Рішення

від 31.10.2017 по справі 904/8411/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.10.2017 Справа № 904/8411/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА", 49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 24-А.

до відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСА-ТРЕЙД", 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 139, оф. 423.

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 49000, АДРЕСА_1

про стягнення 3773,07 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача: Попова Я.В. - представник за дов. № 01/17 від 22.09.2017 року.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСА-ТРЕЙД" про стягнення заборгованості в розмірі 3773,07 грн., яка складається з основної заборгованості в розмірі 3457,20, 3% річних в розмірі 32,67 грн., пені в сумі 283,20 грн. та до відповідача-2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення грошової суми в розмірі 1000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою товару відповідачем-1 товару у розмірі 3457,20 грн. згідно договору поставки № 15/02/13-143ПТ від 15.02.2013 року та невиконанням відповідачем-2 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань відповідно до договору поруки № 25 від 25.05.2017.

Відповідач-1, 2 в судові засідання, які відбулись 11.10.2017 року та 31.10.2017 року не з'явилися, відзив на позовну заяву не надали.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до вимог ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ДОЛФІ-УКРАЇНА та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРЕСА-ТРЕЙД було укладено договір поставки № 15/02/13-143 ПТ.

Відповідно до умов даного договору Постачальник зобов'язався на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставляти Покупцю продукцію, що є предметом поставки за цим Договором, а Покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, приймати названий Товар та оплачувати його ціну (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору розрахунок за товар здійснюється покупцем на рахунок постачальника в період з 05 по 10 число кожного місяця за реалізовану (продану) частину товару в попередньому місяці.

Як зазначено в п. 6.12. договору постачальник та покупець погодили та підтверджують, що в разі, якщо поставлений постачальником товар не буде з якихось причин реалізований покупцем протягом 2/3 терміну реалізації, вказаному в Специфікації або протягом 2 (двох) місяців з моменту поставки, постачальник зобов'язується власними силами та за свій кошт забрати товар протягом 5 (п'яти) днів з моменту направлення йому відповідного повідомлення покупця, про що сторони оформлюють необхідні документи відповідно до чинного законодавства України.

Як свідчать матеріали справи повідомлення від покупця до продавця не надходило.

Згідно специфікації до договору № 15/02/13-143 ПТ від 15.02.2013 року сторони погодили перелік товарів та їх ціни (т.1 а.с. 25-27).

На виконання умов договору та відповідно до видаткових накладних позивач здійснив поставку товару відповідачу-1 на загальну суму 124 102,08грн. (т.1 а.с. 35-250, т.2 а.с.1-19)

Як встановлено матеріалами справи відповідач-1 за товар розрахувався частково в сумі 120 644,88 грн., що підтверджується банківською випискою (т.2 а.с.21-92).

Таким чином сума заборгованості Відповідача-1 перед Позивачем за вищезазначеним Договором складає 3 457,20 грн.

25.04.2017р. ТОВ ДОЛФІ-УКРАЇНА , згідно ч.2 ст.530 ЦК України ТОВ ПРЕСА-ТРЕЙД направило претензію від 24.04.2017 року з проханням виконати зобов'язання та сплатити суму боргу протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги.

Підтвердженням відправлення претензії від 24.04.2017 року є поштовий опис з квитанцією про відправлення від 25.04.2017 року (т.2 а.с.94).

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 основної заборгованості у сумі 3 457,20 грн., підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншими подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За вимогою постачальника покупець за цим договором несе наступну відповідальність: за порушення строків оплати призначається неустойка (пеня) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені від суми боргу за кожен календарний день прострочки платежу та 3% річних від суми боргу (п.7.3. договору).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань.

Позивач просить стягнути суму пені в розмірі 283,20 грн., але перевіривши правильність нарахування, згідно пошукової системи Законодавство , суд вирішив стягнути розмір пені за прострочення оплати за поставлений товар за період з 19.05.2017 року по 11.09.2017 року в сумі 275,34 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з врахуванням встановлених індексів інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Як роз'яснено у п. 4.1. Постанови Пленуму № 14 від 17.12.2013"Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

Перерахувавши у пошуковій системі Законодавство належну до стягнення суму 3% річних за період з 19.05.2017 по 11.09.2017 в сумі 32,67 грн. суд вирішив задовольнити в повному обсязі, оскільки підтверджується матеріалами справи.

25.05.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Долфі -Україна та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 25.

Відповідно до умов даного договору Відповідач-2 поручається перед Позивачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Преса-Трейд , свого обов'язку за договором поставки № 15/02/13-143 ПТ від 15.02.2013 року.

Пунктом 2 Договору поруки, визначено, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання Боржником, згідно Договору поставки у сумі, що дорівнює 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Відповідно до п.3 Договору поруки, Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого зобов'язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в п. 2 цього Договору.

Відтак, за умов Договору поруки у Відповідача-2 виникло зобов'язання перед Кредитором, згідно договору поставки у сумі, що дорівнює 1000 грн.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача-1 та 2 на користь позивача підлягає солідарно сума у розмірі 1000 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи що 1000 грн. стягується солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 для уникнення подвійного стягнення 1000 грн. з відповідача-1 на користь позивача, сума основного боргу підлягає зменшенню на 1000 грн. і підлягає до стягнення в розмірі 2 457,20 грн.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача-1, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Преса-Трейд (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 26, офіс 68-А, код ЄДРПОУ 35371243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛФІ-УКРАЇНА (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 24-А, код ЄДРПОУ 37068787) основну суму боргу в розмірі 2 457,20 грн. , 3 % річних в розмірі 32,67 грн. , пеню в суму 275,34 грн. , судовий збір в розмірі 1600,00 грн. , про що видати наказ.

Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛФІ-УКРАЇНА (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 24-А, код ЄДРПОУ 37068787) грошову суму в розмірі 1 000,00 грн. , про що видати наказ.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Преса-Трейд (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 26, офіс 68-А, код ЄДРПОУ 35371243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛФІ-УКРАЇНА (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 24-А, код ЄДРПОУ 37068787) грошову суму в розмірі 1 000,00 грн. , про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 06.11.2017 року.

Суддя С.П. Панна