Справа № 815/3436/17
У Х В А Л А
31 жовтня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Стеценко О.О.,
судді - Гусева О.Г.,
судді - Стефанова С.О.,
за участю секретаря - Левчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства Інфраструктури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", Первинна профспілкова організація Усть-Дунайського морського торговельного порту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання протиправним наказу, визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства Інфраструктури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» , Первинна профспілкова організація Усть-Дунайського морського торговельного порту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання протиправним наказу Міністерства Інфраструктури України щодо конкурсного відбору директора ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» № 38-О від 11.04.2017 року, визнати протиправним та скасування рішення Міністерства інфраструктури України, оформленого протоколом засідання постійної конкурсної комісії Міністерства інфраструктури України з проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки по заміщенню вакантної посади директора Державного підприємства «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» від 15.06.2017 року.
До суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Предметом розгляду даного спору є правовідносини щодо призначення на посаду директора ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", які хоча і належать до сфери управління відповідача, але не пов'язані з проходженням публічної служби та не належать до публічно - правових.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вказане клопотання, зазначивши, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позивач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про закриття провадження, зазначивши, що в даному випадку позивачем оскаржується рішення органу державної влади, і воно не пов'язано з трудовими відносинами, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.
В судовому засіданні представники третьої особи, Первинної профспілкової організації Усть-Дунайського морського торговельного порту, заперечували проти задоволення клопотання про закриття провадження з підстав зазначених представником позивача.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державного підприємства «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» , в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки не повідомив, клопотань до суду не надавав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши з'явившихся учасників процесу, вивчивши матеріали справи в частині, що стосується зазначеного клопотання, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Водночас, в п.1 ч.1 ст.3 КАС України зафіксовано, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В тож й же час, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Поряд з цим, ч.4 ст.105 КАС України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Частиною 5 вищезгаданої статті передбачено, що адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем оскаржується наказ Міністерства Інфраструктури України щодо конкурсного відбору директора ДП Морський торговельний порт Усть-Дунайськ № 38-О від 11.04.2017 року та рішення Міністерства інфраструктури України, оформлене протоколом засідання постійної конкурсної комісії Міністерства інфраструктури України з проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки по заміщенню вакантної посади директора Державного підприємства Морський торговельний порт Усть-Дунайськ від 15.06.2017 року.
Нормативно-правовим актом, що визначає правові основи управління об'єктами державної власності є Закон України Про управління об'єктами державної власності (далі - Закон України №185).
Так, положеннями ст.1 Закону України №185 визначено, що управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Відповідно до ст.4 Закону України №185 суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи; Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; Національна академія наук України, галузеві академії наук.
Отже, у відповідності до ст. 4 вказаного Закону України №185 Міністерство інфраструктури України є суб'єктом управління об'єктами державної власності.
Відповідно до п.1 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №460 від 30.06.2015 року Міністерство інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв'язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Так, п.4 та п.21 ч.1 ст.6 Закону України №185 визначено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних підприємств, установ, організацій та господарських структур, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог; організовують і проводять конкурси з визначення керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки.
Мінінфраструктури згідно з Положенням про Міністерство інфраструктури України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за діяльністю господарських структур.
В той же час, до повноважень Мінінфраструктури України відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, належить утворення, ліквідація, реорганізація підприємства, установи та організації, затвердження їх положення (статути), в установленому порядку призначення на посади та звільнення з посад їх керівників, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, укладання (переукладання, продовження) та розривання відповідно до законодавства з ними контрактів.
Відповідно п.2 Порядку проведення конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №777 від 03.08.2008 року (далі - Порядок №777) визначено, що рішення про необхідність проведення конкурсного відбору для призначення керівника державного суб'єкта господарювання приймається міністерством, Фондом державного майна, іншим органом, що здійснює управління об'єктами державної власності.
Зокрема, підставою для оголошення конкурсного відбору керівника підприємства є рішення (наказ) міністерства, Фонду державного майна або іншого органу, до сфери управління якого належить підприємство, із зазначенням строку приймання заяв і проведення конкурсного відбору.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, оскільки ДП Морський торговельний порт Усть-Дунайськ відноситься до сфери управління фраструктури, рішення про проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки та обрання переможця такого конкурсного відбору є управлінською функцією відповідача та відноситься до виключної компетенції органу владних повноважень.
Зокрема, як встановлено вище, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб'єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Тому слід вважати, що до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Компетенція адміністративних судів згідно з п.1 ч.1 ст.17 КАС України поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є правомірність рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства Інфраструктури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» , Первинна профспілкова організація Усть-Дунайського морського торговельного порту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання протиправним наказу Міністерства Інфраструктури України щодо конкурсного відбору директора ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» № 38-О від 11.04.2017 року, визнання протиправним та скасування рішення Міністерства інфраструктури України, оформленого протоколом засідання постійної конкурсної комісії Міністерства інфраструктури України з проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки по заміщенню вакантної посади директора Державного підприємства «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» від 15.06.2017 року, відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції та має бути розглянутим за правилами встановленими КАС України.
З наведених підстав колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав вважати клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі обґрунтованим, як наслідок в задоволенні клопотання про закриття провадження по справі суд вважає за необхідне відмовити.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 157-163, 167 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №815/3436/17 - відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Стеценко О.О.
Суддя Гусев О.Г.
Суддя Стефанов С.О.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2017 |
Оприлюднено | 09.11.2017 |
Номер документу | 70094553 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Стеценко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні