Постанова

від 06.11.2017 по справі 812/1196/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.13

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1196/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Борзаниці С. В.,

при секретарі судового засідання - Лященку А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 02.05.2017 №2372273-1301, від 06.07.2017 №41090-1304, №41092-1304, №41093-1304, №41094-1304.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення №2372273-1301 від 02.05.2017 про зобов'язання сплатити суму нарахованого грошового зобов'язання за орендну плату за землю з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 434,78 грн. протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.

06.07.2017 ГУ ДФС у Луганській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 06.07.2017 №41090-1304 про сплату 286,23 грн.; №41092-1304 - 410,17 грн.; №41093-1304 - 5765,44 грн.; №41094-1304 - 8261,87 грн. протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абз.1 п.56.18 ст.58 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь- який момент після отримання такого рішення.

Вважає, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Стосовно податкових повідомлень - рішень від 06.07.2017 №41090-1304, №41092-1304, №41093-1304, №41094-1304 зазначає наступне.

Згідно із п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 розділу XII ПК України.

Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до абз.7 п.58.1 ст.58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Позивачем вже були отримані податкові повідомлення-рішення за орендну плату за землю з фізичних осіб за 2015 рік та 2016 рік.

Однак, відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2016 по справі №812/884/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за орендну плату за землю з фізичних осіб за 2015 рік та 2016 рік позов задоволено та скасовані дані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку залишено без задоволення, постанова Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2016 по справі №812/884/16 залишена без змін.

Відповідно до п.7 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015р. №1204 (далі за текстом - Порядок) податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення- рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

У п.6 Порядку зазначено, що податкове повідомлення-рішення скасовується в інших випадках, передбачених статтею 55 Кодексу, у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Тобто, оскаржені податкові повідомлення-рішення складені набагато пізніше строку встановленому нормативно-правовим актом, який регулює дані правовідносини, що є грубим порушенням податкового законодавства та моїх прав.

Крім того, за 2015 рік позивачем були надміру сплачені суми грошового зобов'язання за орендну плату за землю з фізичних осіб. Тобто, відповідно до платіжних документів сплачено 13636,21 грн.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 02.05.2017 №2372273-1301 зазначає наступне.

Відповідно до п.п.7.1.2 п.7.1 ст.7 ПК України загальними засадами встановлення податків і зборів є обов'язкове визначення такого елемента як об'єкт оподаткування.

Відповідно до п.288.3 ст.288 ПК України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до ч.І ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Крім того, відповідно до п.289.1 ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015р. №15 Держгеокадастр України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується на підставі даних Державного земельного кадастру відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777.

Відповідно до листа Відділу у м. Сєвєродонецьку Головного Управління Держгеокадастру у Луганській області від 21.06.2017 №410/0/195-17 на заяву про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки розміром 0,0007 га станом на 01.01.2017 даний орган повідомив, що в даних Державного земельному кадастру відсутня інформація про земельну ділянку під вбудованим приміщенням розміром 0,0007 га, не визначено її кадастровий номер та координати поворотних точок.

Якщо в Державному земельному кадастрі відсутня інформація про земельну ділянку під вбудованим приміщенням розміром 0,0007 га та відсутня її нормативна грошова оцінка, розрахувати податкове повідомлення-рішення від 02.05.2017 №2372273-1301 у законний спосіб неможливо.

В тексті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень зазначено про те, що розрахунок податкового зобов'язання додається. Однак, дані розрахунки додані не були.

Представник позивача просив задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі та додатково пояснив, що відповідно до п.8 додатку 1 до Положення про податок на майно в частині плати за землю, яке затверджено рішенням Сто другої сесії Сєвєродонецької міської ради №4615 від 30.06.2015, власники вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень повинні сплачувати 3,0 % від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідач вважає за правомірне нарахування позивачу 10% від нормативної грошової оцінки землі, незважаючи на явне порушення прав позивача.

Відповідач повинен бути обізнаним з приписами п.287.8 ст.287 ПК України, яким встановлено, що власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно із висновками Верховного Суду України суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству , України, зокрема, стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства (справа №21-443а12).

Крім того, сам відповідач посилається на ст.289 ПК України, в якій зазначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відтак, не зрозуміло чому відповідач вважає правомірними податкові повідомлення-рішення, якими зобов'язано сплачувати за земельну ділянку нормативно-грошової оцінки якої не існує.

Верховний Суд України зазначив, що частиною 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частиною 1 статті 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактору виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України Про оцінку земель ).

Отже, законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності (справа №3-41гс15).

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на таке.

ДПІ у м. Сєвєродонецьку на підставі додаткової угоди від 05.07.2011 №б/н до договору оренди від 19.05.2009 №040941900305 було прийнято податкові повідомлення- рішення з орендної плати за землю за період з 2015 по 2016 роки. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2016 по справі № 812/884/16 зазначені податкові повідомлення-рішення від 19.03.2015 №66-15 на суму 743,47 грн, від 19.03.2015 №67-15 на суму 12 873,74 грн, від 13.06.2016 №24815-1302 на суму 1065,39 грн, від 13.06.2016 №24816-1302 на суму 18 448,07 грн. було скасовано. На виконання постанови суду, ДПІ у м. Сєвєродонецьку було відкликано податкові повідомлення-рішення та приведено у відповідність інтегровану картку з орендної плати за землю з судовим рішенням, внаслідок чого, станом на 13.01.2017 утворилась переплата в сумі 14560,58 грн.

Органом ДФС, з урахуванням положень договору оренди №040941900305 від 19.08.2009, були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 41090-1304 на суму 286,23 грн, №41092-1304 на суму 410,17грн, №41093-1304 на суму 5765,44 грн., №41094- 1304 на суму 8261,87 грн., №2372273-1301 на суму 434,78 грн. За даними АІС податковий блок за рахунок наявної переплати нараховане податкове зобов'язання за 2015 рік було погашено в повному обсязі, за 2016 рік - частково у розмірі 8508,91 грн. Отже недоїмка склала - 163,13 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Згідно п. 2 ст. 288 ПКУ платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно п. 4 ст. 288 ПКУ, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно пп. 1 та пп. 2 п. 5 ст. 288 ПКУ, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно п. 2 ст. 289 ПКУ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кі = 1:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України(п. 286. 1 ст. 286 ПКУ).

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних, зокрема, щодо розміру ставки податку, нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення- рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)(п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Слід зазначити, що ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, які сплачуються на відповідній території встановлюють органи місцевого самоврядування (пункт 284.1. ст. 284 ПКУ).

Відповідно до абз. З п.87.1. ст. 87 ПКУ сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно п. 87.9 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПКУ при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок погашення податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

З урахуванням вищенаведеного, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є платником податку з орендної плати з фізичних осіб.

Між Сєвєродонецькою міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладений нотаріально посвідчений договір № 040941900305 оренди земельної ділянки від 219.05.2009 (арк.спр.23-24), у відповідності до п. 1 якого на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 22.07.2009 №3348 в оренду передається земельна ділянка - землі комерційного використання (під існуючий вхід до нежилого приміщення), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, буд.7, мікрорайон 80.

Згідно п.2 та 5 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0141 га, грошова оцінка земельної ділянки складає 43588,74 грн.

Податковим органом було визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб для ОСОБА_1 та винесені податкові повідомлення - рішення від 02.05.2017 №2372273-1301 на суму 434,78 грн., від 06.07.2017 №41090-1304 на суму 286,23 грн., від 06.07.2017 №41092-1304 на суму 410,17 грн., від 06.07.2017 №41093-1304 на суму 5765,44 грн., від 06.07.2017 №41094-1304 на суму 8261,87 грн. (арк.спр.7-12), не погодившись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх (арк.спр.46-47,49-50).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 11.08.2017 та від 17.08.2017 скарги Позивача залишені без задоволення (арк.спр.48,51-52).

З розрахунку розміру орендної плати на земельні ділянка державної або комунальної власності за 2010-2016 роки згідно договору № 040941900305 від 19.08.2009 між Сєвєродонецькою міською радою та ОСОБА_1 (арк.спр.92-93) вбачається, що відповідачем прийнятий для розрахунку розміру орендної плати відсоток нормативного грошової оцінки земельної ділянки складає 10%.

Відповідно до п.8 додатку 1 до Положення про податок на майно в частині плати за землю, яке затверджено рішенням Сто другої (чергової) сесії шостого скликання Сєвєродонецької міської ради №4615 від 30.06.2015, власники вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень повинні сплачувати 3,0 % від нормативної грошової оцінки землі (арк.спр. 112).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2016 по справі №812/884/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області з орендної плати з фізичних осіб від 19.03.2015 №66-15 на суму 743,47 грн, від 19.03.2015 №67-15 на суму 12 873,74 грн, від 13.06.2016 №24815-1302 на суму 1065,39 грн, від 13.06.2016 №24816-1302 на суму 18 448,07 грн. (арк.спр.34-36).

По адміністративній справі №812/884/16 було встановлено, що податковим органом було визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб для ОСОБА_1 та винесені податкові повідомлення - рішення від 19.03.2015 №66-15 на суму 743,47 грн, від 19.03.2015 №67-15 на суму 12 873,74 грн, від 13.06.2016 №24815-1302 на суму 1065,39 грн, від 13.06.2016 №24816-1302 на суму 18 448,07 грн.

Відповідно до розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2015-2016 року згідно додаткової угоди №б/н від 05.07.2011 до договору 3040941900305 оренди землі від 19.08.2009 між Сєвєродонецькою міською радою в особі заступника міського голови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нормативно грошова оцінка земельної ділянки на 2015 рік становить за ділянку розміром 141 кв.м - 12 873,74 грн., а за ділянку розміром 7 кв. м. - 743,47 грн.; на 2016 рік за ділянку розміром 141 кв.м - 18 448,07 грн. та за ділянку розміром 7 кв. м. - 1065,39 грн. З урахуванням даного розрахунку були прийняті податкові повідомлення - рішення.

Згідно додаткової угоди №б/н від 05.07.2011 до договору №040941900305 оренди земля від 19.05.2009 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер №4412900000:06:033:0062 становить 103072,41 грн. та з 01.01.2015 - 10307,24 грн. на рік, що складає 10% від нормативної грошової оцінки, орендна плата за земельну ділянку під вбудоване приміщення 0,0007 га з 01.01.2015 розмір щомісячно становить - 49,60 грн.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду від 25.04.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради про визнання недійсною з моменту укладання додаткової угоди №б/н від 05.07.2011 до договору оренди землі №040941900305 від 19.08.2009 задоволені частково, а саме: додаткову угоду №б/н від 05.07.2011 до договору оренди землі №040941900305 від 19.08.2009, укладену між ОСОБА_1 та Сєвєродонецької міською радою від 05.07.2011, зареєстровану управлінням Держкомзему у м. Сєвєродонецьку Луганської області 05.07.2011 за №441290004000139, визнано недійсною з 01.04.2014 (а. с. 11-13).

Дане рішення Сєвєродонецького міського суду набрало законної сили 25 травня 2016 року згідно ухвали Апеляційного суду Луганської області.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2016 в справі № 812/884/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2016 в справі № 812/884/16 - залишено без змін (арк.спр.107-108).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.2017 відмовлено в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі № 812/884/16. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі № 812/884/16 повернуто скаржнику (арк.спр.109).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, дана процесуальна норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Статтею 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч. 1 ст. 255 КАСУ).

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ч. 2 ст. 255 КАСУ).

Таким чином, з урахуванням вище вказаного чинного рішення Сєвєродонецького міського суду від 25.04.2016 та чинної постанови Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2016 по справі №812/884/16 в силу приписів ст. ст. 72, 255 КАС України у відповідача зовсім були відсутні підстави для винесення спірних повідомлень-рішень та застосування показника у 10 % від нормативної грошової оцінки землі.

Наявність вказаних судових рішень також спростовує заперечення відповідача, оскільки договору та додатковій угоді надана оцінка Сєвєродонецьким міським судом Луганської області, рішення якого набрало законної сили.

З урахуванням вищевикладеного адміністративний позов підлягає повному задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 640,00 грн. (арк.спр.2)

З огляду на те, що позовні вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено частково суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління ДФС у Луганській області судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача у сумі 640,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 02.05.2017 №2372273-1301 в частині суми податкового зобов'язання у розмірі 434,78 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 06.07.2017 №41090-1304 в частині суми податкового зобов'язання у розмірі 286,23 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 06.07.2017 №41092-1304 в частині суми податкового зобов'язання у розмірі 410,17 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 06.07.2017 №41093-1304 в частині суми податкового зобов'язання у розмірі 5765,44 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 06.07.2017 №41094-1304 в частині суми податкового зобов'язання у розмірі 8261,87 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний номер 39591445, адреса: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судові витрати у сумі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.) на користь ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1, адреса: 93400, АДРЕСА_1).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 06 листопада 2017 року.

Суддя ОСОБА_3