Ухвала

від 08.11.2017 по справі 823/1752/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 листопада 2017 року справа № 823/1752/17

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до дошкільного навчального закладу «Яблунька» про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2017 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі – позивач) з адміністративним позовом до дошкільного навчального закладу «Яблунька» (далі – відповідач), в якому просить застосувати заходи реагування шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на вхідні двері приміщення дошкільного навчального закладу «Яблунька», заборонити використання приміщень дошкільного навчального закладу «Яблунька» за цільовим призначенням та покласти на позивача обов'язок щодо забезпечення виконання вказаних дій.

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду відбувається шляхом подання позовної заяви, яка має бути оформлена згідно зі статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху з огляду на таке.

Так, частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.

Так, згідно зі статтею 2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, відповідно до якої за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень встановлено ставку судового збору в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року №1801-VIII встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2017 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня – 1 600 гривень.

Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області містить 1 вимогу немайнового характеру, за подання якої позивачу необхідно сплатити 1 600 грн.

Позивач, не є суб'єктом на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Пунктом 5 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що, у разі необхідності, у позовній заяві зазначається, зокрема, клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Так, одночасно із зверненням до суду із даним позовом представником позивача надано заяву про відстрочення сплати судового збору на 1 місяць.

Приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зазначена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» в силу положень частин 1 та 2 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу наведених положень судом встановлено, що процесуальним законом передбачено з'ясування майнового стану сторони із метою зменшення тягаря несення судових витрат.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 № 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зазначено, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 по справі 2а-10730/10/1570.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір на умовах, визначених Законом України «Про судовий збір» в чинній редакції, висловлена також і Верховним Судом України (ухвала від 24.12.2015 у справі № 477/2598/14-а, ухвала від 09.11.2015 у справі №810/2302/15).

Отже, клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає до задоволення як безпідставне.

З огляду на викладене, суддя дійшов до висновку про необхідність надання позивачеві строку для усунення недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову у сумі 1 600 грн.

Належним доказом сплати судового збору є лише оригінал квитанції.

Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 106, 108, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про відстрочення сплати судового збору на 1 місяць.

Позовну заяву Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до дошкільного навчального закладу «Яблунька» про застосування заходів реагування – залишити без руху.

Встановити позивачеві строк до 22.11.2017 для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.

Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали заява підлягає поверненню.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.О.Кульчицький