Ухвала

від 02.11.2017 по справі 814/159/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/159/17

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Димерлія О.О.,

Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Авіакосмос до Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

25.01.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Авіакосмос звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, в якому просило суд визнати неправомірною відмову відповідача в укладенні договору про визнання електронних документів з ТОВ Авіакосмос ; зобов'язати відповідача укласти договір про визнання електронних документів з ТОВ Авіакосмос .

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 року позов ТОВ Авіакосмос задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області 25.07.2017 року подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт зазначає, що ТОВ Авіакосмос не знаходиться за місцем реєстрації, а тому йому правомірно відмовлено в укладенні договору про визнання електронних документів.

У зв'язку з викладеним, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 року та прийняття нової - про відмову ТОВ Авіакосмос у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 15.08.2016 року ТОВ Авіакосмос намагалось укласти з ДПІ договір про визнання електронних документів, для чого, використовуючи безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді, направило відповідачу в електронному вигляді примірник договору, підписаного електронним цифровим підписом. Однак, ТОВ Авіакосмос отримало повідомлення (квитанцію) про неприйняття цього договору.

09.09.2016 року ТОВ Авіакосмос звернулося до ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області із листом №01/09-16, в якому повідомило про неприйняття договору та просило роз'яснити, які конкретно причини перешкоджають укладенню договору про визнання електронних документів з ДПІ.

20.09.2016 року товариством отримано лист-відповідь від 14.09.2016 року № 2445/10/14-02-0842, в якій, з посиланням на Цивільний Кодекс України та пункт 4 розділу 6 Типового договору про визнання електронних документів, повідомлялось, що підставою для зміни або розірвання договору є зміна платником податків місця реєстрації.

23.09.2016 року листом № 01/23-16 ТОВ Авіакосмос направило до ДПІ примірники договору про визнання електронних документів, які було зазначено в попередньому листі ДПІ від 14.09.2016 року № 2445/10/14-02-0842.

Листом від 17.10.2016 року №3138/10/14-02-08-42 ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області надало позивачу відповідь, ідентичну за змістом попередньому листу (від 14.09.2016 року № 2445/10/14-02-0842).

10.10.2016 року ТОВ Авіакосмос звернулося зі скаргою № 01-10/16 на дії ДПІ до ГУ ДФС у Миколаївській області, яка була перенаправлена до ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

21.10.2016 року позивач листом №01/21-16 знову направив до відповідача примірники договору про визнання електронних документів та додатково надав копії витягів з ЄДРПОУ, якими підтверджувалось місцезнаходження підприємства, на який отримав ідентичну з вищезазначеними відповідь.

Зазначене стало підставою для звернення ТОВ Авіакосмос до суду з позовом про визнання неправомірною відмови ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області в укладенні договору про визнання електронних документів та зобов'язати відповідача укласти договір про визнання електронних документів з ТОВ Авіакосмос .

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ Авіакосмос , виходив з того, що відповідачем не доведено відсутність юридичної особи - позивача за місцезнаходженням, а тому податковий орган протиправно відмовив в укладенні договору про визнання електронних документів з посиланням на вказану обставину.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. в п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Порядок подання платником податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку визначений у розділі ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233. У додатку 1 до цієї Інструкції міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Згідно пункту 4 розділу 6 цього примірного договору орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

При цьому, згідно пункту 6 розділу ІІІ Інструкції, орган ДФС, де зареєстрований платник податків, на його запит: видає два примірники договору; записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Відповідачем, як підставу відмови в укладенні договору про визнання електронних документів з ТОВ Авіакосмос зазначено невідповідність інформації про місцезнаходження.

Проте, колегія суддів наголошує, що вказана підстава дає право органу ДФС в односторонньому порядку розірвати вже укладений договір, а не відмовляти в укладенні нового.

Відповідно до п.45.2. ст.45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 14.06.2011 року, 02.08.2012 року та на 07.10.2016 року зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ Авіакосмос є: проспект Миру, 36, м. Миколаїв.

Крім того, в матеріалах справи наявний договір суборенди №19 від 05.01.2009 року відповідно до п. 1.1 якого ЗАТ АВІАТОР зобов'язується передати ТОВ Авіакосмос в строкове платне суборендне користування майно: нежилі приміщення загальною площею 11,1 кв. м., котре знаходиться за адресою: пр. Миру, 36/3, каб. 303, м. Миколаїв. (а.с 88-89)

Відповідно до додаткової угоди №3 до Договору суборенди №19 від 05.01.2009 року суборенда приміщення продовжена до 31.12.2017 року. (а.с. 89 зв)

Відповідно до акту ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 02.09.2016 року № 123/14-02-12-01/32229637 02.09.2016 року о 15:10 фахівцями ДПІ було здійснено вихід за податковою адресою ТОВ Авіакосмос : 54034, Миколаївська область, м. Миколаїв, Ленінський район, проспект Миру, 36, та встановлено, що за зазначеною адресою підприємство не знаходиться. (а.с.66)

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що тимчасова відсутність представника юридичної особи за юридичною адресою не може свідчити, що за зазначеною адресою підприємство не знаходиться взагалі.

Відповідно до листа Оперативного управління Головного управління ДФС у Миколаївській області № 7050/7/14-29-21-11 від 14.09.2016 року, на виконання запиту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУДФС Миколаївської області №1241/8/14-02-12-014 від 02.09.2016 року на встановлення місцезнаходження ТОВ Авіакосмос , співробітниками ВО ДПІ ОУ ГУ ДФС у Миколаївській області здійснено вихід за податковою адресою підприємства - пр. Миру, 36, м. Миколаїв. Під час виходу встановлено, що за вказаною адресою знаходиться шестиповерхова будівля бізнес центру. Охоронець будівлі повідомив, що офіс ТОВ Авіакосмос знаходиться на третьому поверсі. На металевих дверях третього поверху знаходяться інформаційні таблички з назвами підприємств, які там розміщені. Серед вказаних табличок є табличка ТОВ Авіакосмос . Безпосередньо офіс ТОВ Авіакосмос на третьому поверсі не встановлено. Особи іншого суб'єкта господарювання, що знаходились там на момент виходу усно повідомили, що ознаки присутності ТОВ Авіакосмос та його представників за вказаною адресою їм не відомі.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до обставин, викладених у листі Оперативного управління Головного управління ДФС у Миколаївській області № 7050/7/14-29-21-11 від 14.09.2016 року, оскільки в ньому не зазначено ні дати, ні часу виходу посадових осіб за адресою ТОВ Авіакосмос ; не конкретизовано осіб, що здійснювали вихід; є посилання на дані, що надані особами іншого суб'єкта господарювання, однак не зазначено жодної інформації стосовно вказаних осіб. Відсутність вказаної інформації позбавляє можливості перевірити викладені у листі обставини.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ТОВ Авіакосмос неодноразово надсилало поштову кореспонденцію до податкових органів різних рівнів та отримувало відповіді на адресу: пр. Миру, 36, м. Миколаїв. (а.с. 17, 27, 39, 42)

Зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, колегія суддів доходить висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови ТОВ Авіакосмос в укладені договору про визнання електронних документів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко