ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" січня 2018 р. Справа № 909/715/17
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
судді-доповідача: Якімець Г.Г.,
суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
при секретарі судового засідання Коростенській О.І.,
за участю представників:
від позивача - Перепічка Н.І.
від відповідача (скаржників) - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Костюк Оксани Михайлівни, вих.№55 від 15 листопада 2017 року
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2017 року (підписане 06.11.2017 року), суддя Гриняк Б.П.
у справі №909/715/17
за позовом Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
до відповідача Фізичної особи-підприємця Костюк Оксани Михайлівни, м. Тлумач Івано-Франківської області
про стягнення збитків в сумі 39 299,86 грн.
в с т а н о в и в :
27 липня 2017 року Івано-Франківська міська рада звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Костюк Оксани Михайлівни про стягнення збитків в сумі 39 299,86 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2017 року по справі №909/715/17 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Костюк Оксани Михайлівни на користь Івано-Франківської міської ради 39 299,86 грн. - збитків.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, не оформивши відповідно до чинного законодавства користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому об'єкти нерухомості, порушив наведені вище положення законодавства, відтак, використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушене. При цьому, суд у рішенні зазначив, що розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету в разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендодавцем та орендарем та нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також суд вказав, що саме на відповідача покладено обов'язок оформити право на землю, зокрема, вчинити дії з виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою, при цьому, невиконання цього обов'язку свідчить про наявність в діях відповідача складу правопорушення та, як наслідок, зумовлює його відповідальність у вигляді відшкодування шкоди (збитків), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець Костюк Оксана Михайлівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2017 року по справі №909/715/17 та прийняти нове рішення про відмову в позові. Зокрема, зазначає, що позивачем не доведено, що він є власником спірної земельної ділянки, при цьому, така земельна ділянка не має кадастрового номеру. Поряд з тим, вказує, що процедура оформлення оренди землі розпочата відповідачем 11 квітня 2016 року, шляхом звернення до міського голови з заявою про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,0128 га та площею 0,0098 га по вул. Чорновола, 2 у м. Івано-Франківську. Одночасно, апелянт наголошує, що ініціатива щодо укладення договору повинна виходити також і від позивача, який в свою чергу не вчиняв жодних дій, спрямованих на укладення договору з відповідачем, що свідчить про його бездіяльність. Відтак, скаржник вважає, що в його діях відсутні ознаки правопорушення та підстав для застосування до нього відповідальності у вигляді стягнення збитків немає.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2017 року по справі №909/715/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№2/11.1-06/14в від 02.01.2018 року). Зокрема, зазначав, що в діях відповідача наявні усі чотири елементи для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків. При цьому, слід взяти до уваги акт про визначення збитків власнику землі від 14 лютого 2017 року, відповідно до якого відповідачем заподіяно позивачу шкоду, за час фактичного використання земельної ділянки площею 0,01878 га по вул. Чорновола, 2 у м. Івано-Франківську, в розмірі 39 299,86 грн., що нарахована як орендна плата, яка могла би бути отримана міською радою при передачі земельної ділянки в оренду.
Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом представника відповідача на формулярі про оголошення перерви в судовому засіданні 15 січня 2018 року. У попередньому судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Оскільки, явка представника відповідача не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2015 року інспектором з самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в присутності двох свідків проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 2, на предмет дотримання вимог земельного законодавства - наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, про що складено відповідний акт (№127 від 25 грудня 2015 року).
Обстеження земельної ділянки проводилось за відсутності представника ФОП Костюк О.М., однак, про проведення обстеження Управління земельних відносин повідомило відповідача письмовим повідомленням (вих.№130/05-03/08-в від 10 грудня 2015 року), яке було надіслано на його адресу 14 грудня 2015 року, що підтверджується фіскальним чеком, копія якого знаходиться у матеріалах справи.
В процесі обстеження встановлено, що ФОП Костюк О.М. є співвласником нежитлових приміщень на вул. Чорновола, 2 у м. Івано-Франківську загальною площею 318,3 м. кв. з часткою, що становить 59/100 частин, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №3499, посвідченого 03.12.2011 року приватним нотаріусом Юрчаком О.В. та договору дарування №302, посвідченого 10.12.2011 року приватним нотаріусом Юрчак О.В. Решта нежитлових приміщень (41/100 частин) за вказаною адресою є власністю ТзОВ Фламінго .
На момент обстеження орендарями нежитлових приміщень (які є власністю відповідача) правовстановлюючі документи на земельну ділянку надані не були.
За інформацією Управління земельних відносин договір оренди земельної ділянки по вул. Чорновола, 2 у м. Івано-Франківську між Івано-Франківською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Костюк О.М. для обслуговування власних нежитлових приміщень не укладався.
Крім того, обстеженням встановлено, що земельна ділянка, якою користується відповідач не сформована, кадастровий номер останній - не присвоєно. При цьому, частину земельної ділянки на вул. Чорновола, 2 у м. Івано-Франківськ площею 0,0183 га (у тому числі під забудовою площею 0,0139 га) надано в оренду іншому співвласнику приміщень - ТзОВ Фламінго для обслуговування нежитлових приміщень терміном на 5 років у відповідності до п.6 додатку №3 до рішення Івано-Франківської міської ради від 03.12.2014 року №1589-50. Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2610100000:04:003:0146.
Згідно інформації ДПІ у м. Івано-Франківськ (лист від 30.12.2015 року №4220/9/09-15-17-04-28/15039) підприємець Костюк О.М. податкові зобов'язання за користування земельною ділянкою на вул. Чорновола, 2 у м. Івано-Франківськ не декларувала, плату за землю не здійснювала.
Письмовим клопотанням (вих. №940/04-03/08-в від 04.01.2016 року) Управління земельних відносин вимагало від відповідача вчинити дії, направлені на виготовлення документів, які б посвідчували право на користування спірною земельною ділянкою. Вказане клопотання надіслано на адресу відповідача 05 січня 2015 року, що підтверджується фіскальним чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Разом з тим, Департаментом комунальних ресурсів неодноразово надсилались на адресу відповідача листи щодо необхідності присутності останнього на засіданнях комісії з визначення та відшкодування територіальній громаді міста Івано-Франківська збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства.
Так, 14 лютого 2017 року комісією з визначення збитків власнику землі, що діє на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №150 від 17.03.2015 року (з наступними змінами та доповненнями) складено акт про визначення збитків власнику землі, відповідно до якого сума неодержаного територіальною громадою м. Івано-Франківськ доходу визначається збитками, які нанесені міській раді за час фактичного використання земельної ділянки підприємцем Костюк О.М. на вул. Чорновола, 2 площею 0,01878 га становить 39 299,86 грн.
Вказаний акт затверджено рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №192 від 24 березня 2017 року.
28 березня 2017 року на адресу відповідача надіслано повідомлення щодо добровільної сплати заподіяних збитків, до якого долучено акт про визначення збитків власнику землі, копія рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №192 від 24.03.2017 року, розрахунок збитків та договір про добровільне відшкодування територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків.
Однак, відповідач в добровільному порядку збитків позивачу не відшкодував, у зв'язку з чим, в липні 2017 року Івано-Франківська міська рада звернулась до суду з даним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Костюк Оксани Михайлівни 39 299,86 грн. збитків.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно приписів ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова (деліктна) відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення збитків міська рада посилається на те, що відповідачем з 2011 року використовується земельна ділянка площею 0,01878 га по вул. Чорновола, 2 у м. Івано-Франківську, без правовстановлюючих документів.
Так, згідно з ст.ст.116, 123 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що підтверджує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Як вбачається з витягів про державну реєстрацію прав №32726636 від 28.12.2011 та №32537422 від 16.12.2011 року ФОП Костюк О.М. є співвласником нежитлових приміщень на вул. Чорновола, 2 у м. Івано-Франківську загальною площею 318,3 м. кв. з часткою, що становить 59/100 частин, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №3499, посвідченого 03.12.2011 року приватним нотаріусом Юрчаком О.В. та договору дарування №302, посвідченого 10.12.2011 року приватним нотаріусом Юрчак О.В.
У відповідності до ст.377 ЦК України, ст.120 ЗК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), а згідно з ст.120 ЗК України при переході права власності на будівлю та споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.
Вказане вище нежитлове приміщення, співвласником якого є відповідач, знаходиться на земельній ділянці по вул. Чорновола, 2 у м. Івано-Франківську, що належить територіальній громаді міста Івано-Франківська. При цьому, як зазначалось вище, частиною земельної ділянки площею 0,0183 га (у тому числі під забудовою площею 0,0139 га) користується ТзОВ Фламінго на підставі договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2610100000:04:003:0146).
Згідно з ч.1 ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Позивачем доведено, що у відповідача відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які б посвідчували право власності чи право користування земельною ділянкою площею 0,01878 га за адресою вул. Чорновола, 2 у м. Івано-Франківську. Між Івано-Франківською міською радою, яка реалізує право власності територіальної громади на вказану земельну ділянку та Фізичною особою-підприємцем Костюк О.М. договір оренди земельної ділянки укладено не було. Відповідачем докази протилежного суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст.156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до приписів частин 1, 2 статті 157 ЗК України, здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Поряд з тим, згідно з п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформлюються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості) (п.п.2, 4 Порядку).
Згідно з п.3 Порядку відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Пунктом 5 Порядку передбачалось, що збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.
Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку не укладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача, настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком.
Так, колегією суддів встановлено, що у відповідності до акту про визначення збитків власнику землі від 14 лютого 2017 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №192 від 24 березня 2017 року, сума неодержаного територіальною громадою м. Івано-Франківськ доходу визначається збитками, які нанесені міській раді за час фактичного використання земельної ділянки ФОП Костюк О.М. площею 0,01878 га по вул. Чорновола, 2 у м. Івано-Франківську та становить 39 299,86 грн. Вказаний акт відповідачем не спростований та є чинним.
Підставою для нарахування шкоди стало порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо використання земельної ділянки без оформлення договору оренди.
У відповідності до Розрахунку збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства, такий розрахунок проведено за останні 3 роки до моменту складення акту, тобто за період з 14 лютого 2014 року по 14 лютого 2017 року та становить 39 299,86 грн., в тому числі: за період з 14 лютого 2014 року по 31 грудня 2014 року - в розмірі 9 948,90 грн.; за період з 01 січня 2015 року по 25 жовтня 2015 року - в розмірі 11 533,99 грн.; за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року - в розмірі 16 164,87 грн. та за період з 01 січня 2017 року по 14 лютого 2017 року - в розмірі 1 652,10 грн.
Вказаний розрахунок здійснено з урахуванням нормативно грошової оцінки земельної ділянки, на підставі якої розраховано розмір орендної плати за кожен період відповідного року.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позову про стягнення з Фізичної особи-підприємця Костюк Оксани Михайлівни на користь Івано-Франківської міської ради 39 299,86 грн. - збитків, заподіяних внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
При цьому, колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на вчинення ним дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів, оскільки, докази вказаного апелянтом не надано, а матеріали справи свідчать про ухилення відповідача від належного оформлення права на земельну ділянку.
Слід зазначити, що право власності на частину приміщень, що знаходяться на спірній земельній ділянці, ФОП Костюк О.М. оформила ще у грудні 2011 року, при цьому, лише у квітні 2016 року звернулась до міської ради з проханням надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (рішенням Івано-Франківської міської ради №220-6 від 08 липня 2016 року відповідачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою: вул. Чорновола, 2 м. Івано-Франківськ), однак, станом на момент проведення обстеження та станом на момент звернення міської ради до суду з даним позовом проект землеустрою складено не було. Доказів протилежного відповідач до суду першої інстанції не подав.
Разом з тим, подання таких доказів до суду апеляційної інстанції не спростовує висновків суду першої інстанції про те, що відповідач в період з 14 лютого 2014 року по 14 лютого 2017 року використовував земельну ділянку по вул. Чорновола, 2 у м. Івано-Франківську без правовстановлюючих документів, що призвело до спричинення територіальній громаді міста Івано-Франківська збитків в розмірі 39 299,86 грн., оскільки станом на момент розгляду даної справи місцевим господарським судом такі докази були відсутні. Як вбачається з заяв відповідача про затвердження проектів землеустрою земельних ділянок, такі подано до міської ради лише 12 січня 2018 року, витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки сформовані 27 грудня 2017 року (дата державної реєстрації земельних ділянок - 27 грудня 2017 року), тобто вже на момент апеляційного перегляду справи після прийняття рішення в даній справі судом першої інстанції (31 жовтня 2017 року).
Одночасно, відповідачем не надано суду докази перешкоджання позивачем у виготовленні правовстановлюючих документів, відтак, останнє залежало виключно від волі самого відповідача, що і підтверджує його вину. Натомість у матеріалах справи містяться докази надіслання міською радою на адресу відповідача листів, в яких зазначалось про необхідність укладення договору оренди спірної земельної ділянки.
Крім цього, в апеляційній скарзі відповідач посилається на той факт, що земельна ділянка, за використання якої позивачем нараховано збитки, не сформована, їй не присвоєно кадастровий номер, відтак, вона не може бути об'єктом, за використання якого справляється орендна плата, однак, колегія суддів такі твердження скаржника відхиляє, оскільки предметом спору в даній справі є стягнення саме збитків, спричинених використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що в даному випадку є упущеною вигодою, а не стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою на підставі договору оренди. При цьому, факт того, що земельна ділянка не сформована та їй не присвоєно кадастрового номеру, не спростовує факту користування такою ділянкою без належних на те документів, що і не заперечувалось самим відповідачем.
Щодо посилань апелянта на не доведення позивачем порушення його прав, колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Суб'єктами права на землі комунальної власності, згідно статті 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.
З огляду на наведене, судом апеляційної інстанції враховано, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, від імені якої виступає Івано-Франківська міська рада, а використання відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів спричинило збитки саме територіальній громаді міста Івано-Франківська, з огляду на що, Івано-Франківська міська рада є належним позивачем у даній справі. Доказів протилежного апелянтом не надано.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду про підставність та обґрунтованість позовних вимог.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.270, 273, 275, 276, 281, 282 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2017 року по справі №909/715/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Костюк Оксани Михайлівни - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи №909/715/17 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області .
Повну постанову складено 05.02.2018 року
Суддя-доповідач Якімець Г.Г.
Судді Бойко С.М.
Бонк Т.Б.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2018 |
Оприлюднено | 06.02.2018 |
Номер документу | 72008540 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Якімець Ганна Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні