Постанова

від 03.11.2017 по справі 815/4244/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4244/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2017 року м.Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Станкова О.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства САКСЕСС-СТРОЙ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 року №00219414157, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства САКСЕСС-СТРОЙ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 року №00219414157, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1731743,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 432936,00 грн., яке прийнято на підставі акту Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства САКСЕСС-СТРОЙ податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.10.2016 року від 03.07.2017 року №266/15-32-14-15/33865986.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підставою для визначення Головним управлінням ДФС в Одеській порушення позивачем податкового законодавства слугували хибні доводи перевіряючих стосовно нереальності придбання товарів/послуг у зв'язку з юридичною дефектністю документів, що полягло в неможливості встановити яким чином здійснювались операції, оскільки відповідні первинні документи на придбання послуг не розкривають повний зміст господарських операцій. Так, на 13-й сторінці акту перевірки відповідач вказує на відсутність між позивачем та його контрагентами реально вчинених господарських операцій, оскільки, як вважає податковий орган, діяльність цих підприємств не є господарською в розумінні п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ. Отже, позивач вказує, що свої висновки відповідач обґрунтовує порушеннями вимог податкового законодавства контрагентами ПП САКСЕСС-СТРОЙ та покладає відповідальність за такі порушення на позивача. Зазначена відповідальність стосується кожного платника і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі його контрагентів, при цьому, податковим органом не лише не вказано в чому саме полягає склад правопорушення позивача як підставу збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, але й застосував таке законодавчо невизначене поняття, яке носить абстрактний характер юридично дефектні документи . Такий оригінальний підхід відповідача, на думку ПП САКСЕСС-СТРОЙ не ґрунтується на законі, зокрема на ЗУ Про бухгалтерський облік в Україні , а підприємством до перевірки були надані належним чином оформлені первинні документи, що мають всі обов'язкові реквізити, передбачені наведеним вище законом, в повній мірі розкривають зміст та обсяг господарських операцій, містять одиницю виміру господарської операції. Також позивач зазначає, що про існування прямої залежності господарської операції підприємства від послуг з очищення елементів будівельної опалубки від стороннього бруду та ремонту будівельної опалубки, що надаються та виконуються на постійній основі, адже без отримання цих послуг підприємство не зможе проваджувати основний вид своєї діяльності, яким є здача в оренду будівельного обладнання (елементів обладнання) та за умовами договорів оренди майна позивач зобов'язався передати орендарям у тимчасове платне користування елементи опалубки, якість яких має відповідати сертифікатам на систему управління якістю та сертифікатами відповідності за системою сертифікації УкрСЕПРО, а без вчасного ремонту та технічного обслуговування елементів опалубки неможливо підтримувати їх якість та технічний стан на належному рівні, а також підприємство не в змозі буде виконати свої зобов'язання перед орендарями, якими виступають найкрупніші забудовники та будівельні підрядні підприємства міста Одеси та Одеської області, а отже досягти мети своєї діяльності - отримання прибутку. Відповідно до умов укладених договорів із ПП Симос , ПП Будівельна компанія Проектреконструкція , ПП Вега-ремстрой , ПП Джейком , ПП Холдінг-будпроект , ПП Тера-прайс /ПП Інком-торг , ПП Фебрус , ТОВ Стен ник , ТОВ Санторин-мк , ТОВ Мигарон , ТОВ Ребекс , ТОВ Грін буд лайн , позивач не несе відповідальність за наслідки господарської діяльності цих контрагентів, а чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, а тому зазначені в акті обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки прийнято відповідачем на підставі висновків, які ґрунтуються не на первинних облікових звітних документах, а виключно на припущеннях. Так, в якості доказу не підтвердження реального виконання господарських операцій є припущення податкового органу про неможливість реального виконання правочинів через відсутність те, що діяльність вищевказаних підприємств - контрагентів позивача не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п.14.1.36 ПКУ.

За висновком податкового органу, вказані в акті перевірки обставини призвели до визначення відповідачем порушень ПП САКСЕСС-СТРОЙ п.-п.14.1.36, 14.1.179, пп.14.1 ст14, п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198, п.-п. 201.6, 201.10 ст.201 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2707403,00 грн., в тому числі за: січень 2013 року в сумі 47360,00 грн., лютий 2013 року в сумі 66649,00 грн., березень 2013 року - 73218,00 грн., квітень 2013 року - 29287,00 грн., травень 2013 року - 45405,00 грн., червень 2013 року - 85411,00 грн., липень 2013 року - 72540,00 грн., серпень 2013 року - 60901,00 грн., вересень 2013 року - 35072,00 грн., жовтень 2013 року - 66311,00 грн., листопад 2013 року - 85290,00 грн., грудень 2013 року - 73965,00 грн.; січень 2014 року в сумі 27869,00 грн., лютий 2014 року в сумі 3534,00 грн., березень 2014 року - 27064,00 грн., квітень 2014 року - 61383,00 грн., травень 2014 року - 85441,00 грн., червень 2014 року - 28960,00 грн., липень 2014 року - 45929,00 грн., серпень 2014 року - 76012,00 грн., вересень 2014 року - 33529,00 грн., жовтень 2014 року - 8000,00 грн., листопад 2014 року - 38348,00 грн., грудень 2014 року - 25500,00 грн.; січень 2015 року в сумі 19200,00 грн., лютий 2015 року в сумі 19500,00 грн., березень 2015 року - 64033,00 грн., квітень 2015 року - 107062,00 грн., травень 2015 року - 126383,00 грн., червень 2015 року - 93840,00 грн., липень 2015 року - 64000,00 грн., серпень 2015 року - 82600,00 грн., вересень 2015 року - 61185,00 грн., жовтень 2015 року - 67840,00 грн., листопад 2015 року - 64787,00 грн., грудень 2015 року - 86000,00 грн.; січень 2016 року в сумі 30000,00 грн., лютий 2016 року в сумі 60434,00 грн., березень 2016 року - 84977,00 грн., квітень 2016 року - 50400,00 грн., травень 2016 року - 32830,00 грн., червень 2016 року - 68988,00 грн., липень 2016 року - 56105,00 грн., серпень 2016 року - 81054,00 грн., вересень 2016 року - 92902,00 грн., жовтень 2016 року - 90305,00 грн.

Позивач вказує, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтверджують здійснення господарських операцій з вищенаведеними підприємствами, які надавались при проведенні перевірки та відображені в акту, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а факт реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі є беззаперечним доказом їх складання у відповідності до статті 201 Податкового кодексу України. Так, податковий орган в акті перевірки не ставить під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, а також не зазначає про їх невідповідність вимогам чинного законодавства, а в обґрунтування висновків не наведено обставин, які б доказували безтоварність операцій. Отже, оскільки позивач виконав усі зобов'язання за господарським договором та сплатив на користь контрагента суми грошових коштів за поставлені товари з урахуванням сум податку на додану вартість, що дає право на віднесення таких сум до податкового кредиту позивача.

З урахуванням наведеного, позивач вважає, що достовірність даних ставиться під сумнів відповідачем з безпідставних тверджень, які спростовуються наявними письмовими доказами, у зв'язку з чим сума грошового зобов'язання, визначена оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є безпідставною.

Представник відповідача надала до суду заперечення (а.с. 139-143 т.4), в яких зазначила, що на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 18.11.2016 року по справі №295/14439/16/к (1-кс/295/5753/16), відповідно до наказу від 15.06.2017 р. № 2233, виданого ГУ ДФС в Одеській області та направлень від 16.06.2017 року №2962/14-15, №2963/14-15 та від 19.06.2017 року №3015/14-15, проведено документальну позапланову перевірку позивача, за результатом якої складено акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства САКСЕСС-СТРОЙ податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.10.2016 року від 03.07.2017 року №266/15-32-14-15/33865986.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.-п.14.1.36, 14.1.179, пп.14.1 ст14, п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198, п.-п. 201.6, 201.10 ст.201 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2707403,00 грн. Так, по взаємовідносинам з контрагентами ПП Симос , ПП Будівельна компанія Проектреконструкція , ПП Вега-ремстрой , ПП Джейком , ПП Холдінг-будпроект , ПП Тера-прайс /ПП Інком-торг , ПП Фебрус , ТОВ Стен ник , ТОВ Санторин-мк , ТОВ Мигарон , ТОВ Ребекс , ТОВ Грін буд лайн відповідачем встановлено факт віднесення до складу податкового кредиту у відповідних періодах податкової звітності сум ПДВ у складі вартості послуг: чищення та ремонт елементів будівельної опалубки, товарно-матеріальних цінностей (незначна кількість від загального обсягу), нібито отриманих від вказаних суб'єктів господарювання, які у подальшому не використовувались у господарській діяльності позивача періоді з 01.01.2013 року по 31.10.2016 року. Відповідно до наданих до перевірки первинних документів (договорів поставки, накладних, банківських виписок, платіжних доручень та ін.), регістрів бухгалтерського обліку та податкової звітності, позивач з вказаними контрагентами уклав правочини та отримував від підприємств послуги: з чищення елементів будівельної опалубки від стороннього бруду та ремонт елементів будівельної опалубки, незначна кількість від загального обсягу - товарно-матеріальні цінності (рамний елемент, підпорний раскос, стійка для перекриття, балка, тренога, опускна голівка), проте, надані документи не відповідають вимогам ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом МФУ від 24.05.1995 року №88, оскільки при їх аналізі встановлена юридична дефектність документів, а саме: неможливо встановити, яким чином здійснювались операції, а відповідно первинні документи не розкривають повний зміст господарської операції, а отже, відповідач стверджує на відсутності реально вчиненої господарської операції у зв'язку з тим, що діяльність вищенаведених контрагентів позивача не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п.п.14.1.36 п.14.3 ст.14 ПКУ. Згідно інформації СУ ФР ГУ ДФС в Житомирській області встановлено, що директором ПП ХОЛДИНГ-БУДПРОЕКТ є ОСОБА_1 - громадянин Російської Федерації, посвідка на постійне проживання в Україні вказаній особі не видавалась, а підприємство не знаходиться за зареєстрованою адресою, по Приватному підприємству Вега-Ремстрой також встановлено відсутність контрагента за місцезнаходженням та директором якого є та сама особа - ОСОБА_1, громадянин Російської Федерації, посвідка на постійне проживання якому в Україні не видавалась, по ПП Фебрус встановлено, що директором є ОСОБА_4 - громадянин Російської Федерації, посвідка на постійне проживання в Україні вказаній особі не видавалась, а перетнув кордон в напрямку виїзд з України ОСОБА_4 25.04.2013 року, а тому фактично не міг підписувати документи, щодо ПП Тера-Прайс встановлено, що виписка бухгалтерських та податкових документів здійснювалась особами, які входять до конвертаційного центру, щодо ПП БК Проектреконструкція директором підприємства є ОСОБА_1 - громадянин Російської Федерації, посвідка на постійне проживання в Україні вказаній особі не видавалась, а підприємство не знаходиться за зареєстрованою адресою, щодо ПП Джейком , встановлено також директором є ОСОБА_1 - громадянин Російської Федерації, посвідка на постійне проживання в Україні вказаній особі не видавалась, а підприємство не знаходиться за зареєстрованою адресою, по Приватному підприємству СИМОС директором є ОСОБА_1 - громадянин Російської Федерації, посвідка на постійне проживання в Україні вказаній особі не видавалась, а підприємство не знаходиться за зареєстрованою адресою. Відповідач вказує, що вказаними особами - директорами підприємств довіреності на ведення господарської діяльності не видавались.

Таким чином, вищенаведене свідчить про наявність порушень з боку позивача та у зв'язку з встановленим порушеннями відповідачем прийнято оскаржуване повідомлення-рішення, а отже, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно із пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справу вирішено розглянути в порядку ч.6 ст.128 КАС України .

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Так, у період з 19.06.2017 р. по 23.06.2017 р., на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 18.11.2016 року по справі №295/14439/16/к (1-кс/295/5753/16), відповідно до наказу від 15.06.2017 р. № 2233, виданого ГУ ДФС в Одеській області та направлень від 16.06.2017 року №2962/14-15, №2963/14-15 та від 19.06.2017 року №3015/14-15, проведено документальну позапланову перевірку позивача, за результатом якої складено акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства САКСЕСС-СТРОЙ податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.10.2016 року від 03.07.2017 року №266/15-32-14-15/33865986 (а.с. 18-51 т.1).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ПП САКСЕСС-СТРОЙ п.-п.14.1.36, 14.1.179, пп.14.1 ст14, п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198, п.-п. 201.6, 201.10 ст.201 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2707403,00 грн., в тому числі за: січень 2013 року в сумі 47360,00 грн., лютий 2013 року в сумі 66649,00 грн., березень 2013 року - 73218,00 грн., квітень 2013 року - 29287,00 грн., травень 2013 року - 45405,00 грн., червень 2013 року - 85411,00 грн., липень 2013 року - 72540,00 грн., серпень 2013 року - 60901,00 грн., вересень 2013 року - 35072,00 грн., жовтень 2013 року - 66311,00 грн., листопад 2013 року - 85290,00 грн., грудень 2013 року - 73965,00 грн.; січень 2014 року в сумі 27869,00 грн., лютий 2014 року в сумі 3534,00 грн., березень 2014 року - 27064,00 грн., квітень 2014 року - 61383,00 грн., травень 2014 року - 85441,00 грн., червень 2014 року - 28960,00 грн., липень 2014 року - 45929,00 грн., серпень 2014 року - 76012,00 грн., вересень 2014 року - 33529,00 грн., жовтень 2014 року - 8000,00 грн., листопад 2014 року - 38348,00 грн., грудень 2014 року - 25500,00 грн.; січень 2015 року в сумі 19200,00 грн., лютий 2015 року в сумі 19500,00 грн., березень 2015 року - 64033,00 грн., квітень 2015 року - 107062,00 грн., травень 2015 року - 126383,00 грн., червень 2015 року - 93840,00 грн., липень 2015 року - 64000,00 грн., серпень 2015 року - 82600,00 грн., вересень 2015 року - 61185,00 грн., жовтень 2015 року - 67840,00 грн., листопад 2015 року - 64787,00 грн., грудень 2015 року - 86000,00 грн.; січень 2016 року в сумі 30000,00 грн., лютий 2016 року в сумі 60434,00 грн., березень 2016 року - 84977,00 грн., квітень 2016 року - 50400,00 грн., травень 2016 року - 32830,00 грн., червень 2016 року - 68988,00 грн., липень 2016 року - 56105,00 грн., серпень 2016 року - 81054,00 грн., вересень 2016 року - 92902,00 грн., жовтень 2016 року - 90305,00 грн.

На підставі встановлених порушень та вказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2017 року №00219414157, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1731743,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 432936,00 грн. (а.с. 74 т.1).

Суд, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, вважає податкове повідомлення-рішення від 27.07.2017 року №00219414157 протиправним та таким, що не відповідає суті виявлених порушень з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у періоді, який перевірявся податковим органом, ПП САКСЕСС-СТРОЙ мало господарські відносини з ПП Симос , ПП Будівельна компанія Проектреконструкція , ПП Вега-ремстрой , ПП Джейком , ПП Холдінг-будпроект , ПП Тера-прайс /ПП Інком-торг , ПП Фебрус , ТОВ Стен ник , ТОВ Санторин-мк , ТОВ Мигарон , ТОВ Ребекс , ТОВ Грін буд лайн і відобразило податковий кредит по вказаним контрагентам.

Так, висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.-п.14.1.36, 14.1.179, пп.14.1 ст14, п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198, п.-п. 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, пов'язується з фактом віднесення до складу податкового кредиту у відповідних періодах податкової звітності сум ПДВ у складі вартості послуг згідно наданих до перевірки документів, проте, такі первинні документи не відповідають вимогам ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом МФУ від 24.05.1995 року №88, оскільки при їх аналізі встановлена їх юридична дефектність, а саме: неможливо встановити, яким чином здійснювались операції, та документи не розкривають повний зміст господарської операції, а отже, відповідач вказує на відсутність реально вчиненої господарської операції у зв'язку з тим, що діяльність вищенаведених контрагентів позивача не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п.п.14.1.36 п.14.3 ст.14 ПКУ.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що вони підтверджують вчинення дій щодо виконання договорів в межах господарської діяльності між ПП САКСЕСС-СТРОЙ та ПП Симос , ПП Будівельна компанія Проектреконструкція , ПП Вега-ремстрой , ПП Джейком , ПП Холдінг-будпроект , ПП Тера-прайс /ПП Інком-торг , ПП Фебрус , ТОВ Стен ник , ТОВ Санторин-мк , ТОВ Мигарон , ТОВ Ребекс , ТОВ Грін буд лайн , оскільки господарські операції позивача з контрагентами мали товарний (реальний) характер, придбання таких послуг підтверджувались документально, що дає право підприємству на формування податкового кредиту, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 01.06.2013 року між позивачем та його контрагентом ПП Симос було укладено договір поставки №01/06 від 01.06.2013 року, згідно з умовами якого ПП Симос (Продавець) зобов'язується передати у власність ПП САКСЕСС-СТРОЙ (Покупець) товар, згідно виставленого рахунку, який є невід'ємною частиною договору, а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий товар та оплатити його повну вартість в обумовлений договором строк (а.с.155-158 т.1) та договір №02/06 від 01.06.2013 року про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання, відповідно до умов якого Замовник (ПП САКСЕСС-СТРОЙ ) дає замовлення, а Виконавець (ПП Симос ) зобов'язується за плату надати послуги з очищення елементів будівельної опалубки від стороннього бруду та ремонту будівельної опалубки Замовника, за ціною та кількістю, визначених в актах технічного стану, які є невід'ємною частиною договору (а.с.159-161 т.1).

На підтвердження фактичного виконання зобов'язань контрагентом за договором позивачем надано до суду видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, а також акти надання послуг (а.с.162-179 т.1).

Як встановлено судом, 01.07.2013 року між позивачем та його контрагентом ПП Симос було укладено договір поставки №01/07 від 01.07.2013 року, згідно з умовами якого ПП Симос (Продавець) зобов'язується передати у власність ПП САКСЕСС-СТРОЙ (Покупець) товар, згідно виставленого рахунку, який є невід'ємною частиною договору, а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий товар та оплатити його повну вартість в обумовлений договором строк (а.с.76-79 т.1) та договір №02/07 від 01.07.2013 року про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання, відповідно до умов якого Замовник (ПП САКСЕСС-СТРОЙ ) дає замовлення, а Виконавець (ПП Симос ) зобов'язується за плату надати послуги з очищення елементів будівельної опалубки від стороннього бруду та ремонту будівельної опалубки Замовника, за ціною та кількістю, визначених в актах технічного стану, які є невід'ємною частиною договору (а.с.80-82 т.1).

На підтвердження фактичного виконання зобов'язань контрагентом за договором позивачем надано до суду видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, а також акти надання послуг (а.с.83-154 т.1).

Також, судом встановлено, між позивачем та його контрагентом ПП Вега-ремстрой було укладено договір поставки №3/01 від 03.09.2014 року, згідно з умовами якого ПП Вега-Ремстрой (Продавець) зобов'язується передати у власність ПП САКСЕСС-СТРОЙ (Покупець) товар, згідно виставленого рахунку, який є невід'ємною частиною договору, а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий товар та оплатити його повну вартість в обумовлений договором строк (а.с.180-181з/б т.1) та договір №3/09 від 03.09.2014 року про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання, відповідно до умов якого Замовник (ПП САКСЕСС-СТРОЙ ) дає замовлення, а Виконавець (ПП Вега-Ремстрой ) зобов'язується за плату надати послуги з очищення елементів будівельної опалубки від стороннього бруду та ремонту будівельної опалубки Замовника, за ціною та кількістю, визначених в Актах технічного стану, які є невід'ємною частиною договору (а.с.182-183 т.1).

На підтвердження фактичного виконання зобов'язань контрагентом за договором позивачем надано до суду видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, а також акти надання послуг (а.с.184-250 т.1, 1-18 т.2, 123-130 т.5).

Як встановлено судом, 01.11.2012 року між позивачем та його контрагентом ПП Джей Ком було укладено договір поставки №01/11 від 01.11.2012 року, згідно з умовами якого ПП Джей Ком (Продавець) зобов'язується передати у власність ПП САКСЕСС-СТРОЙ (Покупець) товар, згідно виставленого рахунку, який є невід'ємною частиною договору, а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий товар та оплатити його повну вартість в обумовлений договором строк (а.с.19-21 т.2) та договір №02/11 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання, відповідно до умов якого Замовник (ПП САКСЕСС-СТРОЙ ) дає замовлення, а Виконавець (ПП Джей Ком ) зобов'язується за плату надати послуги з очищення елементів будівельної опалубки від стороннього бруду та ремонту будівельної опалубки Замовника, за ціною та кількістю, визначених в актах технічного стану, які є невід'ємною частиною договору (а.с.22-24 т.2).

На підтвердження фактичного виконання зобов'язань контрагентом за договором позивачем надано до суду видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, а також акти надання послуг (здачі-прийняття робіт) (а.с.25-116 т.2).

Судом встановлено, що між позивачем та його контрагентом ПП Холдінг-Будпроект було укладено договір №02/11 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання, відповідно до умов якого Замовник (ПП САКСЕСС-СТРОЙ ) дає замовлення, а Виконавець (ПП Холдінг-Будпроект ) зобов'язується за плату надати послуги з очищення елементів будівельної опалубки від стороннього бруду та ремонту будівельної опалубки Замовника, за ціною та кількістю, визначених в актах технічного стану, які є невід'ємною частиною договору (а.с.117-119 т.2) та договір поставки №01/11 від 01.11.2013 року, згідно з умовами якого ПП Холдінг-Будпроект (Продавець) зобов'язується передати у власність ПП САКСЕСС-СТРОЙ (Покупець) товар, згідно виставленого рахунку, який є невід'ємною частиною договору, а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий товар та оплатити його повну вартість в обумовлений договором строк (а.с.120-123 т.2).

Також, 08.01.2014 року між позивачем та його контрагентом ПП Холдінг-Будпроект було укладено договір поставки №08/01 від 08.01.2014 року, згідно з умовами якого ПП Холдінг-Будпроект (Продавець) зобов'язується передати у власність ПП САКСЕСС-СТРОЙ (Покупець) товар, згідно виставленого рахунку, який є невід'ємною частиною договору, а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий товар та оплатити його повну вартість в обумовлений договором строк (а.с.124-127 т.2) та договір №08/02 від 08.01.2014 року про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання, відповідно до умов якого Замовник (ПП САКСЕСС-СТРОЙ ) дає замовлення, а Виконавець (ПП Холдінг-Будпроект ) зобов'язується за плату надати послуги з очищення елементів будівельної опалубки від стороннього бруду та ремонту будівельної опалубки Замовника, за ціною та кількістю, визначених в актах технічного стану, які є невід'ємною частиною договору (а.с.128-130 т.2).

На підтвердження фактичного виконання зобов'язань контрагентом за договорами позивачем надано до суду видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, а також акти надання послуг (здачі-прийняття робіт) (а.с.131-240 т.2, 1-34 т.3).

Як встановлено судом, 01.08.2015 року між позивачем та його контрагентом ПП Фебрус було укладено договір №1/08 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання з додатковою угодою від 30.12.2015 року, відповідно до умов якого Замовник (ПП САКСЕСС-СТРОЙ ) дає замовлення, а Виконавець (ПП Фебрус ) зобов'язується за плату надати послуги з очищення елементів будівельної опалубки від стороннього бруду та ремонту будівельної опалубки Замовника, за ціною та кількістю, визначених в актах технічного стану, які є невід'ємною частиною договору (а.с.39-43 т.3).

На підтвердження фактичного виконання зобов'язань контрагентом за договором позивачем надано до суду банківські виписки, акти надання послуг (здачі-прийняття робіт) (а.с.44-87 т.3).

Судом встановлено, що 01.02.2016 року між позивачем та його контрагентом ТОВ Стен Ник було укладено договір №1/02 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання, відповідно до умов якого Замовник (ПП САКСЕСС-СТРОЙ ) дає замовлення, а Виконавець (ПП Фебрус ) зобов'язується за плату надати послуги з очищення елементів будівельної опалубки від стороннього бруду та ремонту будівельної опалубки Замовника, за ціною та кількістю, визначених в актах технічного стану, які є невід'ємною частиною договору (а.с.88-90 т.3).

На підтвердження фактичного виконання зобов'язань контрагентом за договором позивачем надано до суду банківські виписки, акти надання послуг (здачі-прийняття робіт) та акти технічного стану (а.с.4491-115 т.3).

Як встановлено судом, 14.06.2016 року між позивачем та його контрагентом ТОВ Санторин-МК було укладено договір №14/06 поставки, згідно з умовами якого ПП Санторин-МК (Продавець) зобов'язується передати у власність ПП САКСЕСС-СТРОЙ (Покупець) товар, згідно виставленого рахунку, який є невід'ємною частиною договору, а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий товар та оплатити його повну вартість в обумовлений договором строк (а.с.116-119 т.3).

На підтвердження фактичного виконання зобов'язань контрагентом за договором позивачем надано до суду банківські виписки, акти надання послуг (здачі-прийняття робіт), видаткові накладні (а.с.123-144 т.3).

Також, судом встановлено, що 01.08.2016 року між позивачем та його контрагентом ТОВ Мигарон було укладено договір поставки №2/08 від 01.08.2016 року, згідно з умовами якого ТОВ Мигарон (Продавець) зобов'язується передати у власність ПП САКСЕСС-СТРОЙ (Покупець) товар, згідно виставленого рахунку, який є невід'ємною частиною договору, а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий товар та оплатити його повну вартість в обумовлений договором строк (а.с.145-146 т.3) та договір №1/07 від 01.07.2016 року про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання, відповідно до умов якого Замовник (ПП САКСЕСС-СТРОЙ ) дає замовлення, а Виконавець (ТОВ Мигарон ) зобов'язується за плату надати послуги з очищення елементів будівельної опалубки від стороннього бруду та ремонту будівельної опалубки Замовника, за ціною та кількістю, визначених в актах технічного стану, які є невід'ємною частиною договору (а.с.147-148 т.3).

На підтвердження фактичного виконання зобов'язань контрагентом за договорами позивачем надано до суду видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, а також акти надання послуг (здачі-прийняття робіт), акти технічного стану (а.с.149-166 т.3).

Судом встановлено, що 01.09.2016 року між позивачем та його контрагентом ТОВ Ребекс було укладено договір поставки №1/09 від 01.09.2016 року, згідно з умовами якого ТОВ Ребекс (Продавець) зобов'язується передати у власність ПП САКСЕСС-СТРОЙ (Покупець) товар, згідно виставленого рахунку, який є невід'ємною частиною договору, а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий товар та оплатити його повну вартість в обумовлений договором строк (а.с.167-170 т.3).

На підтвердження фактичного виконання зобов'язань контрагентом за договорами позивачем надано до суду видаткові накладні та банківські виписки (а.с.171-177 т.3).

Також, судом встановлено, що 20.09.2016 року між позивачем та його контрагентом ТОВ Грін Буд Лайн укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання, відповідно до умов якого Замовник (ПП САКСЕСС-СТРОЙ ) дає замовлення, а Виконавець (ТОВ Грін Буд Лайн ) зобов'язується за плату надати послуги з очищення елементів будівельної опалубки від стороннього бруду та ремонту будівельної опалубки Замовника, за ціною та кількістю, визначених в актах технічного стану, які є невід'ємною частиною договору (а.с.178-180 т.3).

На підтвердження фактичного виконання зобов'язань контрагентом за договором позивачем надано до суду банківські виписки, акти надання послуг (здачі-прийняття робіт), акти технічного стану та ремонту (а.с.181-184 т.3).

На підтвердження використання у власній господарській діяльності наданих контрагентами послуг, позивачем представлено до суду: договір оренди майна (оперативної оренди) №20 від 01.04.2015 року, укладений між ПП САКСЕСС-СТРОЙ та ТОВ ВЕСТТ , договір оренди майна (оперативної оренди) №40 від 13.08.2015 року, укладений між ПП САКСЕСС-СТРОЙ та ТОВ УКРСТРОЙ-СЕРВІС (а.с.195-198, 211-215 т.3), договір оренди майна (оперативної оренди) №43 від 21.09.2015 року, укладений між ПП САКСЕСС-СТРОЙ та ТОВ ГРІНВУД ЛТД (а.с.4-8 т.4), договір оренди майна (оперативної оренди) №29 від 15.07.2016 року, укладений між ПП САКСЕСС-СТРОЙ та ТОВ БК ЛАНТЕРНА (а.с.25-29 т.4), договір оренди майна (оперативної оренди) №32 від 19.08.2016 року, укладений між ПП САКСЕСС-СТРОЙ та ТОВ ОК НОВИЙ КВАРТАЛ (а.с.38-43 т.4) та документи в підтвердження їх виконання - акти надання послуг, специфікації (а.с.199-210, 216-253 т.3, 9-24, 30-37, 44-50 т.4), а також податкові декларації, якими підтверджується відображення позивачем всіх наведених операцій у податковій звітності підприємства (а.с.51-125 т.4).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України ( далі - ПК України в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Підпунктом 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відтак, згідно вимог ПК України, який регулює, зокрема, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, підставою, що позбавляє платника податків права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є не підтвердження його податковими накладними, або підтвердження податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, в розумінні статті 1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства(ст. 1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої-другої статті 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Податковий орган в акті перевірки вказує, що вбачається нереальність первинного надання послуг, оскільки діяльність вищенаведених контрагентів позивача не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п.п.14.1.36 п.14.3 ст.14 ПК.

Також відповідачем вказується про неможливість встановити підтвердження подальшого використання придбаних ТМЦ в господарській діяльності, таким чином господарська діяльність позивача з підприємствами має ознаки нереальності здійснення.

Твердження про нереальність господарських операцій не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій. Адже контролюючим органом в акті перевірки не наведено, з яких саме підстав робиться вказаний висновок, а також не доведено зв'язку цього факту з неможливістю виконати розглядувані послуги.

Суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу про те, що усі операції позивача є безтоварними та відсутність документів, які підтверджують використання позивачем даних ТМЦ у господарській діяльності є необґрунтованими.

Суд відзначає, що реальність проведених операцій позивача з вказаними вище контрагентами підтверджується наступними документами: договорами, видатковими накладними, податковими накладними, актами надання послуг, оборотно-сальдовими відомостями по рахунках та іншими документами, які містяться в матеріалах справи.

Податкові накладні, які відповідно до п.201.10 ПК України є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, були видані позивачу та надавали право на формування відповідного податкового кредиту та їх юридична дійсність податковою інспекцією не оспорюється.

Як вбачається з акту перевірки, єдиною обставиною, на яку посилається відповідач, як на підставу безтоварності господарських операцій є те, що діяльність вищенаведених контрагентів позивача не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п.п.14.1.36 п.14.3 ст.14 ПК.

В контексті вказаного, суд наголошує, що в податковому законодавстві діє принцип індивідуальної відповідальності кожного платника податків за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Така ж позиція висловлена і в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України", згідно якої, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі БУЛВЕС проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів, які слугували підставою для складання висновків перевіряючими, суд доходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а отже підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між ПП САКСЕСС-СТРОЙ та ПП Симос , ПП Будівельна компанія Проектреконструкція , ПП Вега-ремстрой , ПП Джейком , ПП Холдінг-будпроект , ПП Тера-прайс /ПП Інком-торг , ПП Фебрус , ТОВ Стен ник , ТОВ Санторин-мк , ТОВ Мигарон , ТОВ Ребекс , ТОВ Грін буд лайн .

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні.

В даному випадку судом досліджено обставини, що підтверджують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами, за результатами яких позивачем сформовано податковий кредит та витрати; питання щодо фактичної сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товарів, що придбані платником податку; досліджено питання чи призвели вказані господарські операції до реальних змін майнового стану підприємства.

В той час як в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій з його контрагентами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень щодо невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, однак відповідачем при винесені спірного податкового повідомлення - рішення зазначене не було прийнято до уваги.

Для вирішення спору важливе значення також має встановлення факту реєстрації та перебування контрагентів позивача в стані платників податку на додану вартість, що надає право таким платникам видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Судом встановлено, що контрагенти позивача на момент складання ПН були зареєстровані платниками ПДВ, анулювання реєстрації платників ПДВ - відповідачем в акті не відображено, до суду даних не надано, тобто в період здійснення вищенаведених господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані платниками ПДВ.

Згідно з наданими до суду Витягами з ЄДРПОУ (а.с.215-248 т.4, 1-110 т.5), вказані підприємства і на даний час не перебувають у стані припинення.

В обов'язковому порядку необхідно дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку; придбання товарів, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо.

Позивачем надано докази, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами, за результатами яких позивачем сформовано податковий кредит та витрати, а також товар (послуги), придбаний (придбані) у контрагента, використано позивачем у господарській діяльності.

У разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентами, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримання податкової вигоди, або те, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, то право платника на податковий кредит та формування витрат не можна вважати законним.

Отже, оскільки позивач виконав усі зобов'язання за господарським договором та сплатив на користь контрагента суми грошових коштів за поставлені товари з урахуванням сум податку на додану вартість та відповідно до вимог законодавства задекларував їх, що не заперечувалось в акті перевірки податковим органом, дані обставини дають право на віднесення таких сум до податкового кредиту позивача.

Також не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи пояснення представника відповідача стосовно підписання первинних документів бухгалтерського обліку ПП Холдінг-будпроект , ПП Вегаремстрой , ПП Тера-прайс /ПП Інком-торг , ПП БК Проектреконструкція та ПП Джей ком ОСОБА_1, оскільки вказаний підписант набув права підпису вказаних документів після вчинення господарських операцій із позивачем, а по ПП Холдінг-будпроект та ПП Тера-прайс /ПП Інком-торг під час підписання договорів підписантом визначено ОСОБА_2, а тому посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 знаходився поза межами України під час підписання таких документів є безпідставними.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесено відповідачем без дотриманням усіх зазначених принципів, а тому воно є незаконним і підлягає скасуванню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства САКСЕСС-СТРОЙ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 року №00219414157 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 27.07.2017 року №00219414157.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства САКСЕСС-СТРОЙ (код ЄДРПОУ 33865986) судовий збір у розмірі 32470 /тридцять дві тисячі чотириста сімдесят/ грн. 19 коп.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П. Марин