Рішення

від 31.10.2017 по справі 909/715/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 р. Справа № 909/715/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б.П. , секретар судового засідання Михайлюк А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківської міської ради , вул. Грушевського ,21 , м. Івано-Франківськ , 76004

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про : стягнення збитків в сумі 39299, 86 грн.

за участю:

Від позивача: Перепічка Н.І., (довіреність № 2315/01-20/14в від 30.12.2016р. ) - представник;

Від відповідача : ОСОБА_3 ( довіреність №1168 від 08.08.2017р. ) - представник НОМЕР_1 від 06.08.1996р. ;

ВСТАНОВИВ: Івано-Франківська міська рада звернулась до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків в сумі 39 299,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 використовуються земельні ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів, що призвело до заподіяння територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків у вигляді неодержаного доходу за використання земельних ділянок в сумі 39 299,86 грн. Заявлені позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 156, 157 Земельного кодексу України.

22.08.2017 р. представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про уточнення позовних вимог ( вх. № 13199/17 від 22.08.2017 р. ), в якому уточнив платіжні реквізити позивача, які невірно були зазначені в прохальній частині позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та письмових уточненнях позовних вимог.

Представник відповідача, в судовому засіданні позовні вимоги заперечує з підстав викладених відзиві на позовну заяву ( вх. №13464/17 від 28.08.2017 р) .

Обґрунтовуючи свої заперечення посилаються на те, що в даному випадку в діях відповідача відсутні елементи складу правопорушення, а саме: відсутність протиправної бездіяльності, оскільки відповідачем вжито заходів стосовно початку процедури оформлення документів по користуванню спірною земельною ділянкою, яка на даний момент триває; відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, оскільки право відповідача на користування земельною ділянкою, на якій розташований належний йому на праві власності об'єкт нерухомості закріплено законом, зокрема , ч.1 ст. 377 ЦК України, ч. 2 ст. 120 ЗК України, ч. 3 ст. 3 ЗУ " Про оренду землі"; відсутність вини, яка підтверджується усвідомленням відповідачем виникнення у нього права користування земельною ділянкою у зв'язку із набуттям права власності на 59/100 частин нежитлових приміщень по вул. Чорновола, 2 в м. Івано-Франківську, фактом звернення до Івано-Франківської міської ради із заявою про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та укладенням відповідних договорів із ТзОВ " Гектар ІФ".

Відповідач вказує на вину саме позивача, яка проявилась у бездіяльності з приводу спонукання до укладення Договору оренди спірної земельної ділянки в період з 18.10.2006 р. до 04.01.2016 р., відсутність доказів того, що позивачем вживались заходи щодо уникнення збитків, зокрема, в період з дати набуття відповідачем права власності на нерухоме майно ( державну реєстрацію проведено 16.12.2011р. ( 24/100 часток) та 28.12.2011 р. ( 35/100 часток) , до дати обстеження земельної ділянки ( 25.12.2015 р. ) та прийняття рішення про затвердження акту визначення збитків власнику землі ( 24.03.2017 р.). Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведено, що договір оренди земельної ділянки не укладено з вини відповідача та розрахунок збитків не підтверджений належними доказами і підстав для стягнення збитків немає. Просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

25.12.2015 р. інспекторами з самоврядного контролю управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради проведено обстеження земельних ділянок за адресою вул. Чорновола, 2 в м. Івано-Франківську на предмет дотримання вимог земельного законодавства наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

В процесі підготовки документів до обстеження, збору необхідної інформації та проведення обстеження встановлено наступне. Відповідач на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна №3499, посвідченого 03.12.2011р. приватним нотаріусом Юрчаком О.В. та договором дарування №302, посвідченого 10.12.2011 р. приватним нотаріусом Юрчак О.В. є співвласником нежитлових приміщень на вул. Чорновола, 2 у м. Івано- Франківську загальною площею 318,3 м. кв. з часткою, що становить 59/100 частин.

Решта нежитлових приміщень за вказаною адресою є власністю ТзОВ " Фламінго" , що становить 41/100 частин.

Земельна ділянка складної форми, на ній знаходиться одноповерхова нежитлова будівля, в якій приміщення використовується під аптеку, ломбард, торгові приміщення з вивісками на фасаді " Взуття", " Ювелірні вироби , " Одяг і взуття " eLka".

Власністю фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 є приміщення в будинку , які використовуються під аптеку, ломбард та для торгівлі ювелірними виробами, Дані нежитлові приміщення здаються підприємцем ОСОБА_1 в оренду іншим особам.

На момент обстеження орендарями нежитлових приміщень , що є власністю відповідача, правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою надані не були.

За наявною в управлінні земельних відносин інформацією договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 між Івано-Франківською міською радою та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 для обслуговування власних нежитлових приміщень не укладався.

Земельна ділянка не сформована , кадастровий номер не присвоєно.

Натомість частина земельної ділянки на вул. Чорновола, 2 у м. Івано-Франківськ площею 0, 0183 га пункту 6 додатку №3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 03.12.2014 р. №1589-50 надано в оренду іншому співвласнику приміщень в даному будинку - ТзОВ " Фламінго" для обслуговування нежитлових приміщень терміном на 5 років .

На момент обстеження входи в приміщення були відчинені, ведеться торгівельна діяльність.

Між Івано-Франківською міською радою, яка реалізує право власності територіальної громади на земельну ділянку ділянку за адресою вул. Чорновола , 2 у м. Івано-Франківську та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 не укладено договорів оренди земельної ділянки площею 0,01878 га за адресою АДРЕСА_2.

З метою врегулювання даного спору у досудовому порядку відповідачу надсилалось повідомлення від 28.03.2017 р. №396/01-15/19в та запропоновано відшкодувати Івано-Франківській міській раді завдані збитки.

Департаментом комунальних ресурсів неодноразово надсилалось повідомлення відповідачеві для участі у засіданні комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, проте такі повідомлення відповідачем проігноровані, що і зумовило затвердити 14.02.2017 р. акт про визначення збитків власнику землі.

Згідно з актом про визначення збитків власнику землі від 14.02.2017 р. затвердженим рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 24.03.2017 р. №192, сума неодержаного територіального громадою м. Івано-Франківська доходу визначається збитками, які нанесені міській раді за час фактичного використання земельної ділянки фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 на АДРЕСА_2 площею 0,01878 га становить 39 299,86 грн.

Розрахунок збитків у розмірі 39 299,86 грн. зроблено за період із 14.02.2014 р. по 14.02.2017р. (дата складання Комісією з визначення збитків та відшкодування територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства, з них : з 14.02.2014 р. по 31.21.2014 р. - 9 948,90 грн.: з 01.01.2015 р. по 25.10.2015 р. - 11 533,99 грн.; з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. - 16 164,87 грн.; з 01.01.2017 р. по 14.02.2017 р. - 1 652,10 грн.

Підставою для нарахування шкоди стало порушення вимог чинного законодавства щодо використання земельної ділянки без оформлення договору оренди.

Листом-клопотанням №940/04-03/08в від 04.01.2016 р. та повідомленням від 28.03.2017р. №396/01-15/19в Департамент комунальних ресурсів звернувся до відповідача із вимогою укласти договір оренди земельних ділянок та здійснити сплату за користування земельними ділянками за минулий період.

Однак, відповідач зазначені вимоги не виконав, що підтверджується листом ДПІ у м. Івано-Франківську №45/9/09-15-12-03-23/3117 від 06.02.2017 року.

Відповідач в добровільному порядку не сплатив зазначеної суми, що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого було порушено. З урахуванням положень частини 2 статті 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на загальні положення наведених вище норм, для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому, для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Приписами ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

За змістом ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Правовий механізм переходу права на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадку, якщо земельна ділянка перебувала у власності або користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень ст. 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення ( продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, набувши право власності на об'єкти нерухомості, розташованих на спірній земельній ділянці , належним чином не оформила правовідносини щодо користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а пунктом "д" статті 156 Земельного кодексу України передбачено відшкодування власникам землі та іншим землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідач, не оформивши відповідно до чинного законодавства користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому об'єкти нерухомості, порушив наведені вище положення законодавства.

Використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушене.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно з пунктом 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно з пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету в разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендодавцем та орендарем та нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Суд звертає увагу, що саме на відповідача покладено обов'язок оформити права на землю, зокрема, вчинити дії з виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою. Невиконання ж цього обов'язку свідчить про наявність складу правопорушення в діях відповідача, що, як наслідок, зумовлює його відповідальність у вигляді відшкодування шкоди збитків), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

У відповідності до пункту 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 39 299,86 грн. збитків , які нанесені міській раді за час фактичного використання земельної ділянки фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 площею 0,01878 га є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв'язку з розглядом справи, а саме: 1 600,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Івано-Франківської міської ради до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків в сумі 39 299,86 грн.

Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 33644700, місцевий бюджет код 37952250, код платежу 18010900, р/р 33216815700002 в УДКСУ в м. Івано-Франківську, МФО 836014) збитки в сумі 39 299,86 грн. ( тридцять дев'ять тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень 86 копійок).

Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 33644700) судовий збір в сумі 1 600,00 грн. ( одна тисяча шістсот гривень).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.11.17

Суддя Гриняк Б.П.