Постанова

від 01.11.2017 по справі 805/3146/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 р. Справа №805/3146/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:16:30

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В. при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Мегапром до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2016р. № НОМЕР_1,-

за участю сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - ОСОБА_1, довіреність від 14.06.2017 року № 29

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мегапром звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30 грудня 2016 року №0003341200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено порядок проведення камеральної перевірки, а саме: під час проведення перевірки відповідачем фактично перевірялось відомості, які не є предметом камеральної перевірки; податкове повідомлення - рішення від 30 грудня 2016 року №0003341200, яким застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 1327554,07 грн., прийнято без урахування Заперечень позивача на акт перевірки, що суперечить положенням Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився повноважний представник відповідача.

Представник позивача в судове засіданні не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. При цьому, представником позивача до канцелярії суду було надіслано клопотання про розгляд справи без участі останнього, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях.

Так, відповідач надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що ним проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних Єдиного реєстру податкових накладних) за період з 01.08.2016 по 31.10.2016 (включно), про що складено відповідний ОСОБА_1 від 17 листопада 2016 року №753/05-21-12/31023892. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 192.1. ст. 192, п.п. 201.1., 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ним порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до податкових накладних, на загальну суму податку на додану вартість 326975,26 грн. Також, в запереченнях на адміністративний позов відповідачем зазначено, що податкове повідомлення - рішення від 30 грудня 2016 року №0003341200 прийнято відповідачем у строки, визначені п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України. Крім того, факти, викладені в Запереченні позивача на акт перевірки, не враховано під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки їх отримано відповідачем лише 03 січня 2017 року. Так, на думку відповідача, оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення складено відповідно до вимог чинного податкового законодавства та скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, додаткових поясненнях та письмових запереченнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Мегапром , зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 31023892, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку в Покровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Відповідачем проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних Єдиного реєстру податкових накладних) за період з 01.08.2016 по 31.10.2016 (включно), про що складено відповідний ОСОБА_1 від 17 листопада 2016 року №753/05-21-12/31023892 (надалі - ОСОБА_1), копія якого наявна в матеріалах справи.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 192.1. ст. 192, п.п. 201.1., 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ним порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, а саме: податкові накладні від 15.08.2016 року №195 - на 1 календарний день; від 12.10.2016 року №243 - на 4 календарні дні; від 12.08.2016 року №192 - на 4 календарні дні; від 26.08.2016 року №382 - на 4 календарні дні; від 25.08.2016 року №381 - на 5 календарних днів; від 10.08.2016 року №190 - на 6 календарних днів; від 24.08.2016 року №380 - на 6 календарних днів; від 23.08.2016 року №379 - на 7 календарних днів; від 22.08.2016 року №378 - на 8 календарних днів; від 17.08.2016 року №377 - на 13 календарних днів; від 16.08.2016 року - на 14 календарних днів; від 16.08.2016 року №375 - на 14 календарних днів; від 15.08.2016 року №373 - на 15 календарних днів; від 15.08.2016 року №374 - на 15 календарних днів; від 31.07.2016 року №360 - на 16 календарних днів; від 21.07.2016 року №359 - на 17 календарних днів; від 19.07.2016 року №358 - на 19 календарних днів; від 18.07.2016 року №136 - на 20 календарних днів; від 14.07.2016 року №356 - на 24 календарних дня; від 14.07.2016 року №357 - на 24 календарних дня; від 12.07.2016 року №53 - на 61 календарний день; від 12.07.2016 року №47 - на 61 календарний день; від 12.07.2016 року №50 - на 61 календарний день; від 12.07.2016 року №48 - на 61 календарний день; від 12.07.2016 року №49 - на 61 календарний день; від 12.07.2016 року №52 - на 61 календарний день; від 12.07.2016 року №51 - на 61 календарний день; від 08.07.2016 року №32 - на 65 календарних днів; від 08.07.2016 року №32 - на 66 календарних днів; від 30.06.2016 року №168 - на 84 календарних дні; від 28.04.2016 року №395 - на 135 календарних дні; від 20.04.2016 року №223 - на 142 календарних дні; від 21.04.2016 року №189 - на 143 календарних дні; від 15.04.2016 року №123 - на 149 календарних дні; від 13.04.2016 року №108 - на 151 календарний день; від 12.04.2016 року №107 - на 152 календарних дні; від 06.04.2016 року №37 - на 158 календарних дні; від 04.04.2016 року №13 - на 160 календарних дні; від 31.03.2016 року №429 - на 164 календарних дні; від 31.03.2016 року №427 - на 164 календарних дні; від 31.03.2016 року №426 - на 164 календарних дні; від 31.03.2016 року №428 - на 164 календарних дні; та розрахунків коригування до податкових накладних, а саме: від 22.09.2016 року №10 - на 17 календарних днів; від 22.09.2016 року №11 - на 17 календарних днів; від 05.05.2016 року №2001 - на 112 календарних днів; від 25.03.2016 року №11 - на 153 календарних дня; від 25.03.2016 року №12 - на 153 календарних дня; від 25.03.2016 року №13 - на 153 календарних дня; від 25.03.2016 року №14 - на 153 календарних дня, на загальну суму податку на додану вартість 326975,26 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлено Заперечення до ОСОБА_1 від 21.12.2016 року №282-юр, які отримано останнім 30 грудня 2016 року, про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, Опис вкладення цінного листа та Фіскальний чек від 22.12.2016 року №9131, копії яких наявні в матеріалах справи.

На підставі зазначених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 30 грудня 2016 року №0003341200, яким застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 1 327554,07 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням, позивач у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України оскаржив їх в адміністративному порядку.

Так, за результатами розгляду скарги, рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 06.04.2017 року №4990/10/05-99-10-01-10-1 скаргу позивача - залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення - без змін.

Рішенням ДФС від 04.07.2017 року №14425/6/99-99-11-03-01-25 оскаржуване податкове повідомлення - рішення та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, - залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо тверджень позивача в адміністративному позові, що під час проведення камеральної перевірки відповідачем фактично перевірялось відомості, які не є предметом камеральної перевірки, судом зазначається наступне.

Як зазначено в Ухвалах Вищого адміністративного суду України від 09 липня 2014 року №К/800/19335/13 у справі №2а-10721/12/0170/7 за позовом Публічного акціонерного товариства Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; від 25 лютого 2015 року №К/800/6699/14 у справі №826/5689/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет-Сервіс до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, Треті особи: Приватне підприємство Фірма Володар , Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Геліос , Товариство з обмеженою відповідальністю Наладбуд Компані про скасування податкових повідомлень-рішень та наказу, визнання неправомірними дій, та від 24 травня 2016 року (К/800/6189/15) у справі №810/5604/14 за позовом Асоціації по сільському дорожньому будівництву Облагродор до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, встановлені Главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах. Водночас, оцінку процедурним порушенням, які вчинені контролюючим органом при призначення та/або проведенні перевірки, суд може надати під час розгляду питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами відповідної перевірки.

При цьому судам варто мати на увазі, що акт перевірки як носій доказової інформації не повинен розцінюватися як єдиний або виключний доказ наявності податкового правопорушення, виявленого за результатами спірної перевірки. Натомість основними доказами є первинні документи, що складені за результатами відповідних господарських операцій, показання свідків та інші належні та допустимі докази, як ті, на які є посилання в акті спірної перевірки, так і ті, що надані сторонами або витребувані судом на виконання приписів статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо офіційного з'ясування обставин справи.

З урахуванням викладеного, процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки. Натомість вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість платника податків захистити свої права під час проведення вищевказаної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини спірних господарських операцій тощо), чи вплинули порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлення обставин щодо виявлених під час проведення перевірки порушень позивачем вимог законодавства тощо.

Так, судом першої інстанції встановлено наявність впливу порушень відповідачем процедури проведення зазначеної вище перевірки на її висновки, які слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (в чинній на час проведення відповідачем перевірки позивача редакції) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставах даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно зі ст. 76 Податкового кодексу України (в чинній на час проведення відповідачем перевірки позивача редакції) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Як вже зазначалось вище, відповідачем фактично було проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено ОСОБА_1, в якому зазначено про порушення граничних термінів їх реєстрації.

Проте, з огляду на зміст вищенаведених норм, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

До того ж, слід зазначити, що терміни реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже, відповідачем не в спосіб, встановлений законодавством, складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних.

Тобто, камеральна перевірка не може проводитись з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки податкова декларація не містить інформації про дату реєстрації податкових накладних в такому реєстрі.

Аналогічну правову позицію викладено в Ухвалах Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі №808/1478/16, Одеського апеляційного адміністративного суду України від 16 листопада 2016 року у справі №821/936/16 та Донецького апеляційного адміністративного суду України від 01 березня 2017 року у справі №805/3594/16-а.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем при здійсненні камеральної перевірки позивача взагалі не досліджувалось податкової звітності з податку на додану вартість за відповідний період.

Щодо тверджень позивача в адміністративному позові, що податкове повідомлення - рішення від 30 грудня 2016 року №0003341200, яким застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 1327554,07 грн., прийнято без урахування Заперечень позивача на акт перевірки, що суперечить положенням Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, воно є протиправним та підлягає скасуванню, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 від 17 листопада 2016 року №753/05-21-12/31023892, складений відповідачем за результатами перевірки позивача, отримано останнім 16 грудня 2016 року.

Згідно з п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вже зазначалось, 22 грудня 2016 року позивачем на адресу відповідача направлено Заперечення на ОСОБА_1 від 21.12.2016 року №282-юр, які отримано останнім 30 грудня 2016 року, про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, Опис вкладення цінного листа та Фіскальний чек від 22.12.2016 року №9131, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідачем будь-яких доказів на підтвердження надання позивачу висновку про результати розгляду його Заперечень на ОСОБА_1 суду першої інстанції не надано. Більш того, в запереченнях на адміністративний позов відповідач підтвердив факт неврахування відомостей, викладених в Запереченнях позивача на ОСОБА_1, під час прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення 30 грудня 2016 року було обмежено позивача в реалізації його законних прав та інтересів, визначених податковим законодавством.

Проте, суд не приймає до уваги посилання позивача в адміністративному позові на Постанову Верховного Суду України від 27 січня 2015 року №21-425а14 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будгарантінвест-55 до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій, оскільки викладені в ній висновки не стосуються предмета спору та фактичним обставинам у даній справі.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України 2. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного вище, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення законне і обґрунтоване, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує стягнути судові витрати у сумі 19 913,32 грн., здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Мегапром , за рахунок бюджетних асигнувань Покровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області.

Керуючись статтями 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мегапром до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2016р. № НОМЕР_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 30.12.2016 року № НОМЕР_1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мегапром (код ЄДРПОУ 31023892, АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 19 913 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот тринадцять гривень) 32 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39882614, 85301 Донецька область, м.Покровськ, вул. Європейська буд.1).

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, проголошено вступну та резулютивну її частини 01 листопада 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06 листопада 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.