Постанова

від 02.11.2017 по справі 813/2204/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/9488/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів: Сапіги В.П., Шавеля Р.М.,

за участі секретаря судового засідання Керод Х.І.,

представників позивача Грица М.П., Кісика Б.М.,

представника відповідача Жеребецького Н.Б.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі № 813/2204/17 за адміністративним позовом Малого колективного підприємства Метал до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Мале колективне підприємство Метал (далі - МКП Метал , Позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області, Відповідач) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 31.05.2017 № 0008391414 та № 0008401414.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржило ГУ ДФС у Львівській області, яке вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що Позивачем не здійснювалися господарські операції з ТОВ Оптіма плас , а отже безпідставно включено до складу податкового кредиту за листопад 2016 року суму ПДВ - 168576,00 грн., занижено дохід від будь-якої діяльності, що призвело до завищення фінансового результату до оподаткування (збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 842880 грн., відтак оскаржені податкові повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для їх скасування немає.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представників Позивача, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області у період з 24.04.2017 по 28.04.2017 проведено позапланову виїзну документальну перевірку МКП Метал (код ЄДРПОУ 30085020) з питань проведення взаєморозрахунків з ТОВ Оптіма плас (код ЄДРПОУ 40385106) за період листопад 2016 року та ТОВ Київтехцентр (код ЄДРПОУ 34351886) за період квітень 2016 року, про що 11.05.2017 складено акт № 535/13-01-14-14/30085020 (далі - акт перевірки).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення Позивачем:

- п. 198.1, п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК), а саме завищено суму податкового кредиту за період листопад 2016 року в розмірі 168576,00 грн., що призвело до заниження сум податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету (р. 18.1) на загальну суму 168576,00 грн.;

- пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК, а саме занижено дохід від будь-якої діяльності по взаєморозрахунках з ТОВ Оптіма плас , що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 842880 грн.

Вказані в актах порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ТОВ Оптіма плас .

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, Відповідачем 31.05.2017 винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0008391414, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 189647,50 грн., у тому числі за основним платежем - 151718 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 37929,50 грн.;

- № 0008401414, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 210720,00 грн., у тому числі за основним платежем - 168576 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42144 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Позивач оскаржив їх до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарських операцій Позивача, а відтак спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Апеляційний суд не погоджується з рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також, за змістом вимог пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодекс.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість та валових витрат є факт придбання товарів, робіт чи послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит і валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість і податку на прибуток підприємств має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і обчислення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Апеляційним судом встановлено, що за наслідками проведеної виїзної позапланової документальної перевірки МКП Метал за листопад 2016 року задекларовано податковий кредит в сумі 412730,0 гривень, в т.ч. сформований від ТОВ Оптіма плас на суму ПДВ 168576,0 гривень.

Відповідно до Договору № 14/16-1 від 23.11.2016 року ТОВ Оптіма плас (Постачальник) зобов'язується поставити товар МКП Метал (Замовнику). Договором передбачено:

- п. 1.1. Постачальник зобов'язується поставити товар, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

- п. 1.2. Найменування, асортимент товару, технічні характеристики, кількість, ціна партії товару вказується в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

- п. 4.1. Продукція виготовлена згідно з Договором постачається на склад Замовника в м. Дрогобич, в термін до 15 грудня 2016 року.

- п. 5.2. Розрахунки здійснюються шляхом перерахунку коштів на р/р Постачальника протягом 60 робочих днів з моменту поставки продукції.

З матеріалів справи встановлено, що придбаний Позивачем товар у ТОВ Оптіма плас було поставлено ПАТ Дрогобицький машинобудівний завод , а не на територію МКП Метал відповідно.

До вищезазначеного договору надано специфікацію № 1 від 23.11.2016 року. Загальна вартість товару, що поставляється по цій Специфікації, складає 1011456,00 гривень, в т.ч. ПДВ 20% - 168576,00 гривень. Термін поставки: до 30 листопада 2016 року, м. Дрогобич.

Відповідно до умов договору МКП Метал отримано від ТОВ Оптіма плас наступні видаткові та податкові накладні:

- видаткова накладна № 291116 від 29.11.2016 року на суму ПДВ 50876,0 гривень (номенклатура товару - корпус елеватора 320т, кількість - 14 шт., ціна постачання одиниці товару без ПДВ - 18170,0 гривень);

- видаткова накладна № 231116 від 23.11.2016 року на суму ПДВ 117700,0 гривень (номенклатура товару - корпус елеватора 170т, кількість - 44 шт., ціна постачання одиниці товару без ПДВ - 13375,0 гривень);

- податкова накладна № 176 від 29.11.2016 року на суму ПДВ 50876,0 гривень (номенклатура товару - корпус елеватора 320т, кількість - 14 шт., ціна постачання одиниці товару без ПДВ - 18170,0 гривень);

- податкова накладна № 175 від 23.11.2016 року на суму ПДВ 117700,0 гривень (номенклатура товару - корпус елеватора 170т, кількість - 44 шт., ціна постачання одиниці товару без ПДВ - 13375,0 гривень).

Відповідно п. 2 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР 25.04.66р. № П-7 при поставці товарів і створення умов для своєчасного і правильного приймання отримувачем відправник (постачальник) зобов'язаний забезпечити:

- дотримання встановлених правил пакування і затарювання продукції, маркування і опломбування окремих місць;

- чітке і правильне оформлення документів, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікати, посвідчення якості і ін.), відвантажувальних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних про якість та комплектність продукції фактичній якості та комплектності її.

Аналогічні положення передбачені пунктом 2 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.65р. № П-6.

Фактом поставки товарів визнається як операція, в результаті якої за умовами договору між постачальником та покупцем передача товару вже відбулася (виникло у покупця право власності на товар), так і операція, в результаті якої виникнення права власності на товар ще має відбутися при виконанні певних умов договору, тобто оплата чи отримання товару покупцем.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

МКП Метал надано Договір № 23-11/16 про переведення боргу від 23.11.2016, відповідно до якого:

- ТОВ Ф-Діод - Первісний боржник

- ТОВ Оптіма плас - Новий боржник

- МКП Метал - Кредитор

п. 1.1. - в порядку та на умовах, визначених Договором, Первісний боржник переводить Новому боржникові свій борг (обов'язки) за Договором поставки № 14/16 від 03 жовтня 2016 року, укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник замінює Первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище Договору (надалі іменується Основний договір ) і приймає на себе обов'язки Первісного боржника.

п. 1.2. - Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг (грошове зобов'язання) у розмірі 1011456,00 гривень, що виник на підставі Основного договору, а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.

- п. 3.1. - Новий боржник зобов'язується виконати обов'язки Первісного боржника перед Кредитором на умовах Основного договору.

Апеляційним судом встановлено, що у Договорі № 23-11/16 про переведення боргу від 23.11.2016 року зазначені реквізити Первісного боржника: ТОВ Ф-Діод , код ЄДРПОУ 40075050, ІПН 362746416018, адреса: м. Дніпро, вул. Щорса, 4, однак проведеним аналізом баз даних ІС Податковий блок встановлено, що ТОВ Ф-Діод (код ЄДРПОУ 40075050) не зареєстрований платником ПДВ, а за ІПН 362746416018 зареєстрований платник ТОВ Теплобудпласт (юридична адреса: Полтавська область, Октябрський район, вул. Грушевського, буд. 2, корпус 4, квартира 34; стан платника 16 - припинено, ліквідовано, закрито; свідоцтво платника ПДВ анульовано 08.05.2015 року).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІУ (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому сторонами договору поставки можуть бути лише суб'єкти господарювання.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Таким чином, для того щоб договір був укладений, необхідно дотриматися двох умов - укласти договір у належній формі та передбачити в ньому всі істотні умови.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин, що його вчиняє юридична особа, підписується належним чином уповноваженими особами та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) п'яти вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України: 1) зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 5) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Обов'язковими реквізитами Договору є: назва та номер Договору, місце укладання і дата підписання Договору, найменування сторін та їх реквізити. Помилки, допущені в найменуванні сторін Договору та їх реєстраційних номерах є причиною втрати документом юридичної сили. Поза увагою залишилось встановлення місця укладення договору.

Окрім того, в матеріалах справи відсутня інформація про те, як здійснювався пошук контрагентів з якими укладались договори, чи посадовими особами МКП Метал перевірялась інформація по діяльності контрагентах (принцип добросовісності у виборі контрагента).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведеного аналізу податковим органом та в межах статті 74 ПК, зокрема даних ІС Податковий блок та даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо ТОВ Оптіма плас , встановлено:

- діяльність підприємства розпочата з 31.03.2016 року;

- платник ПДВ з 01.05.2016 року;

- засновник, керівник головний бухгалтер та засновник - 1 особа, яка проживає в м. Київ;

- відсутня інформація щодо кількості необхідних трудових ресурсів для здійснення даної діяльності;

- основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля,

- відсутня інформація щодо основних засобів, необхідних для здійснення даної діяльності;

- придбано у листопаді 2016 року ТМЦ у великих розмірах (рубильники, свине м'ясо. рибу, креветки, резистори, перемикачі). Придбання корпусів елеватора відсутнє;

- підприємством реалізовано у листопаді 2016 року (щіткоутримувачів, щитів управління холодильного агрегату, шроту соняшникового, шпоночного матеріалу, шинопроводів, шайб, фотоплівок, труб, тонерів, продуктів харчування, послуги фарбування капотів, дверей, ремонтні роботи покрівель даху та оргтехніки), для значної кількості контрагентів, які знаходяться на обліку у різних органах ДФС на значній території України.

- реалізовано у листопаді 2016 року ТМЦ, які не придбавались підприємством з моменту реєстрації.

Також до перевірки, а також у судовому засіданні не представлено документів, які б підтверджували походження реалізованого товару (корпус елеватора) та його якість, зокрема: сертифікатів відповідності, сертифікатів якості, сертифікатів походження продукції, які б підтверджували якість, походження товару.

МКП Метал не підтверджено факту транспортування ТМЦ придбаного в ТОВ Оптіма плас , а саме: не надано до перевірки, а також суду товарно-транспортні накладні на ТМЦ з відмітками про місце навантаження та розвантаження ТМЦ, передачу та отримання ТМЦ та інші документи, що свідчать про транспортування ТМЦ.

Відповідно до ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , одним із документів, який повинен мати водій перевізника є товарно-транспортна накладна (далі ТТН). Договір і ТТН як документи в автоперевезеннях доповнюють, але не замінюють один одного.

В п. 1.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зазначено, що ТТН - основний документ на перевезення вантажів і є єдиними для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом.

Наявність ТТН важлива також з точки зору доведення реальності господарської операції.

Відсутність ТТН на підтвердження укладеного договору є додатковим доказом, що свідчить про нереальність договору між суб'єктами господарювання.

Таким чином, законодавством встановлено необхідність наявності у підприємства транспортних документів.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відтак, колегією суддів встановлено, що Позивачем не надано транспортних та супроводжувальних документів, які передбачено вимогами діючого законодавства, наведеного вище.

Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного транспортування та відвантаження ТМЦ від ТОВ Оптіма плас на адресу МКП Метал .

Суд апеляційної інстанції звертає увагу і на інші недоліки, виявлені у наданих Позивачем документах.

Зокрема, накладні на передачу ТМЦ від ТОВ Оптіма плас Позивачу (а.с. 72, 73) містять підписи представника відвантажника (ТОВ Оптіма плас ), проте в них, всупереч вимог частини 2 ст. 9 Закону положенням, відсутні відомості про посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до зазначених накладних надходження ТМЦ до Позивача відбулося 23.11.2016 року (44 корпуси елеватора 170т) та 29.11.2016 року (14 корпусів елеватора 320т). В той же час накладною № 77 (а.с. 115) підтверджується відвантаження підприємством МКП Метал підприємству ПАТ Дрогобицький машинобудівний завод корпусів елеваторів 170 в кількості 44 шт. 29.11.2016 року, накладною № 78 - відвантаження Позивачем ПАТ Дрогобицький машинобудівний завод корпусів елеваторів 320 в кількості 14 шт. 30.11.2016 року.

В той же час Позивачем не надано документів, які б підтверджували місце зберігання зазначеної продукції в період до поставки її ПАТ Дрогобицький машинобудівний завод , а також документів про відповідне транспортування від Позивача до ПАТ Дрогобицький машинобудівний завод .

В судовому засіданні представники Позивача пояснювали, що корпуси елеваторів поставлялися безпосередньо від ТОВ Оптима плас на територію ПАТ Дрогобицький машинобудівний завод . Разом з цим, розрив в часі постачання ТМЦ Позивачу і безпосередньо на завод, зазначення в пункті 4.1 Договору між Позивачем та ТОВ Оптима плас про постачання товару на склад Замовника (МКП Метал ) в м. Дрогобичі, відсутність доказів наявності у Позивача складських приміщень і зокрема у м. Дрогобичі, а також відсутність будь-яких товарно-транспортних документів щодо переміщення ТМЦ, також підтверджують позицію податкового органу щодо сумнівності постачання корпусів елеваторів Позивачу від ТОВ Оптима плас .

Отже відсутність факту реального одержання (купівлі) ТОВ Оптіма плас відповідного ідентифікованого товару (робіт, послуг) від інших СГ, засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення ТзОВ Оптіма плас первинного постачання (продажу) товарів (робіт, послуг).

Зазначені операції ТОВ Оптіма плас із МКП Метал не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) надання робіт та послуг. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Як зазначалося вище, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування інших підприємств. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Отже, податковий орган обґрунтовано дійшов висновку про непідтвердження факту продажу ТОВ Оптіма плас ТМЦ на адресу МКП Метал . Таким чином, в первинних документах, виписаних ТОВ Оптіма плас для МКП Метал , зазначені господарські операції, які фактично не відбулись. У зв'язку з цим зазначені податкові та видаткові накладні не мають юридичної сили первинних документів і відповідно МКП Метал неправомірно сформувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до переконання в тому, що приймаючи податкові повідомлення рішення від 31.05.2017 року № 0008391414 та № 0008401414, податковий орган діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що встановлені чинним законодавством, а тому вважає, що підстави для скасування таких податкових повідомлень-рішень відсутні.

Відповідно до ст.. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

1)неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3)невідповідність висновків суду обставинам справи;

4)порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Таким чином, враховуючи, що суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також ухвалення рішення з порушенням норм матеріального права, судова колегія вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову відповідно до якої в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі № 813/2204/17 скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позову Малого колективного підприємства Метал .

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді В. П. Сапіга Р. М. Шавель Повний текст складено 03.11.2017