Вирок

від 24.10.2017 по справі 359/3630/17

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/3630/17

Провадження № 1-кп/359/302/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за № 12016110100001181, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2016 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль, Київської області, громадянина України, українця, працюючого продавцем в ТОВ «Маріон», маючого на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , -

по обвинуваченню у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185 КК України, за наступних обставин.

01.06.2016 року, близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_4 перебував на прибудинковій території між будинками №1 по вул. Головатого в м. Бориспіль та буд. АДРЕСА_2 , де проводив свій вільний час з друзями, серед яких був ОСОБА_7 .

Під час проведення вільного часу між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виникла словесна суперечка.

В ході сварки у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 відійшли від місця де вони проводили свій вільний час, в бік будинку АДРЕСА_2 . Після чого, ОСОБА_4 діючи умисно ногою наніс один удар в нижню частину тулубу ОСОБА_7 , від чого останній зігнувся в тулубі та впав на коліна.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 наніс не менше 5 ударів ногами по голові потерпілого, коли останній перебував в положенні стоячи на колінах.

Вказаними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи між 31 та 41 зубами, лівого суглобового паростку зі зміщенням уламків, які відповідно до висновку експерта №57д від 30.06.2016 відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто у вчиненні злочину передбаченого, ч. 1 ст. 122 КК України.

Крім цього, 14.02.2017, близько 13 години 50 хвилин ОСОБА_4 рухався на власному автомобілі марки «Hyundai Accent» державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Київський Шлях в м. Бориспіль. Того ж дня, близько 14 години на території прилеглій до будівлі комунального підприємства ТМ «БОРИСПІЛЬТЕПЛОМЕРЕЖА» розташованої за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях 41-а ОСОБА_4 побачив бетонну плиту розташовану на тепловій камері ТК - 3, на якій знаходились дві чавунні кришки люків тепло камер, після чого у нього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення майна, яке належить комунальному підприємству теплових мереж ТМ «БОРИСПІЛЬТЕПЛОМЕРЕЖА».

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 діючи умисно та з корисливих мотивів переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, що він протиправно обертає чуже майно на свою користь, руками взяв з люків тепло камер дві чавунні кришки вартістю 890 грн., та завантажив останні до автомобілю, після чого з місця вчинення злочину зник викраденим розпорядившись на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив комунальному підприємству теплових мереж «БОРИСПІЛЬТЕПЛОМЕРЕЖА» матеріальну шкоду на загальну суму 890 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, впевнившись у добровільності їх позиції, та роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме обставин скоєння обвинуваченим інкримінованих ним дій, та, після його допиту, дослідив приєднані сторонами матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.

В судовому засіданні, ОСОБА_4 свою вину у скоєнні зазначених злочинів визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись. Зазначив, що викрадене майно повернуто власникам в повному обсязі, а викрадення вчинив за скрутного матеріального становища, та відсутності постійної роботи. Також зазначив, що зараз він офіційно працевлаштований. Подав письмову заяву про застосування до нього Закону України «Про амністію» у 2016 році, зважаючи на наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей.

Показав, що він дійсно 01.06.2016 року, близько 14 год. 00 хв. перебував на прибудинковій території між будинками №1 по вул. Головатого в м. Бориспіль та буд. АДРЕСА_2 , де проводив свій вільний час з друзями, серед яких був ОСОБА_7 . Під час проведення вільного часу між ним та ОСОБА_7 виникла словесна суперечка. В ході сварки у нього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Після чого, наніс ногою один удар в нижню частину тулубу ОСОБА_7 , від чого останній зігнувся в тулубі та впав на коліна та наніс не менше 5 ударів ногами по голові потерпілого, коли останній перебував в положенні стоячи на колінах.

Крім того, показав, що 14.02.2017, близько 13 години 50 хвилин він рухався на власному автомобілі марки «Hyundai Accent» державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Київський Шлях в м. Бориспіль. Того ж дня, близько 14 години на території прилеглій до будівлі комунального підприємства ТМ «БОРИСПІЛЬТЕПЛОМЕРЕЖА» побачив бетонну плиту розташовану на тепловій камері ТК - 3, на якій знаходились дві чавунні кришки люків тепло камер, після чого, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, руками взяв з люків тепло камер дві чавунні кришки та завантажив останні до автомобілю, після чого з місця вчинення злочину зник.

Судом роз`яснено обвинуваченому наслідки застосування амністії щодо обвинуваченого, після чого останній погодився та наполягав на її застосуванні. Щодо застосування амністії прокурор також не заперечувала.

Крім того, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, речові докази у справі.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані: за ч. 1 ст. 122 КК України, як спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я; за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_4 , суд вважає правильною.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, у межах санкцій визначених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185 КК України.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_4 вчинив два умисних злочини середньої тяжкості.

Щодо наявності пом`якшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочинів, відшкодування збитків.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, не встановлено.

Обвинувачений раніше не судимий, за місцем свого проживання характеризуються посередньо, скарг на його поведінку до Бориспільського ВП від сусідів не надходило, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, працевлаштований продавцем в ТОВ «Маріон», проживає разом зі дружиною та має двох малолітніх дітей.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем.

Згідно матеріалів справи потерпілий ОСОБА_7 з обвинуваченим примирився та жодних претензій марального та матеріального характеру немає.

Також згідно поданої до суду розписки викрадене майно повернуто потерпілим і останнє перебуває у них на відповідальному зберіганні.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання за вчинення кожного злочину, у межах, ближчих до мінімальних, визначеного санкцією кримінального закону. При призначені остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України належить застосувати спосіб поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчинених злочинів та його особу.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

З урахуванням викладеного вище та особи обвинуваченого, а також відсутності тяжких наслідків від вчинення злочинів і претензій потерпілих сторін, суд приходить до висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном в один рік з визначенням відповідних обов`язків судом.

Крім того в ході розгляду кримінального провадження обвинувачений заявив про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році» з підстав наявності на його утриманні двох неповнолітніх дітей віком до 18 років.

З цього приводу, суд приходить до висновку про можливість та необхідність застосування амністії до ОСОБА_4 , оскільки судом встановлені наявність підстав для її застосування.

Батьківство ОСОБА_4 , підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей, які долучені ним до заяви та надані прокурором при дослідженні інших доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Підстава для застосування Закону, передбачена п. в) ч. 1 ст. 1 указаного Закону від 22.12.2016 року, що набрав чинності 07.09.2017 року, ст. 86 КК України, положеннями Закону України «Про застосування амністії».

Перешкод для не застосування положень про амністію щодо ОСОБА_4 судом не встановлено. Так, злочини, передбачені ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 185 КК України, є злочинами середньої тяжкості, і обвинувачений подав письмову заяву про застосування до нього амністії, яку підтримав в судовому засіданні.

Таким чином, на підставі ст. 86 КК України, ОСОБА_4 , підлягає звільненню від призначеного йому покарання.

Крім того, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення товарознавчої експертизи у розмірі 550 грн. 00 коп.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжні заходи не обирались, підстав для їх обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86 КК України, ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358,363-368 КПК України, Закону України «Про амністію у 2016 році», суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов`язку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Застосувати положення п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, та звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь держави України (р/р НОМЕР_3 у АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код 31124814), - 550 (п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. витрат на проведення товарознавчої експертизи.

Речові докази в кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили: дві чавунні кришки з «ТК-3», - залишити в користуванні КПТМ «Бориспільтепломережа».

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1