Рішення

від 02.11.2017 по справі 908/6104/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/199/15-35/124/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2017 Справа № 908/6104/15

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, головний спеціаліст-юрисконсульт відділу з питань цивільно-правових відносин управління з питань правового забезпечення роботи галузей міського господарства департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради, довіреність № 01/02-17/03467 від 10.06.2016;

Від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Лімекс» , м. Запоріжжя

про стягнення 8 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

16.12.2015 року до господарського суду Запорізької області звернулася Запорізька міська рада, м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Лімекс» , м. Запоріжжя про стягнення збитків у розмірі 8000 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - ОСОБА_1 № 3038-VI) та «Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя» , затвердженого рішенням Запорізької міськради від 24 грудня 2012 року № 77 (далі - Порядок), ТОВ НВФ Лімекс зобов'язано взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Запоріжжя шляхом укладення договору про пайову участь. Однак у порушення вимог закону ТОВ НВФ Лімекс договору про пайову участь із Запорізькою міськрадою не уклало та не сплатило пайовий внесок, внаслідок чого позивачеві завдано збитків у виді упущеної вигоди.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.02.2016, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2016, в задоволені позову відмовлено.

Вищий господарський суд постановою від 26.07.2016 залишив без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2016 та рішення господарського суду Запорізької області від 29.02.2016.

Постановою Верховного Суду України від 06.09.2017 заяву Запорізької міської ради про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.07.2016 у справі № 908/6104/15 задоволено частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 26.07.2016, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2016 та рішення господарського суду Запорізької області від 29.02.2016 у справі № 908/6104/15 скасовано. Справу № 908/6104/15 передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

22.09.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматизований розподіл судової справи № 908/6104/15 між суддями, справу передано до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 25.09.2017 справу № 908/6104/15 прийнято до розгляду суддею Топчій О.А. Справі присвоєно номер провадження 27/199/15-35/124/17 та зобов'язано сторін надати суду пояснення в обґрунтування та заперечення позовних вимог, з урахуванням постанови Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 908/6104/15. Судове засідання призначено на 10.10.2017 о 11 год. 30 хв.

03.10.2017 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від позивача надійшли пояснення в обґрунтування позовних вимог з урахуванням постанови Верховного Суду України, які долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.10.2017 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що зазначені у позові, просив позов задовольнити в повному обсязі. Позов вмотивований тим, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області 29.01.2015 зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № ЗП 142150230493, згідно якої відповідач виконав будівельні роботи на об'єкті будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення з майданчиком під кафе з літнім майданчиком: м. Запоріжжя, вул. Анголенко (Базарна), 14а, пр. 33 (літ. А5)» . Пунктом 3.1.3 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради № 40 від 10.09.2014 передбачено, що замовник, який має намір укласти договір про участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя, зобов'язаний звернутися з заявою до міського голови. На думку позивача, будівельні роботи на об'єкті будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення з майданчиком під кафе з літнім майданчиком: м. Запоріжжя, вул. Анголенко (Базарна), 14а, пр. 33 (літ. А5)» є забудовою території, що, в свою чергу, зобов'язує замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, укласти відповідний договір та сплатити пайову участь у розвитку інфраструктури цього населеного пункту. ТОВ «Науково-виробнича фірма «Лімекс» в установленому порядку до міського голови щодо укладення договору про участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя не зверталося, про початок виконання будівельних робіт не повідомляло. Внаслідок невиконання ТОВ «Науково-виробнича фірма «Лімекс» встановленого законом обов'язку, щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя, завдало територіальній громаді м. Запоріжжя збитки у розмірі 8 000 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Представник відповідача в судове засідання 10.10.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 25.09.2017 не виконав.

Ухвалою від 10.10.2017, враховуючи неявку представника відповідача, та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, розгляд справи відкладено на 02.11.2017 о 10 год. 30 хв.

У судовому засіданні 02.11.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позові та поясненнях від 02.10.2017.

Відповідач у судове засідання 02.11.2017 повторно не з'явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду про прийняття матеріалів справи № 908/6104/15 до розгляду від 25.09.2017 та ухвала про відкладення розгляду справи від 10.10.2017 направлялись на адресу відповідача, яка повідомлена суду позивачем у позові та яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна (Анголенко), буд. 14а.

Відповідно до підпунктів 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 25.09.2017, яка направлялася на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, повернулась до суду з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання» .

На день розгляду справи, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 10.10.2017 не поверталась.

Про причини неявки у судові засідання відповідач суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв від нього не надійшло.

Тому з урахуванням обставин справи, вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій. Зазначене свідчить, що судом вжиті заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце та час розгляду справи. Оскільки всі учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 02.11.2017 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

В судовому засіданні 02.11.2017, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 22.05.2014 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано декларацію № ЗП 082141400042 про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення з майданчиком під кафе з літнім майданчиком: м. Запоріжжя, вул. Анголенко (Базарна), 14а, пр. 33 (літ. А5)» .

Частиною 2 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції від 19.04.2014) передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ).

Порядок залучення, розрахунку розміру використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до вказаного Закону.

10.09.2014 п'ятою сесією шостого скликання Запорізької міської ради прийнято рішення № 40 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької ради від 24.12.2012 № 77» , яким зазначений Порядок викладено в новій редакції (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 2.1. Порядку величина пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя визначається у договорі про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, укладеному з виконавчим комітетом Запорізької міської ради, в особі міського голови.

Пунктом 2.2. Порядку встановлено розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя з урахуванням інших передбачених цим Порядком відрахувань становить:

- для нежитлових будівель та споруд - 10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;

- для житлових будинків - 4% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.

У відповідності до пункту 3.1.1. Порядку, Договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя укладається до прийняття об'єкту в експлуатацію.

Замовник, який має намір укласти Договір, зобов'язаний звернутися з заявою до міського голови (п. 3.1.3. Порядку).

Пунктом 3.1.6. встановлено, що Договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до ч. 7 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції від 19.04.2014), замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання будівельних робіт письмово поінформувати виконавчий комітет міської ради за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.

Обов'язок укласти Договір про пайову участь у Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Лімекс» виник з 22.05.2014, тобто з дати реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Лімекс» у встановлений 7-денний строк, тобто до 29.05.2014, не проінформувало виконавчий комітет Запорізької міської ради про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення з майданчиком під кафе з літнім майданчиком за адресою: м. Запоріжжя, вул. Анголенко (Базарна), 14а, пр. 33 (літ. А5).

29.01.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано декларацію № ЗП 142150230493 про готовність об'єкта до експлуатації за адресою: м. Запоріжжя, вул. Анголенко (Базарна), 14а, пр. 33 (літ. А5).

Розділом 7 Порядку врегульовано порядок стягнення збитків. Що спричинені невиконанням забудовником зобов'язання щодо сплати пайової участі (а.с.21).

Згідно п. 7.4 Порядку, розрахунок суми збитків погоджується на погоджувальній комісії, про що складається відповідний протокол.

У відповідності до п. 7.4 Порядку, протоколом № 15 від 26.06.2015 погоджено на засіданні погоджувальної комісії розрахунок розміру пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя.

Відповідно до п. 7.5 Порядку, Департамент архітектури та містобудування міської ради готує проект вимоги про сплату збитків, з додатками та передає до виконавчого комітету міської ради для організації їх підписання міським головою та поштового відправлення забудовнику у встановленому законом порядку.

Враховуючи положення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя, затверджений рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 № 77, позивач 21.07.2015 направив на адресу відповідача вимогу № 01/02-21/02322 від 17.07.2015 про сплату суми збитків у розмірі 8000,00 грн. завданих внаслідок невиконання обов'язку щодо участі у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя (а.с. 14-16).

Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення, що стало підставною для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 8000,00 грн. збитків.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив наступне.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Пунктом 4 частини 2 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено такий правовий наслідок порушення зобов'язання як відшкодування збитків.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України).

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Положеннями ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на якій сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до п. 7.1 Порядку, сума коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста, несплачена замовниками в строки, визначені законодавством, є збитками територіальної громади.

Збитки, що виникли в результаті невиконання замовником зобов'язання щодо сплати пайової участі, підлягають стягненню (п. 7.2 Порядку).

Відповідно до п. 7.3 Порядку, Департамент архітектури та містобудування міської ради при отриманні інформації про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та наявності інформації щодо не укладення забудовником Договору, здійснює розрахунок збитків, що становлять розмір пайової участі, не сплаченої забудовником. Розрахунок збитків здійснюється з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва, зазначеної забудовником в декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Згідно з пунктом 15 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 29.01.2015 за № ЗП 142150230493, кошторисна вартість будівництва об'єкту «Реконструкція нежитлового приміщення з майданчиком під кафе з літнім майданчиком: м. Запоріжжя, вул. Анголенко (Базарна), 14а, пр. 33 (літ. А5)» , становить 80000,00 грн.

Розрахунок величини пайової участі наведено в Додатку до вимоги про сплату суми збитків № 01/02-21/02322 від 17.07.2015 та здійснено на підставі даних про кошторисну вартість будівництва об'єкту, зазначену замовником, згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами за формулою:

ПУ = (ЗКВБ - Вз - Вбм - Вім ) х 10%, де:

ПУ - пайова участь; ЗКВБ - загальна кошторисна вартість будівництва; Вз - витрати, пов'язані з придбанням та виділенням земельної ділянки; Вбм - витрати, пов'язані зі звільненням будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж; Вім - витрати на влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій; 10 % - розмір пайової участі від загальної вартості будівництва, визначений згідно з Порядком.

Розмір завданих позивачу збитків становить 8000,00 грн. та розраховується наступним чином: ПУ = 80000,00 грн. х 10 % = 8000,00 грн., де: ЗКВБ = 80000,00 грн.; Вз, Вам, Вім - дорівнюють нулю.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 та Порядком № 77 (у редакції від 10.09.2014) встановлено, що саме на замовника покладено обов'язок укладення договору про пайову участь і сплати відповідних коштів.

Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (стаття 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ).

Під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови (ст.ст. 2, 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , ст.ст. 4, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» ).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Лімекс» є замовником будівельних робіт на об'єкті будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення з майданчиком під кафе з літнім майданчиком: м. Запоріжжя, вул. Анголенко (Базарна), 14а, пр. 33 (літ. А5)» в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя, затверджений рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 № 77.

Тобто, реконструкція, здійснена відповідачем, охоплюється законодавчим визначенням забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідач є замовником.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Лімекс» не прийняло участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя, хоча зобов'язано було це зробити.

Оскільки об'єкт будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення з майданчиком під кафе з літнім майданчиком: м. Запоріжжя, вул. Анголенко (Базарна), 14а, пр. 33 (літ. А5)» введено в експлуатацію 29.01.2015, укласти Договір про пайову участь не є можливим з огляду на приписи статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Як зазначено вище, особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільних прав, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода) (ст. 22 ЦК України).

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особо, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Запорізька міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигод. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 22.03.2017 по справі № 908/312/16.

Відповідач правом на участь в судових засіданнях та розгляді справи не скористався, доказів сплати ним суми збитків або доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати не надав, жодних зауважень чи заперечень щодо суми боргу суду також не надав.

Згідно з ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та про задоволення позову, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума збитків у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 1218 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Лімекс» (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, буд. 14а, код ЄДРПОУ 13614175) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915, розрахунковий рахунок 31512921700002 в ГУДКСУ у Запорізькій області, отримувач: УК м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 38025409, МФО 813015, код платежу 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту» ) суму збитків у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Лімекс» (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, буд. 14а, код ЄДРПОУ 13614175) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915, розрахунковий рахунок 35419001034816 в ГУДКСУ у Запорізькій області, отримувач: виконавчий комітет Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 02140892, МФО 813015) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 06 листопада 2017 р.

Суддя О.А. Топчій