Постанова

від 01.11.2017 по справі 910/4925/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2017 р. Справа№ 910/4925/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від позивача - Шурпо Л.Є., дов. № б/н від 29.08.2017 р.,

від відповідача - не прибув;

від третьої особи - не прибув;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційні

Ініціативи

на рішення Господарського суду міста Києва

від 25.07.2017 року

у справі № 910/4925/17 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Приватного підприємства БТБ Сорго

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційні

Ініціативи

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Калитва-Агро

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 року по справі № 910/4925/17 позов задоволено повністю.

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційні Ініціативи на користь Приватного підприємства БТБ Сорго квартиру АДРЕСА_1.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційні Ініціативи на користь Приватного підприємства БТБ Сорго 3 538,52 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційні Ініціативи звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 року по справі № 910/4925/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Мартюк А.І та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.09.2017 року.

18.09.2017 року через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства БТБ Сорго надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

26.09.2017 року через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційні Ініціативи надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до процедури приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційні Ініціативи до Товариства з обмеженою відповідальністю Латікс .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 року відкладено розгляд справи на 11.10.2017 року.

29.09.2017 року через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства БТБ Сорго надійшли письмові заперечення на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційні Ініціативи до закінчення реорганізації останнього, шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю Латікс .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 року відкладено розгляд справи на 01.11.2017 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Приватного підприємства БТБ Сорго у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю Калитва-Агро та Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційні Ініціативи у судове засідання не прибули, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавали, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Приватне підприємство БТБ Сорго (далі - позивач, ПП БТБ Сорго ) на підставі договору купівлі - продажу квартири від 01.02.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., зареєстрований в реєстрі за № 182, набуло право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка складається з 4 житлових кімнат, має загальну площу 130,50 кв.м., житлова площа квартири - 82,80 кв.м.

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.02.2013 року, індексний номер № 254438 право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровано за ПП БТБ Сорго , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 5054580000.

Позивачем стверджує, що 29.02.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що вказана вище спірна квартира належить іншій особі, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю Калитва-Агро (далі - третя особа, ТОВ Калитва-Агро ), яке набуло право власності на неї відповідно до свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна встановлено, що 20.01.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем, зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ Калитва-Агро , підстава виникнення права власності: свідоцтво, серія та номер: НОМЕР_1, видане 20.01.2016 року, видавник: Михайленко С.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Вибуття із власності позивача спірного нерухомого майна відбулося на підставі акта державного виконавця про проведені прилюдні торги від 14.11.2013 року, затвердженого Начальником ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, про реалізацію квартири АДРЕСА_1 на прилюдних торгах, проведених ПП Нива-В.Ш. та протоколу № 12/13 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ПП БТБ Сорго , затвердженого Генеральним директором ПП Нива-В.Ш. 13.11.2013 року, квартири АДРЕСА_1.

На підставі наведених акту державного виконавця та протоколу прилюдних торгів приватним нотаріусом КМНО Михайленком С.А. видане свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 20.01.2016 року та прийняте рішення про державну реєстрацію права власності № 27888002.

З акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 14.11.2013 року вбачається, що вони були складені при примусовому виконанні рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.05.2013 року про стягнення з ПП БТБ Сорго на користь ОСОБА_5 заборгованості у сумі 1 900 000,00 грн.

30.03.2016 року між ТОВ Калитва-Агро як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційні Ініціативи (далі - відповідач, покупець, ТОВ Інвестиційні Ініціативи ) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. за реєстровим № 392, відповідно до умов якого продавець продав, а Покупець купив та прийняв від продавця квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна, 30.03.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим Олексієм Сергійовичем, зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ Інвестиційні Ініціативи , підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 392, виданий 30.03.2016 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий О.С.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/3944/16 від 29.09.2016 року, визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.01.2016 року, індексний номер: 27888002, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ Калитва-Агро , код ЄДРПОУ 34560805.

Враховуючи вказане, позивач стверджує, що TOB Калитва-Агро неправомірно зареєструвало право власності на квартиру АДРЕСА_1, та здійснило відчуження вказаного нерухомого майна ТОВ Інвестиційні Ініціативи , внаслідок чого право власності на нерухоме майно зареєстроване за останнім.

Тобто, позивач вважає, що саме він є законним власником майна, яке вибуло з володіння поза його волею.

З огляду на зазначене, позивач звернувся з даним позовом та просить суд витребувати спірне нерухоме майно у ТОВ Інвестиційні Ініціативи .

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Умовами ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Непорушність права власності також гарантується ст. 41 Конституції України.

Як зазначено вище, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2016 року у справі № 826/3944/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 року адміністративний позов ПП БТБ Сорго задоволено повністю. Зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.01.2016 року, індексний номер: 27888002, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ Калитва-Агро , код ЄДРПОУ 34560805.

У вказаній постанові також встановлено, що судом були досліджені наявні в матеріалах справи вказані вище акти державного виконавця про проведені прилюдні торги від 14.11.2013 року.

З них вбачається, що дані акти про проведені прилюдні торги складені державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві при примусовому виконанні виконавчого рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.05.2013 року про стягнення з ПП БТБ Сорго на користь ОСОБА_5 заборгованості в сумі 1 900 000,00 гривень .

Судом до Соснівського районного суду м. Черкаси було направлено судовий запит від 09.09.2016 року вих. № 826/3944/16 про надання належним чином засвідченої копії вказаного вище судового рішення.

Соснівським районним судом м. Черкаси у своєму листі від 20.09.2016 року вих. № 1.18/75/2016 повідомлено, що згідно даних автоматизованої системи документообігу суду, справа про стягнення з ПП БТБ Сорго на користь ОСОБА_5 заборгованості в сумі 1 900 000,00 грн. не значиться.

Крім того, у постанові зазначено, що аналіз вказаних вище документів, дає підстави стверджувати, що станом на 13.11.2013 року (дата проведення прилюдних торгів) спірні квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, належні позивачу, перебували під арештом на підставі постанови ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.05.2013 року ВП № 38052794; період дії арешту з 17.07.2013 року по 25.11.2014 року.

З огляду на вказані вище обтяження спірні квартири не могли реалізовуватись на прилюдних торгах.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, зазначені вище обставини встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/3944/16 від 29.09.2016 року мають преюдиціальне значення, а встановлені факти, повторного доведення не потребують.

Крім того, до ЄРДР внесено відомості за фактом шахрайського переоформлення квартир в будинку АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з кримінального провадження № 12016100100003405 від 16.03.2016 року, та за фактом злочинних дій нотаріуса, що здійснив перереєстрацію квартир будинку АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з кримінального провадження № 12016100100001371 від 02.02.2016 року.

У межах кримінальних проваджень були проведені експертизи печаток ПП Нива-В.Ш. та ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, нанесених на протоколи проведення прилюдних торгів, зокрема, № 12/13 та Акти державного виконавця про проведені прилюдні торги.

Згідно з висновками експертизи № 322/тдд від 15.03.2017 року та № 8-4/658 від 04.04.2017 року, складеними експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, встановлено, що відбитки печатки ПП Нива-В.Ш. на протоколі № 12/13 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ПП БТБ СОРГО від 13.11.2013 року нанесено не кліше печатки ПП Нива-В.Ш. , крім того, відбиток печатки ВДВС Шевченківського управління юстиції у м. Києві на акті державного виконавця про проведені прилюдні торги від 14.11.2013, б/н, щодо квартири АДРЕСА_1 нанесений не печаткою Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, зразки якої надані для порівняння.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реєстрація права власності та подальша видача свідоцтва про право власності ТОВ Калитва-Агро на квартиру АДРЕСА_1 є незаконними, а тому саме позивач є власником спірного нерухомого майна.

Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Одним із випадків, коли майно можливо витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна поза волею власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України). За змістом зазначеної норми майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 18.01.2017 року у справі № 6-2776цс16.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 року у справі № 6-2233цс16.

Враховуючи зазначене, квартира АДРЕСА_1 вибула з власності ПП БТБ Сорго поза його волею, і набута у власність ТОВ Інвестиційні Ініціативи за договором купівлі-продажу від особи, яка не мала права її відчужувати.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про витребування належної йому на праві власності квартири в порядку ст. 388 ЦК України від ТОВ Інвестиційні Ініціативи підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, то заявник стверджує, що у справі № 910/4925/17 відповідний строк сплив ще 22.11.2016 року, оскільки позивач мав дізнатися про проведені прилюдні торги з реалізації спірного майна 21.11.2013 року (з урахування поштового обігу по України в один тиждень).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У листах Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києва від 21.03.2016 року та 10.05.2017 року зазначено, що державним виконавцем Стальмах О.О. документи для проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ПП БТБ Сорго та акти державного виконавця від 14.11.2013 року, щодо реалізації майна ПП БТБ Сорго , зокрема квартири АДРЕСА_1 та квартир АДРЕСА_2 - не складалися.

Оскільки зазначені документи не складались, то вони не могли бути направлені позивачу, а отже йому не могло бути відомо про них. Доказів обізнаності позивача про дане виконавче провадження суду не надано.

За таких обстави, судова колегія вважає обґрунтованим посилання позивачем на те, що він довідатися про порушення свого права лише 29.02.2016 року, коли дізнався про позбавлення його права власності на квартиру.

З огляду на вказане, у колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, оскільки відповідний строк не пропущений.

Висновки суду першої інстанції є достатніми та обґрунтованими, а наведені доводи апелянта по даній справі не спростовують їх та не є підставою для прийняття іншого рішення.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційні Ініціативи в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 року по справі № 910/4925/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційні Ініціативи задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційні Ініціативи (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційні Ініціативи залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 року по справі № 910/4925/17 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/4925/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.І. Мартюк

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 03.11.2017 року.