Постанова

від 01.11.2017 по справі 813/3128/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року справа № 813/3128/17

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.,

судді Гавдика З.В.,

судді Мартинюка В.Я.,

секретар судового засідання Фуртак А.В.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Нове місто до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головних інспекторів будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області - ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту містобудування Львівської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення головних інспекторів будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 18.08.2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ Будівельна компанія Нове місто багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на пр.В.Чорновола,67, затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 28.01.2014 року №23.

Посилається на те, що за результатами позапланової перевірки Департаменту містобудування Львівської міської ради, проведеної відповідачами - головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3 та ОСОБА_2, було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та винесено оскаржуване рішення. Згідно з цим рішенням, скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ Будівельна компанія Нове місто багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на пр.В.Чорновола,67 , затверджених наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 28.01.2014 року №23. Підставами для скасування дії містобудівних умов та обмежень відповідачі вказують на невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме - генеральному плану м.Львова, затвердженому 30.09.2010 року; відсутність викопіювання з топографо-геодезичного плану; відсутність у містобудівних умовах графічної частини; перевищення терміну видачі містобудівних умов на 7 днів з дня реєстрації відповідної заявки. Позивач з висновками акта в частині виявлених порушень у сфері містобудівної діяльності не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а спірне рішення - незаконним та таким, що прийняте без дотримання вимог чинного законодавства. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що для будівництва об'єкта позивач у встановленому законом порядку отримав усі необхідні дозвільні документи, в т.ч. і дозвіл від 16.09.2014 року на виконання будівельних робіт, який видано безпосередньо відповідачем - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України. Разом з тим, об'єкт будівництва розташовано на земельній ділянці, цільове призначення якої - землі житлової та громадської забудови, що згідно з договором оренди земельної ділянки від 01.08.2013 року надана позивачу в оренду Львівською міською радою у платне користування, власне - для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом. Тобто, наміри забудови земельної ділянки позивачем повністю відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Щодо місця розташування, то вказав, що ДП Державний інститут проектування міст Містопроект , який є проектантом і розробником генерального плану м.Львова, ще у процесі підготовки будівництва об'єкта було надано позитивний висновок про можливість розташування на ділянці на пр.В.Чорновола,67 багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом. Окрім того, відзначив, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення багатоповерховий житловий будинок на пр.В.Чорновола,67 вже був побудований, у зв'язку із чим відповідачу було надіслано відповідний акт готовності об'єкта до експлуатації від 14.06.2017 року. А тому, посилаючись на приписи Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 року, вважає, що на момент скасування дії містобудівних умов та обмежень останні вважались нечинними. В свою чергу, звернув увагу, що у жовтні 2016 року спірний об'єкт будівництва, в т.ч. і містобудівні умови та обмеження, вже були предметом перевірки Державної архітектурно-будівельної інспекції України, при цьому жодних порушень відповідач не виявив, підтвердженням чого є акт від 31.10.2016 року. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, покликаючись на підстави, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях, просить позов задовольнити.

Від відповідачів надійшли письмові заперечення проти позову, суть яких зводиться до наступного. Під час позапланової перевірки, проведеної посадовими особами Департаменту, було встановлено невідповідність намірів забудови земельної ділянки на пр.В.Чорновола,67 у м.Львові положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме - чинному генеральному плану м.Львова, затвердженому 30.09.2010 року, що є порушенням ч.1 ст.25, ч.4 ст.26 та ч.4 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а також вимог п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 року. Саме це і слугувало підставою для прийняття оскаржуваного у даній справі рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень. Щодо посилань позивача на те, що в процесі підготовки до будівництва ТОВ Будівельна компанія Нове місто зверталось до ДП Державний інститут проектування міст Містопроект з проханням роз'яснити чи не буде суперечити генеральному плану м.Львова багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на пр.В.Чорновола,67, відповідачі зазначили, що листи ДП Державний інститут проектування міст Містопроект не є нормативними документами і не можуть бути підставою для прийняття відповідного рішення. Більше того, у листі-відповіді на запит позивача інститутом Містопроект не надано чіткої відповіді щодо суперечностей генеральному плану м.Львова, який затверджено 30.09.2010 року, а лише вказано, що розміщення на пр.В.Чорновола,67 не суперечать розробленій у 2007 році концепції громадського під центру на пр.В.Чорновола. Доводи позивача стосовно того, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення багатоповерховий житловий будинок на пр.В.Чорновола,67 вже був побудований і відповідачу був надісланий відповідний акт готовності об'єкта до експлуатації від 14.06.2017 року не спростовують правомірності прийняття спірного рішення, оскільки акт готовності об'єкта до експлуатації є лише підставою для прийняття органами державного архітектурно-будівельного контролю рішення щодо видачі сертифіката, який власне і засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, але не є документом, що засвідчує готовність об'єкта до експлуатації. Відтак, об'єкт будівництва - багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на пр.В.Чорновола,67 у м.Львові не є завершеним. А тому, покликаючись на правомірність оскаржуваного рішення, наявність підстав для його прийняття, вважають, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні представник відповідачів та відповідач проти позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні, посилалися на підстави, викладені в письмових запереченнях на позовну заяву та наданих суду поясненнях.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в судове засідання не прибула, подала клопотання, в якому просить розглядати справу без участі уповноваженого представника та задовольнити позов повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін та відповідача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

18.08.2017 року головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаменту містобудування Львівської міської ради, за результатами якої складено акт від 18.08.2017 року (далі - акт перевірки від 18.08.2017 року).

Як видно зі змісту цього акта, відповідачі встановили, що наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 28.01.2014 року №23 затверджено містобудівні умови а обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ Будівельна компанія Нове місто багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на пр. В.Чорновола,67.

Зазначені містобудівні умови та обмеження видані на підставі: заяви ТОВ Будівельна компанія Нове місто , зареєстрованої від 27.11.2013 року; договору оренди землі №Ш-2840 від 01.08.2013 року та ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.09.2013 року. Індексний номер 8850394; містобудівного розрахунку будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на пр.В.Чорновола,67 у м.Львові; інших документів.

Вказано, що земельна ділянка на пр.В.Чорновола,67 у м.Львові розташована в Шевченківському районі м.Львова. На момент видачі містобудівних умов та обмежень зонінг Шевченківського району м.Львова або ж детальний план забудови території не було затверджено. У виданих містобудівних умовах та обмеженнях у п.8 посилання на містобудівну документацію зазначено генеральний план забудови м.Львова, затверджений Львівською міською радою 30.09.2010 року (чинний на момент видачі містобудівної документації), згідно якого земельна ділянка за адресою: пр.В.Чорновола,67 розташована в межах території - громадські центри, комплекси та об'єкти.

Розглянувши містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на пр.В.Чорновола.67 у м.Львові та перелічені документи відповідачі встановили:

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме чинному генеральному плану м.Львова, затвердженому 30.09.2010 року, що є порушенням вимог ч.1 ст.25, ч.4 ст.26 та ч.4 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки), а також вимог п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109;

- в порушення вимог п.2.2 Порядку №109 відсутнє викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

- в порушення вимог п.3.1, п.3.7 Порядку №109 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не містять графічної частини, отже не дотримано вимоги щодо складу містобудівних умов та обмежень;

- порушено вимоги абз.2 п.2.1 Розділу II Порядку №109, а саме: термін видачі перевищує 7 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами.

З урахуванням вищезазначеного, відповідачі дійшли висновку, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ Будівельна компанія Нове місто багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на пр.В.Чорновола,67, затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 28.01.2014 року №23, видані з порушенням п.п.2.2, 2.4 Порядку №109, вимог ч.1 ст.25, ч.4 ст.26 та ч.4 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки).

За результатами виявлених порушень складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.08.2017 року та винесено рішення від 18.08.2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ Будівельна компанія Нове місто багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на пр.В.Чорновола,67, затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 28.01.2014 року №23.

Винесення відповідачами цього рішення і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, що спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлює Закон України від 17.02.2011 року №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (тут і надалі - в редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки).

Згідно з п.п.7, 8 ст.1 цього Закону, містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначено Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 (далі - Порядок №109).

Відповідно до ч.4 ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до п.2.4 Порядку №109, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності . Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Вказане положення кореспондується з ч.5 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Таким чином, законодавець визначив, що єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень може бути лише невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з п.2.1 Порядку №109, містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

За правилами ч.8 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Як встановив судом, 01.08.2013 року між Львівською міською радою в особі директора Департаменту містобудування ОСОБА_4, як орендодавцем, та ТОВ Будівельна компанія Нове місто , як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки №Ш-2840, згідно якого орендодавець, на підставі Податкового кодексу України, ухвал Львівської міської ради від 26.07.2012 року №1675 Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м.Львові , від 18.07.2009 року №2490 Про затвердження ТОВ Будівельна компанія Нове місто технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на пр.В.Чорновола,67 , від 15.05.2014 року №3378 Про внесення змін до ухвал міської ради від 27.06.2013 року №2490 та договору оренди землі від 01.08.2013 року №Ш-2840, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м.Львові на пр.В.Чорновола,67 для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом.

Відповідно до п.п.15, 16 цього договору, земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом. Цільове призначення даної земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

28.01.2014 року управлінням архітектури та містобудування Департаменту містобудування Львівської міської ради видані позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на пр.В.Чорновола,67, де зазначено: назва об'єкта будівництва (наміри забудови) - будівництво ТОВ Будівельна компанія Нове місто багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на пр.В.Чорновола,67. Документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою - договір оренди землі від 01.08.2013 року №Ш-2840, витяг з Державного реєстру від 03.09.2013 року №8850394. Цільове призначення даної земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

16.09.2014 року, відповідачем, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, було видано позивачу дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 115142590556, на підставі якого і було зведено об'єкт будівництва за адресою: м.Львів, пр.В.Чорновола,67, що повністю відповідає містобудівним умовам та обмеженням, які були затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 28.01.2014 року №23.

Даючи оцінку згадуваним містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, суд враховує, що вони містять всі визначені Порядком №109 дані, а їх зміст та форма повністю відповідають законодавчо встановленому додатку. При цьому, суд звертає увагу, що типова форма містобудівних умов та обмежень, яка наведена у додатку до цього Порядку, не містить вказівки ані на викопіювання з топографо-геодезичного плану, ані на графічну частину, відтак такі посилання відповідачів суд не приймає, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Водночас, аналіз цих документів вказує на те, що наміри забудови земельної ділянки все таки відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні.

Разом з тим, посилаючись на невідповідність таких намірів, відповідачі не зазначили в чому саме полягає така невідповідність та яке функціональне призначення земельної ділянки мало б бути зазначено.

Посилання відповідачів на порушення позивачем вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку №109 не можна вважати належним обґрунтуванням суб'єкта владних повноважень самого факту такого порушення, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст.2, ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб'єктів владних повноважень мають бути обґрунтовані, а обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Окрім того, ч.1 ст.16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до ч.1 ст.25 вказаного Закону, режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (ч.1 ст.17 Закону).

Тобто, генеральний план є лише концепцією (загальним баченням) розвитку міста, а вся детальна інформація про допустимі види забудов на тих чи інших ділянках міститься у затверджених Львівською міською радою планах зонування території (зонінгу) та детальних планах території, які є містобудівною документацією та невід'ємною частиною генерального плану міста.

Згідно п.3 ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 цього ж Закону, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Таким чином, фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідно до генерального плану м.Львова земельна ділянка із кадастровим номером 4610137500:07:001:0077 на момент видачі містобудівних умов розташовувалась в зоні - громадські центри, комплекси та об'єкти.

При цьому, жодних заборон на будівництво у вказаній зоні такого об'єкта, як багатоповерховий житловий будинок із вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом, генеральний план м.Львова не містить.

Також, не містили таких заборон ані план зонування території (зонінгу), ані детальний план території м.Львова, котрих, на момент видачі позивачу згаданих містобудівних умов, ще не існувало.

Вказане не спростовано відповідачами в судовому засіданні.

Натомість позивач долучив лист №857/12-1 від 31.12.2013 року Державного підприємства Державний інститут проектування міст Містопроект , який є проектантом і розробником генерального плану м.Львова. У цьому листі повідомлено про можливість розташування на ділянці за адресою: м.Львів, пр.В.Чорновола,67 багатоповерхового житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення та те, що такий об'єкт не суперечитиме генеральному плану м.Львова.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до публічної кадастрової карти України, до якої з 01.01.2013 року Держземагентством України відкрито вільний доступ (http://map.lend.gov.ua/kadastrova-karta), земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:07:001:0077 значиться під кодом 02.03, а саме як для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Згідно з планом зонування території м.Львова (Шевченківський район), затвердженим ухвалою Львівської міської ради №4657 від 21.05.2015 року, розглядувану земельну ділянку віднесено до зони Г-2 (торгово-ділові зони районного рівня), у якій дозволено зведення будівель змішаного використання: з житловими одиницями у верхніх поверхах і розміщенням в нижніх поверхах об'єктів ділового, культурного, обслуговуючого і комерційного призначення).

А відповідно до детального плану території, затвердженого рішенням Львівської міської ради №136 від 24.02.2017 року, до плану зонування території м.Львова було внесено зміни, згідно з якими земельна ділянка за адресою: пр.В.Чорновола,67 знаходиться в межах зони Ж-4 - зона багатоповерхової житлової забудови (від 9 до 16 поверхів).

Отже, як на момент видачі містобудівних умов, так і на момент розгляду даної справи в суді, наміри забудови згаданої земельної ділянки повністю відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Втім, дані обставини залишені поза увагою відповідачами, без перевірки та відповідної оцінки, хоча вона є суттєвою при вирішенні питання щодо відповідності намірів забудови земельної ділянки положенням містобудівної документації.

Оскільки, як вже зазначалось вище, єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, у Департаменту містобудування Львівської міської ради не було жодних правових підстав відмовити позивачу у видачі йому містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на пр.В.Чорновола,67.

Також, суд враховує, що органом державного архітектурно-будівельного контролю у жовтні 2016 року вже було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Будівельна компанія Нове місто , результати якої оформлені актом №1ш/66-пл від 31.10.2016 року, в якому встановлено, що будівництво проводиться на підставі містобудівних умов забудови земельної ділянки на пр.В.Чорновола, 67, затверджених наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 28.01.2014 року №23.

При цьому, долученим до матеріалів справи актом перевірки від 31.10.2016 року підтверджено, що жодних порушень законодавства встановлено не було, про що підписались відповідальні за проведення перевірку посадові особи. Вказаний факт не заперечувався відповідачами в судовому засіданні.

Враховуючи встановлені обставини, слід вказати, що позивач, який у належний спосіб отримав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на пр.В.Чорновола,67 у м.Львові, в подальшому не може відповідати за минулу, у випадку її наявності, помилку державних органів, яка непропорційним чином втручається в нове право.

Принагідно суд звертає увагу, що згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, висловленою в рішенні від 14.10.2010 року у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Окрім всього вищевказаного, суд вважає за необхідне відзначити, що скасування рішення об'єкта нагляду є крайнім заходом, спрямованим на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Цей захід застосовується у випадках, коли у контролюючого органу відсутні інші можливості до забезпечення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності.

Так, у відповідності до п.п.1, 2 ч.3 ст.41 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади.

Аналогічні положення містяться і в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №698, зокрема його підп.підп.1, 2 п.4.

Згідно з п.32 цього Порядку, якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що за загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - скасовується.

В той же час, відповідачами одразу було застосовано такий захід, як скасування рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень, без надання можливості позивачу та третій особі усунути виявлені, на їх думку, порушення та без жодного обґрунтування неможливості їх усунення.

Разом з тим, у п.6 Порядку №698 передбачено, що головні інспектори будівельного нагляду під час здійснення нагляду зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати нагляд у межах повноважень, передбачених законодавством.

Проте, як встановив суд та підтверджено матеріалами справи, відповідачами, всупереч покладеного на них обов'язку, жодних запитів, звернень чи листів для з'ясування усіх обставин справи під час здійснення заходу державного архітектурно-будівельного нагляду направлено не було.

При цьому, незважаючи на те, що оскаржуване рішення має несприятливі наслідки для прав та інтересів позивача, оскільки зумовлює неможливість здійснювати останнім будівництво і перешкоджає реалізації права власності позивача на його об'єкти, відповідачі прийняли таке без урахування права ТОВ Будівельна компанія Нове місто на участь у процесі прийняття рішення.

Суд враховує, що у справі Беєлер проти Італії (рішення від 05.01.2000 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1 ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Також, у рішенні від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України Європейський суд з прав людини наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо зацікавлена особа несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справі Спорронг і Леннрот проти Швеції від 23.09.1982 року).

За таких обставин, оцінюючи оспорюване позивачем рішення відповідачів на предмет його відповідності вимогам, встановленим ч.2 ст.19 Конституції України, виходячи при такій оцінці з критеріїв, визначених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, та практики Європейського суду з прав людини, суд приходить висновку, що при скасуванні дії містобудівних умов та обмежень, виданих позивачу, за відсутності правових підстав для таких висновків та взагалі відкиданні можливості зупинення дії таких умов, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів ТОВ Будівельна компанія Нове місто і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин, що передували прийняттю оскаржуваного рішення від 18.08.2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ Будівельна компанія Нове місто багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на пр.В.Чорновола,67, затверджених наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 28.01.2014 року №23, суд приходить висновку, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду достатніх та беззаперечних доказів в існування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення. В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають задоволенню. А тому, спірне рішення слід скасувати як протиправне.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 18.08.2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ Будівельна компанія Нове місто багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на пр.В.Чорновола, 67, затверджених наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 28.01.2014 року №23.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Нове місто судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі, до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Ланкевич А.З.

Суддя Гавдик З.В.

Суддя Мартинюк В.Я.