Постанова

від 31.05.2007 по справі 21/320-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/320-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

31 травня 2007 р.                                                                                   № 21/320-06  

                   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г., Рогач Л.І.

розглянувши  матеріали касаційної скаргиТовариства  з обмеженою відповідальністю “Будмонтажцентр”

на рішеннятапостановуГосподарського суду Харківської області від 20.11.06Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.07

у справі№ 21/320-06

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “КапСтройСервіс”

до

Товариства  з обмеженою відповідальністю “Будмонтажцентр”

прозобов'язання прийняти роботи та підписати акти виконаних робіт, стягнення 38515,56 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Безкоровайний Р.В.- за дов. від 24.05.2007 №44;

від відповідача : не з'явилися, повідомлені належно про час та місце розгляду справи.

Розпорядженням В.о. заступника Голови судової палати Вищого господарського суду України від 30.05.2007 № 02-12.2/110 у зв'язку з відпусткою судді   Продаєвич Л.В. для розгляду касаційної скарги у справі №21/320-06 господарського суду Харківської області призначено колегію суддів у складі: Добролюбова Т.В. - головуючий, Гоголь Т.Г., Рогач Л.І.

Доповідач: Добролюбова Т.В.

Товариством з обмеженою відповідальністю “КапСтройСервіс” у вересні 2006 року заявлений позов про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажцентр” прийняти роботи і підписати акти виконаних робіт та стягнення з відповідача 38 515, 56 грн. основної заборгованості через неналежне виконання зобов'язань з оплати за договором від 25.05.05 №20 про виконання підрядних робіт на об'єкті “Житловий дім на вул. Героїв Праці, 46”. Обґрунтовуючи вимоги позивач посилався на положення статей 525, 526, 853, 882, 886 Цивільного кодексу України, пункт 4.1  договору №20, згідно яких замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи, підписати акти виконаних робіт і сплатити їх вартість.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.11.06, ухваленим суддею Пелипенко Н.М., позовні вимоги задоволені частково. Зобов'язано ТОВ “Будмонтажцентр”  прийняти роботи та підписати акт виконаних робіт за травень 2006 року, згідно договору від 25.05.05 №20. Стягнуто з   відповідача  на користь ТОВ “КапСтройСервіс”  38 514,76 грн.  основного боргу. Задовольняючи позов, керуючись приписами статей 525, 526, 853 Цивільного кодексу України, суд визнав виконаними спірні роботи за договором саме на таку суму. В частині стягнення 0,80 грн. у позові відмовлено, з огляду на помилкове нарахування цієї суми.

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Афанасьєва В.В.- головуючого, Гагіна М.В., Шевель О.В. постановою від 24.01.07, перевірене рішення у справі залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажцентр”  залишив без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будмонтажцентр” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, як ухвалені з порушенням норм процесуального та матеріального права, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги  скаржник посилається на порушення судами Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, Наказу Державного комітету статистики України, Державного комітету України з будівництва та архітектури №237/5 від 21.06.02 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві”, частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України, якою передбачено,  здійснення оплати після прийняття збудованого об'єкта, якщо інше не погоджено сторонами   і статті 882 названого Кодексу, зокрема якою визначено, що передання робіт оформлюється актом,  підписаним обома сторонами.  Водночас, скаржник зазначає про відсутність в матеріалах справи акта виконаних робіт за травень 2006 року,  який суд зобов'язав підписати, довідки про вартість виконаних робіт за травень 2006 року та  журналу обліку виконаних робіт за цей період.

Від  Товариства з обмеженою відповідальністю “КапСтройСервіс” надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить постанову і рішення у справі залишити без змін. Товариство наголошує на тому, що в апеляційній скарзі сам відповідач борг визнав, крім того, на даний час будинок введений в експлуатацію без будь-яких зауважень. Заперечуючи доводи касаційної скарги, позивач посилається на приписи статей 525, 526 Цивільного кодексу України, якими не допускається одностороння відмова від договору та статі  853 цього Кодексу щодо зобов'язання замовника оглянути роботу і заявити про її недоліки. Водночас, товариство пояснює,  що у акті від травня зазначив роботи виконані ним у січні-березні 2006 року.

Вищий  господарський  суд  України,  заслухавши  доповідь  судді  Добролюбової Т.В. та пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши  правильність застосування  судами приписів чинного законодавства,   відзначає  наступне.

Відповідно до вимог частини першої статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судами першої та апеляційної інстанцій.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 25.05.2005 між Товариством  з обмеженою відповідальністю “Будмонтажцентр” - замовником і Товариством з обмеженою відповідальністю “КапСтройСервіс” –підрядником було укладено договір  підряду №20 за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання з виконання власними силами робіт. Зокрема, позивач зобов'язався виконати внутрішнє оздоблення та влаштування підлоги 2-ї секції з 1 до 10 поверху житлового будинку, який знаходиться в місті Харкові на вул. Героїв праці, 46.   Згідно пункту 1.2 договору об'єм, характер та вартість робіт визначається локальним кошторисом. Пунктом 2.1 договору встановлена загальна вартість робіт у розмірі  668 760 ,00 грн. Відповідно до пунктів 2.2 і 2.3 договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника поетапно: після підписання договору проводиться авансовий  платіж у розмірі 10 % від загальної вартості договору для закупки матеріалів та на протязі десяти банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт здійснюється кінцевий розрахунок  за виконані роботи. Розділом 4 договору визначені права та обов'язки сторін, зокрема, замовник зобов'язаний підготувати необхідні умови для початку робіт, прийняти і своєчасно оплатити виконані роботи, а підрядник зобов'язаний виконати роботу якісно, в строк передбачений договором. Строк дії договору визначений з 01.06.05 до 01.09.05. Судами встановлено, що додатковою угодою від 01.09.05 №1 строк дії договору продовжений до 30.12.05.  Додатковою угодою від 30.12.05 №2 через необхідність виконання додаткових робіт строк дії договору  визначений до 30.06.06.   Згідно пункту 5.4 укладеного договору підрядником щомісячно надаються акти виконаних робіт за формою №КБ-2, на підставі яких замовником здійснюється оплата. Пунктом 5.5. договору сторонами узгоджено, що після закінчення робіт підрядник надає замовникові акт виконаних робіт в двох примірниках. За результатами перевірки замовник зобов'язаний у строк п'яти банківських днів з дня отримання актів надіслати підрядникові підписані акти або мотивовану відмову від їх підписання.  З матеріалів справи вбачається, що предметом  спору є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю “КапСтройСервіс” про зобов'язання  Товариства  з обмеженою відповідальністю “Будмонтажцентр” прийняти роботи, підписати акти приймання - здачі робіт  та стягнення з останнього 38515,56 грн. основної заборгованості у зв'язку з не проведенням розрахунків  за роботи,  виконані у грудні 2005 року (акт за грудень 2005 року) та січні - березні 2006 року (акт за травень 2006 року), згідно договору підряду №20. Відповідно до статті  837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона, підрядник, зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на  грудень 2005 року між сторонами спірного договору підписані акти виконаних робіт, без зауважень,  на загальну суму 563 136,42 грн., з яких фактично сплачено позивачеві 552 180,02 грн.  Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються, з урахуванням особливостей, Господарським кодексом України та  Цивільним кодексом України.  Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною 1 статті 530 названого Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Отже, господарськими судами вірно визнано та підтверджено матеріалами справи, що заборгованість ТОВ “Будмонтажцентр” перед позивачем за грудень 2005 року становить 10 956,40 грн. та обґрунтовано підлягає до стягнення. Разом з цим, колегія суддів погоджується з відмовою господарських судів щодо  стягнення з відповідача 0,80 грн. боргу, з огляду на невірне нарахування цієї суми позивачем. Місцевим та апеляційним господарським судом також встановлено, що  додаткові  роботи, виконані позивачем у січні –березні 2006 року на суму 27558,36 грн., включені підрядником  до акта виконаних робіт за травень 2006 року. Даний Акт був направлений відповідачеві, однак, як свідчать матеріали справи, останній  відмовився приймати виконанні роботи, підписати цей акт та здійснити оплату проведених робіт. Порядок передання та прийняття робіт, врегульований статтею 882 Цивільного кодексу України, пунктами 1, 4, 6 якої передбачено, що замовник,  який  одержав   повідомлення   підрядника   про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт  підрядником  і  прийняття  їх  замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник  має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою. Судами попередніх інстанцій встановлено, що вмотивованої відмови відповідача від  підписання акта за травень 2006 року,  заяви про виявлення відступів чи недоліків в проведеній підрядником роботі на адресу позивача не надходило. Водночас, суди встановили, що даний об'єкт будівництва введений в експлуатацію. Відповідно до загальних правил судочинства обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.  Проте, відповідачем не доведено і відповідно матеріали справи не містять доказів невиконання або неналежного виконання позивачем робіт визначених в акті за травень 2006 року. Разом з цим, судова колегія зазначає, що касаційна інстанція не наділена правом встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішеннях господарських судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Проте, доводи скаржника в касаційній скарзі щодо стягнення заборгованості зводяться лише до переоцінки касаційною інстанцією доказів та спростовуються матеріалами справи. Отже, суди вірно дійшли висновку про безпідставність  відмови відповідача оплатити роботи, визначені в акті за травень 2006 року, та правомірно стягнули 27558,36 грн. Щодо задоволення вимог позивача в частині зобов'язання замовника прийняти роботи та підписати акт виконаних робот за травень 2006 року, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і  оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.  Серед переліку наведених статей відсутній такий спосіб захисту права, як зобов'язання до підписання акта приймання виконаних робіт, відсутній і механізм виконання такого рішення суду.  

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення і постанова суду в частині зобов'язання відповідача прийняти роботи і підписати акт виконаних робіт за травень 2006 року  підлягає скасуванню. В іншій частині рішення і постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим залишаються без змін.

 Керуючись статтями  1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В  :

Рішення господарського суду Харківської області від 20.11.06  і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2007  у  справі  №21/320-06 скасувати  в частині зобов'язання відповідача прийняти роботи і підписати акт виконаних робіт за травень 2006 року за договором від 25.05.05 №20 (абзац II резолютивної частини рішення). В цій частині у позові відмовити.

Решту рішення і постанови  залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства  з обмеженою відповідальністю “Будмонтажцентр” задовольнити частково.

     Головуючий                                                                              Т. Добролюбова  

     Судді                                                                                          Т.Гоголь

                                                                                                   Л.Рогач