка підлягає поверненню власнику в порядку двосторонньої реституції.

Отже, спірна земельна ділянка має бути повернена власнику - територіальній громаді в особі Наталівської сільської ради. При цьому, Наталівська сільська рада, у правовідносинах повернення землі діє як представницький орган від імені та в інтересах територіальної громади.

За таких обставин, позовна вимога Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» повернути земельну ділянку площею 9,5081 га, кадастровий номер 2322186800:01:001:0007, що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, на користь територіальної громади в особі Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно заперечень другого відповідача суд вважає зазначити наступне.

Твердження другого відповідача про те, що позивачем в даній справі повинна бути територіальна громада - Наталівська сільська рада та що прокурор звертається з позовом в інтересах Наталівської сільської ради є безпідставними, оскільки в даній справі прокурор звернувся з позовом до суду саме з метою захисту інтересів територіальної громади, як власника спірної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

При цьому в даній справі прокурор виступає позивачем, оскільки у спірних правовідносинах відсутній орган, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, зокрема шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Стосовно обов'язку другого відповідача повернути спірну земельну ділянку слід зазначити, що вказаний обов'язок настав в силу приписів ст. 216 ЦК України як правовий наслідок визнання договору оренди землі № 43 від 09.12.2016 року недійсним.

Щодо посилання другого відповідача на договір № 19 від 10.03.2000 року, укладений на між ОСОБА_6 (Орендодавець) та ТОВ «Агрофірма «Нива» (орендар), згідно з яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв земельну ділянку (пай) на 49 років згідно сертифікату на право на земельну ділянку (пай) ЗП № 0177895 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що предметом договору № 19 від 10.03.2000 року є передача в оренду земельної ділянки (паю).

Земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. При цьому місцезнаходження та межі земельної частки (паю) не визначені.

Натомість предметом спірного договору оренди землі № 43 від 09.12.2016 року є сформована земельна ділянка з кадастровим № 2322186800:01:001:0007 площею 9,5081 га.

Частиною 1 ст. 79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 79 1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Матеріали справи свідчать, що власником спірної земельної ділянки - Наталівською сільською радою було замовлено у ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), згідно з якою були встановлені межі, площа спірної земельної ділянки та присвоєний їй кадастровий номер.

Таким чином відбулося встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), змінилася форма власності земельної ділянки ((земельної частки (паю)), яка була предметом договору № 19 від 10.03.2000 року, а відтак, відповідно, і процедура передачі такої земельної ділянки в оренду.

Разом з тим, враховуючи те, що земельна ділянка комунальної власності та земельна частка (пай) є різними об'єктами земельних відносин та мають різний правовий режим, перехід земельної ділянки до комунальної власності, визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру унеможливлює викладення договору оренди земельної частки (паю) в новій редакції.

При цьому, ст. 124 ЗК України визначений порядок передачі в оренду земельних ділянок із земель комунальної власності, який передбачає обов'язковість прийняття відповідних рішень сільською радою про передачу в оренду земельної ділянки, проведення земельних торгів (аукціону).

Приписами ч. 6 ст. 84 ГПК України визначено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (далі - Закон України «Про судовий збір» ) встановлено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIІІ внесено зміни до статті 4 Закону України «Про судовий збір» та передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2017 року.

При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2017 року становить 1600,00 грн.

Абзацом 2 п. 2.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними передбачено, що за умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності правочину, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру .

Матеріали справи свідчать, що предметом розгляду даної справи є дві вимоги, а саме: про визнання недійсним договору оренди землі № 43 від 09.12.2016 року та про повернення земельної ділянки (як наслідок недійсності договору).

Отже, з врахуванням п. 2.13 вищевказаної постанови Пленуму за розгляд заявлених в позові вимог прокурор повинен був сплатити судовий збір за ставками немайнового характеру та майнового характеру (виходячи з вартості земельної ділянки).

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за розгляд заявлених в позові вимог прокурор повинен був сплатити судовий збір в загальному розмірі 4695,51 грн., з яких за немайнову вимогу - 1600,00 грн., а за майнову - 3095,51 грн. (1,5 відсотка від вартості земельної ділянки - 206367,20 грн. (п. 2.2. Договору оренди землі)).

Втім, при поданні позову в даній справі прокурором згідно платіжного доручення № 1197 від 12.06.2017 року був сплачений судовий збір в сумі 3200,00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено.

Враховуючи суму сплаченого прокурором судового збору недоплата судового збору за розгляд заявлених у даній справі позовних вимог складає 1495,51 грн.

Умовами п. 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може, зокрема у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК .

Суд дійшов висновку, що недоплачена сума судового збору в розмірі 1495,51 грн. підлягає стягненню з відповідачів порівну в дохід Державного бюджету України.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 3200,00 грн. покладаються на відповідачів у справі - Наталівську сільську раду Запорізького району Запорізької області та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» порівну відповідно до п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України .

У судовому засіданні, яке відбулося 26.10.2017 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 13, 21 Закону України «Про оренду землі» , ст. ст. 93, 79, 79 1 , 80, 83, 116, 124, 135 ЗК України, ст. ст. 203, 215, 216, 632 ЦК України, ст. 180, 181, 193 ГК України, ст. 289 (п. 289.1) ПК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області до Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди землі № 43 від 09.12.2016 року, укладений між Наталівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» щодо оренди земельної ділянки площею 9,5081 га, кадастровий номер 2322186800:01:001:007, що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, який 19.12.2016 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 18257212.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» , 69000, м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30719778, повернути земельну ділянку кадастровий номер 2322186800:01:001:007, що розташована на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, на користь територіальної громади в особі Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, 70430, Запорізька область, Запорізький район, с. Наталівка, вул. 8 Березня, буд. 93, код ЄДРПОУ 25478984.

4. Стягнути з Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, 70430, Запорізька область, Запорізький район, с. Наталівка, вул. 8 Березня, буд. 93, код ЄДРПОУ 25478984, на користь:

- Державного бюджету України, одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, рахунок № 31215206783007, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку - 206) суму судового збору в розмірі 747 (сімсот сорок сім) грн. 76 коп., видавши наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» , 69000, м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30719778, на користь:

- Державного бюджету України, одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, рахунок № 31215206783007, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку - 206) суму судового збору в розмірі 747 (сімсот сорок сім) грн. 75 коп., видавши наказ.

6. Стягнути з Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, 70430, Запорізька область, Запорізький район, с. Наталівка, вул. 8 Березня, буд. 93, код ЄДРПОУ 25478984, на користь:

- Прокуратури Запорізької області, 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29а, в особі Запорізької місцевої прокуратури № 2, 69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5, розрахунковий рахунок № 35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973, кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., видавши наказ.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» , 69000, м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30719778, на користь:

- Прокуратури Запорізької області, 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29а, в особі Запорізької місцевої прокуратури № 2, 69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5, розрахунковий рахунок № 35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973, кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 02.11.2017 року

Головуючий суддя О.Г. Смірнов

Судді І.С. Горохов

ОСОБА_7

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.