У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2017 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Маляренко А.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агротех-Гарантія про визнання недійсними договорів оренди землі та витребування земельних ділянок із незаконного чужого користування, треті особи: Управління Держгеокадастру у Миргородському районі Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,
в с т а н о в и в :
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до ТОВ Агротех-Гарантія про визнання недійсними договорів оренди належних їм земельних ділянок від 01 січня 2008 року, посилаючись на відсутність волевиявлення з їх сторони на укладення цих договорів.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2017 року відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсними договору оренди земельної ділянки №490 від 01 січня 2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агротех-Гарантія , яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1, і договору оренди земельної ділянки №491 від 01 січня 2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ Агротех-Гарантія , яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, і зобов'язання відповідача повернути земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4, які розташовані на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд.
Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суди попередніх інстанцій правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішили спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що після укладення спірних договорів оренди земельні ділянки перебували у користуванні відповідача, який виплачував орендодавцям орендну плату відповідно до визначеного умовами договорів розміру, договори пройшли державну реєстрацію, яка не визнана недійсною та не скасована. Отже волевиявлення позивачів було спрямоване на передачу земельних ділянок в оренду на умовах, передбачених цими договорами, сторони досягли згоди з усіх істотних умов, скріпили підписами письмовий договір, який пройшов державну реєстрацію, та сторони набули відповідних прав і обов'язків. Тому відсутні підстави, передбачені ст.203 , ч.1 ст.215 ЦК України, для визнання оспорюваних договорів недійсними, як і відсутні підстави для витребування земельних ділянок в орендаря.
Згідно ч.2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України
у х в а л и в:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агротех-Гарантія про визнання недійсними договорів оренди землі та витребування земельних ділянок із незаконного чужого користування, треті особи: Управління Держгеокадастру у Миргородському районі Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних А.В. Маляренко
і кримінальних справ
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2017 |
Оприлюднено | 07.11.2017 |
Номер документу | 70017300 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Маляренко Артем Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні