Рішення

від 12.10.2017 по справі 275/539/17

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/539/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 року смт.Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Руденка В.О.,

за участю секретаря судового засідання Довгаленко О.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання частково недійсним та скасування розпорядження ОСОБА_5 районної державної адміністрації та визнання недійсним та скасування державних актів на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовної заяви та пояснення сторони позивача

21 липня 2017 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 районної державної адміністрації про визнання частково недійсним та скасування розпорядження голови ОСОБА_5 районної державної адміністрації від 11 червня 2004 року в частині передачі у власність ОСОБА_6 сертифікату на земельну частку (пай) у реформованому КСП Хлібороб в селі Соловіївці. Крім того, позивачка просила визнати недійсним та скасувати державні акти на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1820985600:03000:0065 на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7

В обгрунтування позову зазначила, що її рідний брат ОСОБА_6, був членом КСП "Хлібороб" с. Соловіївка Брусилівського району та включений до списку осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) в реформованому КСП Хлібороб , у зв'язку з чим отримав сертифікат на земельну частку (пай) серії ЖТ №0198703 від 06.06.1997 року.

22 березня 2007 року її брат помер. Після смерті брата вона прийняла спадщину та 18 січня 2017 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно: на земельну частку (пай) в КСП "Хлібороб" с. Соловіївка Брусилівського району, яка становить 4,96 умовних кадастрових одиниць.

Отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом позивачка звернулася до відділу Держгеокадастру в ОСОБА_5 районі для оформлення документів та отримання у власність земельнох ділянки відповідно сертифікату на земельну частку (пай) серії ЖТ №0198703. Однак, отримала відповідь, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі сертифікату серії ЖТ №0198703 брав участь у жеребкуванні та отримав земельну ділянку №8а/90, оформив право власності на неї згідно державному акту серії ЖТ№061416 від 08.09.2004 року. Земельній ділянці площею 3,59 га присвоєно кадастровий номер 1820985600:03:000:0065. До відповіді було додано розпорядження голови ОСОБА_5 райдержадміністрації №208 від 11.06.2004 року.

Позивачка стверджує, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 28.09.2004 року, не є її рідним братом, а є іншою людиною. Тобто земельну ділянку на підставі сертифікату про право на земельну частку її брата отримала інша людина з такими ж прізвищем, іменем та по-батькові. Спадщину після цієї людини прийняла відповідачка ОСОБА_7 Цей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 також мав право отримати у власність земельну ділянку (пай) згідно сертифікату серії ЖТ №0198907. Натомість, він отримав земельні ділянки по двом сертифікатам, зокрема, і замість її брата.

19 липня 2017 року від Відділу Держгеокадастру у ОСОБА_5 районі позивачка отримала копію державного акта серії ЖТ№061416 на ім'я ОСОБА_6, в якому зазначено дві земельні ділянки площею 3.60 га кадастровий номер1820985600:03:000:0068 та площею 3.59 га кадастровий номер1820985600:03:000:0065. Також повідомлялось, що земельна ділянка кадастровий номер 1820985600:03:000:0065 перейшла у власність ОСОБА_7. Про ці обставини позивачка довідалась у 2017 році.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позові, додатково пояснив, що позивачка просить відновити її порушене право на земельну частку, яке вона успадкувала від брата і яке помилково було реалізоване іншою особою замість її покійного брата.

Позиція сторони відповідачів

Представник відповідача ОСОБА_5 районної державної адміністрації Житомирської області до суду не з'явився, подав заяву про визнання позову та про розгляд справи за відсутності представника райдержадміністрації.

Представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмове заперечення, в якому вказав, що в копіях списків, які додані до позовної заяви зазначено лише одного ОСОБА_6, ідентифікаційний номер якого НОМЕР_1, паспорт серії ВМ 119225, іншого будь-якого громадянина із іншим ідентифікаційним номером та іншим номером паспорта в списках не має. Таким чином ОСОБА_6, батько відповідачки, мав два сертифікати на право на земельну частку (пай) у реформованому КСП "Хлібороб" с. Соловіївка. В 2004 році коли проводилося виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), то ОСОБА_6, батьку ОСОБА_7, було виділено дві земельні ділянки та видано один державний акт на право на обидві.

Вважає, що позивачка не довела, що її спадкодавець - її брат ОСОБА_6 взагалі був членом колгоспу і мав право на земельну частку.

З цих підстав вважав позов таким, що не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

З поданих сторонами і не спростованих ними документів щодо фактичних обставин справи судом встановлено наступне.

Довідка видана Соловіївською сільською радою Брусилівського району від 26.10.2016 року свідчить, що згідно погосподарської книги №4 за 1967-1969 р., особовий рахунок №406, головою двору за адресою вул. Центральна с. Соловіївка була ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. Разом з нею проживали та були зареєстровані: чоловік - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Згідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_6, помер 22.03.2007 року, у віці 45 років (а.с.6).

Копії свідоцтв про народження серії ІV-УР №275429 від 01.03.1962 року та серії ІV-УР № 0286668 від 31.07.1965 року свідчать що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 були рідними братом та сестрою (а.с.18-19).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 прийняла спадщину після ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, який помер 22.03.2007 року. До складу спадщини, на яку видане свідоцтво, входить право на земельну частку (пай) в КСП "Хлібороб" с. Соловіївка Брусилівського району, розміром 4,96 умовних кадастрових одиниць без визначення меж цієї частки в натурі (а.с.7).

Згідно довідки ОСОБА_5 селищної ради від 05.07.2017 року №381, у погосподарськой книзі №3 за 2001-2005 р., особовий рахунок №230, в будинку по вул. Дачній, 18 в с. Соловіївка Брусилівського району проживав та був зареєстрований ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер про що зроблено актовий запис №25 від 28.09.2004 року (а.с.5).

Згідно державний акт на право колективної власності на землю від 15 січня 1996 року серії ЖТ 23-15№000009, Колективному сільськогосподарському підприємству "Хлібороб" в с. Соловіївка Брусилівського району передано у колективну власність землю загальною площею 2534,6 га для сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Соловіївської сільської ради народних депутатів від 30.11.1995 року.

До державного акту додається список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства "Хлібороб" с. Соловіївка Брусилівського району, які мають право на земельну частку. У списку під номерами №28 та №241 значаться двоє ОСОБА_6.

Таким чином, з поданих суду документальних доказів, які не були спростовані сторонами справи, слідує, що в селі Соловіївка на протязі певного періоду, одночасно мешкали двоє ОСОБА_6, які на теперішній час померли.

Не зважаючи на відсутність даних про дати народження та інші ідентифікуючі відомості у списку осіб, що мали право на земельну частку (пай) у додатку до державного акту, зазначення там двох ОСОБА_6, у поєднанні з іншими доказами їх існування в селі, виходячи з балансу вірогідностей, приводить суд до висновку про те, що обидва ОСОБА_6 були членами колгоспу Хлібороб . Доводи сторони відповідача про те, що це була одна й та ж сама особа, таким чином, сприймаються судом критично.

Згідно розпорядження голови районної державної адміністрації Житомирської області №208 від 11.06.2004 року з додатком у вигляді списку осіб, ОСОБА_6 (номер у додатку - №399) виділені дві земельні ділянки контур 8а, номери №90, №99 загальною площею 7,19 га (а.с.12-13).

Згідно копії протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), земельні ділянки по контурах №8а/90 (сертифікат №0198703) та №8а/99 (сертифікат №0198907) отримала одна й та ж особа ОСОБА_6 з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 (а.с.21-22).

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №061416 від 08.09.2004 року ОСОБА_6 на підставі розпорядження голови ОСОБА_5 районної державної адміністрації від 11.06.2004 року №208, набув у власність дві земельні ділянки площею 3,60 га, кадастровий номер 1820985600:03:000:0068 та 3,59 га, кадастровий номер 1820985600:03:000:0065, загальною площею 7,19 га (а.с.10).

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ№790463 від 07.06.2007 року, відповідач ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15.02.2007 року №570 набула у власність земельну ділянку 3,59 га, кадастровий номер 1820985600:03:000:0065.

Згідно письмової інформації Відділу Держгеокадастру у ОСОБА_5 районі Житомирської області, сертифікат на земельну частку (пай) ЖТ №0198703, отриманий на ім'я ОСОБА_6 брав участь у жеребкуванні та йому відповідає земельна ділянка номер контуру №8а/90, яка передана у власність згідно до державного акту серії ЖТ№061416 (а.с.20).

З листів виданих відділом у ОСОБА_5 районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22.06.2017 року та 19.07.2017 року вбачається, що позивачці відмовлено у проведенні жеребкування та виготовленні протоколів та схеми розташування земельної ділянки, згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії ЖТ №0198707 від 06.06.1997 року, оскільки на підставі цього сертифікату вже було виготовлено державний акт серії ЖТ №061416 від 01.09.2004 року на ім'я ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер1342717917) та право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_7 (а.с.9-11).

Таким чином, вбачається, що право на земельну частку (пай), що мали обидва члени колгоспу ОСОБА_6, було реалізоване одним з них - спадкодавцем відповідачки ОСОБА_7, за обох.

Нормативно-правові акти

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. 3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 22, 23 Земельного кодексу України ( в редакції 1990 року), пункту 2 Указу Президента України №720 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, наданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Статтею 2 цього Закону визначено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також може бути свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до статті 3 цього Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Відповідно до пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Відповідно до роз'яснень, які надані в постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ згідно зі статтею 25 ЗК при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК.

Оцінка суду

Таким чином, позивачем доведено, що вона - ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, отримала право на земельну частку (пай) з земель реформованого КСП Хлібороб , яке було визначене сертифікатом серії ЖТ№0198703. Відповідне свідоцтво про право на спадщину не скасоване і визначає обсяг цивільного права позивачки.

Водночас, право на земельну частку, що має позивачка і що визначається сертифікатом ЖТ№0198703 вже реалізоване спадкодавцем відповідача, шляхом отримання конкретно визначеного майна у вигляді земельної ділянки, відповідної площі.

Суд не повідомлений про причини, по яким два земельні паї одночасно видані одній особі ОСОБА_6, не зважаючи на наявність двох ОСОБА_6 у списках членів колгоспу, що мають право на отримання земельної ділянки. Пояснень з цього приводу з боку відповідача ОСОБА_5 районної державної адміністрації Житомирської області суду не надано. Однак, факт визнання позову з боку райдержадміністрації, на думку суду, свідчить про те, що ці обставини стали помилкою, причини якої не висвітлені, однак результат є відомим і призвів до фактичного позбавлення позивачки можливості реалізувати своє майнове право, оскільки межі та площа земель колективної власності реформованого колгоспу, є обмеженою.

Про причини критичного ставлення суду до тверджень представника відповідачки у судовому засіданні, щодо недоведеності участі спадкодавця позивачки - ОСОБА_6 у колгоспі, зазначено вище. Розглянувши докази, суд прийшов до висновку, що обидва ОСОБА_6 були членами колгоспу і це очевидно з огляду на список пайовиків, що долучений до державного акту на право колективної власності на землю.

Посилання представника відповідача на протокол виділення земельних ділянок (а.с.21-22), де зазначено лише одного ОСОБА_6 (з одним і тим же ідентифікаційним номером), як на підставу тверджень про відсутність права на пай у другого, є не релевантним, оскільки цей протокол не визначає перелік пайовиків, що мають право на пай, а фіксує виділення ділянок, що мало б відповідати обсягу їх пайових прав.

Твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 - спадкодавець відповідачки, законно отримав два земельні паї, самі по собі суперечать вищенаведеним нормативно-правовим актам та не доведені фактично жодним доказом стосовно наявності підстав для подвоєння розміру земельного паю.

Скасування наслідків вищеозначеного помилкового отримання права власності на земельну ділянку шляхом часткового визнання недійсними розпорядження голови ОСОБА_5 районної державної адміністрації та виданих в подальшому державних актів в частині земельної ділянки №90, контур №8а, яка отримала кадастровий номер 1820985600:03:000:0065, уможливить відновити порушене право позивачки на отримання ділянки у власність.

Водночас, позовні вимоги щодо часткового скасування розпорядження голови районної державної адміністрації та державного акту на право власності на земельні ділянки, задоволенню не підлягають, оскільки визнання недійсними цих актів у відповідних частинах, визначає їх недійсність від моменту їх винесення (створення).

Судові витрати

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати слід стягнути на користь позивача з відповідачів в рівних частках, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 10, 11, 88, 212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати частково недійсним розпорядження голови ОСОБА_5 районної державної адміністрації Житомирської області від 11 червня 2004 року №208 Про передачу у власність земельних ділянок - в частині передачі у власність ОСОБА_6 земельної ділянки №90, контур №8а для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

3.Визнати частково недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 08 вересня 2004 року серії ЖТ№061416 на ім'я ОСОБА_6 - в частині права власності на земельну ділянку площею 3,59 га. кадастровий номер 1820985600:03:000:0065.

4.Визнати недійсним державний акт від 07 червня 2007 року серії ЯГ№790463 на право власності на земельну ділянку площею 3,59 га. кадастровий номер 1820985600:03:000:0065 на ім'я ОСОБА_4.

5.В решті позовних вимог відмовити.

6.Стягнути з ОСОБА_4, що мешкає: Київська область, місто Буча, вулиця Яблунська, будинок №203 а , кв.№1 на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в сумі 302,25 гривні (триста дві гривні 25 копійок).

7.Стягнути з ОСОБА_5 районної державної адміністрації Житомирської області (код ЄДРПОУ 13559306) на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в сумі 302,25 гривні (триста дві гривні 25 копійок).

8.Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів від дня проголошення рішення. Особи, що брали участь у справі, але не були присутні при проголошенні рішення суду, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів від дня отримання копії судового рішення.

Суддя В.О. Руденко