Постанова

від 12.04.2018 по справі 815/1930/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 квітня 2018 року

справа №815/1930/17

адміністративне провадження №К/9901/3255/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В. П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року у складі судді Аракелян М.М. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року у складі колегії суддів Єщенко О.В., Димерлій О.О., Бойко А.В. у справі № 815/1930/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коралл" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Коралл" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 березня 2017 року № 0003371402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 236 568 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 30 651 грн, № 0003381402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 24 446 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6112 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

30 червня 2017 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року, адміністративний позов Товариства задоволено, скасовано повністю податкові повідомлення-рішення податкового органу від 07 березня 2017 року №0003381402 та №0003371402, з підстав протиправності їх прийняття.

23 листопада 2017 року відповідачем подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, якою податковий орган посилаючись на прийняття судових рішень судів попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нову постанову про відмову Товариству у задоволенні позову.

27 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області залишено без руху.

27 грудня 2017 року матеріали касаційної скарги передано до Верховного Суду.

28 грудня 2017 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги №К/9901/3255/17 прийняті до провадження.

16 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 815/1930/17 з Одеського окружного адміністративного суду.

1 лютого 2018 року справа № 815/1930/17 надійшла на адресу Верховного Суду.

12 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, в якому він просить в задоволенні касаційної скарги відмовити повністю, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, просить залишити судові рішення без змін.

3 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у задоволенні клопотання податкового органу про зупинення виконання ухвали суду апеляційної інстанції.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2014 року по 30 вересня 2016 року, результати якої викладені в акті перевірки від 22 лютого 2017 року №86/15-32-14-02/2386012 (далі - акт перевірки), на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення - рішення.

Податковим повідомленням-рішенням від 07 березня 2017 року № 0003371402, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, за основним платежем 236 568 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 30 651 грн. Грошове зобов'язання за податковими зобов'язаннями визначені за порушення норм підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій наведені положення пункту 123.1. цього Кодексу.

Податковим повідомленням-рішенням від 07 березня 2017 року № 0003381402, прийнятим згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 24 446 грн за порушення позивачем норм пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.10 статті 200, пунктів 198.1, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6112 грн, на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

По податку на прибуток.

Правомірність визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 236 568 грн податковий орган доводить завищенням Товариством витрат операційної діяльності за 2014 рік на суму 127 095 грн, за 2015 рік на суму 1 171 122 грн.

Всі обставини спірних правопорушень досліджені судами попередніх інстанцій.

Суди попередніх інстанцій встановили, що завищення валових витрат 2014 року обумовлено трьома різновидами господарських операцій.

За взаємовідносинами з Приватним підприємством Канцелярський вал на загальну суму 69 495 грн. сплачених позивачем за оренду нежитлового приміщення, порушення формування валових витрат полягає, на думку податкового органу, у не надані посадовими особами Товариства доказів використання приміщення в господарській діяльності та формування валових витрат на підставі факсових копій актів здачі-прийому надання послуг (виконання робіт).

Завищення витрат на 24 000 грн по взаємовідносинам з Приватним підприємством Каралл-Магазин сплачених за оренду автомобіля вантажний фургон, податковий орган доводить не наданням позивачем документів які б доводили, що даний вантажний фургон було використане в господарській діяльності підприємства.

Неможливість дослідження використання орендованого приміщення для розміщення транспортних засобів на підставі актів здачі - прийому надання послу (виконаних робіт) від приватного підприємства Коралл-Магазин є доказом завищення Товариством витрат на 33 600 грн.

Щодо повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за період 2015 року.

За взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю Белвіт сформовані валові витрати у сумі 15 055 грн, за фактом придбання товару. Податковий орган доводить завищення відповідачем собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Крім того, як правильно встановив суд першої та апеляційної інстанцій Інші операційні витрати , на думку податкового органу, завищенні на 1 172 122 грн, з яких за 2015 рік в сумі 618 064 грн, за перший квартал 2016 року в сумі 184 686 грн, за перше півріччя 2016 року в сумі 369 372 грн, за три квартали 2016 року в сумі 554 058 грн.

Склад податкового правопорушення за ці звітні податкові періоди податковий орган доводить неправомірністю віднесення позивачем до складу витрат вартості оренди транспортного засобу пов'язаного на його думку з не можливістю дослідження використання автомобіля в господарській діяльності, плати за оренду нежилого приміщення та оренди нежилого приміщення для розміщення транспортних засобів, з контрагентами та за умов зазначених цим судовим рішенням при аналізі доводів касаційної скарги по спірним операціям 2014 року.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідження акту перевірки, встановлення обставин справи, якими доведено виконання господарських договорів в межах яких отриманий товар та послуги, спростовують доводи податкового органу про невикористання товарів та послуг в господарській діяльності Товариства. Неприйнятним є посилання відповідача на неможливість встановлення операцій, які покладені в основу податкового правопорушення, оскільки правопорушення встановлюється на підставі обставин та фактів, які їх доводять. Неможливість встановлення операцій у будь-якому випадку не є доказом встановлення податкового правопорушення.

По податку на додану вартість.

Як правильно встановили суди попередніх інстанцій донарахування податку на додану вартість обумовлено порушеннями формування позивачем податкового кредиту в семи звітних податкових періодах. Із-за не здійснення господарських операцій в межах господарської діяльності які досліджувались при розгляді формування валових витрат податку на прибуток, з цих же підстав за цими ж операціями податковий орган визнав формування податкового кредиту безпідставним.

Крім того, податковий орган доводить, що в порушення пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит на 13898 грн., за взаємовідносинами з Приватним підприємством Канцелярський вал , який сформований за фактом придбання оргтехніки та послуг, канцелярських та інших товарів, з посиланням на те, що до складу податкового кредиту віднесений податок на додану вартість з вартості послуг, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства. При цьому пунктом 3.1.2 акту перевірки на який посилається податковий орган у касаційній скарзі, самою скаргою жодного аргументу на доведення цього не надано.

Посилання податкового органу на прийняття Підприємством до обліку факсових копій податкових накладних, як підставу формування податкового кредиту спростовується встановленими судами обставинами формування податкового кредиту за господарськими операціями та долученими до матеріалів справи податковими накладними, що доводить безпідставність доводів відповідача про порушення Товариством положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на 2510 грн.

З посиланням на порушення цієї ж норми податковий орган доводить порушення формування позивачем податкового кредиту на суму 2120 грн. (1022 грн у жовтні 2014 року та 1098 грн у лютому 2015 року), яке полягає у прийняті до обліку накладних не зареєстрованим контрагентами позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому належних доказів а саме повідомлення про не реєстрацію не надає і під час перевірки цього факту не встановлює.

Податковий орган в касаційній скарзі посилається на непогодження з висновками судів попередніх інстанцій здійсненими за результатами розгляду та оцінки спірних обставин у справі. Жодних аргументів щодо неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права відповідач не наводить.

Колегія суддів визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року у справі № 815/1930/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф.Ханова

Судді С.С.Пасічник

В.П.Юрченко