Рішення

від 08.11.2017 по справі 428/6896/17

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/6896/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі головуючого судді Бароніна Д.Б., за участю секретаря судового засідання Бондаренко І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест звернулося до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.

Відповідач, ОСОБА_1, наказом № 28-к від 08.04.2005 року прийнята на роботу головним бухгалтером ТОВ Нафтохімінвест і повинна була виконувати свою роботу у відповідності до посадової інструкції головного бухгалтера, затвердженої наказом директора ТОВ Нафтохімінвест № 53 від 16.06.2011 року. Для заправки транспорту ТОВ Нафтохімінвест , відповідно до умов договору № СКФ/СК/ПО/40016784 від 01.07.2010 року, укладеному ТОВ Нафтохімінвест з ТОВ Сервісна компанія Формула отримана смарт-картка за № 486010906 для отримання автомобільних паливно-мастильних матеріалів. Протягом 2014-2015 років за допомогою вказаної картки, яка була у розпорядженні головного бухгалтера, відповідач неправомірно здійснювала заправку паливом особистого автомобільного транспорту, чим заподіяла збитки підприємству у сумі 144710,00 грн. Відповідач разом з ТОВ Нафтохімінвест склала 22.10.2015 року акт звіряння (інвентаризації) взаємних розрахунків за період з 26.05.2014 року по 22.10.2015 року по розрахункам за карткою № 486010906 видачі пального, в якому визнала заборгованість за отриманий бензин перед позивачем у розмірі 144710,00 грн. Заявою від 22.10.2015 року відповідач визнає послаблення контролю за збереженням паливних карт і несанкціонованих витрат бензина марок А 92, А 95 протягом 2014-2015 років невідомими особами, а також запропонувала у добровільному порядку погасити заборгованість у розмірі 144710,00 грн., яка утворилась в розрахунках по картці № 486010906, доступ до якої вона мала і по якій заправляла особистий транспорт з подальшим укладанням угоди для погашення заборгованості. Угодою про погашення заборгованості від 22.10.2015 року, укладеною між сторонами, відповідач прийняв на себе зобов'язання погасити заборгованість, яка виникла внаслідок неправомірного використання в особистих цілях паливно-мастильних матеріалів, а саме бензину марки А 92, А 95 у розмірі 144710,00 грн. шляхом внесення грошових коштів на рахунок позивача у розмірі 15000,00 грн. протягом 10 днів з моменту підписання цієї угоди. Погашення суми збитків, яка залишилася, відповідно до п. 2 угоди від 22.10.2015 року, відповідач повинна була здійснювати щомісяця в розмірі 2500,00 грн. шляхом внесення коштів на рахунок позивача. Відповідач була звільнена з роботи згідно наказу ТОВ Нафтохімінвест № 276-К від 29.10.2015 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, відповідно до поданої заяви. Свої зобов'язання відповідач не виконує належним чином. Станом на 04.07.2017 року заборгованість відповідача, у зв'язку із щомісячною оплатою заборгованості в меншому розмірі, ніж встановлено угодою від 22.10.2015 року, становить 40300,00 грн. Про зміну свого місця проживання відповідач, згідно з п. 5 угоди від 22.10.2015 року, не повідомляла.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з'явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що згідно із копією наказу (розпорядження) про прийом на роботу Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест № 28-К від 08 квітня 2005 року, ОСОБА_2 прийнято у Товариство з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест на посаду головного бухгалтера зі строком випробування три місяці з 08 квітня 2005 року.

Відповідно до копії наказу Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест № 66-К від 10 листопада 2006 року, змінено прізвище головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест ОСОБА_2 на ОСОБА_1, згідно із свідоцтвом про шлюб серія І-ЕД № 041223 від 27.10.2006 року.

З копії наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест № 276-К від 29 жовтня 2015 року вбачається, що ОСОБА_1 звільнена з посади бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 29 жовтня 2015 року з вихідною допомогою в розмірі 1415,40 грн.

Згідно із п. 2.1. копії договору № СКФ/СК/ПО/40016784 купівлі-продажу товарів з використанням пластикових смарт-карт, укладеного між ТОВ Нафтохімінвест (Покупець) та ТОВ Сервісна компанія Формула (Продавець) від 01 липня 2010 року, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товари на АЗС з використанням пластикових смарт-карт, а Покупець зобов'язується приймати у власність Товари та повністю оплачувати їх вартість (ціну) в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі.

Відповідно до п. 5.1 Посадової інструкції головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест , затвердженої наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест ОСОБА_3 № 53 від 16.06.2011 року, головний бухгалтер несе відповідальність за невиконання (неналежне виконання) своїх посадових обов'язків, які передбачені даною посадовою інструкцією, в межах, передбачених чинним трудовим законодавством України.

Відповідно до п. 5.2 вищевказаної Посадової інструкції, головний бухгалтер несе відповідальність за скоєння в процесі здійснення своєї діяльності правопорушення - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

Відповідно до п. 5.3 вищевказаної Посадової інструкції, головний бухгалтер несе відповідальність за заподіяння матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним трудовим, кримінальним та цивільним законодавством України.

Згідно із копією Акту звіряння (інвентаризації) взаємних розрахунків за період з 26 травня 2014 року по 22 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест та ОСОБА_1 по розрахункам за карткою видачі палива № 486010906, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест за отриманий бензин складає 144709,25 грн.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 на ім'я директора Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест від 22 жовтня 2015 року, ОСОБА_1 запропонувала в добровільному порядку відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду Товариству з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест в розмірі 144710,00 грн. по картці ТОВ СКФ № 486010906, доступ до якої вона мала та по даній картці заправляла особистий транспорт з наступним укладенням угоди, якою вказати строки, суми, які підлягають відшкодуванню.

З копії угоди про погашення заборгованості по оплаті за використаний в особистих цілях бензин марки А-92 та А-95, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест , укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест (Підприємство) та ОСОБА_1 (Працівник) від 22 жовтня 2015 року вбачається, що Працівник на підставі власної заяви від 22 жовтня 2015 року та Акту інвентаризації від 22 жовтня 2015 року, яким встановлено неправомірне витрачання в особистих цілях використання паливно-мастильних матеріалів - бензин марки А-92 і А-95 приймає на себе зобов'язання погасити заподіяну матеріальну шкоду Підприємству в розмірі 144710,00 грн. шляхом: 1. одноразового внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Підприємства в розмірі 15000 грн., частини від загальної суми матеріальної шкоди протягом 10 днів з моменту підписання даної угоди; 2. погашення суми матеріальної шкоди, що залишилася, провадиться щомісячно в розмірі 2500 грн. внесенням грошових коштів на розрахунковий рахунок Підприємства з можливістю дострокового погашення; 3. датою остаточного строку сплати матеріальної шкоди є 22 2019 року; 4. в разі несплати в передбачені угодою терміни, Підприємство має право пред'явити позов до суду з нарахуванням неустойки в розмірі 0,3% від суми несплаченого боргу за кожен день прострочення, індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України; 5. в разі зміни місця проживання і телефонів, Працівник зобов'язаний повідомити про зміни Підприємству протягом 3-х днів з моменту вказаних змін; 6. кожні три місяці сторони проводять звірку розрахунків за погашенням боргу з оформленням акту звірки, який має бути підписаний сторонами.

Згідно із розрахунком заборгованості щодо використання відповідачем службової смарт-карти ТОВ Нафтохімінвест на одержання паливно-мастильних матеріалів в особистих цілях, станом на 04 липня 2017 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест становить 40300,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням № 451 від 04.07.2017 року про сплату судового збору в сумі 1684 грн. 00 коп., у зв'язку із чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат в розмірі 1600 грн. 00 коп. по сплаті судового збору (в межах ставки судового збору, встановленої Законом - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2017 року дорівнює 1600 грн.) Інша сума судового збору є зайво сплаченою та може бути повернута судом за письмовим клопотанням представника позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест , код 31845423, суму заборгованості в розмірі 40300 (сорок тисяч триста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімінвест , код 31845423, витрати по сплаті судового збору в сумі 160 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Д.Б. Баронін