Рішення

від 01.11.2017 по справі 904/8137/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.10.2017 Справа № 904/8137/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" (49044, м. Дніпро, вул. Барикадна б.15а, корпус 2)

до Відповідач-1: Приватне акціонерне товариство "ОСОБА_1 компанія "УКРАЇНСЬКА ОСОБА_1" (03038, м.Київ, вул. Федорова Івана буд.32А)

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр Телеком" (49000, м.Дніпро, вул. Карла Лібкнехта, буд. 4Д)

про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування в розмірі 106943,01 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за дов. № б/н від 18.09.2017 року.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства „ОСОБА_1 компанія» Українська страхова група» та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Днепр Телеком» (з врахуванням уточнень позовних вимог від 31.10.2017 року) про стягнення з відповідача-1, суму пені в розмірі 30416,47 грн., 3% річних у розмірі 5731,80 грн., інфляційні витрати у сумі 22339,60 грн., та стягнення солідарно з відповідача-1, та відповідача-2 суму у розмірі 500,00 грн., судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 умов договору добровільного страхування майна № 12-0197-14-00074 від 22.12.2014 року та невиконанням відповідачем-2 умов договору поруки № 77PB від 01.02.2015 року укладеного в забезпечення виконання умов договору добровільного страхування майна № 12-0197-14-00074 від 22.12.2014 року.

Від представника відповідача-1 надійшов відзив №03/4626 від 11.09.2017 року, в якому зазначено, що з позовними вимогами відповідач не погоджується просить відмовити в задоволені їх з підстав відсутності порушення зобов'язань за договором 12-0197-14-00074 від 22.12.2014 року, оскільки сума страхового відшкодування позивачу була сплачена в повному обсязі.

12.10.17р. позивачем було подано до суду клопотання № б/н від 12.10.17р. про продовження строку розгляду спору по справі на 15 днів. Ухвалою суду від 12.10.2017 року клопотання задоволено строк розгляду справи продовжено до 12.11.2017 року.

У відповідності до вимог ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або іншій особі, визначеній в договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у значені строки та виконувати інші умови договору.

22 грудня 2014 року між ПАТ СК УСГ та ТОВ Алло було укладено Договір добровільного страхування майна № 12-0197-14-00074.

Відповідно до п. 4.3.2. договору № 12-0197-14-00074 від 22 грудня 2014 року страховик має право самостійно з'ясовувати причини та обставини настання страхового випадку. За необхідності направляти запит в компетентні органи, що володіють інформацією про страховий випадок, про надання інформації, що підтверджує факт та причини його настання.

Відстрочити прийняття рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування на період проведення страхового розслідування з письмовим повідомленням Страхувальника та Вигодонабувача про таке рішення, але не більше, ніж на 60 (шістдесят) календарних днів з моменту прийняття Страховиком рішення про таке розслідування. Строк страхового розслідування автоматично продовжується на період очікування офіційних відповідей від компетентних органів з письмовим повідомленням Страхувальника та Вигодонабувача (п.4.3.3 договору).

Як вбачається з п. 4.4.7 договору скласти страховий акт або прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування (його частини) в термін не пізніше 20 робочих днів від дати отримання від страхувальника всіх необхідних документів зазначених в розділі 8 даного договору, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків, а також отримання акту експертизи, якщо така експертиза була замовлена страховиком.

Відповідно до п. 4.4.9 договору здійснення виплати страхового відшкодування відбувається протягом 10 робочих днів від дати складання страхового акту.

Згідно п.п. 4.3.2. п. 4.3. р.4 ч. 2 Договору, ОСОБА_1 має право самостійно з'ясовувати причини та обставини настання Страхового випадку. За необхідності направляти запит в компетентні органи, що володіють інформацією про страховий випадок, про надання інформації, що підтверджує факт та причини його настання.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про страхування у разі необхідності, страховик може робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також може самостійно з'ясовувати причини обставини страхового випадку.

Виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком відповідно до умов цього договору, правил страхування та законодавства України, на підставі заяви страхувальника або вигодонабувача про виплату страхового відшкодування та страхового акту (п.7.1. договору).

Відповідно до п.8.1. договору для отримання страхового відшкодування страхувальник повинен надати наступні документи:

-письмове повідомлення про настання страхового випадку;

-копію договору страхування;

-копію свідоцтва про реєстрацію страхувальника - юридичної особи;

-копію паспорту страхувальника - якщо страхувальник фізична особа;

-копію ідентифікаційного номеру страхувальника - якщо страхувальник фізична особа;

-копію документів, що посвідчують право власності на майно, копії договорів оренди, лізингу тощо;

-довідки компетентних органів в залежності від страхового випадку;

-документи ремонтних підприємств, які будуть здійснювати відновлювальний ремонт майна, із зазначенням переліку відновлювальних їх вартості, вартості деталей, що змінюються;

-письмову заяву на виплату страхового відшкодування із зазначенням банківських реквізитів за якими потрібно зробити виплату;

-лист від вигодонабувача, який підтверджує його згоду або незгоду на виплату страхового відшкодування страхувальнику;

-інші документи, згідно чинного законодавства України, на вимогу страховика, які необхідні для встановлення факту, причин та наслідків страхового випадку.

06.02.2015 року за заявою ТОВ Алло інформацію було внесено до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження № 12015100090001165, після чого орган досудового розслідування в особі слідчого Солом'янського районного управління ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 почав розслідування обставин кримінального правопорушення.

06 лютого 2015 року ТОВ Алло звернулося до ПАТ СК УСГ з повідомленням про страховий випадок 06 лютою 2015 року, що підтверджується листом ПАТ СК УСГ №03/0830 від 10.02.2015 року (а.с.19), в якому також вимагалось від позивача перелік документів необхідних для страхової виплати.

Як встановлено матеріалами справи ТОВ АЛЛО на виконання вимог вищезазначеного листа було направлено до відповідача-1 заяву Вих. № 877-2 від 28.07.2015 р. із вимогою відшкодувати суму страхової виплати в розмірі 176545,07 грн., з наданням витребуваних Страховиком документів відповідно до п.8.1 договору.

Заява Вих. № 877-2 від 28.07.2015 р. була відправлена ПАТ СК УСГ 21.07.2015 року та отримана останнім 17.08.2015 року, що підтверджується поштовим повідомленням та описом вкладення у цінний лист (а.с.23), що є підставою для складання страхового акту, згідно п.4.4.7 вищезазначеного договору, а саме 18.08.2015 року + 20 робочих днів.

Але враховуючи умови п.4.3.3 даного договору страховик повинен був відстрочити виплату страхового відшкодування не більше ніж на 60 календарних днів, на період отримання офіційних відповідей від компетентних державних органів з письмовим повідомленням страхувальника, чого не було зроблено відповідачем-1.

Підтвердженням звернення відповідача-1 до правоохоронних органів є листи (а.с.101-104, 108-109).

Але як свідчать матеріали справи листом вих.03/6106 від 18.10.2016 року відповідач-1 безпідставно вимагав повторного направлення переліку документів необхідних для складання страхового випадку, які вже були направлені 21.07.2015 року.

Листом ТОВ АЛЛО Вих.№841 від 09.09.2016р. було направлено прохання до Відповідача-1 не зволікати з виплатою страхового відшкодування.

Як встановлено матеріалами справи з порушенням строків викладених у п.п.4.3.3., 4.4.7, 4.4.9 договору страховий акт №ДКЦВ-9527 було складено 16.03.2017 року та виплачено позивачу суму в розмірі 143787,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4943 від 16.03.2017 року.

На підставі наданих сторонами документів у справі, суд вбачає, що датою для складання страхового акту з врахуванням 20 робочих днів (п.4.4.7 договору) та 60 календарних днів (п.4.3.3 договору) є 14.11.2015 року та сплати страхової виплати (п.4.4.7 договору) 10 робочих днів є 27.11.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача з врахуванням уточнених позовних вимог від 31.10.2017 року за прострочення строків складання страхового акту та відшкодування страхової виплати за період з 16.11.2015 року по 16.03.2017 року 3% річних в сумі 5 731,80 грн., інфляційні втрати в розмірі 22 339,60 грн. та пеню за період з 16.11.2015 року по 15.05.2016 року в розмірі 30416,47 грн.

Позовні вимоги по стягненню пені та 3% річних підлягає задоволенню частково, оскільки позивачем не було враховано розмір пені по договору а саме 0,1 % від розміру несплаченого в строк страхового відшкодування за кожний день прострочки, а при нарахуванні 3% річних позивачем не було враховано умови п. 4.4.7 та п.4.4.9 договору та для розрахунку взято 20 та 10 календарних днів а не робочих.

Як вбачається зі ст. 20 ЗУ "Про страхування" при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. ОСОБА_1 несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно п. 4.4.9 договору страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені у розмірі 0,1% від розміру несплаченого в строк страхового відшкодування за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань.

Судом не приймаються до уваги пояснення відповідача-1 у відзиві на позовну заяву №03/4626 від 11.09.2017 року з приводу того що відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки позивач не просить застосувати позовну давність щодо періоду нарахування пені, а тільки цитує ч.6 ст.232 ГК України.

Як було з'ясовано в судовому засіданні страхова виплата повинна бути виплачена 27.11.2015 року, а отже порушення строків виплати почалися з 28.11.2015 року.

Перевіривши правильність нарахування пені суд вирішив задовольнити позовні вимоги частково, а саме за період з 28.11.2015 року по 15.05.2016 року в сумі 24444,30 грн. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з врахуванням встановлених індексів інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно вимог п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Як роз'яснено у п. 4.1. Постанови Пленуму № 14 від 17.12.2013"Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

Перерахувавши пошуковій системі "Законодавства" належну до стягнення суму інфляційних втрат за період грудня 2015 року - лютий 2017 року суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 22 339,60 грн.

Перерахувавши пошуковій системі "Законодавства" належну до стягнення 3% річних за період з 28.11.2015 по 15.03.2017 року, суд вирішив задовольнити позовні вимоги частково, а саме в сумі 5 589,99 грн. В решті позовних вимог відмовити.

01.02.2015 року між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепр Телеком" було укладено Договір поруки № 77РВ.

Пунктом 1 Договору поруки встановлено, що предметом Договору поруки є зобов'язання поручителя (відповідача-2) відповідати за належне, повне та своєчасне виконання боржником (відповідачем-1) його боргових зобов'язань перед кредитором (позивачем), що виникли за договором страхування, в повному обсязі.

Як вбачається з п.1.2. договору поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за договором, включаючи страхового відшкодування, сплату процентів, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій , передбачених умовами договору страхування та діючого законодавства України.

Відповідно до п. 2.2 Договору поруки на дату укладання цього договору ліміт відповідальності Поручителя становить 500,00 грн.

У разі невиконання або неналежного виконання Боржником будь-якого або всіх його боргових зобов'язань за договором страхування, Кредитор має право звернутися до поручителя та/або до Боржника та/або до них обох та/або до суду з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі або в частині (на розсуд кредитора) на наступний день після спливу строку виконання грошових зобов'язань, що вказаний у договорі страхування та додаткових угод до нього (п. 3.2. Договору поруки).

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача-1 та 2 на користь позивача підлягає солідарно сума у розмірі 500 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Для уникнення подвійного стягнення з відповідача-1 суми боргу у розмірі 500 грн. та враховуючи відсутність у позовних вимогах (з врахуванням уточнення від 31.10.2017 року) стягнення основного боргу суд вважає за необхідне зменшити нараховану до стягнення пеню на 500 грн., а тому сума пені до стягнення підлягає в розмірі 23944,30 грн.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ОСОБА_1 компанія "УКРАЇНСЬКА ОСОБА_1" (03038, м.Київ, вул. Федорова Івана буд.32А, код ЄДРПОУ 30859524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" (49044, м. Дніпро, вул. Барикадна б.15а, корпус 2, код ЄДРПОУ 30012848) пеню у розмірі 23 944,30 грн., інфляційні втрати в розмірі 22 339,60 грн. ; 3% річних у розмірі 5 589,99 грн. , судовий збір в розмірі 1 604,16 грн., про що видати наказ.

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "ОСОБА_1 компанія "УКРАЇНСЬКА ОСОБА_1" (03038, м.Київ, вул. Федорова Івана буд.32А, код ЄДРПОУ 30859524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" (49044, м. Дніпро, вул. Барикадна б.15а, корпус 2, код ЄДРПОУ 30012848) суму у розмірі 500 грн. , про що видати наказ.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр Телеком" (49000, м.Дніпро, вул. Карла Лібкнехта, буд. 4Д, код ЄДРПОУ 39441743) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" (49044, м. Дніпро, вул. Барикадна б.15а, корпус 2, код ЄДРПОУ 30012848) суму у розмірі 500 грн. , про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.11.2017 року.

Суддя ОСОБА_4