Рішення

від 20.10.2017 по справі 925/1148/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2017 р. Справа № 925/1148/17

За позовом приватного підприємства "Шина Люкс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал"

про стягнення 1084196 грн. 29 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Биченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 09.06.2017;

від відповідача: не з'явився.

У вересні 2017 року приватне підприємство "Шина Люкс" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал" про стягнення 1084196 грн. 29 коп., у тому числі: 498249 грн. 60 коп. основного боргу за поставлений товар, 537500 грн. 00 коп. збитків, 26736 грн. 07 коп. інфляційних нарахувань, 11210 грн. 62 коп. 3% річних та 10500 грн. витрат на правову допомогу.

Позивач у позові також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача 16262 грн. 94 коп. судового збору, сплаченого позивачем за подання позову.

В обґрунтування позову позивач вказав на невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором поставки від 15.05.2017 №01/02-17-1 щодо оплати проданого позивачем відповідачу товару.

Ухвалою від 14.09.2017 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву приватного підприємства "Шина Люкс" до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її розгляд у судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 03.10.2017 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 03.10.2017 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи у судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 20.10.2017 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

20 жовтня 2017 року до господарського суду надійшла заява представника позивача про уточнення позовної заяви, якою представник позивача збільшив розміру позовних вимог з 1084196 грн. 29 коп. до 1218774 грн. 65 коп. за рахунок збільшення стягуваних сум: основного боргу з 498249 грн. 60 коп. до 542500 грн. 00коп., збитків з 537500 грн. 00 коп. до 542500 грн. 00коп., трьох процентів річних з 11210 грн. 62 коп. до 7038 грн. 58 коп. і витрат на надання правової допомоги з 10500 грн. до 100000 грн.

Господарський суд Черкаської області не прийняв вказаного збільшення представником позивача розміру позовних вимог і ухвалою від 20.10.2017 на підставі п. 4. ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернув заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог без розгляду через неподання доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.10.2017, представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав.

Відповідачу за вказаною у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою його місцезнаходження Господарським судом Черкаської області надсилалися рекомендованими листами з повідомленнями про вручення вказані вище ухвали від 14.09.2017 та від 03.10.2017, проте ці рекомендовані листи не були вручені адресату, а були повернуті до господарського суду з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання" та "зареєстроване за адресою Ярославська, 7, але не існує", що в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України є підставою вважати вказані ухвали врученими відповідачу належним чином і відповідно, що останній був належним чином повідомлений про дату час і місце призначених цими ухвалами судових засідань.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився і про причини нез'явлення господарський суд не повідомив.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал", як покупець, та приватне підприємство "Шина Люкс", як продавець, уклали між собою договір №01/02-17-1 (а. с. 12, далі - Договір), у розділі 1 якого передбачили, що за цим Договором реалізується такий товар: автомобільні шин, акумуляторні батареї, спецодяг. Кількість, марка, ціна товару визначаються у документах, що підтверджують продаж кожної партії товару.

Відповідно до пункту 3.3 Договору товар вважається придбаним проданим з моменту передачі на складі продавця.

Розділ 5 Договору містить такі пункти:

5.1. Плата за товар справляється покупцем згідно з накладною.

5.2. Ціна на товар встановлюється на момент продажу з урахуванням знижок, якими користується покупець.

5.3. Продаж оформляється видатковими та податковими накладними.

5.4. У разі несвоєчасного перерахування коштів покупцем продавець має право змінити ціну на товар згідно з цінами, діючими на момент перерахування коштів.

Згідно з п. 6.1. Договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017.

15 травня 2017 року приватне підприємство "Шина Люкс" і товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал" також узгодили і підписали специфікацію №1 до Договору (а. с. 15), у якій передбачили до продажу/купівлі підлягають: шини 280R508(10,00R20) 146/14ЗК (КАМАЗ-310) 16 сл у кількості 50 штук за ціною 4020 грн. 83 коп. за штуку без ПДВ та шини 280R508(10,00R20) нс 16 Бел-114 у кількості 50 штук за ціною 4283 грн. 33 коп. за штуку без ПДВ загальною вартістю партії товару в сумі 498249 грн. 60 коп. з урахуванням ПДВ. Крім того, у вказаній специфікації її сторони передбачили такі умови оплати товару: покупець здійснює передоплату у розмірі 100000,00 грн. на рахунок продавця. Остаточний розрахунок через два банківських дня після отримання товару покупцем.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал" попередню оплату товару в сумі 100000,00 грн. не здійснило. Не зважаючи на це приватне підприємство "Шина Люкс" на виконання Договору та специфікації №1 за товарно-транспортною накладною від 18.05.2017 №Р1099 (а. с. 18) та видатковою накладною від 18.05.2017 №1099 (а. с. 19) передало товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал", а останнє через свого представника ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 01.05.2017 №4 (а. с. 16), прийняло увесь передбачений специфікацією №1 до Договору товар загальною вартістю 498249 грн. 60 коп.

Після одержання товару товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал" його оплату приватному підприємству "Шина Люкс" також не провело, що й спричинило даний спір.

Крім боргу за проданий товар у сумі 498249 грн. 60 коп., приватне підприємство "Шина Люкс" за прострочення оплати товару нарахувало товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал" до сплати на вказану суму боргу передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування за травень, червень, липень 2017 у сумі 26736 грн. 07 коп. і три проценти річних за 75 днів прострочення з 18.05.2017 по 31.07.2017 у сумі 11210 грн. 62 коп., а також визначило товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал" до сплати збитки у сумі 537500 грн., що являють собою вартість проданого товару, визначену за ціною на проданий товар, діючою станом на 14.08.2017 згідно з довідкою приватного підприємства "Шина Люкс" від 15.08.2017.

Також приватне підприємство "Шина Люкс" пред'явило до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал" і включило до ціни позову, з якої сплатило судовий збір, 10500 грн. витрат на правову допомогу, надану приватному підприємству "Шина Люкс" товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство юридичних послуг "Успіх" за укладеним між ними договором-дорученням про надання правової допомоги від 09.06.2017 №4/06.

На день прийняття господарським судом цього судового рішення товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал" пред'явлені у позові до стягнення з нього суми основного боргу, збитків, інфляційних нарахувань, 3% річних та витрат на оплату правової допомоги приватному підприємству "Шина Люкс" не сплатило.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України цивільні зобов'язання та господарські зобов'язання можуть виникати з договорів, господарських договорів та інших угод.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі:

1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа (суб'єкт господарювання) має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом примусового виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Таким чином, у даному випадку з Договору, який є договором купівлі-продажу, та специфікації №1 до нього у сторін виникли зобов'язання: у позивача, як продавця, передати товар у власність відповідачу, як покупцю, а у останнього - попередньо частково оплатити товар у сумі 100000,00 грн. прийняти товар і остаточно розрахуватися за товар протягом двох банківських днів після одержання товару.

Зобов'язання відповідача щодо часткової попередньої оплати товару у розумінні ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України по відношенню до зобов'язання позивача щодо передачі товару покупцю є зустрічним зобов'язанням.

Виконання позивачем свого зобов'язання за Договором щодо передачі товару відповідачу без одержання часткової попередньої оплати не припинило зобов'язання відповідача щодо оплати товару, тому відповідач в силу ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України і відповідно до специфікації №1 до Договору повинен був виконати це зобов'язання протягом двох банківських днів після одержання товару, тобто по 22 травня 2017 року включно.

Невиконання відповідачем вказаного грошового зобов'язання порушило право позивача на одержання плати за проданий товар у строк, встановлений специфікацією №1 до Договору, тому позивач в порядку захисту цього порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем вказаного грошового зобов'язання в натурі шляхом стягнення з відповідача на свою користь заявленого у позові боргу у сумі 498249 грн. 60 коп., а також передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань та 3% річних.

У розрахунку стягуваних сум інфляційних нарахувань та 3% річних позивач неправильно визначив початок прострочення оплати проданого товару. Відповідно до встановленого специфікацією №1 до Договору строку остаточного розрахунку за товар - протягом двох банківських днів після одержання товару, тобто по 22 травня 2017 року включно, фактично прострочення в оплаті товару розпочалася з 23.05.2017.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 3.2 своєї постанови від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", роз'яснив, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р. при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця, тобто з червня.

Оскільки у даному випадку прострочення в оплаті товару розпочалося з 23.05.2017, то розрахунок інфляційних нарахувань слід починати з червня 2017 року без урахування травня місяця, у якому прострочення склало лише 9 днів.

Отож за вказані позивачем у розрахунку стягуваних сум інфляційних нарахувань та 3% річних періоди їх нарахування позивач має право на стягнення з відповідача: 8984 грн. 44 коп. інфляційних нарахувань за червень, липень 2017 року і 2866 грн. 64 коп. 3% річних за 70 днів прострочення з 23.05.2017 по 31.07.2017.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування збитків.

Частинами першою та другою статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з частинами першої та другої статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включає:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальну компенсацію моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З приведених вище норм чинного законодавства вбачається, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;

- наявність збитків;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

- вина боржника.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позивач, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення відповідачем зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина відповідача у порушенні презюмується та не підлягає доведенню позивачем. Її відсутність має довести сам відповідач.

Позивач довів протиправність поведінки відповідача, яка проявилася у невиконанні останнім договірного зобов'язання щодо оплати купленого у позивача товару.

Разом з тим, господарський суд вважає, що нарахована позивачем, нова вартість проданого відповідачу товару у сумі 537500 грн., виходячи з нових цін на нього, не підпадає під ознаки збитків, визначених ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пункт 5.4 Договору передбачає право продавця у разі несвоєчасного перерахування коштів покупцем змінити ціну на товар згідно з цінами, діючими на момент перерахування коштів.

Отже, заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума коштів у розмірі 537500 грн. фактично є боргом відповідача за куплений у позивача товар, визначеним відповідно до п. 5.4 Договору за новими цінами, діючими станом на 14.08.2017, тому позивач безпідставно визначив цю суму коштів збитками.

Не є збитками у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України і стягувана сума витрат на правову допомогу, надану позивачу товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство юридичних послуг "Успіх" за укладеним між ними договором-дорученням про надання правової допомоги від 09.06.2017 №4/06, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором.

Не відноситься стягувана сума витрат на правову допомогу і до судових витрат у розумінні ч.1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даному випадку послуги надавались не адвокатом, а особою яка є фахівцем в галузі права.

Таким чином, із заявлених у позові вимог обґрунтованими і законними є вимоги лише про стягнення з відповідача 498249 грн. 60 коп. основного боргу, 8984 грн. 44 коп. інфляційних нарахувань і 2866 грн. 64 коп. 3% річних.

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише у частині стягнення з відповідача на користь позивача 498249 грн. 60 коп. основного боргу, 8984 грн. 44 коп. інфляційних нарахувань і 2866 грн. 64 коп. 3% річних.

За подання позову позивач за платіжним дорученням від 04.09.2017 №4935 сплатив 16262 грн. 94 коп. судового збору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача 7651 грн. 51 коп. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал" (вул. Ярославська, буд. 7, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, код ЄДРПОУ 39985344) на користь приватного підприємства "Шина Люкс" (вул. Новомосковська дорога, 23, м. Одеса, Одеська область, 65031, код ЄДРПОУ 36232664) - 498249 грн. 60 коп. основного боргу, 8984 грн. 44 коп. інфляційних нарахувань, 2866 грн. 64 коп. 3% річних та 7651 грн. 51 коп. витрат на сплату судового збору.

У задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 06.11.2017.

СУДДЯ М.В. Дорошенко