Рішення

від 08.11.2017 по справі 325/1442/17

ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/325/466 /2017

Справа № 325/1442 /17

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2017 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Діденко Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С.,

представника позивача: ОСОБА_1

представників відповідача: Зубова О.В., Зубова Г.О.

представників третіх осіб: Баклажкова І.І., Самофалової С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Приазовської районної державної адміністрації, треті особи: Приазовська районна рада Запорізької області, опорний навчальний заклад Приазовська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Азимут , про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

02 жовтня 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати як незаконний наказ Про припинення трудового договору (контракту) № 104-К виданий 23 серпня 2017 року відділом освіти, молоді та спорту Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області; поновити його на посаді директора Приазовської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Азимут Приазовської районної ради Запорізької області; стягнути з Приазовської районної державної адміністрації на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 серпня 2017 року по день ухвалення рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.06.2005 року позивач був призначений на посаду директора Приазовської різнопрофільної спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Азимут Приазовської районної ради Запорізької області. 30.03.2017 року Приазовською районною радою прийнято рішення Про створення опорного навчального закладу - Приазовська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Азимут та його філій , яким вирішено створити опорний навчальний заклад шляхом реорганізації (злиття) інших закладів, в тому числі Приазовської різнопрофільної спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Азимут . 21.04.2017 року відповідач попередив позивача про зміну істотних умов праці та наступне припинення трудового договору на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з припиненням юридичної особи Приазовської різнопрофільної спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Азимут . 19.06.2017 року позивач подав до відділу освіти, молоді та спору Приазовської районної державної адміністрації заяву про згоду на продовження роботи у змінених істотних умовах праці. З 03.07.2017 року по 27.08.2017 року позивачу була надана щорічна відпустка. 19.07.2017 року Приазовською районною радою було прийнято рішення № 6, яким погоджено моє звільнення з 28.08.2017 року. 28.08.2017 року позивач був ознайомлений з наказом № 104-К від 23.08.2017 року про звільнення з посади на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП у зв'язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці. Позивач вважає звільнення незаконним, оскільки він дав згоду на продовження роботи у змінених істотних умовах праці, але жодних пропозицій йому не надходило і він просто був звільнений за п. 6 ст. 36 КЗпП. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 36 КЗпП, реорганізація підприємства не є підставою для припинення трудового договору. У зв'язку з цим, позивач просив скасувати наказ про звільнення, поновити його на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав з викладених у ньому підстав, надав розрахунок заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 28.08.2017 року по 31.10.2017 року в сумі 20736,80 грн., а також пояснив, що строк звернення до суду був дотриманий позивачем, оскільки копію наказу про звільнення він отримав лише 15 вересня 2017 року. Але, просив врахувати, що позивач не має юридичної освіти, 02 жовтня 2017 року між адвокатом і позивачем укладено договір про надання правової допомоги і в цей же день подано позов до суду. Також пояснив, що якщо рахувати строк звернення до суду з 28.08.2017 року, то такий строк пропущений позивачем лише на один робочий день, що не є тривалим, і в такому випадку його слід поновити.

В судовому засіданні представники відповідача Зубов О.В. та Зубов Г.О. позов не визнали, пояснили, що у зв'язку з реорганізацією навчальних закладів шляхом злиття, 21.04.2017 року позивача було повідомлено про зміну істотних умов праці, а саме запропоновано переведення на роботу вчителем або прийняття участі в конкурсі на зайняття посади директора опорного навчального закладу. 19.06.2017 року позивач надав заяву, в якій погодився на зміну істотних умов праці, та 30.06.2017 року надав заяву про переведення його вчителем. 13.07.2017 року позивач написав заяву, в якій відкликав свою заяву щодо переведення на посаду вчителя. У зв'язку з цим, та оскільки позивач не взяв участі у конкурсі на посаду директора опорного навчального закладу, ОСОБА_6 було звільнено з 28.08.2017 року з посади директора на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України, як такого, що відмовився від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці. На даний час вже створено опорний навчальний заклад Приазовська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Азимут , і на посаду директора за результатами конкурсу призначено Самофалову С.М. Приазовська різнопрофільна спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Азимут знаходиться в стані припинення, але її ще не ліквідовано, і рішення про скорочення посади директора там не приймалось. Також, представники відповідача заявили, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду, оскільки отримав трудову книжку 28.08.2017 року, а тому мав звернутись до суду до 29.09.2017 року, але позов пред'явив 02.10.2017 року, і з цих підстав просили в позові відмовити.

Треті особи - Приазовська районна рада Запорізької області в особі представника Баклажкова І.І., та опорний навчальний заклад Приазовська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Азимут в особі директора Самофалової С.М. в судовому засіданні проти позову заперечили.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

В розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення суду має бути справедливим.

Згідно зі статтею 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 10 ЦПК України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що починаючи з 2005 року позивач обіймав посаду директора Приазовської різнопрофільної спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 Азимут .

30 березня 2017 року Приазовською районною радою прийнято рішення № 4 Про створення опорного навчального закладу - Приазовська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Азимут та його філій , яким вирішено створити опорний навчальний заклад Приазовська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Азимут шляхом реорганізації (злиття) інших навчальних закладів, в тому числі Приазовської різнопрофільної спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Азимут , утворити філії опорного навчального закладу, припинити юридичні особи, зокрема Приазовську різнопрофільну спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів Азимут , та визначено опорний навчальний заклад правонаступником всіх навчальних закладів, які увійшли до його складу (а.с. 9-11).

21 квітня 2017 року Приазовською районною державною адміністрацією ОСОБА_6 попереджений про зміну істотних умов праці, а саме про припинення юридичної особи Приазовська різнопрофільна спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 Азимут у зв'язку з реорганізацією (шляхом злиття) та створення нової юридичної особи - опорного навчального закладу Приазовська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Азимут , та запропоновано переведення на посаду вчителя або взяття участі у конкурсі на посаду директора опорного навчального закладу. Також, роз'яснено, що у випадку відмови від роботи на нових умовах або не проходження конкурсу, позивача буде звільнено на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України (а.с. 12).

19 червня 2017 року ОСОБА_6 подав відповідачу заяву, в якій повідомив про згоду на продовження роботи у змінених істотних умовах праці (а.с. 14).

30 червня 2017 року позивач подав відповідачу заяву, в якій просив перевести його на посаду вчителя біології та хімії з 29.08.2017 року (а.с. 49).

Наказом Приазовської районної державної адміністрації № 51-В від 30.06.2017 року позивачу надано щорічну основну відпустку з 03 липня 2017 року до 28 серпня 2017 року (56 календарних днів) (а.с. 50).

13 липня 2017 року ОСОБА_6 подав відповідачу заяву, в якій повідомив про відкликання ним заяви про переведення на посаду вчителя, та підтвердив попередню заяву працювати зі зміненими умовами праці та дав згоду на такі зміни в роботі (а.с. 24).

Наказом Приазовської районної державної адміністрації від 17.07.2017 року № 84-к скасовано наказ про переведення ОСОБА_6 на посаду вчителя у зв'язку з відкликанням заяви про переведення (а.с. 54).

Рішенням Приазовської районної ради Запорізької області від 19.07.2017 року № 6 погоджено звільнення з посади, з 28.08.2017 року, директора Приазовської РСШ І-ІІІ ступенів № 1 Азимут у зв'язку з реорганізацією комунальної установи (а.с. 16).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, 11.07.2017 року внесені відомості про створення комунальної установи опорний навчальний заклад Приазовська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Азимут (код ЄДРПОУ 41453686), директором якого призначено Самофалову С.М. за результатами конкурсу з 11.07.2017 року (а.с. 32, 25, 35-38).

Наказом № 104-К від 23.08.2017 року Про припинення трудового договору (контракту) , позивача звільнено з посади директора Приазовської різнопрофільної спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів№ 1 Азимут у зв'язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці, згідно п. 6 ст. 36 КЗпП України, як підстава для звільнення вказано заяву ОСОБА_6 від 13.07.2017 року та рішення районної ради № 6 від 19.07.2017 року (а.с. 17).

Із зазначеним наказом позивач ознайомлений 28.08.2017 року, про що свідчить зроблений ним підпис.

Згідно з копією журналу реєстрації трудових книжок, 28.08.2017 року позивачу було видано трудову книжку із записом про звільнення (а.с. 52-53).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ст. 5 1 Кодексу законів про працю України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 36 КЗпП України передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Відповідно до частин 3, 4 ст. 32 КЗпП України, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

Аналізуючи зміст письмового попередження позивача від 21 квітня 2017 року про зміну істотних умов праці, суд приходить до переконання, що в змісті документу взагалі не йдеться про зміну істотних умов праці, оскільки відповідачем не зазначено, в чому саме полягають зміни істотних умов праці, у відповідності зі статтею 32 КЗпП України.

Натомість у попередженні зазначено про майбутнє припинення юридичної особи у зв'язку з реорганізацією і запропоновано позивачу переведення на іншу посаду або прийняття участі у конкурсі на посаду директора опорного навчального закладу, що в розумінні ст. 32 КЗпП України не є зміною істотних умов праці.

За загальним правилом ч. 1 ст. 32 КЗпП України, переведення працівника на іншу роботу можливе тільки за його згодою.

Звільнення працівника у зв'язку з реорганізацією, якщо вона супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, можливе лише на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Отже, при попередженні позивача про зміну істотних умов праці відповідач не дотримався вимог закону, фактично попередивши позивача про майбутнє звільнення у випадку відмови від переведення на іншу роботу.

Крім того, відповідачем проігноровані заяви позивача від 19.06.2017 року та 13.07.2017 року, якими ОСОБА_6 погодився на продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці.

Таким чином, суд приходить до переконання, що у відповідача не було підстав для звільнення позивача за п. 6 ст. 36 КЗпП України як такого, що відмовився від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці, і таке звільнення не можна вважати законним.

Статтею 235 КЗпП України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Заявляючи позовні вимоги, позивач просив суд поновити його на посаді директора новоствореного шляхом реорганізації (злиття) опорного навчального закладу Приазовська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Азимут (код ЄДРПОУ 41453686), посилаючись на те, що цей навчальний заклад є правонаступником Приазовськоїрізнопрофільної спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 Азимут , і посада директора опорного навчального закладу є тотожною посаді, яку займав ОСОБА_6

Проте, як свідчить виписка з Єдиного реєстру юридичних осіб (а.с. 98), та визнано представниками відповідача в судовому засіданні, юридична особа Приазовська різнопрофільна спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 Азимут (код ЄДРПОУ 20519916) знаходиться на стадії припинення, але не ліквідовано.

Представники відповідача в судовому засіданні визнали, що фактично посада директора Приазовської різнопрофільної спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 Азимут існує, і рішення про її скорочення не приймалось.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано підлягає поновленню на тій посаді, з якої його було незаконно звільнено, а саме на посаді директора Приазовської різнопрофільної спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 Азимут , і те, що юридична особа знаходиться в стадії припинення не може бути перешкодою для поновлення трудових прав позивача.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Представником позивача надано розрахунок середнього заробітку позивача за період з 28.08.2017 року по 31.10.2017 року в сумі 20736 грн. 80 коп., виходячи з середньоденної заробітної плати 450,80 грн.

Згідно з довідкою Приазовської районної державної адміністрації від 02.11.2017 року № 874, середньоденна заробітна плата позивача на момент звільнення складала 442 грн. 99 коп.

Враховуючи, що в позовних вимог позивач просив стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу по день ухвалення судом рішення, суд розраховує розмір середнього заробітку з 28.08.2017 року по 03.11.2017 року з розрахунку середньоденної заробітної плати, зазначеної відповідачем, оскільки саме він здійснював нарахування і виплату позивачу заробітної плати.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню складає 21706 грн. 51 коп. і розраховується судом наступним чином:

442,99 грн. х 49 робочих днів = 21706,51 грн.

Аналізуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Таким чином, у справах про звільнення встановлено місячний строк звернення до суду, який альтернативно відлічується: з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня вручення трудової книжки.

Трудову книжку із записом про звільнення позивач отримав 28.08.2017 року і того ж дня був ознайомлений з наказом про звільнення.

В судовому засіданні представник позивача стверджував, що 29.08.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу йому копії наказу про звільнення і лише 15.09.2017 року отримав копію наказу.

Представники відповідача в судовому засіданні визнали, що у них відсутні докази того, коли саме позивач отримав копію наказу про звільнення, а тому суд виходить з того, що позивач отримав копію наказу про звільнення 15.09.2017 року.

Оскільки, в даному випадку події отримання позивачем трудової книжки та отримання копії наказу про звільнення різняться за часом, визначаючи початок перебігу строку звернення до суду, суд виходиться з події, яка настала раніше та з якої позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

З урахуванням отримання позивачем трудової книжки та ознайомлення з наказом про звільнення 28.08.2017 року, початок перебігу строку звернення до суду слід обчислювати з 29.08.2017 року.

Звернувшись до суду з позовом 02.10.2017 року позивач пропустив встановлений статтею 233 КЗпП України строк звернення до суду.

Як роз'яснено в п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.1992 року, у кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст.233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Аналізуючи наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду, а саме що тільки 02.10.2017 року був укладений договір з адвокатом, беручи до уваги похилий вік позивача та відсутність у нього копії наказу про звільнення, а також нетривалість пропущеного строку (один робочий день), суд, керуючись статтею 234 КЗпП, вважає обґрунтованим поновити позивачу строк звернення до суду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд стягує з відповідача на користь держави суму судового збору за вимогами немайнового характеру та майновими вимогами в загальному розмірі 1280 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 10, 11, 14, 57-60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 5 1 , 32, 36, 233-235 КЗпП України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_6 до Приазовської районної державної адміністрації, треті особи: Приазовська районна рада Запорізької області, опорний навчальний заклад Приазовська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Азимут , про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Скасувати як незаконний наказ Про припинення трудового договору (контракту) № 104-К виданий 23 серпня 2017 року відділом освіти, молоді та спорту Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області.

Поновити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді директора Приазовської різнопрофільної спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 Азимут (код ЄДРПОУ 20519916).

Стягнути з Приазовської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02136086) на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 21706 (двадцять одна тисяча сімсот шість) грн. 51 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приазовської районної державної адміністрації на користь держави суму судового збору в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення суми заробітної плати в межах платежу за один місяць в сумі 10188 грн. 77 коп. підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Приазовський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.В. Діденко