Ухвала

від 17.10.2017 по справі 804/9693/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

"17" жовтня 2017 р. м. Київ № К/800/29037/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Бившевої Л.І., Борисенко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015

у справі №804/9693/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю АФ Олексіївська доДержавної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АФ Олексіївська (далі - ТОВ АФ Олексіївська або позивач/платник) звернулося до суду із вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнення, просило: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, далі - ДПІ або відповідач/контролюючий орган) щодо проведення заходів зустрічної звірки, за результатами яких складено акт №1566/04-66-15-00/37899495 від 04.06.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки та акт №1731/04-66-15-00/37899495 від 26.06.2012 року (далі - Акт №1566 та №1731, відповідно); щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в автоматизованій системі співставлнення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів згідно Актів №1566 та №1731; зобов'язати ДПІ вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію та утриматися від направлення до інших органів державної податкової служби актів про неможливість проведення зустрічної звірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ АФ Олексіївська (код 37899495) в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі Актів №1566 та №1731. Зобов'язано ДПІ вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію, внесену на Актів №1566 та №1731. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.06.2014 контролюючим органом складено Акт №1566 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АФ Олексіївська під час здійснення господарських відносин з контрагентами за лютий 2014 року , висновками якого встановлено, що по позивачу вбачається відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по ланцюгу постачання товарів (робіт/послуг) з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями зазначеними в акті за лютий 2014 року, що є порушенням вимог статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

26.06.2014 контролюючим органом складено Акт №1731 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АФ Олексіївська під час здійснення господарських відносин з контрагентами за березень 2014 року , висновками якого встановлено, що по позивачу вбачається відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по ланцюгу постачання товарів (робіт/послуг) з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями зазначеними в акті за березень 2014 року, що є порушенням вимог статті 185 ПК України.

На підставі вказаних актів, відповідачем були здійснені коригування показників податкової звітності платника, що і стало підставою для його звернення до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з відсутності підстав для коригування показників відповідної податкової звітності позивача з ПДВ в інформаційній базі даних відповідача, так як податкові повідомлення-рішення по даному факту не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались. Вимоги щодо визнання протиправними дій контролюючого органу по проведенню зустрічних перевірок на підставі яких було складено акти (їх висновки) визначні судами необґрунтованими за умов відсутності кінцевого акту індивідуальної дії, який приймається за їх наслідком та підлягає оскарженню.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК України.

Згідно пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Тобто, включення суб'єктом владних повноважень до бази даних податкової інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Зважаючи на викладене, дії контролюючого органу щодо внесення до електронних баз даних змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань, зокрема, без прийняття податкових повідомлень-рішень, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України 09 грудня 2014 року справа №21-511а14, від 03 листопада 2015 року справа №21-99а15 та від 17 листопада 2015 року справа №21-4133а15.

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій зазначеному оцінки не надали та не перевірили чи оскаржувані дії відповідача щодо формування висновків в акті перевірки та внесення на підставі такого акту змін до автоматизованих систем порушує права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді І.В. Борисенко Л.І. Бившева