Постанова

від 27.10.2017 по справі 823/733/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2017 року справа № 823/733/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до приватного акціонерного товариства Черкаське виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - позивач) з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства Черкаське виробниче монтажно-пусконалагоджуване підприємство (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача (р/р №37174002001548 в ГУ ДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, код 21355026) заборгованість по страхових коштах в сумі 3 912 грн 30 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем неправомірно використано страхові кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 3 912 грн 30 коп. внаслідок порушення вимог ст. 38 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням та п.1.4 Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, внаслідок порушення, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 №25.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача коштів на підставі рішення, правомірність якого оскаржена відповідачем в судовому порядку.

Розгляд справи розпочато у відкритому судовому засіданні. Однак, на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з прибуттям не всіх осіб, які беруть участь у справі, в судовому засіданні, яке проводилось 26.10.2017 суд дійшов до висновку продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювати фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, про що виніс відповідну усну ухвалу.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

17.05.2016 посадовою особою позивача на підставі статті 10 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 № 1105-XIV, пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою правління Фонду від 22.12.2010 № 29, наказу Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.03.2016 № 24 та направлення від 16.05.2016 № 316 проведено планову перевірку дотримання норм чинного законодавства з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідача, за результатами якої складено акт № 316 від 17.05.2016.

Вказаною перевіркою виявлені порушення вимог статті 38 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням від 18.01.2001 № 2240-ІІІ та п. 1.4 Положення Про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням , затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 № 25, у зв'язку з чим неправомірно використано кошти Фонду в сумі 3 912 грн 30 коп.

06.06.2016 на підставі зазначеного вище акту перевірки Черкаською міською виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення № 104 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у сумі 3 912 грн 30 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач оскаржив його правомірність до Черкаського окружного адміністративного суду.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.01.2017 у справі № 823/1832/16 позов приватного акціонерного товариства Черкаське виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення № 104 від 06.06.2016 Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по справі № 823/1832/16 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.01.2017 скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства Черкаське виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по справі № 823/1832/16 набрала законної сили 14.03.2017.

Тобто станом на день розгляду даної адміністративної справи рішення Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 104 від 06.06.2016 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у сумі 3 912 грн 30 коп. є чинним.

Суд наголошує, що відповідно до п. 4 ч.1 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній , цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини .

Наведеною нормою Кодексу адміністративного судочинства України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом вказаної норми учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

Однак, відповідач доказів на спростування висновків, викладених у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по справі № 823/1832/16, що набрала законної сили 14.03.2017, суду не надав та не назвав.

А тому, при вирішенні даної адміністративної справи суд керується обставинами, встановленими Київським апеляційним адміністративним судом при ухваленні судового рішення по справі № 823/1832/16, що є преюдиційним для даної справи.

Так, в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по справі № 823/1832/16 вказано, що підставою для прийняття рішення про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у сумі 3 912 грн 30 коп. є виявлені, під час проведення планової перевірки дотримання норм чинного законодавства з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування, порушення відповідачем вимог статті 38 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням від 18.01.2001 № 2240-ІІІ та п. 1.4 Положення Про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням , затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 № 25, у зв'язку з чим неправомірно використано кошти Фонду в сумі 3 912 грн 30 коп.

У відповідності до ст. 38 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням від 18.01.2001 року №2240-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2240-III), допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону №2240 визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати. Відповідно до частини 2 статті 53 Закону №2240 порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із абзацом першим пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1266(далі - Порядок №1266) розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб'єкта підприємницької діяльності, припинення адвокатської, нотаріальної, творчої або іншої діяльності, закінчення проходження служби; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).

У відповідності до п.7 Порядку №1266 середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України Про оплату праці (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На підставі п.4 Постанови КМУ №1266, Міністерству праці та соціальної політики надано право давати роз'яснення щодо застосування вищезазначеного Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Так, Міністерство праці та соціальної політики в своєму листі від 01.02.2010 року №1000/0/14-10/18 визначило, що суми нарахувань за час відпусток на відміну від порядку їхньої фактичної виплати розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці (як при визначенні страхових внесків, так і відповідно при здійсненні розрахунку середньої заробітної плати).

Разом з тим, статтею 94 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата - це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналіз розмірів посадових окладів у штатних розкладах свідчить про те, що оплата праці на підприємстві проводилась не за фактично виконану роботу та без врахування фінансового стану.

Як зазначено в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по справі № 823/1832/16 відповідно до статуту ПрАТ Черкаське виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство , затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства Черкаське ВМПНП в обов'язки директора входить підписувати довіреності, договори та інші документи від імені Товариства, наймати та звільняти працівників, підписувати договори (правочини) на суму, що не перевищує 10% балансової вартості Товариства, здійснювати інші функції, які необхідні для забезпечення нормальної роботи Товариства, згідно з чинним законодавством та внутрішніми документами Товариства.

Після того, як ОСОБА_1 була надана відпустка по вагітності та пологах (наказ від 26.08.2014 року №1), на посаду директора нікого не прийнято, тобто посада залишалася вакантною.

Крім того, наказом від 26.08.2014 року № 2 директор ОСОБА_1 залишила за собою право здійснювати керівництво поточною діяльністю товариства (затвердження штатного розкладу, розпорядження: майном, в т.ч. коштами; укладання угод; організація матеріально-технічного забезпечення діяльності товариства; затвердження внутрішніх нормативних документів) без нарахування і виплати заробітної плати.

У штатному розписі, затвердженого директором ОСОБА_1 з 26.08.2014 року, передбачено фонд оплати праці лише для однієї посадової особи - головного бухгалтера 1 220 грн 00 коп.

Відповідно до наказу від 02.02.2015 року № 2 ОСОБА_1 виходить на роботу з декретної відпустки з першого лютого 2015 року із заробітною платою 1 230 грн 00 коп. і з 01.02.2015 року штатним розписом знову збільшується фонд оплати праці для двох штатних одиниць: посадовий оклад директора 1 230 грн 00 коп. та головного бухгалтера - 1 220 грн 00 коп.

Також в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 по справі № 823/1832/16 вказано, що посадовий оклад директора ОСОБА_1 у розмірі 2300 грн 00 коп., який взятий для розрахунку допомоги, перед настанням страхового випадку встановлено неправомірно.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, враховуючи обставини встановлені Київським апеляційним адміністративним судом при ухваленні постанови від 14.03.2017 по справі № 823/1832/16, що набрала законної сили 14.03.2017, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3.2.5 Статуту Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від 11.04.2017 №28 Фонд має право стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , Європейська Конвенція Про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), зокрема у п.58 рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04 повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу.

За приписами ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 14, 41, 86, 128, 159-163, 167, 185-187, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Черкаське виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство (ідентифікаційний код 14190381) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ідентифікаційний код 21355026) заборгованість по страхових коштах в сумі 3 912 (три тисячі дев'ятсот дванадцять) грн 30 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель