Постанова

від 31.10.2017 по справі 804/6319/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 р. Справа № 804/6319/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Туренко К.М.

за участю:

представника позивача Трегубової О.С.

представника відповідача Немченко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005794615 від 28.07.2017 р., -

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2017 року Публічне акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий Ріг звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005794615 від 28.07.2017 р.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої був складений акт від 19.07.2017 р. №76/28-10- 46-15/24432974, на підставі якого було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення. Зауважує, що під час проведення податкової перевірки позивач надав відповідачу всі передбачені законом первинні документи та пояснення щодо своїх господарських операцій з контрагентами, в тому числ, податкові накладні, які складені за взаємовідносинами позивача з його контрагентами, та в своїй сукупності підтверджують факт виконання контрагентами робіт та надання послуг, постачання товарів, та спростовують сумніви щодо їхньої реальності. Також, відзначає, що на всі постачання товарів/робіт/послуг за господарськими операціями, що стали предметом перевірки, суми ПДВ, за якими були включені позивачем до складу свого податкового кредиту, постачальниками позивача були складені та належним чином зареєстровані податкові накладні, які, в свою чергу, були прийняті відповідачем та претензій до змісту й форми яких відповідач в акті перевірки не наводить. Отже, на думку представника позивача, висновки, викладені в акті перевірки, є надуманими, безпідставними та необґрунтованими, є такими, що були зроблені без урахування всіх фактичних обставин та не грунтуються на положеннях чинного законодавства України, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесене відповідачем без достатніх правових підстав, як наслідок, є протиправним і підлягає скасуванню.

У судове засідання 31.10.2017 року прибули представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав письмові заперечення, в яких свою позицію обґрунтовував тим, що перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, а саме його структурним підрозділом - Дніпропетровським управлінням була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, задекларованого в декларації з податку на додатну вартість за квітень 2017 року, що впливає на бюджетне відшкодування за квітень 2017 року.

За результатами перевірки був складений акт від 19.07.2017 р. №76/28-10-46-15/24432974, в якому встановлені та зафіксовані наступні порушення:

- п.198.1, п.198,3 п. 198.6 ст,198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за квітень 2017 на загальну суму ПДВ 15 675 805 грн.;

- п.198.1, п,198.3 п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ на 15 675 805 грн., за квітень 2017 року;

- п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України в частині ненадання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки;

- п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, пункт 4 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за №159/28289) (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017 року № 276);

- п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.14 № 957;

- частини другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №99б-ХІУ (зі змінами та доповненнями) та пп. 2.1 і 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

На підставі акта перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0005794615 від 28.07.2017 р., яким позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 15 675 805,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7 837 902,50 грн.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою достовірності формування податкового кредиту за період з 01.04.2017р. по 30.04.2017р. задекларованих взаємовідносин ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг із контрагентами-постачальниками, які надали податковий кредит і здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами, а саме: ТОВ ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ (37912002), ТОВ УКР-МЕТ АЛЬЯНС (код 39621700),ТОВ ПРАЙД-КОМПАНІ (код 36151455), ТОВ ЛОМТРЕЙД (код 40669163), ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ МЕТКОМІНВЕСТ (код 37007132), ТОВ КВОЛІТІБУД (код 37861456), ТОВ ІТ-БІЗНЕС ГРУП (код 36811341), ПП ТЕХ-МАШ (код 36618610), ТОВ ТАТЕЛЕКТРОМАШ-СЕРВІС (код 34684849), ТОВ БАЛКЕР (код 32508612), ПП КРИВБАССПЕЦПОСТАЧ (код 33407639), ПП ПРОМРЕСУРС КР (код 35005091), ТОВ НВП ЕЛЕКТРОПРИВІД-ЛТД (код 36033329), ТОВ КРИВБАСМЕТАЛСТІЛ (код 33873515), ТОВ КИЇВСЬКА БІОЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ (код 38751410), ТОВ ТБМ-СТРОЙМОНТАЖ (код 38677589) встановлено порушення ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, в результаті чого було завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 15 675 805 грн.

Перевіркою встановлено проведення операцій з контрагентами - постачальниками, які не виконують свої податкові зобов'язання, не мають правових зв'язків по операціях з реалізації (продажу) товарів (послуг).

При проведенні позапланової документальної перевірки встановлено неналежне виконання умов укладених договорів між ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та контрагентами-постачальниками, в частині дефектності первинних документів, які було надано до перевірки; відсутності первинних документів.

В акті перевірки зазначено, що ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг по взаємовідносинах з зазначеними контрагентами-постачальниками до перевірки не надано:

- тендерну документацію, на підставі якої було прийнято рішення про укладе договору підряду;

- ліцензії та дозволи на проведення, спеціалізованих робіт;

- акти та/або Протоколи наради/комісії, заявки та інші наявні документи на підставі яких було прийнято рішення про придбання/здійснення відповідних робіт (ремонт, будівництво, реконструкція, обслуговування та ін..);

- наряд-допуск на виконання спеціалізованих робіт підрядними організаціями;

- журнали загально будівельних та спеціалізованих робіт згідно державних будівельних норм;

- щотижневі та/або щомісячні звіти підрядних організацій про виконані роботи;

- належним чином оформлених сертифікатів якості (відповідності) ТМЦ, що унеможливлює встановлення фактичного виробника готової продукції; регіон, в якому вироблено готову продукцію;

- журнал видачі довіреностей, для встановлення осіб, які приймали участь безпосередньо при здійсненні господарської операції;

- документальне підтвердження руху (транспортування) ТМЦ від контрагентів -постачальників, а саме - первинні документи (товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, заявки, подорожні листи тощо), що свідчить про здійснення господарських операцій, які не мають юридичного підґрунтя, так як не встановлено фізичне переміщення товарно- матеріальних цінностей від постачальників до покупця, тощо.

В акті перевірки кнтролюючий орган зробив висновок про те, що позивач неправомірно відніс до складу свого податкового кредиту наступні суми ПДВ за квітень 2017 року:

- за операціями з ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ МЕТКОМ ІНВЕСТ , код ЄДРПОУ 37007132 (виконувало для позивача підрядні, будівельно-монтажні роботи стосовно виробничих приміщень позивача - доменного, конверторного, агломераційного цеху) - у розмірі 927 666,00 грн.;

- за операціями з ТОВ Кволітібуд , код ЄДРПОУ 37861456 (надавало позивачеві послуги з контролю справності, налагодження, регулювання, ревізії з заміною комплектуючих систем кондиціонування і вентиляції, послуги з ремонту обладнання) - у розмірі 389 722,00 грн.;

- за операціями з ТОВ ІТ-Бізнес Груп , код ЄДРПОУ 36811341 (надавало позивачеві послуги з вивантаження, очистки, обробки залізничних вагонів) - у розмірі 265 571,00 грн.;

- за операціями з ТОВ ЛОМТРЕЙД , код ЄДРПОУ 40669163 (надавало позивачеві транспортно-експедиційні послуги) - у розмірі 1 678 855 грн.;

- за операціями з ТОВ ПРАЙД-КОМПАН1 , код ЄДРПОУ 36151455 (постачало позивачеві алюміній вторинний) - у розмірі 2 247 401,00 грн.;

- за операціями з ПП ТЕХ-МАШ , код ЄДРПОУ 36618610 (виконувало для позивача підрядні роботи з ремонту механічного обладнання) - у розмірі 539 859,00 грн.;

- за операціями з ТОВ БАЛКЕР , код ЄДРПОУ 32508612 (надавало позивачеві послуги з організації перевезень вантажу) - у розмірі 315 214,00 грн.;

- за операціями з ТОВ ТАТЕЛЕКТРОМАШ-СЕРВІС , код ЄДРПОУ 34684849 (постачало позивачеві нафтопродукти) - у розмірі 1 621 267,00 грн.;

- за операціями з ТОВ КРИВБАСМЕТАЛСТІЛ , код ЄДРПОУ 33873515 (надавало позивачеві послуги, виконувало роботи, пов'язані з ремонтом і обслуговуванням обладнання) - у розмірі 84 799,00 грн.;

- за операціями з ПП ПРОМРЕСУРС КР , код ЄДРПОУ 35005091 (виконувало для позивача ремонтні роботи) - у розмірі 9 437,00 грн.;

- за операціями з ПП Кривбасспецпостач , код ЄДРПОУ 33407639 (постачало позивачеві шпали для під'їзних колій, бруси для стрілкових переводів залізничних доріг) - у розмірі 239 918,00 грн.;

- за операціями з ТОВ НВП Електропривід-ЛТД , код ЄДРПОУ 36033329 (виконувало для позивача ремонтні роботи, надавало послуги з обслуговування обладнання) - 136 356,00 грн.;

- за операціями з ТОВ ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ , код ЄДРПОУ 37912002 (постачало позивачеві вугілля) - у розмірі 1 959 310,00 грн.;

- за операціями з ТОВ Київська Біонергетична компанія , код ЄДРПОУ 38751410 (надавало позивачеві послуги зі зменшення витрат на споживання природного газу) - у розмірі 2 661 298,00 грн.;

- за операціями з ТОВ УКР-МЕТ АЛЬЯНС , код ЄДРПОУ 39621700 (постачало позивачеві металобрухт та надавало транспортно-експедиційні послуги) - у розмірі 1 817 154,00 грн.;

- за операціями з ТОВ ТБМ-Строймонтаж , код за ЄДРПОУ 38677589 (виконувало для позивача підрядні роботи: демонтаж, перевезення будівельного сміття, розбивання з/б конструкцій та інші) - у розмірі 781 979,57 грн.

Згідно із актом перевірки, перевіряючі дійшли висновків про те, що фактично ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг було здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) товарів (робіт, послуг) і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом. Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Приписами п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною іричиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник юдатків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1, 201.4, 201.6 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених в ті.201.1. ст.201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1 ст.198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. А тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. Встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 року № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.

Оцінка господарських операціях повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому формальні помилки в первинних документах не повинні бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язки між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю (постанова ВАСУ від 11.02.2015 року в справі № К/800/1217/13).

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За правилами, встановленими у ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Інших підстав визнання правочину нікчемним чинне законодавство не передбачає. Разом із тим, відповідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Судом були досліджені первинні документи, що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентами та встановлено, що вказані господарські операції пов'язані з господарською діяльністю Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат , а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, неправомірними, виходячи з наступних підстав.

Публічним акціонерним товариством АрселорМіттал Кривий Ріг з питання дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по здійсненим фінансово-господарським операціям до суду були надані наступні первинні документи: договори, рахунки на оплату, рахунки- фактури, акти приймання-передачі вугільної продукції, товарно-транспортні накладні, в тому числі залізничні накладні, видаткові накладні, прибуткові ордери, акти виконаних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, акти приймання поставлених матеріалів, специфікації, довідки про вартість виконаних робіт та інші первинні документи.

З матеріалів справи вбачається, що рамках господарської діяльності Публічного акціонерного товариства АрселорМітал Кривий Ріг здійснювались операції з постачання позивачеві товарів, виконання робіт та надання послуг, необхідних для використання в процессі основної діяльності позивача.

Так, між позивачем та ТОВ ПРАЙД-КОМПАН1 було укладено договір №785 від 17.03.2017 року (далі - Договір №785). Відповідно до умов Договору №785 ТОВ ПРАЙД-КОМПАНІ (продавець) взяло на себе обов'язок поставити та передати у власність позивача (покупця) продукцію (товар) відповідно до умов цього договору (пункт 1.1 Договору №785).

Сторони погодили (пункт 3.2 Договору №785), що поставка здійснюється в строки, зазначені у відповідних специфікаціях до договору, після надання позивачем письмового замовлення на поставку.

У період, що перевірявся відповідачем, здійснювалося постачання алюмінію вторинного АВ87.

На виконання умов договору, позивачем було зроблено декілька замовлень продукції у ТОВ ПРАЙД-КОМПАНІ , а саме, було замовлено: алюміній вторинний АВ87, умови постачання узгоджено у специфікації №1 від 17.03.2017р. до Договору №785; алюмінієві плошки 100-120 гр., умови постачання узгоджено у специфікації №2 від 23.05.2017 р. до Договору №785; алюміній вторинний АВ87, умови постачання узгоджено у специфікації №3 від 23.05.2017р. до Договору №785.

Матеріалами справи підтверджується, що замовлення окремих партій постачань здійснювалося позивачем шляхом направлення відповідних повідомлень на адресу електронної пошти продавця, що було передбачено умовами Договору №785 (пункт 3.2). У подальшому, відбувалося фактичне погодження усіх умов постачання та підписання специфікацій. Після цього, безпосередньо перед здійсненням постачання, продавець сповіщав позивача про готовність до поставки телефоном або електронною поштою (не пізніше ніж за 72 години до поставки), узгоджувалася конкретна дата та час поставки. Самі постачання товару здійснювалися на умовах, визначених у специфікаціях, а саме, на умовах, передбачених Інкотермс - СРТ, м. Кривий Ріг. Тобто, продавець здійснював поставку товару шляхом його передання перевізнику, визначеному ним самим. За період перевірки ТОВ ПРАЙД-КОМПАНІ залучалися такі перевізники як: ФОП ОСОБА_3, ТОВ РЕМЕНЕРГОМАШ , на підтвердження чого позивачем до перевірки, а також до суду були надані копії товарно-транспортних накладних.

Розвантаження товару здійснювалося на складі позивача, за адресою місцезнаходження позивача (м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1). Від позивача товар приймали працівники складу №414 складського господарства та підготовки виробництва позивача, про що розписувалися у відповідних товарно-транспортних накладних.

У подальшому, товар передавався для оприбуткування на вказаному складі 414 складського господарства та підготовки виробництва позивача, дані про номенклатуру та кількість товару обліковувалися працівниками відповідного складу, а також, одночасно складалися відповідні прибуткові ордери.

Рахунки на оплату виставлялися та направлялися позивачеві продавцем, як правило, у дату постачань, та мали бути оплачені у строки, визначені у відповідних специфікаціях (пункт 4.1.1 пункту 4.1 Договору).

Також, між позивачем та ТОВ ТАТЕЛЕКТРОМАШ-СЕРВІС було укладено договори №745 від 11.03.2017 р. (далі - Договір №745) та №665 (далі - Договір №665).

Відповідно до Договору №745 ТОВ ТАТЕЛЕКТРОМАШ-СЕРВІС (продавець) взяло на себе зобов'язання поставити та передати у власність позивача (покупця) продукцію відповідно до специфікацій, узгоджених до договору, а позивач - прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору.

Сторони погодили, що умови поставки викладаються ними відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс у редакції 2010 року та узгоджуються у відповідних специфікаціях (пункт 3.1 Договору). Сторонами було узгоджено та зафіксовано умови конкретних постачань у відповідних специфікаціях. Зокрема, умови постачань, що здійснювалися на підставі Договору №745 у вказаний період, зафіксовані у специфікації №9, якою передбачалося постачання масла АК-15 А23 102-2003.

Предмет Договору №665 ТОВ ТАТЕЛЕКТРОМАШ-СЕРВІС є аналогічним з предметом договору №745. Умови постачань було узгоджено у специфікації №1,2 до Договору №665.

У період, що перевірявся, відповідачем, на підставі вказаних договорів здійснювалося постачання масла АК-15 А28 102-2003, яке здійснювалося на умовах Інкотермс ББР, СРТ, обов'язки з організації перевезень було покладено на продавця. Товар транспортувався до станції Кривий Ріг - Головний, а у подальшому - до місцезнаходження позивача, де відбувалася фактична передача товару, а також підписувалися видаткові накладні. Товар отримувався працівниками складу №424 складського господарства та підготовки виробництва позивача.

Під час приймання товару на складі позивача здійснювалося його зважування на вагах вхідного контролю, про що складалася вагова відомість. Також, відповідальними працівниками позивача складалися акти приймання нафтопродуктів за кількістю, у яких фіксувалися результати зважування та огляду цистерн, у яких постачалось масло.

У випадку розбіжностей замовленого та поставленого товару за кількістю складалися розрахунки вартості вагової недостачі, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

22.06.2016 року між позивачем та ПП Кривбасспецпостач було укладено договір №1798 (далі - Договір №1798). Відповідно до Договору №1798 ПП Кривбасспецпостач (продавець) зобов'язалося поставити та передати у власність покупця продукцію за цінами, узгодженими в специфікаціях до договору. За період, що перевірявся, ПП Кривбасспецпостач постачало на користь позивача шпали дерев'яни просочені типу 2 для під'їзних шляхів, а також бруси перевідні дерев'яні просочені для стрілкових переводів залізних доріг. Умови постачання були визначені у специфікації №6 до Договору №1798.

З матеріалів справи вбачається, що постачання товарів здійснювалося на умовах Інкотермс СРТ. Перед кожною поставкою позивачем формувалося та направлялося на електронну адресу постачальника письмове замовлення. У подальшому, представники позивача та продавця узгоджували конкретні дати постачань. Товар поставлявся ПП Кривбасспецпостач на адресу складу позивача, розташованого за його місцезнаходженням - м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе (перейменована у вул. Криворіжсталі), 1. Відповідно до умов постачання, узгоджених у специфікаціях до Договору №1798 (постачання здійснювалося на умовах Інкотермс СРТ) продавець самостійно організовував транспортування товару позивачеві. Постачання здійснювалося автомобільним транспортом.

Встановлено, що для організації поставки товару позивачеві ПП Кривбасспецпостач самостійно обирався перевізник, зокрема, як перевізник залучався ФОП ОСОБА_4 Фактична передача товару здійснювалася представниками перевізника працівникам цеху ремонту шляху позивача, що супроводжувалося підписанням товарно-транспортних накладних. На підтвердження постачань товару сторонами підписувалися видаткові накладні на кожне постачання.

Між позивачем та ТОВ ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ було укладено договір №332 від 10.02.2017р. (далі - Договір №332). Відповідно до умов Договору №332 ТОВ ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ (продавець) взяло на себе зобов'язання передати у власність позивача (покупця) вугілля в обсязі та за цінами, визначеними в специфікаціях до цього договору, а покупець - прийняти продукцію та оплатити її. Сторонами було погоджено умови постачання вугілля шляхом підписання специфікацій №№1-3 від 10.02.2017 р., в яких було визначено конкретні обсяги та марки вугілля, що мало постачатися позивачеві. Зокрема, у період, що перевірявся, позивачеві постачалося вугілля марок АС, АКО, АШ.

Постачання вугілля позивачеві здійснювалося на умовах Інкотермс СРТ, залізничним транспортом, до станції призначення Кривий Ріг - Головний. Тобто, обов'язки з організації перевезення вугілля залізничним транспортом було покладено на продавця. Стосовно кожної партії продукції, що постачалася позивачеві, продавцем надавалися як копії, так і оригінали таких документів: рахунки, посвідчення якості вугілля, видані його виробником, залізничні накладні, розрахунки відповідальної нестачі/надлишків. Зокрема, усі наведені документи надавалися представниками ТОВ ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ до Центру об'єднаних бізнес-послуг позивача, що знаходиться за адресою місцезнаходження позивача, менеджерам відділу.

Придбання позивачем даної продукції (вугілля) безпосередньо пов'язане із здійсненням його господарської діяльності, а саме, такого напрямку діяльності позивача, як коксохімічне виробництво, виробничий цикл якого передбачає переробку вугілля та отримання з нього коксу. Для ведення такої діяльності позивач має відповідні потужності, у тому числі доменні цехи, у яких безпосередньо й здійснюється переробка вугілля. У подальшому отриманий кокс використовується під час виробництві металопродукції.

Між позивачем та ТОВ НВП Електропривід-ЛТД були укладені договори №104 від 30.12.2016р. (далі - Договір №104) та №1795 від 24.06.2016 р. (далі - Договір №1795). Відповідно до умов Договорів №104 та №1795 ТОВ НВП Електропривід-ЛТД (продавець) зобов'язалося поставити та передати у власність покупця продукцію, визначену у специфікаціях до договорів (пункти 1.1 вказаних договорів). Зокрема, до Договору №104 було підписано специфікації №1-5, якими погоджено постачання обладнання, матеріалів та запасних частин (вентиль ВВ-32 75 В, манометр електричний, кулак привода клапанів, кільце пружинне тощо). Відповідні специфікації було підписано й до Договору №1795, якими також було погоджено номенклатуру та кількість товарів, що мали постачатися (втулка; пружина клапана; підшипник; колектор, інше обладнання, матеріали та запасні частини).

Постачання товару здійснювалося на умовах Інкотермс - СРТ, до місцезнаходження позивача. Товари постачалися з м. Харкова, залученими постачальником перевізниками. В момент поставки товарів представником постачальника працівникам позивача передавалися складені та підписані постачальником видаткові накладні, один екземпляр яких у подальшому передавався постачальнику. Оригінали рахунків на оплату поставленого товару направлялися постачальником до Центру об'єднаних бізнес-послуг позивача, менеджерам відділу, для подальшого опрацювання.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт для позивача, надання послуг між позивачем та ТОВ КРИВБАСМЕТАЛСТІЛ було укладено Договір №1156 від 18.04.2016р.(далі - Договір №1156). Відповідно до умов Договору №1156 позивач (замовник) доручає, а ТОВ КРИВБАСМЕТАЛСТІЛ (виконавець) зобов'язується надати такі послуги: з обробки поверхневих дефектів метала заготівки, яка використовується для перекату на станах в умовах цеху Блюмінг, Прокат-3 позивача; з обробки поверхневих дефектів металу, ув'язки, маркування товарної заготівки в умовах цеху Блюмінг, Прокат-3 позивача для відвантаження заготівки покупцям.

Згідно з умовами Договору №1156 ТОВ КРИВБАСМЕТАЛСТІЛ взяло на себе обов'язок виконувати усі роботи власними силами, самостійно визначаючи кількість працівників, необхідну для виконання конкретного обсягу робіт. Перевезення до місця виконання робіт залучених виконавцем працівників (робітників) також було віднесено до обов'язків виконавця. Також на виконавця були покладені обов'язки щодо забезпечення вимог законодавства про безпеку та охорону праці залученим для виконання робіт персоналом.

Надання послуг здійснювалося на постійній основі. За дві доби до початку наступного місяця позивач мав попередити виконавця про місячний план виробництва заготівки. В процесі виконання плану, за потреби, обсяги робіт корегувалися сторонами.

За результатами наданих послуг представниками сторін складалися акти приймання- передачі наданих послуг.

Як було зазначено позивачем, та не спростовано представником податкового органу, оскільки ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг є одним із найбільших виробничих підприємств України, одним із основних напрямків діяльності якого є металургійне виробництво, частина робіт, необхідних для виготовлення металопродукції, здійснюється позивачем самостійно, а для певних видів робіт/послуг позивач залучає сторонні організації, які спеціалізуються на фаховому виконанні відповідних видів робіт/наданні послуг, мають для цього необхідний досвід, а за необхідності й спеціальне обладнання.

Позивачем було прийнято рішення про залучення до робіт з обробки поверхневих дефектів метала заготівки, яка використовується для перекату на станах в умовах цеху Блюмінг, Прокат-3 позивача; з обробки поверхневих дефектів металу, ув'язки, маркування товарної заготівки в умовах цеху Блюмінг, Прокат-3 позивача для відвантаження заготівки покупцям, ТОВ Кривбасметалстіл , як організації, що спеціалізується на наданні відповідного виду послуги.

Між позивачем і ТОВ Будівельна компанія Метком Інвест було укладено Договір №1755 від 16.06.2016 р. та №1700 від 10.06.2016 р. (далі - Договір №1755 та Договір №1700 відповідно). Відповідно до умов Договору №1700 ТОВ Будівельна компанія Метком Інвест було залучено позивачем до виконання пусконалагоджувальних та будівельно-монтажних робіт на об'єкті Аглодоменний департамент. Доменний цех №2. Доменна піч №9. Блок повітронагрівачів. Реконструкція споруди повітронагрівача №2 (пункт 1.1 Договору №1700). Відповідно до умов Договору №1755 ТОВ Будівельна компанія Метком Інвест зобов'язалася виконувати будівельно-монтажні роботи на об'єкті Нове будівництво споруд по розсіву вапна на тракті сипучих матеріалів в перевантажувальному вузлі №1 конверторного цеху (пункт 1.1. Договору №1755).

Усі вимоги до підрядних робіт на об'єктах Аглодоменний департамент. Доменний цех №2. Доменна піч №9. Блок повітронагрівачів. Реконструкція споруди повітронагрівача №2 було погоджено сторонами у додатках до Договору №1700 (технічне завдання на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт, графік робіт, матриця робіт, методологія робіт та інші). Усі обов'язки із забезпечення ремонтних робіт необхідними матеріалами та обладнанням здійснювалися підрядником. Виконання робіт велося в аглодоменному департаменті позивача, а саме у доменному цеху №2, який є підрозділом цього департаменту. Вказані підрядні роботи полягали у здійсненні комплексу робіт з реконструкції доменної печі №9 та реконструкції споруди повітронагрівача №2.

З матеріалів справи вбачається, що виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті Нове будівництво споруд по розсіву вапна на тракті сипучих матеріалів в перевантажувальному вузлі №1 конверторного цеху передбачало створення нової системи розсіювання вапна, яка складається з таких основних елементів: двох стаціонарних контейнерів, одного рухомого контейнера, накопичувального силоса та системи пневмотранспорта. Метою запровадження такої системи позивачем було зниження кількості вапняного пилу, що викидається в атмосферу при виробництві сталі, зниження норм витрат вапна на тонну сталі.

Контроль виконання робіт здійснювався працівниками департаменту з інвестицій та інжинірингу позивача. Після завершення відповідних робіт такими працівниками та представниками підрядника складалися акти виконаних робіт, а також довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрати, які долучені до матеріалів справи.

Між позивачем та ТОВ Кволітібуд було укладено договори №2570 від 08.09.2016р., договір №356 від 23.02.2017 р., договір №510 від 23.02.2017 р. (далі - Договір №2570, Договір №356, Договір №510). За умовами Договору №356 позивач доручив, а ТОВ Кволітібуд взяло на себе обов'язок виконати роботу з ремонту будівлі побутового корпусу на 600 місць ДЦ-1 металургійного виробництва позивача у строки, передбачені затвердженим цим договором планом-графіком.

За умовами Договору №510 позивач доручив, а ТОВ Кволітібуд взяло на себе обов'язок виконати роботу з ремонту оздоровчого комплексу Буревісник позивача у строки, установлені відповідним погодженим сторонами планом-графіком виконання робіт у 2017 році.

За умовами Договору №2570 позивач доручив, а ТОВ Кволітібуд зобов'язалося виконати роботи з ремонту і обслуговування систем кондиціонування цехів позивача.

За період, що перевірявся відповідачем, вказаним контрагентом було виконано такі види робіт, передбачені укладеними з позивачем договорами: ремонт будівлі побутового корпусу на 600 місць ДЦ-1 металургійного виробництва; ремонт оздоровчого комплексу Буревісник ; контроль справності, налагодження, регулювання, ревізії із заміною комплектуючих систем кондиціювання та вентиляції, аспіраційних та холодильних установок. При виконанні робіт підрядником використовувались переважно власні інструменти та обладнання. По завершенню виконання робіт сторонами складалися акти приймання виконаних робіт.

У зв'язку з тим, що частина витрат позивача на оплату вищевказаних робіт були пов'язані з забезпеченням соціальних заходів, позивач, на виконання вимог пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, у відповідному звітному місяці (квітень 2017 року) нарахував податкові зобов'язання за вказаними операціями (зокрема, за операціями з ремонту оздоровчого комплексу Буревісник ) та належним чином склав і зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за квітень 2017 рік, яка разом з декларацією з податку на додану вартість долечена до матеріалів справи.

При цьому, суд зазначає, що жодних претензій щодо дотримання вимог податкового законодавства позивачем контролюючий орган щодо таких дій позивача не висловлював.

Між позивачем та ПП ТЕХ-МАШ (виконавець) були укладені Договори №523 від 16.02.2016 року, №250 від 27.01.2017 р., №277 від 30.01.2017 р. (далі - Договори №523, №250, №277). Відповідно до умов Договору №250 ПП ТЕХ-МАШ (виконавець) зобов'язалося виконати роботи по складуванню розкривних скельних порід кар'єра №2-біс у вироблений простір кар'єра №1 рудоуправління гірничого департаменту з використанням крокуючого екскаватора з вильотом стріли не менше 70 м і об'ємом ковша 10-15 м. кубічних (пункт 1.1 Договору №250).

Відповідно до умов Договору №277 ПП ТЕХ-МАШ (виконавець) зобов'язалося виконати роботи з ремонту механічного обладнання рудоуправління гірничного департаменту (пункт 1.1 Договору №277).

Відповідно до умов Договору №523 ПП ТЕХ-МАШ (виконавець) взяло на себе зобов'язання виконати роботи з роздроблення негабаритів гірничої маси в кар'єрах №2- біс, 3 рудоуправління гірничого департаменту позивача (пункт 1.1 Договору №523).

Згідно договорів, роботи по складуванню розкривних порід кар'єра №2-біс здійснювалися в рудоуправлінні гірничого департаменту позивача. Розкривні скельні породи складалися у вироблений простір кар'єру 1 з використанням техніки підрядника, а саме, екскаватора ЕШ 11/70. Виконання робіт фактично здійснювалося ПП ТЕХ-МАШ під контролем гірничного департаменту позивача. Роботи велися цілодобово згідно з графіками змінності, встановленими позивачем. За фактом виконаних робіт позивачем та уповноваженою особою ПП ТЕХ-МАШ підписувалися акти приймання-здачі робіт. З боку позивача такі акти підписував директор гірничого департаменту.

Роботи з роздроблення негабаритів гірничої маси здійснювалися в один період з роботами по складуванню розкривних порід кар'єру. Зокрема, спочатку негабаритні породи роздроблювалися, для чого підрядником використовувалася власна техніка - екскаватор з гідравлічним молотом. Дизельне пальне для заправки техніки також надавалося підприємством виконавця.

Роботи з ремонту механічного обладнання виконувалися в рудоуправлінні гірничого департаменту позивача, періодично, починаючи з укладення Договору №277. Обсяг робіт було визначено в ремонтно-технічній документації, погодженій сторонами. Роботи велися з використанням матеріалів позивача. До виконання відповідних робіт виконавцем розроблялися їх проекти. Роботи були спрямовані на підтримання механічного обладнання рудоуправління в робочому справному стані, оперативне обслуговування та усунення недоліків обладнання.

Також, з матеріалів справи з'ясовано, що у структуру гірничо-збагачувального виробництва позивача входять два підрозділи: гірничотранспортний підрозділ (рудоуправління, дробильні фабрики №№3, 4, гірничотранспортний цех); дробильно-збагачувальний підрозділ (дробильна фабрика, рудозбагачувальні фабрики №№ 1, 2, цех шламового господарства).

У рудоуправлінні позивача знаходиться велика кількість механічного обладнання, яке потребує постійного обслуговування та ремонту. Для забезпечення цих потреб виробництва у позивача й виникла необхідність у залученні підрядної організації до виконання ремонтних робіт.

ПП ПРОМРЕСУРС КР виконувало для позивача ремонтні роботи на підставі Договіру №683 від 07.03.2017 р. (далі - Договір №683). Відповідно до умов Договору №683 ПП ПРОМРЕСУРС КР як підрядник зобов'язалося виконати роботи з ремонту будівлі виробничої ділянки (душові) ЦАМ ДАТП - Центру автоматизації та механізації департаменту автоматизації технологічних процесів позивача.

Встановлено, що роботи виконувалися за місцезнаходження позивача та полягали у здійсненні ремонту приміщень душових у Центрі автоматизації та механізації департаменту автоматизації технологічних процесів. Зокрема, ремонтні роботи полягали в облицюванні внутрішніх стін гіпсокартонними панелями, а також в заповненні дверних отворів готовими дверними блоками з металопластику у кам'яних стінах. Також, у межах ремонту приміщень душових підрядник виконував і необхідні електромонтажні роботи, такі як прокладка рукавів гофрованих гнучких по стальним конструкціям; затягування проводів кабелю в стальних трубах. Тобто, у період, що перевірявся, підрядник виконував, по суті, роботи з приведення у належний стан стін душових та налагодження системи освітлення.

Роботи виконувалися з використанням підрядником власних матеріалів та інструментів. Перед виконанням робіт представники позивача вимагали проведення підрядником відповідних інструктажів з дотримання норм безпеки та охорони праці своїм персоналом. За результатами виконання робіт представниками сторін складалися довідки про вартість виконаних робіт, а також підписувалися акти приймання виконаних підрядних робіт, які були долучені до матеріалів справи.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ Київська Біонергетична компанія надавало позивачеві послуги зі зменшення витрат на споживання природного газу на підставі Договіру №2328 від 08.07.2013 р. (далі - Договір №2328). Відповідно до умов Договору №2328 ТОВ Київська Біонергетична компанія взяло на себе обов'язок реалізувати в обвалювально-вапняковому цеху позивача проект із встановлення комплексу обладнання (установка), за допомогою якого забезпечується зниження витрат природного газу, за рахунок його заміни біопаливом.

Діяльність ТОВ Київська Біонергетична компанія полягає у забезпеченні поступового заміщення використання природного газу біопаливом при виробництві вапняку.

Відповідно до Договору №2328 сторони домовились про те, що постачальник послуг нестиме всі витрати по закупівлі сировини та інші витрати для реалізації проекту, у тому числі пов'язані з встановленням демонстраційної установки для заміни природного газу біопаливом. За умовами Договору №2328, у разі, якщо завдяки реалізації проекту вдасться досягти позитивного результату у вигляді економії витрат на споживання природного газу, ТОВ Київська Біонергетична компанія має право на отримання оплати, сума якої підлягає розрахунку за встановленою у Договорі №2328 формулою (додаток №1 до договору) та фактично прямопропорційно залежить від обсягів зекономленого природного газу.

У подальшому Договір №2328 було пролонговано, послуги за цим Договіром надавалися також і в період, що перевірявся.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ТБМ-Строймонтаж виконувало для позивача підрядні роботи: демонтаж, перевезення будівельного сміття, розбивання з/б конструкцій та інші.

Між позивачем та ТОВ ТБМ-Строймонтаж (підрядник) було укладено ряд договорів про виконання підрядних робіт, зокрема, договори підряду №535, №540, №554, №570 від 24.02.2017р. Позивач уклав перелічені договори підряду, умовами яких було передбачено залучення ТОВ ТБМ-Строймонтаж до виконання підрядних робіт, зокрема: Договір №535 від 24.02.2017 р., згідно з яким підрядник взяв на себе обов'язок виконати роботи з демонтажу ДП-4 ДЦ №1 (доменної печі-4 доменного цеху №1) позивача; Договори №540 та №548 від 24.02.2017 р., згідно з якими підрядник взяв на себе обов'язок виконати роботи з демонтажу комплексу ДП-1 ДЦ №1 (доменної печі-4 доменного цеху №1) позивача; Договір №554 від 24.02.2017 р., згідно з яким підрядник взяв на себе обов'язок виконати роботи з демонтажу комплексу ДП-2, З ДЦ 1 (доменної печі-2, 3 доменного цеху №1) позивача; Договір№570 від 27.02.2017 р., згідно з яким підрядник взяв на себе обов'язок виконати роботи з демонтажу будівлі шахтних печей ВВЦ (вогнетривко-вапняного цеху) позивача.

Щодо особливості діяльності контрагента з виконання вказаних робіт, то позивачем зазначено, що підрядні роботи виконувалися, як правило, з використанням матеріалів позивача. Роботи полягали у здійсненні робіт з демонтажу комплексу відпрацьованих конструкцій доменних печей. Для цього, підрядником здійснювалися роботи з доопрацювання обрушених залізобетонних конструкцій гідравлічним молотом, після чого відбувалося навантаження будівельного сміття екскаватором та вивезення його до спеціального полігону позивача. За фактом виконання робіт сторонами складалися довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт. Оплата робіт здійснювалася після їх повного виконання, на підставі виставлених підрядником рахунків. Оригінали рахунків направлялися до Центру об'єднаних бізнес- послуг позивача, що знаходиться за адресою місцезнаходження позивача, менеджерам відділу.

Щодо операції з надання ТОВ ІТ-БІЗНЕС ГРУП позивачеві послуг з організації перевезень, транспортно - експедиційних, послуг , послуг з вивантаження, очистки, обробки залізничних вагонів, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ТОВ ІТ-БІЗНЕС ГРУП було укладено Договір №2503 на надання послуг від 31.08.2016р. (далі - Договір №2503). Відповідно до умов Договору №2503 ТОВ ІТ-БІЗНЕС ГРУП взяло на себе обов'язок надати послуги (виконати роботи) з вивантаження, очищення та обробки залізничних вагонів, згідно умов договору.

Так, відповідно до умов Договору №2503 виконавець використовував власний інвентар, необхідний для надання послуг, самостійно забезпечував своїх працівників спецодягом і засобами індивідуального захисту для забезпечення безпечної роботи. ТОВ ІТ-БІЗНЕС ГРУП надавалися такі види послуг, як: 1) вивантаження вагонів з продукцією, що надійшли до позивача, до тих чи інших виробничих підрозділів позивача (бункерна естакада ДЦ-2; бункерна естакада ПУВ ДП-9; шихтове відділення мартенівського цеху тощо); 2) очищення вагонів, думпкарів; 3) послуги з обробки вагонів та підготовки до вигрузки. Необхідність у придбанні послуг вивантаження, очищення та обробки залізничних вагонів була зумовлена тим, що частина товарів, необхідних позивачеві для здійснення виробництва (вугільна продукція тощо) на постійній основі доставляється позивачеві залізничним транспортом, у зв'язку з цим, позивачем постійно використовуються залізничні вагони.

10.08.2016 року між позивачем та ТОВ Ломтрейд було укладено Договір доручення №2276 (далі - Договір №2276). Відповідно до умов Договору №2276 ТОВ Ломтрейд (повірений) взяло на себе зобов'язання від імені і за рахунок позивача (довірителя) організувати перевезення і доставку брухту відходів чорних металів залізничним транспортом у зазначене місце, згідно специфікацій, додатків і/або додаткових угод, які є невід'ємними частинами договору купівлі-продажу №2275 від 10.08.2016 р., укладеного між сторонами.

Одночасно з Договором №2276, згідно з яким ТОВ Ломтрейд виконувалося функції повіреного, які передбачали здійснення організації перевезення та доставки металобрухту, ТОВ Ломтрейд також виступало й постачальником металобрухту, на підставі вказаного вище договору купівлі-продажу №2275 від 10.08.2016 р.

На підставі Договору №2276 ТОВ Ломтрейд як повірений зобов'язалося від імені і за рахунок довірителя замовляти послуги у перевізника по доставці вантажу залізничним транспортом. Для представництва перед третіми особами з метою виконання своїх функцій повіреного ТОВ Ломтрейд видавалася довіреність. Усі розрахунки з перевізниками за виконані ними послуги з перевезення товару здійснювалися ТОВ Ломтрейд самостійно. Витрати ТОВ Ломтрейд як повіреного у подальшому відшкодовувалися позивачем. Зокрема, відшкодовувалися витрати по провізній платі металобрухту та витрати за послуги ВОХР ДП Укрзалізниця по охороні вагонів з металобрухтом від станції відвантаження до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Відправлення товару до позивача здійснювалося з різних станцій (Київ-Волинський, Бердичів, Кіровоград, Київ-Жовтневий, Коломия, Кароліна та інші).

За фактом надання послуг ТОВ Ломтрейд сторонами складалися акти виконаних робіт.

Між позивачем і ТОВ БАЛКЕР було укладено Договір №2734 від 26.09.2016 р. (далі - Договір №2734). Відповідно до умов Договору №2734 ТОВ БАЛКЕР (повірений) взяло на себе зобов'язання від імені і за рахунок позивача (довірителя) організувати перевезення і доставку брухту відходів чорних металів залізничним транспортом у зазначене місце, згідно специфікацій, додатків і/або додаткових угод, які є невід'ємними частинами договору купівлі-продажу №2733 від 26.03.2016 р., укладеного між сторонами.

Одночасно з Договором №2734, згідно з яким ТОВ БАЛКЕР виконувалося функції повіреного, які фактично передбачали здійснення організації перевезення та доставки металобрухту, ТОВ БАЛКЕР також виступало й постачальником металобрухту - брухту відходів чорних металів, на підставі договору купівлі-продажу №2733 від 26.03.2016 р.

Повірений зобов'язався від імені і за рахунок позивача (довірителя) замовляти послуги у перевізника по доставці вантажу залізничним транспортом. Усі розрахунки з перевізниками за виконані ними послуги з перевезення товару здійснювалися ТОВ Балкер самостійно.

Витрати ТОВ Балкер у подальшому відшкодовувалися позивачем. Зокрема, відшкодовувалися витрати по провізній платі металобрухту та витрати за послуги ВОХР ДП Укрзалізниця по охороні вагонів з металобрухтом від станції відвантаження до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці відповідно до умов Договору купівлі- продажу №2733 від 26.03.2016 р. Відправлення товару до позивача здійснювалося з різних станцій (Радушне, Київ-Петрівка, Нікель Побужський, Лелековка та інші).

За фактом надання послуг ТОВ Балкер та позивачем складалися акти виконаних робіт.

Щодо операції з ТОВ Укр-Мет Альянс , то між позивачем і ТОВ Укр-Мет Альянс було укладено Договір доручення №706 та Договір №705 від 10.03.2017 р. (далі - Договори №706 та №705). Відповідно до умов Договору №705 ТОВ Укр-Мет Альянс зобов'язалося поставити позивачеві (покупцю) металобрухту, а відповідно до Договору №706 - організувати перевезення і доставку цього металобрухту позивачеві в порядку та на умовах, передбачених цими договорами.

До Договору №705, сторонами підписувались специфікації, у яких узгоджувалася номенклатура та кількість товару, що постачатиметься. Постачання здійснювалися на умовах Інкотермс СРТ, залізничним транспортом, до станції Кривий Ріг. Транспортні витрати по доставці металобрухту, що постачався на підставі Договору №705, оплачувалися відповідно до Договору №706. Договори - поставки (№705) та доручення на організацію перевезень і доставку (№706) були спрямовані на забезпечення комплексного обслуговування позивача - поставку йому металобрухту з організацією перевезення та доставкою.

На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності Публічного акціонерного товариства АрселорМітал Кривий Ріг та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Суд зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

При цьому суд звертає увагу на те, що жодних реальних доказів того, що позивач дійсно не отримував товарів, робіт/послуг від своїх контрагентів і що, відповідно, господарські операції з ними слід вважати безтоварними (фіктивними), так само як і жодних доказів того, що позивач сам, своїми діями допустив порушення податкового законодавства, відповідач в акті перевірки не наводить.

В акті перевірки відсутні будь-які посилання на дефекти форми, змісту або походження первинних і розрахункових документів, які, в силу ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

З огляду на вище досліджені первинні бухгалтерські документи, суд приходить до висновку, що первинні бухгалтерські документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вищенаведеними контрагентами відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а отже висновок податкового органу про юридичну дефектність оформлених документів суперечить вимогам податкового законодавства та фактичним обставинам справи.

Наведені фактичні обставини та проаналізовані норми чинного законодавства дають підстави дійти висновку про те, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою закріплений у ст. 4 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року Щодо підтвердження даних податкового обліку документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України , судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Окрім цього, суд зазначає, що платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентом чи його постачальниками вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов'язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати та податковий кредит. У разі коли постачальник чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 19.07.2017 року та пояснень, наданих представником відповідача в ході судового розгляду справи, судом було встановлено, що підставою для встановлення відсутності факту реального здійснення фінансово - господарських операцій з контрагентами стало ненадання до перевірки ряду додаткових документів та недоліки в оформленні окремих документів, зокрема: ліцензій та дозволів органів Державної служби України з питань праці, видані у встановленому порядку контрагентам позивача; журналів обліку оформлення перепусток на ввезення ТМЦ на територію заводу; доручень на отримання ТМЦ; накладних на маршрут або на групу вагонів; дорожніх відомостей на маршрут або групу вагонів; актів та/або протоколів наради/комісії, заявки та інші наявні документи, на підставі яких було прийнято рішення про придбання/здійснення відповідних робіт; наряд-допуск на виконання спеціалізованих робіт підрядними організаціями та інших документів.

Суд зазначає, що відсутність вказаних документів не є безумовною підставою для відсутності права формування податкового кредиту з податку на додану вартість за умови надання покупцю продавцем належним чином оформленої податкової накладної у відповідності до вимог ст.198 ПК України.

При цьому, слід зазначити, що норми ст. 198 ПК України не містять заборони на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі відсутності вищевказаних документів за умови наявності інших оформлених у встановленому законодавством порядку первинних бухгалтерських документів, визначених ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Зокрема, первинними бухгалтерськими документами щодо отримання товарів є видаткова накладна, податкова накладна, акти приймання-здачі товарів/виконаних робіт, надання послуг, які підтверджують факти передачі товарів, виконання робіт, надання послуг та які були надані позивачем до перевірки, а також були надані і суду у ході судового розгляду справи, досліджені судом та наявні в матеріалах справи.

Також, є безпідставними покладення податковою інспекцією в основу порушення позивачем норм податкового законодавства, порушень податкової дисципліни іншими особами - у більшості випадків платників податків, з якими сам позивач не мав жодних відносин.

При цьому, суд зазначає, що жодних обґрунтувань, висновків щодо наявності певних порушень податкового законодавства у діях самого позивача при здійсненні операцій з контрагентами акт перевірки від 19.07.2017 року не містить.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

У відповідності до вимог ст.61 Конституції України юридична відповідальність носить індивідуальний характер, а тому позивач не може нести юридичної відповідальності за дії своїх контрагентів.

Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за недотримання норм чинного законодавства України. У відповідності до глави 11 Податкового кодексу України зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі і контрагентів.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту або відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документально підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у своїх ухвалах від 09.11.2011р. № К-1837/10, від 15.09.2011р. № К-24505/10, від 08.11.2011р. № К-46076/09, від 26.11.2012р. № К/9991/54239/12, а також в постанові від 14.11.2012р. №К/9991/50772/12.

Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009р.( Булвес АД проти Болгарії ) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі Інтерсплав проти України ).

Крім того, необхідно зазначити, що на час укладення договір контрагенти були зареєстрованими як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, мали індивідуальний податковий номер, отже, вони мали право видавати позивачу вищезазначені належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для формування позивачем податкового кредиту.

На підставі викладеного, судом було встановлено рух активів від контрагентів до позивача. Суд зазначає, що надане документальне оформлення операцій між позивачем та його контрагентами свідчить про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між такими особами.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод та які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям, а відтак відповідач не довів законності та обґрунтованості висновків акту перевірки та оскаржуваного рішення.

Захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси позивача, щодо порушення яких суд дійшов відповідного висновку та це підтверджується відповідними доказами.

Перевіривши оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005794615 від 28.07.2017 р. на відповідність частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про їх протиправність та наявність підстав для їх скасування, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду, в розмірі 352 705,62 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №0600032615 від 25.09.2017 року.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005794615 від 28.07.2017 р. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005794615 від 28.07.2017 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг (код ЄДРПОУ 24432974) судові витрати у розмірі 352 705,62 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде складений 06.11.2017 року.

Суддя В.В. Кальник