Ухвала
від 02.11.2017 по справі 815/1930/17
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1930/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Бойка А.В.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника позивача - Нестерової О.В. (довіреність від 29.03.2017 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Коралл до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Коралл звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003371402 від 07.03.2017 року та №0003381402 від 07.03.2017 року.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування не відповідають дійсності. Позивач провадить свою господарську діяльність та формує свій бухгалтерський облік в межах чинного законодавства, а отже збільшення грошових зобов'язань відбулось безпідставно, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року адміністративний позов задоволено. Суд скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0003371402 від 07.03.2017 року, №0003381402 від 07.03.2017 року.

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Коралл з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року, за результатами якої складено акт від 22.02.2017 року №86/15-32-14-02/23860120.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення: 1) п.п.139.1.9. п. 139.1 ст.139, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 236 568 грн., у тому числі за 2014 року в сумі 22 877 грн., за 2015рік в сумі 113 961 грн., за 1 квартал 2016 рік в сумі 33 243 грн. за 1 півріччя 2016 року в сумі 66 487 грн. за три квартали 2016 рік в сумі 99 730 грн.; 2) п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201, п.198.1 п.198.4, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну 24 446 грн., в тому числі лютий 2014 року в сумі 13 898 грн.: серпень 2014 року в сумі 225 грн.; жовтень 2014 року в сумі 39 грн., листопад 2014 року в сумі 3 268 грн.; лютий 2015 року в сумі 1 098 грн.; листопад 2015 року в сумі 3 011 грн.; лютий 2016 року в сумі 2 907 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ Коралл подано заперечення на акт, проте вони були залишені без задоволення, а на підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0003371402 від 07.03.2017р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 267 219,00 грн., з яких сума за основним платежем 236 568 грн. та штрафні санкції на суму 30651грн.; №0003381402 від 07.03.2017р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 30 558,00 грн., з них основного зобов'язання 24 446 грн., та штрафних санкцій на суму 6 112 грн.

Посилаючись на безпідставність нарахування грошових зобов'язань, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішень контролюючого органу.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції погодився з доводами позивача про необґрунтованість податкових повідомлень-рішень та дійшов висновку про задоволення позову.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2014 по 3 1.12.2014 ТОВ Коралл задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, у сумі 21 780 764 грн. Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 встановлено їх завищення на 127 095 грн., у тому числі: рік 2014 у сумі 127 095 грн.

Перевіркою показників, відображених у рядку 05 Декларацій „Витрати операційної діяльності", в тому числі: у рядку 05.1 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)", за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у сумі 18 422 029 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із придбання оргтехніки та послуг, канцелярських та інших товарів та послуг, канцелярських та інших товарів та послуг, які необхідні для здійснення господарської діяльності.

У ході перевірки встановлено, що ТОВ Коралл до витрат, що враховується при обчислені об'єкта оподаткування в 2014 році віднесено суму за придбані послуги від контрагента постачальника ПП Канцелярский вал , код 34994847, за оренду нежитлового приміщення за адресою м.Одеса, вул. Промислова 28, Ж на підставі факсових копій актів здачі-прийому надання послуг (виконання робіт).

Під час перевірки надано договір оренди приміщення №1/05-12 від 01.05.2012г. згідно якого ПП Канцелярский вал (Орендодатор) зобов'язується надати ТОВ Корал (Орендатору) в тимчасове платне користування частину нежилого приміщення під літерою Г у будівлі розташованому за адресою: м. Одеса вул. Миколи Боровского, 28 Ж , загальною площею 795 кв. м., для зберігання канцелярських товарів, бумажно-беловой продукції та інших товарів, але під час проведення перевірки посадовими особами підприємства не надано документів які б свідчили, що надане приміщення було використане в господарській діяльності, а саме не надано бухгалтерських накладних на внутрішнє переміщення Товару, де б стояв підпис комірника, що він товар отримав та відпустив, карточки складського обліку товарів з даного складу, товарно-транспортні накладні, де в графі Пункт розвантаження вказано було м. Одеса вул. Миколи Боровского, 28 Ж , отже у зв'язку з вище наведеним, на думку податкового органу, не можливо дослідити який саме товар знаходився на даному складі та використання даного приміщення в господарській діяльності підприємства. Крім того, посадовими особами підприємства під час проведення перевірки не надані ТТН які б свідчили, що Товар був доставлений для зберігання в даному приміщенню.Таким чином підприємством завищено витрати в 2014 році по взаємовідносинам з ПП Канцелярскйй вал на загальну суму 69495грн.

Також, в ході перевірки встановлено, що ТОВ Коралл до витрат, що враховується при обчислені об'єкта оподаткування в 2014 році віднесено суму за придбані послуги від контрагента постачальника ПП Коралл-Магазин , за оренду автомобіля вантажного фургону марки RENAULT модель КANGOО, рік випуску 2010, реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі актів здачі-прийому надання послуг (виконаних робіт).

Під час перевірки позивачем було надано договір оренди транспортного засобу №01 від 16.02.2011р., згідно якого ПП Коралл-Магазин (Орендодавець) передає в строкове платне користування ТОВ Коралл (Орендареві) вантажний фургон-марки RENAULT модель КANGOО, рік випуску 2010, реєстраційний номер НОМЕР_2, але під час проведення перевірки посадовими особами підприємства не надано документів які б доводили, що даний вантажний фургон було використане в господарській діяльності підприємства, а саме на надано подорожні листи, на підставі яких можна було дослідити за яким маршрутом і в якому напрямку направлявся даний автомобіль, не надано ТТН, де обов'язково вказується марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, хто являється автомобільним перевізником, П.І.Б та номер посвідчення водія, хто замовник (платник), вантажовідправник, вантажоодержувач, пункт навантаження, пункт розвантаження, кількість місць, хто відпуск дозволив, відомості про вантаж, хто здав (відповідальна особа вантажовідправника), хто прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача). Отже відповідач вважає, що не можливо дослідити використання даного автомобіля в господарській діяльності підприємства.

Таким чином, перевіряючі дійшли висновку про завищення позтвачем витрати в 2014 році по взаємовідносинам з ПП Коралл-Магазин , на загальну суму 24 000 грн.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ Коралл до витрат, що враховується при обчислені об'єкта оподаткування в 2014 році віднесено суму за придбані послуги від контрагента постачальника ПП Коралл-Магазин , за оренду нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 площею 300,9 кв.м., для розміщення транспортних засобів на підставі актів здачі-прийому надання послуг (виконаних робіт).

Під час перевірки надано договір оренди №10/карт от 01.06.2011р., згідно якого ПП Коралл- Магазин (Орендодавець) передає а ТОВ Коралл (Орендатор) приймає в оренду нежиле приміщення розташоване за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 300,9 кв.м., для розміщення транспортних засобів. Однак, посадовими особами підприємства, не надані до перевірки документі які б підтверджували, що дане приміщення використовувалось в господарській діяльності підприємства, не надано перелік машин, які находились на даній площадці, хто являється водіями даних автомашин, не надано подорожні листи де б було вказано, в якій годині і якого числа автомобіль виїхав з АДРЕСА_1, і коли він повернувся. Також, у ході перевірки встановлено, що транспортні засоби на балансі підприємства відсутні та одна машина, яка орендується підприємством, у господарчої діяльності не використовувалась. Крім тогіо договір оренди №10/карт от 01.06.2011р., складений з ПП Коралл-Магазин повинен бути нотаріально посвідчений, в іншому випадку він вважається недійсним. Отже в зв'язку з вище наведеним, відповідач дійшов висновку про не можливість дослідити використання даного приміщення в господарській діяльності підприємства. Таким чином підприємством завищено витрати в 2014 році по взаємовідносинам з ПП Коралл- Магазин на загальну суму 33600грн.

Також в ході перевірки було встановлено, що за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 ТОВ Коралл задекларовано податок на прибуток у сумі 33 705 грн. Так, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 встановлено його заниження відповідно до порушень зазначених вище на 22 877 грн., у т.ч.: рік 2014 у сумі 22 877 грн.

За період з 01.01.2015 року по 30.09.2016 року ТОВ Коралл задекларовано у Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва витрати, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування, при обчисленні об'єкта оподаткування, всього ну сумі 50 175 500 грн. Перевіркою повноти визначення витрат, що вплинути на фінансовий результат до оподаткування, при обчисленні оподаткування за період з 01.01.2015 року по 30.09.2016 рік., встановлено їх завищення в сумі 1 187 177 грн., у тому числі: за 2015 рік в сумі 633 119 грн.; за 1 квартал 2016 року в сумі 184 686 грн.; за 1 півріччя 2016 року в сумі 369 372 грн., за три квартали 2016 року в сумі 554 058 грн. ТОВ КОРАЛЛ визначено показник рядка Витрати, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за формою № 2, як алгебраїчна сума рядків (2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) , 2180 Інші операційні витрати , 2270 Інші витрати ). Перевіркою достовірності відображених показників витрат, що вплинули на фінансовий результат до Оподаткування у поданому Звіту про фінансові результати (Форма №2) за період з 01.01.2015р. по 30.09.2016р., встановлено, що показник фінансового результату до оподаткування відображено відповідно до показника рядка 2290 Фінансовий результат до оподаткування Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за формою № 2, на підставі п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI

Проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих TOB КОРАЛИ показників витрат, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування у рядку 2050 Звіту „Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" всього у сумі 15 055 грн., у тому числі: за 2015рік в сумм 15 055грн.

Так, в ході перевірки встановлено, що ТОВ Коралл до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) , а в подальшому до фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності віднесено суму за придбані ТМЦ від контрагента постачальника ТОВ Белвіт .

Перевіркою встановлене, що товар повинен був доставлений з міста Харків до міста Одеси. Однак, посадовими особами підприємства під час проведення перевірки не надані ТТН які б свідчили, що дані ТМЦ були доставлені із м. Харків до міста Одеси. Також, у ході перевірки встановлено, що транспортні засоби на балансі підприємства відсутні та відсутні будь які документи щодо перевозки Товару автомобілем, якій орендується підприємством ТОВ Коралл у підприємства ПП Коралл-Магазин .

Таким чином, на думку податкового органу, підприємством була завищена собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) , а в подальшому зменшений фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 15 055 грн.

Проведеним аналізом баз даних було встановлено, що основним постачальником ТОВ Белвіт є ТОВ Алком Груп . ТОВ Белвіт здійснює придбання у ТОВ Алком Груп канцелярські товари в асортименті. В свою чергу основним постачальником ТОВ Алком Груп є ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕРЕЗИ КОМПАНІ , ТОВ "ІНСАЙД ТРАСТ" та інші, які реалізовують на адресу ТОВ Алком Груп сигарети в асортименті. Згідно аналізу баз даних ТОВ Алком Груп не здійснювало імпорт реалізованої продукції на ТОВ Белвіт за листопад 2015 року. Враховуючи вищенаведене відслідкувати ланцюг придбання/постачання не надається можливим, здійснюється обрив ланцюга постачання на 1 ланці - ТОВ Алком Груп За звітний період декларування ПДВ, охоплений узагальненою податковою інформацією, платник податків визначався для відпрацювання, як ймовірний учасник схем ухилення від оподаткування - як ризикові СГ, які ймовірно мають відношення до конвертаційно-транзитних груп, (транзитер) по взаємовідносинам з платниками податків за листопад 2015 року. Підприємство ТОВ БЕЛВІТ задіяно у схемі ухилення від оподаткування податком на додану вартість у листопад 2015р. згідно з даними ЄРПН, іншою податковою інформацією, а також згідно з наявними матеріалами перевірок, зустрічних звірок, узагальнених податкових інформацій щодо контрагентів, підтверджено.

Таким чином підприємством завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в 2015 році по взаємовідносинам з ТОВ Белвіт на загальну суму 15 055 грн.

Перевіркою відображених у рядку 2180 Звіту Інші операційні витрати показника за період з 01.01.2015р. по 30.09.2016р., у загальній сумі 5 071 900 грн., встановлено, що до складу інших операційних витрат включено адміністративні витрати (92), витрати на збут (93), інші витрати операційної діяльності (949), інші витрати звичайної діяльності (977). Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015р. по 30.09.2016р., у загальній сумі 5 071 900 грн., на підставі документів: 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 685 Розрахунки з іншими кредиторами , 92 адміністративні витрати , 93 витрати на збут , 949 інші витрати операційної діяльності , 977 Інші витрати звичайної діяльності , 79 "Фінансові результати", звірці первинних документів з аналітичним обліком даних рахунків, встановлено завищення задекларованого TOB КОРАЛЛ показника витрат, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування Інші операційні витрати на суму 1 172 122 грн., в т.ч. за 2015 рік в сумі 618 064 грн., за 1 квартал 2016 рік в сумі 184 686 грн., за 1 півріччя 2016 року в сумі 369 372 грн., за три квартали 2016 рік в сумі 554 058 грн.

У ході перевірки встановлено, що ТОВ Коралл до Інших операційних витрати , а в подальшому до фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності віднеісено суму за придбані послуги від наступних контрагентів постачальників, на підставі актів здачі-прирому надання послуг (виконаних робіт). Так, під час перевірки надано договір оренди транспортного засобу №01 від 06.02.2011 року, згідно якого ПП Коралл-Магазин (Орендодавець) передає у строкове платне користування ТОВ Коралл (Орендареві) вантажний фургон марки RENAULT модель КАNGОО, рік випуску 2010, реєстраційний номер НОМЕР_1, однак як вже зазначалося вище, не можливо дослідити використання даного автомобіля в господарській діяльності підприємства.

Також, під час перевірки надано договір оренди №10/карт от 01.06.2011р., згідно якого ПП Коралл-Магазин (Орендодавець) передає а ТОВ Коралл (Орендатор) приймає в оренду нежиле приміщення розташоване за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 300,9 кв.м., для розміщення транспортних засобів. Однак, не можливо встановити використання даного приміщення в господарській діяльності.

Під час перевірки надано договір оренди №1/2015 від 30.04.2015р., згідно якого ПП Коралл-Магазин , код 30254242, (Орендодавець) передає а ТОВ Коралл (Орендатор) приймає в оренду нежиле приміщення розташоване за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 513,2 кв.м., з яких 117,3 кв. м - підвальне приміщення та 395,9 кв.м 1-й та 2-й поверхи приміщення. При цьому, як вже зазначалося, не можливо дослідити який саме товар знаходився на даному складі та використання даного приміщення в господарській діяльності підприємства.

Також до перевірки надано договір оренди нежитлового приміщення №1 від 23.10.2014 року, згідно якого ФОП ОСОБА_3 (Орендодавець) передає ТОВ Коралл (Орендар) в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 252 м.ка., розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Але, під час проведення перевірки, посадовими особами підприємства не надано документів які б свідчив, що надане приміщення було використане в господарській діяльності, а саме не надано бухгалтерських накладних на внутрішнє переміщення товару, де б стояв підпис комірника, що він отримав та відпустив, картонки складського обліку товарів з даного складу, товарно-транспортні накладні, де в графі Пункт розвантаження було б вказано: АДРЕСА_1. У зв'язку з вище наведеним, податковий орган вказує про не можливість дослідити який саме товар знаходився на даному складі та використання даного приміщення в господарській діяльності підприємства.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що підприємством завищено інші операційні витрати та зменшено фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 1 172 122 грн., у тому числі: за 2015рік в сумі 618 064 грн., за 1 квартал 2016 рік в сумі 184 686 грн., за 1 півріччя 2016 року в сумі 369 372грн., за три квартали 2016 рік в сумі 554 058грн.

За період з 01.01.2015р. по 30.09.2016р. ТОВ КОРАЛЛ задекларовано показник Фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності по рядку 02 податкової Декларації з податку на прибуток всього у сумі 159 868 грн.

Перевіркою повноти визначення показника Прибутку - фінансового результату до оподаткування,визначеного у фінансовій звітності, відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності , по рядку 02 податкової Декларацїїз податку на прибуток, за період з 01.01.2015р. по 30.09.2016р., встановлено його заниження у сумі 1 187 177 грн., у т.ч.: за 2015рік в сумі 633 119 грн., за 1 квартал 2016 рік в сумі 184 686 грн., за 1 півріччя 2016 року в сумі 369 372 грн., за три квартали 2016 рік в сумі 554 058 грн.

За період з 01.01.2015р. по 30.09.2016р. ТОВ КОРАЛЛ задекларовано всього податку на прибуток, у сумі 28 935 грн., у тому числі: за 2015 рік у сумі 26 573 грн., за 1 квартал 2016 року у сумі 609 грн., за півріччя 2016 року у сумі 1 341 грн., за 3 квартали 2016 року у сумі 2 362 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період 01.01.2015р. по 30.09.2016р. встановлено його заниження, у сумі 213 691 грн., у тому числі: за 2015рік в сумі 113 961 грн., за 1 квартал 2016 рік в сумі 33 243 грн., за 1 півріччя 2016 року в сумі 66 487 грн., за три квартали 2016 рік в сумі 99 730 грн. в результаті наведених вище допущених позивачем порушень податкового законодавства.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 в сумі 14 390 761 грн. на підставі документів, договорів, видаткових накладних, податкових накладних, виписок банків, даних кореспонденції бухгалтерських рахунків 311 Поточні рахунки в національній валюті , 361 І "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 281 Товари на складі , 702 Доходи від реалізації товарів , встановлено заниження задекларованих ТОВ Коралл показників у рядку 1 Декларацій Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів в сумі 2 907 грн., в тому числі за: січень 2016 року в сумі 2 907 грн.

Так, перевіркою встановлено, що в порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового 'Кодексу України підприємством не включено до складу податкових зобовязань з податку на додану вартість суму предоплати за товар отриманої від ТОВ "Таврія-В", згідно платіжного доручення №48785 від 27.01.2016 року на суму 7444,98 грн., в т.ч. ПДВ 2 907,49 грн., що в свою чергу призвело до заниження підприємством податкових зобов'язань з ПДВ на суму 2 907 грн., в тому числі за: січень 2016 року в сумі 2 907 грн.

За період з 01.01.2014 по 30.09.2016 ТОВ Коралл задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 13 526 845 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 рік встановлено завищення податкового кредиту на 24 446 грн., у тому числі: січень 2014 року в сумі 6 949 грн.; лютий 2014 року в сумі 6949 грн.; липень 2014 року в сумі 225 грн.; жовтень 2014 року в сумі 1 022 грн.; листопад 2014 року в сумі 2 285 грн.; лютий 2015 року в сумі 1 098 грн.; листопад 2015 року в сумі 3 011грн.; лютий 2016 року в сумі 2 907 грн

Перевіркою встановлено, що в порушення п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України підприємством віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вартості послуг, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства та які зазначені вище та в пункт 3.1.2 акту перевірки, що в рвою чергу призвело до завищення підприємством податкового кредиту з ПДВ на суму 13 898 грн., в тому числі за: січень 2014 року в сумі 6 949 грн.; лютий 2014 року в сумі 6 949 грн.

Також, перевіркою встановлено, що в порушення п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України, підприємством ТОВ КОРАЛЛ віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з вартості TMЦ на підставі факсових копій податкових накладних отриманих від: ТОВ Д.Т.І , згідно податкової накладної від 31.07.2014р №410 на суму 1 351,56 грн., в т.ч. ПДВ 225,26 грн.; ТОВ Вітел-Т , згідно податкової накладної від 10.11.2014р №10114 на суму 3 710,88 грн., в т.ч. ПДВ 618,48 грн.,; податкової накладної від 25.11.2014р №25113 на суму 10 000,56 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн.; що в свою чергу призвело до завищення підприємством податкового кредиту з ПДВ на суму 2 510 грн., в тому числі за: липень 2014 року в сумі 225 грн.; листопад місць 2014 року в сумі 2 285 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України підприємством віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, не підтверджений податковими накладними, з вартості товарів (робіт, послуг), отриманих від: ТОВ Бел оіл (код 37361279), за жовтень місяць 2014 року ПДВ у сумі 1 021,99 грн.; ПП Ідеал (код 31681667), за лютий місяць 2015 року ПДВ у сумі 1 097, 94 грн.; що в свою чергу призвело до завищення підприємством податкового кредиту з ПДВ на суму 2 120 грн., в т.ч.: жовтень 2014 року в сумі 1 022 гри., лютий 2015 року в сумі 1 098 грн.

Позивачем також безпідставно віднесено до складу податкового кредиту перевіряємого періоду податок на додану вартість, згідно податкових накладних отриманих від ТОВ Белвіт за придбані ТЦМ, що в свою чергу призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 3 011 грн.

Перевіркою відображених у рядку 16 Декларацій Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з 01.01.2016р. показників за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 у загальній сумі 155 325 грн. встановлено, що на формування цього показника мало вплив значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 в сумі 155 325 грн., встановлено завищення задекларованих ТОВ Коралл показників у рядку 16 Декларацій Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду всього у сумі 2 907 грн., у тому числі за: лютий 2016 року в сумі 2 907 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.п.3.2.1 акта перевірки.

Таким чином під час перевірки відповідачем встановлено порушення з боку позивача 1) п.п.139.1.9. п. 139.1 ст.139, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 236 568 грн., у тому числі за 2014 року в сумі 22 877 грн., за 2015рік в сумі 113 961 грн., за 1 квартал 2016 рік в сумі 33 243 грн. за 1 півріччя 2016 року в сумі 66 487 грн. за три квартали 2016 рік в сумі 99 730 грн.; 2) п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201, п.198.1 п.198.4, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну 24 446 грн., в тому числі лютий 2014 року в сумі 13 898 грн.: серпень 2014 року в сумі 225 грн.; жовтень 2014 року в сумі 39 грн., листопад 2014 року в сумі 3 268 грн.; лютий 2015 року в сумі 1 098 грн.; листопад 2015 року в сумі 3 011 грн.; лютий 2016 року в сумі 2 907 грн.

Разом з цим, відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Положеннями п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно до п.135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів (п.135.3 ст. 135 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 135.4.1 п.135.4 ст. 135 вище вказаного кодексу, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів.

Підпунктом 135.5.4 п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, відповідно до вимог бухгалтерського обліку, дохід, пов'язаний із наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції із надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. Результат операції із надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності: можливості достовірної оцінки доходу; імовірності надходження економічних вигод від надання послуг; можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення. (п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290).

Як вбачається з акту перевірки, збільшення зобов'язання з податку на прибуток податковим органом обґрунтовано завищенням задекларованих ТОВ Коралл показників рядку 05 декларації Витрати операційної діяльності , у зв'язку із посиланнями на наступні порушення чинного законодавства, а саме: віднесення до валових витрат вартості послуг від ПП Канцелярський вал , код 34994847, за оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 28- Ж, на підставі факсбвих копій актів здачі-прийому надання послуг (виконаних робіт) та не підтверджено використання "нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 28, ж , в господарській діяльності позивача (за період 01.01.2014-28.02.2014); віднесення до валових витрат вартості послуг ПП Коралл-Магазин , код 30254242, за оренду недситлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 площею 300,9 кв.м„ однак не підтверджено використання зазначеного нежитлового приміщення в господарській діяльності позивача.; завищений задекларованого позивачем показника витрат, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування Інші операційні витрати через не підтвердження використання у господарській діяльності нежилого приміщення загальною площею 513,2 кв.м., з яких 117,3 кв. м - підвальне приміщення та 395,9 кв.м 1-й та 2-й поверхи приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору оренди нежитлового приміщення №1/2015ар від 30.04.2015 року, укладеного із ПП Корал-Магазин , код 30254242 (в період 30.04.2015-30.09.2016); завищення задекларованого позивачем показника витрат, що вплинули на фінансовий результат до оподаткування Інші операційні витрати через не підтвердження використання у господарській діяльності нежилого приміщення загальною площею 252 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору оренди нежитлового приміщення №1 від 23.10.2014 року, укладеного з ФОП ОСОБА_3 (в період 01.01.2015-30.09.2016); віднесення до валових витрат вартості послуг ПП Коралл-Магазин , за оренду автомобіля вантажний фургон марки RENAULT модель КАNGОО, рік випуску 2010, реєстраційний номер НОМЕР_1, однак не підтверджено використання зазначеного автомобіля в господарській діяльності позивача (в період 01.01.2015- 30.09.2016); відсутність доказів перевезення товару по взаємовідносинам з ТОВ Белвіт на суму 15 054,84 грн.

Збільшення зобов'язання з податку на додану вартість обґрунтовано виявленням порушень, а саме: віднесення до валових витрат вартості послуг від ПП Канцелярський вал , за оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 28- Ж, на підставі факсових копій актів здачі-прийому надання послуг (виконаних робіт) та не підтверджено використання нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 28, Ж в господарській діяльності позивача (за період 01.01.2014 по 28.02.2014 рік), не включення до складу податкових зобов'язань з ПДВ суму передплати за товар отриманої від ТОВ Таврія-В на суму 17 444,98 грн., в т.ч. ПДВ - 2 907,49 та відсутність доказів перевезення товару по взаємовідносинам з ТОВ Белвіт на суму 15 054,84 грн.

Разом з чим, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП Канцелярський Вал було укладено договір оренди приміщення №1/05-12 від 01.05.2012 року згідно умов якого ПП Канцелярський Вал (Орендодавець), ТОВ Коралл (Орендар), орендодавець зобов'язується надати орендатору в тимчасове платне користування частину нежилого приміщення під літерою Г у будівлі розташованому за адресою: м. Одеса вул. Миколи Боровского, 28 Ж , загальною площею 795 кв. м, який знаходиться у користуванні орендодавця на підставі договору оренди №03/04-12 від 03.04.2012 року з ТОВ Датек Групп . Даний договір укладений з письмової згоди ТОВ Датек Групп згідно з договором суборенди №03/04-12 від 03.04.2012 року. Приміщення передається орендарю для використання в господарській діяльності для зберігання канцелярських товарів, бумажно-беловой продукції та інших товарів.

На підтвердження використання даного приміщення у своїй господарській діяльності позивачем до суду надані акти №1 від 01.05.2012 року приймання-передачі до договору оренди приміщення №01/05-12 від 01.05.2012 року та №2 від 28.02.2014 року , додаткову угоду 31 від 11.05.2012 року згідно якого, приміщення передаються для використання в господарській діяльності: зберігання товарів і продукції, розміщення офісу Орендодателя, розміщення транспортних засобів, організації погрузки/вигризки транспортних засобів.

Згідно наданого акту здачі-прийому наданих послуг, виконаних робіт від 31.01.2014 року загальна вартість послуг склала 41696,95 грн., у т.ч. ПДВ - 6949, 49 грн., згідно акту здачі-приймання наланих послуг, виконаних робіт від 28.02.2014 року загальна вартість послуг склала 41696,90 грн., у т.ч. ПДВ - 6949, 48 грн. ПП Канцелярський Вал на адресу позивача були виписані податкові накладні (суборенда приміщення у січні 2014 році) №294 від 15.01.2014 року на загальну суму з ПДВ - 3 903,05 грн., №304 від 17.01.2014 року на загальну суму з ПДВ - 10 000,00 грн., №305 від 20.01.2014 року на загальну суму з ПДВ 27 793, 85 грн., (суборенда у лютому 2014 року) №342 від 11.02.2014 році на загальну суму з ПДВ 36396,90 грн., №343 від 28.02.2014 року на загальну суму з ПДВ 5 000,00 грн.

Також на підтвердження використання данного приміщення у своїй господарській діяльності позивачем були надані договор купівлі продажу: №103 від 17.01.2013 року податкова накладна №0791879 від 25.02.2014 року, договір №23-ВС від 06.02.2013 року податкова накладна №21012 від 21.01.2014 року, рахунок на оплату №21012 від 21.01.2014 року, договір №305/О від 01.08.2011 року податкова накладна №ІО000001618 від 21.01.2014 року рахунок-фактури №2116 від 17.01.2014 року з яких вбачається придбання позивачем хімічної продукції та товарно-транспортна накладна з якої вбачається, що відвантаження було здійснено за адресою: 65031, м. Одеса, вул.. Промислова, 28 (вул. Миколи Боровского) також договір поставки №014497 від 08.01.2014 року податкова накладна №КР-0000473 від 20.01.2014 року, рахунок-факиури №КР-0000273 від 16.01.2014 року та товарно-транспортна накладна №КР-000134 від 20.01.2014 року з якої вбачається, що на замовлення ТОВ Коралл товар був відвантажений в пункті за адресою: м. Одеса, пер. Чапаєва, 2к (вул. Промислова, 28), податкова накладна №КР-0000825 від 17.02.2014 року, рахунок-факиури №КР-0000825 від 14.02.2014 року, товарно-транспортна накладна №КР-000422 від 17.02.2014 року - пункт відвантаження - м. Одеса, пер. Чапаєва, 2к (вул. Промислова, 28), накладна №КР-0000275 від 20.01.2014 року, рахунок-факиури №КР_0000275 від 16.01.2014 року, товарно-транспортна накладна№КР-000133 від 20.01.2014 року, пункт відвантаження - м. Одеса, пер. Чапаєва, 2к (вул. Промислова, 28) та інші первинні документи (договор купівлі продажу, договори поставки, податкові накладні, рахунки фактури та товарно-транспортні накладні) з яких вбачається придбання позивачем канцелярської продукції та її відвантаження нза адресою м. Одеса, пер. Чапаєва, 2к (вул. Промислова, 28) (том. справи 1, аркуші справи 205-256).

Таким чином, твердження податкового органу щодо невикористання позивачем орендованого у ПП Канцелярський Вал нежитлових приміщень у своїй господарській діяльності спростовується наданими до суду матеріалами справи.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП Канцелярський Вал було укладено договір оренди приміщення №1/2015ар від 30.04.2015 року згідно умов якого ПП Канцелярський Вал (Орендодавець), ТОВ Коралл (Орендар), Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове платне користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування частину приміщення, що знаходиться у власності Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення від 13 листопада 2006 року та Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення першого поверху та підвалу від 20 червня 2012 року, а також визначене у цьому Договорі та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Приміщення, що орендується знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Загальна площа приміщення, що орендується становить: 513,2 кв.м. З яких 117,3 кв.м. - підвальні приміщення та 395,90 - 1-й та 2-й поверхи приміщення. Приміщення, що орендується, надається Орендарю для використання в господарській діяльності відповідно до його установчих документів. Приміщення, що орендується, повино бути передано Орендодавцем та прийняте Орендарем протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання чинності цим Договором. Протягом строку, визначеного у п. 3.1 цього Договору, Орендодавець зобов'язаний підготувати приміщення, що орендується для передання. Орендарю. Передання приміщення, що орендується, Орендарю оформлюється Актом приймання-передачі. Після підписання Акта приймання-передачі Орендодавець повинен забезпечити безперешкодний доступ Орендара у приміщення, що орендується.

На підтвердження використання даного приміщення у своїй господарській діяльності позивачем до суду надані акт від 04.05.2015 року приймання-передачі до договору оренди приміщення №1/2015ар від 30.04.2015 року згідно якого, приміщення передаються для використання в господарській діяльності. Також до суду були надані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) а/с 111-127 та документи, що підтверджують (договор купівлі продажу, договори поставки, податкові накладні, рахунки фактури та товарно-транспортні накладні) з яких вбачається придбання позивачем канцелярської продукції та її відвантаження на адресою АДРЕСА_1 (том справи ІІ, аркуші справи 128-229, том справи ІІІ, аркуші справи 1-65).

Таким чином, твердження податкового органу щодо невикористання позивачем орендованого у ПП Канцелярський Вал нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 у своїй господарській діяльності спростовується наданими до суду матеріалами справи.

Також з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП Канцелярський Вал було укладено договір оренди приміщення №10/карт від 01.06.2011 року згідно умов якого ПП Канцелярський Вал (Орендодавець), ТОВ Коралл (Орендар), орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, площею 300,9 кв.м., для розміщення транспортних засобів. На підтвердження виконання умов вказаного договору до суду надано додаткову угоду №2 від 04.04.2014 року, акти здачі-прийому наданих послуг, виконання робіт від 31.01.2014 року, від 28.02.2014 року, від 31.03.2014 року, від 30.04.2014 року, від 30.05.2014 року, від 30.06.2014 року, від 31.07.2014 року, від 31.08.2014 року від 30.09.2014 року, від 31.10.2014 року, від 30.11.2014 року, від 31.12.2014 року та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (а/с-88).

На підтвердження використання даного примішення у свої господарській діяльності, а саме для розміщення транспортних засобів позивачем до суду надано свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, договори фінансового лізингу, заявки на отримання майна в лізінг, акти приймання-передачі об'єктів лізингу (том справи ІІІ, аркуші справи 89-104). Таким чином позивачем доведено використання приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 300,9 кв.м., для розміщення транспортних засобів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ПП Коралл-Магазин укладено договір оренди транспортного №01 від 16.02.2011 року відповідно до умов якого, ПП Коралл-Магазин (Орендодавець), ТОВ Коралл (Орендар), Орендодавець передає в строкове платне користування Орендареві вантажний фургон-В марка RENAULT модель KANGOO, рік випуску 2010, білого, кольору; об'єм двигуна 1461 куб., номер шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який-є власністю Орендодавця і зареєстрований за ним відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4, виданого РЕВ №2 при УДАЇ ГУМВС України в Одеській області 05 січня 2011 року. Автомобіль та вся необхідна технічна документація на автомобіль, передаються Орендодавцем Орендарю в триденний строк з моменту підписання Договору, що оформлюється актом, який підписується Сторонами. За цим Договором Орендодавець передає Орендарю автомобіль у користування до 31 грудня 2012 року. Орендар самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності має право без згоди Орендодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортног засобу. Орендар приймає транспортний засіб з метою використання при здійсненні виробничої діяльності (а саме - для службових поїздок персоналу Орендарята та перевезення вантажів). Відповідно до додаткової угоди №2 від 31.12.2012 року сторони дійшли згоди продовжити термін дії Договору оренди транспортного засобу №01 від 16.02.2011 року до 31.12.2014 року, згідно додаткової угоди №3 від 31.12.2014 року сторони дійшли згоди продовжити термін дії Договору оренди транспортного засобу №01 від 16.02.2011 року до 31.12.2017 року.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до суду надані акти здачі-прийому наданих послуг, виконання робіт від 31.01.2014 року, від 28.02.2014 року, від 31.03.2014 року, від 30.04.2014 року, від 31.05.2014 року, від 30.06.2014 року, від 31.07.2014 року, від 31.08.2014 року, від 30.09.2014 року, від 31.10.2014 року, від 30.11.2014 року, від 31.12.2014 року та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) том справи ІІІ, аркуші справи 120-140).

Факт використання орендованого у ПП Коралл-Магазин вказаного транспортного засобу у власній господарській діяльності підтверджується документами наданими позивачем до суду, а саме: свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, подорожніми листами та товарно-транспортними накладними, накладними, довіреностями (том справи ІІІ аркуші справи 141-248, том справи ІV аркуші справи 1-261, том справи V аркуші справи 1-153).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що твердження податкового органу про невикористання орендованого транспортного засобу у господарській діяльності позивача спростовуються матеріалами справи.

Також, що між позивачем та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди нежитлового приміщення №1 від 23.10.2014 року , відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_3 (Орендодавець), ТОВ Коралл (Орендар), орендар передає орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення загалтною площею 252 м2, за адресою: АДРЕСА_1, другий поверх. На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до суду акт приймання-передачі приміщення, додаткові угоди №1 від 31.12.2014 року відповідно до якої сторони дійшли згоди, що щомісячна орендна плата за користування приміщенням з 01.01.2015 року по 31.01.2017 рік буде складати 23 700 грн., №2 від 30.12.2015 року відповідно до якої сторони дійшли згоди, що щомісячна орендна плата за користування приміщенням з 01.01.2016 року по 31.01.2017 рік буде складати 24 004,00 грн.

На підтвердження використання вказаного примішення у своїй господарській діяльності позивачем до суду надані та досліджені судом первинні документи, а саме: акти приймання-виконаних робіт (аркуші справи 6-26). Також до суду надані документи, з яких вбачається, що окрім орендованого приміщення позивачем за цією ж адресою орендуються сусідні приміщення, що також підтверджує здійснення господарської діяльності та використання вказаних приміщень у своїй господарській діяльності.(договори оренди, додаткові угоди, акти приймання-передачі приміщення та акти здачі-прийняття послуг (том справи ІІ, аркуші справи 27-108).

Таким чином, твердження відповідача щодо невикористання "нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 28, ж , в господарській діяльності позивача (за період 01.01.2014-28.02.2014); не підтвердження використання нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 площею 300,9 кв.м, не підтвердження використання у господарській діяльності нежилого приміщення загальною площею 513,2 кв.м., з яких 117,3 кв. м - підвальне приміщення та 395,9 кв.м 1-й та 2-й поверхи приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору оренди нежитлового приміщення №1/2015ар від 30.04.2015 року, укладеного із ПП Корадл-Магазин , код 30254242 (в період 30.04.2015-30.09.2016), не підтвердження використання у господарській діяльності нежилого приміщення загальною площею 252 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору оренди нежитлового приміщення №1 від 23.10.2014 року, укладеного з ФОП ОСОБА_3 (в період 01.01.2015-30.09.2016) не підтверджено використання автомобіля вантажний фургон марки RENAULT модель КАNGОО, рік випуску 2010, реєстраційний номер НОМЕР_1 в господарській діяльності позивача (в період 01.01.2015- 30.09.2016) є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Як зазначає позивач в адміністративному позові та як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Коралл здійснює діяльність з оптової торгівлі іншими товарами господарського призначення, до яких відносяться канцелярські товари (основний вид діяльності), побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення, іншими офісними машинами й устаткуванням, ремонту комп'ютерів і периферійного устаткування, здавання в оренду власного, орендованого нерухомого майна, тощо. Середня кількість працівників позивача у періоді, що перевірявся складає сорок осіб. За зареєстрованим місцем знаходження позивача, в орендованому приміщенні за адресою 65011, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 36, загальною площею 10 кв.м., працює директор товариства, усі ж інші працівники товариства, відділи виробництва, бухгалтерія, відділ кадрів, відділ закупівель, відділ збуту, відділ складського господарства та транспортний відділ працюють в орендованому приміщенні.

В період охоплений перевіркою з 01.01.2014 - 28.02.2014 р. позивач орендував нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Промислова (М. Боровського) 28, Ж , площею 795 кв.м. за договором оренди № 1/05-12 від 01.05.2012 року укладеним з ПП Канцелярский вал . В подальшому, позивач здійснював розміщення офісу та складування товару також в нежитловому приміщенні, розташованому за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 513,2 кв.м., з яких 117,3 кв. м - підвальне приміщення та 395,9 кв.м. 1- й та 2-й поверхи приміщення (строк користування зазначеним приміщенням в охоплений перевіркою період становив 01.05.2015-30.09.2016) за договором оренди №1/2015 від 30.04.2015р. укладеним з ПП Коралл-Магазин , та приміщення за адресою: АДРЕСА_1,- площею 300,9 кв.м., за договором оренди №10/карт от 01.06.2011р. укладеним із ПП Коралл-Магазин (строк користування зазначеним приміщенням в охоплений перевіркою період становив 01.01.2014-30.09.2015 р.р.).

Крім того, позивач використовував нежиле приміщення загальною площею 252 м. кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (строк користування зазначеним приміщенням в охоплений перевіркою період становив 01.01.2015-30.09.2016) за договором оренди нежитлового приміщення №1 від 23.10.2014р., укладеним із ФОП ОСОБА_3.

Позивач в адміністративному позові наголошує, що до перевірки ним були надані всі оригінали первинних документів, що також підтверджується матеріалами справи, при цьому відповідачем під час судового розгляду справи не доведено, що в ході перевірки були надані факсові копії актів здачі-прийому надання послуг від контрагента постачальника ПП Канцелярський вал , код 34994847, за оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 28-Ж, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги вказані посилання в акті перевірки як доведені обставини.

Висновок відповідача про обов'язковість нотаріальної форми Договору оренди №10/карт от 01.06.2011р., складеного з ПП Коралл-Магазин щодо оренди нежилого приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 300,9 кв.м., у зв'язку із перевищенням трирічного строку використання є безпідставними, оскільки, як зазначалось раніше, 01.06.2011р. між ПП Корал-Магазин та ТОВ Коралл укладено договір оренди №10/карт, згідно якого з метою підвищення ефективності використання майна і досягнення найбільших результатів господарської діяльності ПП Коралл-Магазин (Орендодавець) передає, а ТОВ Коралл (Орендатор) приймає в оренду нежиле приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 300,9 кв.м. Пунктом 5.1. зазначеного договору оренди передбачено строк його дії з 01 липня 2011 року по 07 квітня 2014 року. Таким чином, загальний строк оренди за Договором оренди становив 2 роки 9 місяців та 6 днів, що не перевищує трьох років. Враховуючи те, що строк дії договору оренди не перевищував три роки, його укладено у простій письмовій формі, що повністю узгоджується із вимогами законодавства України. Пізніше, як вбачається з матеріалів справи, було укладено Додаткову угоду №1 від 04.04.2014р. до Договору оренди №10/карт от 01.06.2011р. Пунктом 1 зазначеної Додаткової угоди сторони узгодили продовжити строк дії Договору оренди №10/карт от 01.06.2011р. до 30 вересня 2015 року. Таким чином, додатковою угодою сторони узгодили продовжити дію договору оренди з 07.04.2014 по 30.09.2015 року, тобто на 1 рік 5 місяців та 23 дні., який також не перевмищеє три роки.

Згідно ч. 1 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, за виключенням договорів строком на три роки і більше.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Разом з чим, Додаткова угода №1 від 04.04.2014р. є самостійним правочином, направленим на користування приміщенням на строк з 07.04.2014 по 30.09.2015 року, тобто на 1 рік 5 місяців та 23 дні. Тобто кожен строк, який окремо обумовлюється сторонами в договорі та в додатковій угоді, підлягає самостійній оцінці на предмет відповідності ч. 2 ст. 793 ЦКУ та ч. 1 ст. 794 ЦКУ.

У пункті 2.9 постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29.05.2013 р. № 12 зазначено, що якщо із закінченням строку договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) його дію було продовжено і наведене призвело до збільшення загального строку користування орендованим майном, який складає понад три роки, це не може бути підставою для визнання такого договору нікчемним у зв'язку з відсутністю його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, якщо на момент укладення такого договору він відповідно до частини другої статті 215 ЦК України відповідав вимогам частини другої статті 793 та статті 794 ЦК України. У разі якщо внаслідок внесення змін до договору така його істотна умова як строк його дії сторонами визначено більше, ніж три роки (а саме, якщо додатковою угодою відповідним чином змінюється пункт договору, який передбачав менш ніж трирічний строк), то, за загальним правилом, передбаченим статтею 654 ЦК України, відповідна додаткова угода чи договір у редакції такої угоди підлягають нотаріальному посвідченню, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, у випадку неодноразової пролонгації договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на підставі / статті 764 ЦК України чи частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (строк дії якого менший трьох років) немає підстав для його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що посилання відповідача на недійсність в силу закону правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, у зв'язку з їх нотаріальним не засвідченням є безпідставними.

Первинні документи, що підтверджують товарність господарських операцій з придбання позивачем товарів та робіт, включення цих витрат до валових витрат, оплати послуг, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту, залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами, використання отриманих послуг у власній господарській діяльності, та обґрунтованість віднесення спірних сум ПДВ до податкового кредиту, а понесених витрат - до валових (договори, додаткові угоди, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки, рахунки, ТТН, тощо).

Відповідно до ст.22 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявність яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податку податкового обов'язку.

Згідно ст.185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п.186.1 ст. 186 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проте, включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані контрагентами згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пунктів 1, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті. Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Будь-яких зауважень стосовно статусу контрагента позивача як платника ПДВ на час виписки податкових накладних в акті перевірки позивача не міститься.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно вказав на те, що висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток є неправильним.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п.138.4, п.138.6 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу

При цьому, підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з акту перевірки, при формуванні висновку про завищення позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) по операціям з ПП Канцелярський вал , ПП Коралл-Магазин , ТОВ Белвіт ФОП ОСОБА_3 не надавалась оцінка документам, що свідчить про використання у своїй господарській діяльності орендованих приміщень та транспортного засобу. Акт перевірки позивача не містить зазначення, які порушення вимог податкового законодавства допущені позивачем та в чому саме вони полягали, як і не зазначено, які дефекти первинних документів, наданих до перевірки, свідчать про необґрунтованість декларування понесених витрат у деклараціях з податку на прибуток за відповідні періоди.

Відповідач в акті перевірки вказує на ненадання позивачем товарно-транспортних накладних, які на його думку підтверджують факт розвантаження товару за адресою орендованих приміщень та використання орендованого автомобілю.

При цьому, згідно з ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України товарно-транспортна накладна підтверджує факт укладення договору про перевезеннявантажу, а не власне використання нежитлового приміщення чи транспортного засобу у своїй господарській діяльності.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників, а товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей і розрахунків за їх перевезення і визначають взаємини між перевізником і замовником з виконання перевезення вантажів для обліку транспортної роботи (відповідно до преамбули та п.п.11.1, 11.4, 11.5, 11.7 цих Правил).

З огляду на зазначене суд прийшов до висновку, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують використання орендованих приміщень та транспортниз засобів у своїй господарській діяльності, оскільки товарно-транспортні накладні відображають відомості про господарську операцію перевезення.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства

Згідно з пунктом 44.1 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів,ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.3 ГК України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність - це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.

Згідно ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією. Оскільки вищезазначені договори були укладені сторонами, скріплені печатками та підписами, сторонами виконані зобов'язання за цими договорами (сплачені кошти, надані послуги), то відповідно такі договори не можуть бути визнані фіктивними. Отже, відповідачем викладено необґрунтовані сумніви та висновки про безтоварність укладених між позивачем та його контрагентом угод.

Судом першої інстанції встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами визначеними в акті перевірки договори не є недійсними в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, реальність господарських операцій за цими договорами підтверджується первинними документами в матеріалах справи.

У відповідності з п.п.2 п.4 Розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015р. у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника), та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки, а факт відсутності або порушення правильності ведення податкового та/або бухгалтерського обліку фіксується в описовій частині акта документальної перевірки.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Під час судового розгляду справи позивачем доведено факт реального виконання господарських операцій із контрагентом та спростовано висновки акту перевірки в цій частині.

Первинні документи, що підтверджують товарність господарської операції з придбання позивачем товарів та послуг, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами, та обґрунтованість віднесення спірної суми ПДВ до податкового кредиту (копії договорів, податкових накладних, актів, видаткових накладних, ТТН, тощо).

Включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані контрагентами згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.

У відповідності з п.5 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015р. факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки позивача не обґрунтовано згідно з вимогами Порядку, в чому полягає порушення позивачем п.п.139.1.9. п. 139.1 ст.139, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України та п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201, п.198.1 п.198.4, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України з посиланням на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, тому цей акт вірно оцінено судом першої інстанції за правилами ст.86 КАС України як доказ, що не підтверджує наявність такого порушення у зв'язку з включенням ТОВ Коралл до складу податкового кредиту спірних суми ПДВ та витрат до валових по господарським операціям з контрагентами позивача.

Відповідно до ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Разом з цим, відповідач не довів обґрунтованість спірних висновків та правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень, обмежившись посиланнями на встановлені в Акті перевірки обставини та викладені в Акті припущення.

В запереченнях на позов ГУДФС в Одеській області обґрунтовує відсутність реального характеру господарських операцій позивача з придбання товару у ПП КОМПАНІЯ ТАЛАНТ за договором поставки поліграфічної продукції від 01.06.2013р. №01/06-1; оформлених документально на загальну суму 4349777,05грн. (у тому числі ПДВ - 724962,85грн).

Проте Акт перевірки від 27.02.2017р. не містить даних щодо господарських відносин ТОВ Коралл з цим контрагентом (ПП КОМПАНІЯ ТАЛАНТ ), тому судом першої інстанції правильно не враховано доводи відповідача в цій частині заперечень як такі, що не стосуються предмету спору.

Враховуючи необґрунтованість висновків акту перевірки, суд першої інстанції вірно вбачав протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.11.2017 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

А.В. Бойко

СудОдеський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення02.11.2017
Оприлюднено10.11.2017
Номер документу70059897
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —815/1930/17

Постанова від 12.04.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 10.04.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 03.03.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 16.01.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 28.12.2017

Адміністративне

Верховний Суд

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 27.11.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Усенко Є.А.

Ухвала від 02.11.2017

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Єщенко О.В.

Ухвала від 02.11.2017

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Єщенко О.В.

Ухвала від 11.08.2017

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Єщенко О.В.

Ухвала від 11.08.2017

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Єщенко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні