Рішення

від 30.10.2017 по справі 189/755/17

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/755/17

2/189/362/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.10.2017 рокусмт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участі:

секретарів судового засідання Мотовілова М.О., Корхової М.Г., Москаленко Н.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

відповідачки ОСОБА_4,

представника відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

представника відповідача Третяк Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області позовну заяву по цивільній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_4, Маломихайлівської сільської об'єднаної територіальної громади в Покровському районі Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

До Покровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_4, Маломихайлівської сільської об'єднаної територіальної громади в Покровському районі Дніпропетровської області, в якій просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 9,2385 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, від 16 січня 2017 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстрований Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області 18.01.2017 року, номер запису про право в Державному реєстрі прав - 18659298; також просив скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки загальною площею 9, 2385 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, від 16 січня 2017 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що була проведена Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області 18.01.2017 року, номер запису про право (в Державному реєстрі прав) - 18659298.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає наступне.

Відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку виданого 01.10.2003 року та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №1/468 відповідачка ОСОБА_4 є власником земельної ділянки загальною площею 9,2385 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області.

15.01.2009 року між позивачем (як орендарем) та відповідачкою (як орендодавцем) ОСОБА_4 був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років, який був зареєстрований у Книзі реєстрації договорів оренди Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області 11.02.2009 року за № 29, а також у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр ДЗК 08.02.2010 року за №4/04:10:130:00011.

На початку квітня 2017 року позивачу стало відомо, що відповідачка 16.01.2017 року уклала договір оренди на ту ж саму, належну їй на праві приватної власності, земельну ділянку з ФОП ОСОБА_3; право оренди було зареєстроване Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області 18.01.2017р., номер запису про право в Державному реєстрі прав - 18659298.

Вважає даний договір недійсним, посилаючись на ст. 215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Вважає, що договір оренди землі між позивачем та відповідачкою ОСОБА_4 від 15.01.2009 року є вчиненим з моменту його укладання та підписання, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України Про оренду землі ; при цьому право оренди в орендаря виникає з моменту реєстрації цього права.

Вважає, що саме після підписання сторонами договору між ними виникають права та обов'язки, пов'язані зі зміною та припиненням договірних відносин, у зв'язку з чим зміна умов чи його розірвання в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Також зазначає, що рішенням від 12.09.2016 року Гаврилівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області була ліквідована у зв'язку з об'єднанням у Маломихайлівську сільську об'єднану територіальну громаду в Покровському районі Дніпропетровської області, то саме новостворена юридична особа і є належним співвідповідачем.

Відповідачі ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не визнали позовні вимоги позивача у повному обсязі, представником відповідачів надане письмове заперечення на позов, в якому він зазначає, що з 2009 року позивач користувався земельною ділянкою, яка належить відповідачці ОСОБА_4, сплачуючи за оренду натуроплату (зернову продукцію). Між позивачем та відповідачкою часто виникали спори стосовно якості зерна, яким розраховувався позивач.

У 2016 році відповідачка ОСОБА_4 звернулася до Маломихайлівської сільської ради і дізналася, що договір оренди земельної ділянки між нею та позивачем не зареєстрований в державному реєстрі. З цих підстав, вважаючи. що такого договору не існує, вона 16.01.2017 року уклала договір оренди своєї земельної ділянки з ФОП ОСОБА_3.

В судове засідання з'явилися: позивач ФОП ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, відповідач ФОП ОСОБА_3, відповідачка ОСОБА_4, представник відповідачів ОСОБА_5, представник Маломихайлівської сільської об'єднаної територіальної громади в Покровському районі Дніпропетровської області

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, представник позивача ОСОБА_2 суду пояснив, що існує укладений між позивачем та відповідачкою ОСОБА_4 договір оренди від 15.01.2009 року, який не був розірваний, визнаний судом недійсним тощо. Умови за цим договором, зокрема, сплати орендної плати позивачем виконувалися вчасно і у повному обсязі. Договір був зареєстрований у порядку, передбаченим дійсним на той час законодавством. Вважає, що відповідачі, достеменно знаючи про наявність укладеного та дійсного договору, протиправно уклали договір оренди між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 від 18.01.2017 року, а державний реєстратор Гаврилівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, не переконавшись у тому, чи немає обтяжень на цю земельну ділянку, незаконно здійснив державну реєстрацію права.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4 позов заперечувала у повному обсязі, пояснила суду, що дійсно уклала договір оренди земельної ділянки, яка належить їй на праві приватної власності з ФОП ОСОБА_1 у 2009 році, але вона була не задоволена якістю зерна, яке отримувала як орендну плату в натуральній формі. Вважає, що має право забрати землю , як вона пояснила і віддати її в оренду іншій особі в односторонньому порядку. Також пояснила, що оплату за оренду землі від позивача отримувала і письмово щодо невиконання ним умов договору та/або стосовно розірвання договору не зверталася. Вважає, що договір оренди 2009 року не зареєстрований належним чином Центром ДЗК, а тому не має юридичної сили.

Відповідач ФОП ОСОБА_3 позов заперечував у повному обсязі, суду пояснив наступне. Наприкінці 2016 року до нього звернулася ОСОБА_4 і запропонувала укласти з нею договір оренди земельної ділянки, яка належить їй на праві приватної власності. Він знав, що між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 існує укладений договір оренди 2009 року, але вважає його таким, що не має юридичної сили, оскільки він не зареєстрований у Державному реєстрі речових прав, а зареєстрований тільки Великомихайлівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області. Стверджував, що під час державної реєстрації договору оренди 2017 року державним реєстратором Гаврилівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області в інформаційній довідці не була зазначена інформація про обтяження даної земельної ділянки. Після укладення договору оренди з ОСОБА_4 __01.2017 року він повідомив про це позивача.

Представник відповідача - Маломихайлівської сільської об'єднаної територіальної громади в Покровському районі Дніпропетровської області державний реєстратор Третяк Т.В. суду пояснила, що у січні 2017 року обіймала посаду державного реєстратора Гаврилівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, дійсно здійснила реєстрацію іншого речового права, і 23.01.2017 року прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 за суб'єктом ФОП ОСОБА_3, підставою виникнення іншого речового права є договір оренди землі б/н від 16.01.2017 року, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Пояснила, що в своїх діях керувалася законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що згідно закону державному реєстратору надається 5 днів для здійснення реєстраційної дії. Також пояснила, що перед реєстрацією іншого речового права державний реєстратор проводить перевірку поданої заяви, зокрема, перевіряється черговість поданих заяв; реєстратор має доступ до Публічної земельної карти. У розділі Інші речові права вбачається інформація станом до 2013 року. З отриманої інформації нею було встановлено, що якесь речове право до 2012 року на дану земельну ділянку вбачалося за ОСОБА_1, але, оскільки не була зазначена дата виникнення та строк дії цього речового права, то згідно закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вона, як державний реєстратор не мала права вимагати інші, додаткові документи, і вона провела державну реєстрацію іншого речового права на вказану земельну ділянку за ФОП ОСОБА_3

Представник відповідачів ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_5 також заперечував позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що з тексту договору оренди 2009 року незрозуміло, чи укладений цей договір між ОСОБА_4 та позивачем як фізичною особою, чи фізичною-особою - підприємцем. Також вважає, що договір 2009 року не зареєстрований належним чином у передбаченому законом порядку і вважає, що ОСОБА_4 як власниця своєї земельної ділянки має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю земельною ділянкою на свій розсуд. До позивача з письмовими претензіями щодо умов орендної плати та щодо розірвання договору не зверталася через свою юридичну необізнаність.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, відповідачів, представників відповідачів, вивчивши наявні письмові докази в матеріалах справи, встановив наступне.

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 9,2385 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Покровської РДА № 186-р від 19.06.2003р. відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_5, виданого 1.10.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1/468, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4 (копія акту, а. с. 4).

15 січня 2003 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка площею 9,2385 га, згідно державного акту серія НОМЕР_5, виданого 1.10.2003 року (копія договору, а. с. 5).

Відповідно до п. 6 договір укладений строком на 10 років для сільськогосподарського використання і ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 11, 12 договору); згідно акту про передавання-приймання земельної ділянки 15.01.2009 року ділянка була передана від орендодавця орендарю (копія акту, а. с. 6).

Відповідно до п. 30 договору одностороннє розірвання цього договору не допускається.

Відповідно до договору (розділ реквізити сторін ) 11.02.2009 року за № 29 факт державної реєстрації здійснений в книзі реєстрації договорів оренди Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області. Договір зареєстрований у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинений запис від 08 лютого 2010 року.

Статус позивача як фізичної особи-підприємця підтверджується випискою з ЄДРЮОФОП серія ААВ №687556 (копія, а с. 8).

В матеріалах справи знаходяться копії відомостей на отримання зерна в рахунок орендної плати за період з 2009 по 2016 роки, які надав позивач, в яких зазначається прізвище та ініціали орендодавців, кількість отриманого ними зерна та підпис особи (копії відомостей, а с. 61-72).

Згідно цих відомостей відповідачка ОСОБА_4 регулярно отримувала орендну плату в натуральній формі за період 2009-2016 роки і не заперечувала це в судовому засіданні.

Відповідно до копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.01.2017 року, 18.01.2017 року державний реєстратор Гаврилівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. провела державну реєстрацію іншого речового права, а саме, права оренди земельної ділянки, підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі б/н від 16.01.2017 року, строк дії договору до 31.12.2023 року з правом пролонгації, орендар - ФОП ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, орендодавець - ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_2, об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_4, площею 9,2385 га (а. с. 80).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.07.2017 року земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_4, площею 9,2385 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі державного акту від 01.10.2003р. срія НОМЕР_6 зареєстрована 15.03.2016 року (копія витягу, а. с. 81). У розділі відомості про оренду, суборенду також зазначений орендар ФОП ОСОБА_3, дата реєстрації речового права - 18.01.2017 року, строк дії речового права - до 31.12.2023 року.

В матеріалах справи також знаходиться копія договору оренди земельної ділянки від 16.01.2017 року, укладеного між ОСОБА_4 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар), відповідно до п. 2.1 якого в оренду передається земельна ділянка площею 9,2385 га, кадастровий номер НОМЕР_4, яка належить орендодавцю на підставі державного акту НОМЕР_5 (копія договору, а с. 99-100). Відповідно до п. 3.1 строк дії договору - до 31.12.2023 року з моменту державної реєстрації договору оренди.

У пункті 8.1. цього договору зазначається, що на орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження, обтяження та інші права третіх осіб відсутні.

Таким чином, суд встановив наявність двох договорів оренди на одну земельну ділянку, яка належить відповідачці ОСОБА_4 на праві приватної власності, і які вона уклала в різний час з двома різними особами - з ФОП ОСОБА_1 у 2009 році, і з ФОП ОСОБА_3 у 2017 році.

При цьому сторони не надали суду жодних доказів того, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 15.01.2009 року, був розірваний за взаємною згодою сторін, визнаний недійсним (неукладеним, припиненим, розірваним) судом, закінчив строк своєї дії тощо. Пунктом 30 договору чітко зазначається, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

З пояснень відповідачки ОСОБА_4 в судовому засіданні випливає, що вона вважає, що мала право в односторонньому порядку розірвати цей договір і вважає, що укладення нею договору з іншою особою на ту ж саму земельну ділянку - і є належним способом розірвання договору.

З пояснень відповідача ФОП ОСОБА_8 випливає, що він вважає, що договір оренди, укладений у 2009 році між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1, не був зареєстрований належним чином, тому є недійсним.

З цього суд робить висновок, що обидва відповідача свідомі того, що існував і діяв договір оренди 2009 року в той час, як вони уклали між собою договір оренди у січні 2017 року про оренду тієї ж самої земельної ділянки, яка знаходилася на той час в оренді ФОП ОСОБА_1 (позивача).

Згідно витребованої судом копії реєстраційної справи в ній, на сторінці справи знаходиться копія Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 11:09 годину 23.01.2017 року, тобто, в дату і час безпосередньо перед здійсненням держаної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 16.01.2017 року, укладеного між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3, яку здійснила державний реєстратор Гаврилівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. (а. с. 12/115).

Згідно копії цього документу, зазначений кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4, площа 9,2385 га, власник - ОСОБА_4, інформація щодо державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) відсутня, але у розділі відомості про суб'єкта речових прав на земельну ділянку зазначена наступна інформація: вид речового права - право оренди землі, прізвище, ім'я, по батькові особи - приватний підприємець ОСОБА_1 (а. с. 12/115).

Згідно засвідченої копії (витягу) Кадастрової книги реєстрації договорів по Великомихайлівській сільській раді за № 23 від 11.02.2009 року зареєстрований договір оренди земельної ділянки площею 9, 2385 га, яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акту НОМЕР_5, орендар - приватний підприємець ОСОБА_1 строком на 10 років (а. с. 133/135).

Згідно листа відділу держгеокадастру у Покровському районі Дніпропетровської області від 17.10.2017 року № 84/112-17 даний орган підтвердив реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного від ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 15.01.2009р., зареєстрованого 08.02.2010 року під №4/04:10:130:00011 (лист, а. с. 131).

Таким чином, судом достеменно встановлено, що 15 січня 2009 році між позивачем та відповідачкою ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4, який станом на момент розгляду справи не розірваний, не визнаний судом недійсним тощо; даний договір був зареєстрований у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 лютого 2010 року; відповідачам повністю зрозуміло, що існує і діє цей договір, але, всупереч принципу добросовісності, в порушення вимог закону, 16.01.2017 року був укладений договір оренди на ту ж саму земельну ділянку, чим порушені права позивача та норми закону.

Суд також встановив, що рішенням від 12.09.2016 року Гаврилівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області була ліквідована у зв'язку з об'єднанням у Маломихайлівську сільську об'єднану територіальну громаду в Покровському районі Дніпропетровської області, тому саме новостворена юридична особа є належним відповідачем (а. с. 58).

Необхідною умовою для звернення до суду з позовом про визнання оспорюваного договору оренди недійсним є порушення вказаним правочином прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача. При цьому на сторони правочину вказані вимоги поширюються так само, як і на інших заінтересованих осіб, про що наголошується й у рішеннях Верховного Суду України.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання угоди недійсною.

Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. N9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснено, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, у передбачений договором термін та спосіб.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Таким законом є Закон України Про оренду землі , згідно ст. 13 якого договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 20 Закону України Про оренду землі в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин, укладений договір оренди підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до статті 2 Закону України Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державною фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто, реєстрацією, є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

Згідно ст. ст. 125 і 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування і право оренди земельної ділянки виникає з моменту держреєстрації прав і оформлюється згідно Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що в разі, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно положень ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

До 01.01.2013 державній реєстрації підлягали укладені договори оренди.

Відносини щодо реєстрації договорів оренди землі на час виникнення спірних відносин регулювалися Законом України Про оренду землі № 161-XIV i Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року № 174 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за № 641/7962).

Відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, у період з 02.07.2003 по 31.12.2010 ведення Державного реєстру земель здійснювалось структурними підрозділами Центру ДЗК.

Згідно з Постановою КМУ від 09.09.2009 № 1021 у період з 01.01.2011 до 01.01.2013 ведення Державного реєстру земель здійснювалось посадовими особами територіальних органів Держземагенства.

З 01.01.2013 державній реєстрації підлягає тільки право оренди, підтверджене укладеним договором оренди, і проводиться ця реєстрація органом державної реєстрації прав, яким є Державна реєстраційна служба України в особі своїх територіальних управлінь.

Оскільки в установленому законом порядку, який діяв на час укладення позивачем та відповідачем ОСОБА_4 договору оренди землі, здійснено державну реєстрацію цього договору оренди, він є укладеним.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Згідно положень ч. 4 вказаної статті будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Право оренди позивача земельної ділянки, належних відповідачу ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на землю серія НОМЕР_5, яке виникло до 01 січня 2013 року, не було зареєстровано в реєстраційній службі за місцезнаходженням нерухомості, проте є дійсним, оскільки реєстрація цього права була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.

Згідно зі ст. 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Відповідно до пункту 6 укладеного 15.01.2009 року договору оренди строк дії становить 10 років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Пунктом 35 цього договору передбачено, що він набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Згідно вказаних положень закону та укладеного договору оренди земельної ділянки договір набрав чинності з дня його реєстрації у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 лютого 2010 року.

Оскільки договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 15.01. 2009 року діє до 15 січня 2019 року, укладання та державна реєстрація оспорюваного договору оренди 16.01.2017 року мала місце в період дії вказаного договору.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Згідно із чинним законодавством, право оренди землі по суті є речовим. Частина 5 ст. 116 ЗК України встановлює правило про неможливість передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користувача (в т. ч. орендаря).

Встановлені судом обставини свідчать про те, що оспорюваний договір оренди укладений та зареєстрований в період дії договору оренди, за якими орендарем є позивач, тим самим були порушені права позивача.

У зв'язку з викладеним, договір оренди землі, укладений ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 має бути визнаним недійсним на підставі ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України.

Державний реєстратор під час держреєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення їх подвійної реєстрації (постанова ВСУ від 29.09.15 р. у справі № 21-760а15).

Факт реєстрації прав за оспорюваними договорами вказує на ту обставину, що державний реєстратор не з'ясував обставин щодо наявності права позивача на оренду земельних ділянок та прийняв рішення про реєстрацію прав, які були зареєстровані.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, діючим законодавством закріплено, що скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав.

На підставі викладеного, ст. ст. 202, 203, 210, 215, 526, 629, 638, 640, 792 ЦК України, ст. ст. 116, 125, 126, 152 ЗК України, ст. ст. 13, 19, 20, 24 Закону України Про оренду землі , ст. 2,3, 9, 24, 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_4, Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 9,2385 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, від 16 січня 2017 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстрований Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області 18.01.2017 року, номер запису про право в Державному реєстрі прав - 18659298.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки загальною площею 9, 2385 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, від 16 січня 2017 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що була проведена Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області 18.01.2017 року, номер запису про право (в Державному реєстрі прав) - 18659298.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІПН - НОМЕР_3, номер запису в ЄДРЮО та ФОП - 22111750000002523, судовий збір в сумі 213, 34 (двісті тринадцять гривень 34 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІПН - НОМЕР_3, номер запису в ЄДРЮО та ФОП - 22111750000002523, судовий збір в сумі 213, 33 (двісті тринадцять гривень 33 коп.) грн.

Стягнути з Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІПН - НОМЕР_3, номер запису в ЄДРЮО та ФОП - 22111750000002523, судовий збір в сумі 213, 33 (двісті тринадцять гривень 33 коп.) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення буде виготовлений 03.11.2017 року.

Суддя О.В. Чорна