Постанова

від 02.11.2017 по справі 921/86/16-г/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2017 р. Справа № 921/86/16-г/10

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Зварич О.В.

Юрченка Я.О.

при секретарі Лагутіні В.Б.

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства (далі - ПП) "Дістас" (змінено назву на ПП "МІФРІД") №2016/921-609/10 від 22.04.2016 р. (вх. № 01-05/2453/16 від 23.05.2016року)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.04.2016 р.

у справі № 921/86/16-г/10 (суддя Півторак М.Є.)

за позовом: ПП "Дістас", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Славпродукт", с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області

до відповідача-2: ОСОБА_2, м. Волочиськ Хмельницької області

про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 від 05 лютого 2013 року,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився (належно повідомлений);

від відповідача-1: не з`явився (належно повідомлений);.

від відповідача-2: не з`явився (належно повідомлений).

Відводів складу суду в порядку ст.20 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) не заявлялось. Хід судового засідання фіксується у протоколі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 р. (головуючий суддя Дубник О.П., судді: Матущак О.І., Скрипчук О.С.) призначено судовий розгляд справи на 22.06.2016 р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 р. призначено справу до розгляду на 22.06.2016 року о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції, доручено Господарському суду Черкаської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 921/86/16-г/10 в режимі відеоконференції.

У зв'язку з перебуванням у відпустці суддів - членів колегії Скрипчук О.С. та Матущака О.І. розпорядженням керівника апарату суду №309 від 21.06.2016р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у даній справі.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.06.2016р. до складу колегії входять: головуючий суддя Дубник О.П., судді: Зварич О.В., Юрченко Я.О.

В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2016р. N 2453-VI принцип незмінності судді, слід починати з початку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р. у справі №921/86/16-г/10 відкладено розгляд справи на 22.08.2016 р. в режимі відеоконференції, доручено Господарському суду Черкаської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 921/86/16-г/10 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.2016р., клопотання ліквідатора ТОВ "Славпродукт" Кучака Ю.Ф. про зупинення провадження у справі задоволено, провадження у вказаній справі зупинено на час проведення Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судової економічної експертизи у справі №921/609/15-г/10 Господарського суду Тернопільської області.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2017р. поновлено провадження у справі № 921/86/16-г/10, продовжено строк розгляду справи на 15 днів та призначено розгляд справи у судовому засіданні на на 02.11.2017 р. о 14 год. 00 хв. в режимі відеоконференції, доручено Господарському суду Черкаської області і Київському апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у справі №921/86/16-г/10 в режимі відеоконференції.

02.11.2017 р. у Київський апеляційний господарський суд прибув гр. ОСОБА_4, однак останнім не було надано суду доказів в підтвердження своїх повноважень як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт".

Відповідач-1 у судове засідання участі уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення від 23.10.2017р., що підтверджує повідомлення ліквідатора ТОВ "Славпродукт" Кучака Ю.Ф. та списком згрупованих рекомендованих відправлень від 23.10.2017р., згідно якого ухвалу про поновлення провадження у справі також було надіслано на адресу юридичної особи.

Уповноважений представник позивача для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції у Господарський суд Черкаської області не прибув.

Приватним підприємством "МІФРІД" на електронну адресу суду було подано клопотання б/н від 01.11.2017 року (вх. № 01-04/7419/17 від 02.11.2017 року) про відкладення розгляду справи. У клопотанні зазначено, що представник ПП "МІФРІД" (ПП "Дістас") не може прибути у судове засідання, оскільки відбуває у відрядження до іншого міста для прийняття участі в судовому засіданні по іншій справі.

Колегія суддів, порадившись, вирішила клопотання відхилити, виходячи з наступного.

Як видно із вищезазначеного клопотання, скаржнику було відомо про те, що розгляд апеляційної скарги було призначено на 02.11.2017р. і він міг забезпечити явку в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Відповідно до п 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2017р. явка представника позивача обов'язковою не визнавалась.

Також у відповідності до ч.1 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду. А ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2017р. такий строк було продовжено на 15 днів згідно ст. 69 ГПК України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідач-2 у судове засідання участі уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого листа від 23.10.2017р., врученому його представнику та списком згрупованих поштових відправлень від 23.10.2017р., що підтверджує надіслання ухвали від 20.10.2017р. на адресу ОСОБА_2, вказану у Довідці про реєстрацію місця проживання/перебування особи. Також ухвала суду надіслана представнику ОСОБА_2

Згідно абз. 3 п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.04.2016 р. у справі №921/86/16-г/10 (суддя Півторак М.Є.) в задоволенні позову ПП "Дістас" до ТОВ "Славпродукт", до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги №05/02/13 від 05 лютого 2013 року відмовлено.

Судове рішення у справі мотивоване ст.ст. 11, 15, 16, ч.ч. 1, 2 ст. 92, ст. 203, ч. 2 ст. 207, 201, 205, 525, 526, ст. 627, ч. 1 ст. 628, ст.ст. 638, 1046, 1047 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), п. 1 ст. 57, ч. 7 ст. 179, ст. 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України), ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2, п. 7 ст. 12, ст.ст. 20, 33, 54 ГПК України, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), і зроблено висновок, що договір поворотної фінансової допомоги №05/02/13 від 05.02.2013 року не суперечить вимогам чинного законодавства та моральним засадам суспільства; особи, які вчинили правочин мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі, а також правочин спрямовано на настання правових наслідків.

ПП "МІФРІД" (ПП "Дістас"), не погоджується з ухваленим рішенням суду і вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні судом обставин справи. Позивач обгрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що ОСОБА_6, яка підписала договір поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 від 05 лютого 2013 року, не зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як особа, яка має право діяти від імені ТОВ "Славпродукт" без довіреності, а тому не мала права підписувати договір. Зазначає, що фінансовий директор ТОВ "Славпродукт" ОСОБА_6 не мала права на підставі Статуту підприємства підписувати договір поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 від 05 лютого 2013 року від імені ТОВ "Славпродукт". Стверджує, що ОСОБА_6 не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на підписання оспорюваного правочину. Зазначає, що ОСОБА_2 не надавав ТОВ "Славпродукт" грошові кошти, а повертав їх, що підтверджується призначенням платежу зазначеним у банківських виписках внесення власних заощаджень, оборотна фінансова допомога, ОСОБА_2 , Поповнення статутного фонду інше. Зазначає, що оспорюваний договір містить ознаки фіктивного правочину, а на підставі даного договору були визнані кредиторські вимоги відповідача-1 та включені до реєстру кредиторів у справі №921/609/15-г/10. Просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.04.2016 р. у справі №921/86/16-г/10, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.11.17 р. за № 1003202142 щодо ПП МІФРІД , іден.код № 21917091, 21.10.16 р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна складу або інформації про засновників.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор ТОВ "Славпродукт" Кучак Ю.Ф., вважає, зокрема, що договір поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 від 05.02.2013 року підписаний повноважною особою, а саме ОСОБА_6 на підставі виданої довіреності №1 від 02.01.2013 року, якою уповноважено її підписувати договори позики з фізичними та юридичними особами на суму не більше одного мільйона гривень.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані по справі докази, та дослідивши фактичні обставини у справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, при цьому, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини та керувалася такими мотивами.

05 лютого 2013 року між ТОВ "Славпродукт" в особі фінансового директора ОСОБА_6, яка діє на підставі Статуту (позичальник) та ОСОБА_2, який проживає по АДРЕСА_1 (позикодавець) було укладено договір поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 (надалі -Договір), згідно умов якого позичальник зобов'язується надати позикодавцеві у власність кошти частинами або повністю всю суму 925 000,00 грн, а позикодавець зобов'язується повернути позичальнику таку ж суму коштів (п. 1.1. Договору) (а.с. 16, т.1).

Згідно п. 1.2. Договору проценти за користування позикою або будь-яке інше відшкодування позикодавцеві не виплачується - позика є безпроцентною.

Відповідно до п. 2.1. Договору позика надається шляхом перерахування в безготівковому порядку на поточний рахунок позикодавця або через касу підприємства. Суму коштів визначено в п. 1.1. Договору.

Згідно п. 2.2. Договору, строк, на який надається позика позикодавцеві, становить 23 (двадцять три) місяці з моменту видачі коштів до 31 грудня 2014 року.

Після закінчення строку, зазначеного в п. 2.2. Договору, позикодавець зобов'язаний повернути протягом трьох банківських днів суму отриманої позики (п. 3.1. Договору).

06 лютого 2013 року між ТОВ "Славпродукт" в особі фінансового директора ОСОБА_6 який діє на підставі Статуту (позичальник) і ОСОБА_2, який проживає в АДРЕСА_1 (позикодавець) було укладено Додаткову угоду №1 до договору поворотної фінансової допомоги №05/02/13 від 05.02.2013 року, згідно якої сторони вирішили внести зміни до договору поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 від 05.02.2013 р. виклавши вказаний договір у наступній редакції (а.с. 71, т.1):

позикодавець зобов'язується надати позичальнику у власність кошти частинами, або повністю всю суму 925 000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві всю суму коштів (п. 1.1. Договору); проценти за користування позикою або будь-яке інше відшкодування позичальнику не виплачується - позика є безпроцентною (п. 1.2. Договору); позика надається шляхом перерахування в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника або через касу підприємства. Суму коштів визначено в п. 1.1. Договору. (п. 2.1. Договору).

Строк на який надається позика позичальнику, становить 23 (двадцять три) місяці з моменту видачі коштів до 31 грудня 2014 року (п. 2.2. Договору). Після закінчення строку, зазначеного в п. 2.2. Договору, позичальник зобов'язаний повернути протягом трьох банківських днів суму отриманої позики ( п. 3.1. Договору).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.07.2015 року порушено провадження у справі № 921/609/15-г/10 про банкрутство ТОВ "Славпродукт", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08 вересня 2015 року у справі № 921/609/15-г/10 ОСОБА_2 визнано кредитором по справі відносно ТОВ "Славпродукт" на загальну суму 925 000,00 грн. - черговість задоволення грошових вимог: четверта та 1 218,00 грн. - черговість задоволення грошових вимог: перша (а.с. 26-27, т.1). Також, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08 вересня 2015 року включено ОСОБА_2 до реєстру вимог кредиторів по справі №921/609/15-г/10.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2015 року у справі №921/609/15-г/10 боржника ТОВ "Славпродукт" визнано банкрутом; відкрито його ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. (а.с. 22-25, т.1).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.12.2015 року у справі №921/609/15-г/10 ПП "Дістас" визнано кредитором щодо ТОВ "Славпродукт" на суму 2 066 883,40 грн, які включені до четвертої черги та 2 436,00 грн. - до першої черги задоволення (а.с. 28-30, т.1)

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.12.2015 року у справі №921/609/15-г/10 затверджено Реєстр вимог кредиторів по справі № 921/609/15-г/10 щодо ТОВ "Славпродукт", до якого було включено грошові вимоги ПП "Дістас", м. Дніпропетровськ (а.с. 31-33, т.1).

Таким чином, ОСОБА_2, житель м. Волочиськ Хмельницької області та ПП "Дістас", м. Дніпропетровськ є кредиторами у справі №921/609/15-г/10 відносно ТОВ "Славпродукт", с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області.

ПП "Дістас" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача-1: ТОВ "Славпродукт", с. Петриків Тернопільського району, відповідача-2: ОСОБА_2, жителя м. Волочиськ Хмельницької області про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 від 05 лютого 2013 року, укладеного між ТОВ "Славпродукт" юридична адреса: вул. Об'їзна, буд 12/6А с. Петриків Тернопільської області, 47720, код ЄДРПОУ 34042038 в особі фінансового директора ОСОБА_6 та громадянина ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_1, з тієї підстави, що фінансовий директор ТОВ "Славпродукт" ОСОБА_6 не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на підписання договору поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 від 05 лютого 2013 року.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 10 ст. 16 ГПК України справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14 травня 1992 р. № 2343-XII (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2343-XII) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 2343-XII правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство , можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора

Системний аналіз положень Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (ч. 1 ст. 20 Закону № 2343-XII); за позовом розпорядника майна (ч. 9 ст. 22 Закону № 2343-XII); за заявою комітету кредиторів (ч. 8 ст. 26 Закону № 2343-XII); за заявою керуючого санацією (ч. 5 ст. 28 Закону № 2343-XII); за заявою ліквідатора (ч. 2 ст. 41 Закону № 2343-XII) (Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 111 16 ГПК України, за I півріччя 2016 р.)

Оскільки, договір поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 від 05 лютого 2013 року укладений ТОВ "Славпродукт" більш як за два роки до порушення справи про банкрутство (ухвала Господарського суду Тернопільської області від 03.07.2015 року у справі № 921/609/15-г/10), спір розглядається поза межами справи про банкрутство ТОВ "Славпродукт".

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В частині 7 статті 179 ГК України зазначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

05 лютого 2013 року між ТОВ "Славпродукт" в особі фінансового директора ОСОБА_6, який діє на підставі Статуту (позичальник) та ОСОБА_2, який проживає по АДРЕСА_1 (позикодавець) було укладено договір поворотної фінансової допомоги № 05/02/13.

У тексті договору поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 від 05.02.2013 року були прописані пункти, які по різному визначали позичальника та позикодавця.

Зазначені технічні описки були виправлені сторонами шляхом підписання Додаткової угоди №1 06 лютого 2013 року до Договору поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 від 05.02.2013 року (а.с. 71, т.1).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що такі описки були саме технічними, оскільки у договорі поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 05 лютого 2013 року (без урахування змін внесених Додатковою угодою №1 06 лютого 2013 року) у вступній частині а також у адресах та реквізитах сторін зазначалось, що позичальник це ТОВ "Славпродукт", а позикодавець - ОСОБА_2.

Частина 1 ст. 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013р. (далі - постанова пленуму № 11) визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Договір поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 від 05 лютого 2013 року підписаний від імені ТОВ "Славпродукт" фінансовим директором ОСОБА_6 та скріплений печаткою ТОВ "Славпродукт" та підписаний ОСОБА_2. У оскаржуваному договорі зазначено, що ОСОБА_6 діє на підставі Статуту.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України (у редакції станом на 05.02.2013 року) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 57 ГК України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Згідно Статуту ТОВ "Славпродукт", затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ "Славпродукт", протокол №4 від 17 серпня 2012 року, зареєстрованого Тернопільською районною державною адміністрацією 27.08.2012 року (про що свідчить відмітка державного реєстратора на Статуті товариства, номер запису 16511050020000476), п. 11.1, органами управління товариством є загальні збори його учасників і одноособовий виконавчий орган (директор) (а.с. 76-81, т.1).

У п.п.11.13 Статуту зазначено, що одноособовим виконавчим органом товариства є директор. Директор здійснює поточне керівництво діяльністю товариства, є підзвітним загальним зборам його учасників та організовує виконання їх рішень. Директором може бути будь-яка особа , яка володіє повною дієздатністю та не позбавлена права займати відповідні посади. З директором укладається контракт, який від імені Товариства підписує уповноважений учасник Товариства.

Директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників. Директор не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства(п. 11.14. Статуту).

Отже, Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" не передбачено посади фінансового директора товариства та його повноважень.

Відповідно до ч. 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15 травня 2003 року №755-IV (в редакції станом на 05.02.2013 року), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спору з третьою особою, доки до ним не внесено відповідних змін.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.01.2016 року № 1000598759 станом на 05.02.2013 року на ТОВ "Славпродукт" керівником, підписантом, а також єдиною особою, що мала право вчиняти дії від імені ТОВ "Славпродукт" згідно Статуту, в тому числі, підписувати договори, був лише ОСОБА_2 (а.с. 17-19, т.1). .

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_6, підписуючи оспорюваний договір, діяла на підставі Статуту ТОВ "Славпродукт".

Однак, у матеріалах справи міститься Протокол №2 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Славпродукт" від 02 вересня 2008 року в порядок денний яких було внесено питання під № 2 "Про призначення фінансового директора ТОВ "Славпродукт" (а.с. 69, т.1). Згідно протоколу зборів було вирішено покласти обов'язки фінансового директора ТОВ "Славпродукт" на ОСОБА_6 - директора філії Волочиського консервного заводу "Славпродукт".

02.01.2013 року ТОВ "Славпродукт" видало ОСОБА_6 довіреність №1, якою її уповноважено виконувати обов'язки фінансового директора ТОВ "Славпродукт"; підписувати договори позики з фізичними та юридичними особами на суму не більше одного мільйона гривень (а.с. 70, т.1). Довіреність видана строком на три роки і діяла до 31.12.2015 року .

Дана довіреність підписана директором ТОВ "Славпродукт", який згідно п. 11.15 Статуту мав право видавати довіреності на вчинення дій від імені товариства.

Таким чином, на час підписання оспорюваного договору поворотної фінансової допомоги №05/02/13 від 05.02.2013 року, ОСОБА_6 виконувала обов'язки фінансового директора ТОВ "Славпродукт" згідно рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Славпродукт" від 02 вересня 2008 року та діяла на підставі Довіреності № 1 від 02.01.2013 року і була наділена повноваженнями підписувати договори позики з фізичними та юридичними особами на суму не більше одного мільйона гривень, однак в договорі відсутнє посилання на Довіреність № 1.

Згідно ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Також, дії відповідача ТОВ "Славпродукт" щодо прийняття коштів через касу та через банківську установу за спірним договором поворотної фінансової допомоги дають підстави вважати його схваленим особою, на користь якої його було укладено. Аналогічна правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 19 серпня 2014 року у справі №3-59гс14.

На виконання умов укладеного між сторонами 05 лютого 2013 року договору поворотної фінансової допомоги №05/02/13 позикодавцем було передано, а позичальником було прийнято грошові кошти, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями квитанцій про передачу коштів: зокрема: квитанцією №7749151 від 06.02.2013р. на суму 20 000,00 грн; №14825788 від 07.03.2013р. - 15 530,00 грн., №16414067 від 18.03.2013р. - 14 700,00 грн, №1342202 від 16.08.2013р. - 5 000,00 грн, №1409335 від 13.11.2013р. - 20 000,00 грн, №1556623 від 11.07.2014р. - 15 000,00 грн, №1556707 від 11.07.2014р. - 25 100,00 грн., №1557827 від 14.07.2014р. - 30 000,00 грн, №1559971 від 16.07.2014р. - 20 000,00 грн, №1562393 від 21.07.2014р. - 107 950,00 грн, №23699435 від 04.08.2014р. - 70 000,00 грн, №36813574 від 10.11.2014р. - 100 000,00 грн, квитанції до прибуткових касових ордерів №4 від 03.02.2014р. - 115 000,00 грн, №17 від 26.03.2014р. - 94 000,00грн., №8414 від 07.04.2014р. - 90 905,00 грн, №18 від 31.03.2014р. - 60 000,00 грн, №20 від 22.04.2014р. - 100 000,00 грн. (а.с. 82-90, т.1).

Щодо квитанції №13263132 від 28.02.2013р. на суму 21 815,00 грн. з призначенням платежу Поповнення статутного фонду , то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач-2 ОСОБА_2 не міг поповнювати статутний фонд, оскільки він не був засновником ТОВ "Славпродукт". Засновником ТОВ "Славпродукт" був ОСОБА_7 (а.с. 17, 77, т.1).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.2016р., провадження у даній справі було зупинено на час проведення Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судової економічної експертизи у справі №921/609/15-г/10 Господарського суду Тернопільської області.

Згідно наявного у матеріалах справи висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи №1048/16-22 від 04.09.2017р. у справі №921/609/15-г/10 експертами встановлено, що надання ОСОБА_2 ТОВ "Славпродукт" поворотної фінансової допомоги в сумі 925000,00 грн на підставі договору поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 від 05.02.2013 року підтверджується первинними бухгалтерськими документами, даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності ТОВ "Славпродукт". Крім того, експертами зазначено, що виділення ТОВ "Славпродукт" ОСОБА_2 коштів в сумі 925000,00 грн на підставі договору поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 від 05.02.2013 року первинними бухгалтерськими документами, даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності ТОВ "Славпродукт" не підтверджується.

Враховуючи вищенаведені копії квитанцій про передачу коштів та висновки експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи №1048/16-22 від 04.09.2017р. у справі №921/609/15-г/10 що підтверджують надання ОСОБА_2 ТОВ "Славпродукт" поворотної фінансової допомоги на підставі договору поворотної фінансової допомоги № 05/02/13 від 05.02.2013 року доводи скаржника про те, що ОСОБА_2 не надавав ТОВ "Славпродукт" грошові кошти, а повертав їх є необгрунтованими.

Скаржник зазначає, що оспорюваний договір містить ознаки фіктивного правочину.

Згідно ч. 1 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Однак, такі доводи скаржника є необґрунтованими, оскільки договір поворотної фінансової допомоги №05/02/13 виконувався ОСОБА_2 та створив правові наслідки.

Позивачем не доведено наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення. Відповідно до п.2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013р. та в силу припису ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального права.

Усе викладене дає підстави для залишення без задоволення апеляційної скарги, у зв'язку із чим згідно із ст. 49 ГПК України на апелянта покладаються судові витрати.

Керуючись ст. ст. 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.04.2016 р. у цій справі без змін.

2. Судові витрати покласти на Приватне підприємство "Дістас" (змінено назву на Приватне підприємство "МІФРІД").

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 07.11.2017р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Юрченко Я.О.