Постанова

від 02.11.2017 по справі 923/183/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2017 р.Справа № 923/183/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

(склад судової колегії змінений відповідно до розпоряджень керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №537 від 21.06.2017р. та №1004 від 04.09.2017р.; протоколів автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.06.2017р. та від 04.09.2017р.)

при секретарі судового засідання Станковій І.М.

за участю представників сторін:

від ТОВ Херсонавтокомунсервіс - Кириленко А.В. - за довіреністю;

від ТОВ РИМЗ - не з`явився;

ТОВ Ирбис-Юг - не з`явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонавтокомунсервіс

на рішення господарського суду Херсонської області від 21 квітня 2016 року

по справі №923/183/16

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РИМЗ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Ирбис-Юг

до Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонавтокомунсервіс

про стягнення 299899,94грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонавтокомунсервіс

до Товариства з обмеженою відповідальністю РИМЗ

про визнання договору частково недійсним

Сторони та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 02.11.2017р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

23.02.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю РИМЗ (надалі - позивач, ТОВ РИМЗ ) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонавтокомунсервіс (надалі - відповідач, ТОВ Херсонавтокомунсервіс ), в якому просило суд стягнути з відповідача на його користь 299899грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 29.12.2014р. між ТОВ РИМЗ (Виконавець) та ТОВ Херсонавтокомунсервіс (Замовник) було укладено договір про надання послуг з видалення побутових відходів №33-К/15. За умовами даного договору позивачем у січні 2015 року було надано відповідачу послуги з видалення на міському звалищі мало небезпечних відходів IV класу небезпеки, що підтверджується Актами наданих послуг, які були підписані повноважними представниками сторін, проте відповідач не розрахувався в повному обсязі за надані послуги. Борг ТОВ Херсонавтокомунсервіс перед ТОВ РИМЗ по оплаті за надані послуги підтверджений актами від 07.01.2015р., 14.01.2015р., 18.01.2015р., 31.01.2015р. та становить 299899,94грн.

З посиланням норми ст.ст. 256, 257, 261, 509, 510, 525-527,530, 610-612, 614, 629, 638, 901-903, 905 ЦК України та положення ст.ст. 173, 174, 229 ГК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

11.03.2016р. відповідач подав суду першої інстанції відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

28.03.2016р. ТОВ Херсонавтокомунсервіс подало місцевому господарському суду зустрічну позовну заяву, в якій просило визнати частково недійсним Договір про надання послуг з видалення побутових відходів № 33-К/15 від 29.12.2014р. з дати його укладення, в частині визнання недійсним додатку №2 від 29.12.2014р. Розрахунок вартості послуг з видалення 1 куб.м. побутових відходів до цього Договору.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ Херсонавтокомунсервіс обґрунтовані наступним. У додатку №2 від 29.12.2014р. "Розрахунок вартості послуг з видалення 1 куб.м. побутових відходів" ТОВом РИМЗ було вказано тарифи на послуги, затверджені рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради № 165 від 18.06.2013р. Разом з цим, як вбачається з рішення Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі №110/2-13, до розрахунку тарифу на послугу із захоронення побутових відходів ТОВ РИМЗ було включено завищений розмір екологічного податку, внаслідок чого ТОВ РИМЗ набуло право реалізувати послугу із захоронення побутових відходів за тарифами, сформованими на основі неналежно економічно обґрунтованих розрахунків витрат; пунктом 5 резолютивної частини вищезазначеного рішення зобов'язано Виконком скасувати рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.06.2013р. №165 Про встановлення та введення в дію тарифів на послуги із захоронення побутових відходів ТОВ РИМЗ протягом 14 днів з дня набуття рішенням законної сили; рішенням господарського суду Херсонської області у справі №923/1087/14 від 29.08.2014р., яке постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2014р. залишено в силі, Виконавчий комітет Херсонської міської ради було зобов'язано виконати рішення Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 13-р/к від 31.03.2014р. Проте незважаючи (станом на день звернення з зустрічною позовною заявою) на прийняті рішення не було скасоване рішення Виконавчого комітету Херсонської міськради №165 від 18.06.2013р., тому ТОВ РИМЗ продовжує нараховувати плату за послуги на підставі незаконного рішення.

Отже у відповідності до ст.ст. 180, 207 ГК України та ст.203 ЦК України Додаток №2 до Договору повинен бути визнаний судом недійсним.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.03.2016р. прийнято до розгляду сумісно з первісним позовом у справі №923/183/16 зустрічну позовну заяву ТОВ Херсонавтокомунсервіс до ТОВ РИМЗ про визнання договору частково недійсним.

14.04.2016р. ТОВ РИМЗ подало суду першої інстанції відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просило відмовити в задоволенні зустрічного позову.

14.04.2016р. ТОВ Херсонавтокомунсервіс подало місцевому господарському суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, в якому просило призначити у справі № 923/183/16 судово-почеркознавчу експертизу і на вирішення експерта поставити наступне питання: Чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 в рядку Від замовника на Акті надання послуг № ОУ-0000001 від 07.01.2015р.; Акті надання послуг № ОУ-0000004 від 14.01.2015р.; Акті надання послуг № ОУ-0000009 від 18.01.2015р., Акті надання послуг № ОУ-004597 від 31.01.2015р., особисто ОСОБА_4 чи іншою особою?

21.04.2016р. ТОВ Херсонавтокомунсервіс подало суду першої інстанції клопотання про призначення судових експертиз, в якому просило призначити у справі комплексну експертизу (для вирішення питань в галузі бухгалтерії та техніки).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.04.2016р. (суддя Нікітенко С.В.) первісний позов задоволено повністю - стягнуто з ТОВ Херсонавтокомунсервіс на користь ТОВ РИМЗ суму боргу у розмірі 299899,94грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 4498,50грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ч.2 ст.509, ст.626, ч.1 ст.628, ст.901 ЦК України, ч.ч.1,1 ст.193, ст.175 ГК України та вмотивовано наступним. Матеріали справи свідчать, що ТОВ РИМЗ на виконання умов п.1.1. Договору №33-К/15 від 29.12.2014р. у період з 07.01.2015р. по 31.01.2015р. надало ТОВ Херсонавтокомунсервіс послуги з видалення на міському звалищі малонебезпечних побутових відходів IV класу небезпеки в обсязі 25288куб.м., на загальну суму 299899,94 грн., що підтверджується відповідними актами надання послуг. Вказані акти сторони договору підписали та скріпили печатками без жодних претензій і зауважень. Як свідчать акти надання послуг за №ОУ-0000001 від 07.01.2015р., №ОУ-0000004 від 14.01.2015р., №ОУ-0000009 від 18.01.2015р. та №ОУ-004597 від 31.01.2015р., позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 299899,94грн. Отримана судом з ОДПІ ГУ ФС у Херсонській області інформація свідчить, що ТОВ Херсонавтокомунсервіс відповідно до положень п.198.3. ст. 198 ПК України виходячи з встановленої відповідно до договору вартості послуг включило у зв'язку із придбанням послуг у ТОВ "РИМЗ" у звітному періоді - січень 2015 року, у податковий кредит 49983,33грн. Дана сума податкового кредиту повністю відповідає сумі заборгованості відповідача - 299899,94 грн. Надані ТОВ РИМЗ податкові накладні містять посилання на номер та дату договору, укладеного між сторонами, а також зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується копіями квитанцій про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Доказів сплати заявленої до стягнення суми вартості наданих послуг у розмірі 299899,94 грн. відповідачем суду не надано. Таким чином, позовні вимоги ТОВ РИМЗ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині зустрічного позову ТОВ Херсонавтокомунсервіс суд першої інстанції зазначив, що проаналізувавши надані позивачем за зустрічним позовом докази в обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних і допустимих доказів та не наведено у зустрічному позові обґрунтованих тверджень, які б дійсно доводили, що в момент укладення додатку №2 від 29.12.2014р. "Розрахунок вартості послуг з видалення 1 куб.м. побутових відходів" до договору №33-К/15 від 29.12.2014р., сторонами договору не було додержано вимог закону, що є необхідним для визнання цього правочину недійсним. Матеріали справи свідчать, що ТОВ Херсонавтокомунсервіс підписало оскаржуваний додаток №2 від 29.12.2014р. до договору без жодних зауважень та/або оформлень протоколу розбіжностей, чим підтвердило погодження з тарифами, встановлені у договорі. Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували визнання незаконним/недійсним у судовому порядку рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.06.2013р. №165 "Про встановлення та введення в дію тарифів на послуги із захоронення побутових відходів ТОВ "РИМЗ". Посилання ТОВ Херсонавтокомунсервіс на рішення суду у справі №923/1087/14 не доводить визнання рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.06.2013р. №165 незаконним/недійсним у судовому порядку. Отже зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні відхилив клопотання ТОВ Херсонавтокомунсервіс про призначення експертиз по справі.

Не погодившись з рішенням суду від 21.04.2016р., ТОВ Херсонавтокомунсервіс звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ РИМЗ та задовольнити позовні вимоги ТОВ Херсонавтокомунсервіс у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що при прийнятті рішення судом не було взято до уваги заперечення та доводи відповідача, що спричинило прийняття незаконного та необґрунтованого рішення; підставами для апеляційного оскарження рішення є неправильне застосування норм матеріального права; рішення підлягає скасуванню з наступних підстав:

- Договором №33-К/15 від 29.12.2014р. не передбачено складання актів наданих послуг, а зазначено про складання саме актів виконаних робіт. Таким чином, в основу рішення суду першої інстанції були покладені документи, які взагалі не передбачені договором, за якими ТОВ РИМЗ намагається стягнути з ТОВ Херсонавтокомунсервіс суму заборгованості;

- відповідно до Договору оплата послуг ТОВ РИМЗ здійснюється на наступний місяць у вигляді 100% передплати (100% аванс), що виключає надання послуг без повної оплати Замовника, а обов'язок з надання Акту виконаних робіт, який передбачено п.3.2.3 Договору, покладено саме на Виконавця (ТОВ РИМЗ );

- залучені позивачем акти наданих послуг ніколи не підписувались директором ТОВ Херсонавтокомунсервіс ОСОБА_4, підписи що містяться у цих Актах від його імені, останнім не ставилися. Наведене стало підставою для звернення до суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи, проте, судом було його відхилено, що є підтвердженням необґрунтованості рішення суду першої інстанції;

- недостовірність даних ТОВ РИМЗ в Актах виконаних робіт за оспорюваний період щодо вартості послуг підтверджується інформацією, отриманою на адвокатські запити від державних органів;

- згідно з рішенням Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі №110/2-13 загальновиробничі витрати ТОВ РИМЗ в структурі собівартості послуги складають 34%, що обумовлено віднесенням до зазначеної статті витрат на сплату екологічного податку, який складає 1 827 998,59 грн. або 91,3% загальновиробничих витрат та 31,1 % у повній собівартості послуги. Отже різниця між фактичним розміром нарахованих податкових зобов'язань ТОВ РИМЗ та нарахувань здійснених Замовником послуг становить: 1827998,59грн. - 575241,70грн. = 1252756,89грн.;

- оскільки в оспорюваний період ТОВ РИМЗ надавало послуги по завищеним тарифам, свідомо включаючи до Актів наданих послуг недостовірну інформацію щодо дійсного розміру тарифів на послуги, вбачається завищення розміру суми вартості послуг, яку ТОВ РИМЗ безпідставно намагається стягнути з ТОВ Херсонавтокомунсервіс в судовому порядку, без достатніх на те правових підстав;

- у Договорі №33-К/15 та Актах наданих послуг ТОВ РИМЗ було зазначено недостовірні дані щодо вартості та об'ємів наданих послуг за оспорюваний період, тому з метою об'єктивного та всебічного розгляду справи відповідачем було заявлено в судовому засіданні клопотання щодо проведення з означених питань комплексної бухгалтерської та технічної експертизи. Проте господарським судом не було взято до уваги доводи відповідача та безпідставно відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, чим було порушено засади змагальності передбачені ст. 43 ГПК України;

- зважаючи на те, що ТОВ РИМЗ у Додатку №2 до Договору про надання послуг з видалення побутових відходів №33-К/15 від 29.12.2014р. було вказано тарифи на послуги, затверджені рішенням Виконкому Херсонської міськради № 165 від 18.06.2013р., яке на дату укладення Договору з ТОВ Херсонавтокомунсервіс було скасовано згідно постанови Вищого господарського суду України у справі № 923/1087/14, Договір №33-К/15 мав бути визнаний судом частково недійсним, а саме в частині визнання недійсним Додатку №2.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2016р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Таран С.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.

08.06.2016р. ТОВ РИМЗ подало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

08.06.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю ИРБИС-ЮГ та Товариство з обмеженою відповідальністю РИМЗ подали Одеському апеляційному господарському суду заяви, в яких з посиланням на приписи ст.25 ГПК України просили замінити позивача за первісним позовом ТОВ РИМЗ та процесуального правонаступника - ТОВ ИРБИС-ЮГ .

У задоволенні вищезазначених заяв відмовлено ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.07.2016р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2016р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Ирбис-Юг .

21.07.2016р. ТОВ Херсонавтокомунсервіс подало суду апеляційної інстанції клопотання про:

- призначення по справі судової бухгалтерської експертизи;

- призначення по справі судової технічної експертизи;

- призначення по справі почеркознавчої експертизи.

У задоволенні вищезазначених клопотань скаржника про призначення експертиз в засіданні суду апеляційної інстанції 02.08.2016р. відмовлено через недоведеність заявником необхідності проведення таких експертиз по справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2016р. у справі №923/183/16 призначено судову економічну експертизу на вирішення якої поставлене питання:- Чи підтверджується документально та в якій сумі заборгованість ТОВ Херсонавтокомунсервіс перед ТОВ РИМЗ за договором про надання послуг з видалення побутових відходів №33-К/15, укладеним 29.12.2014р. між ТОВ РИМЗ та ТОВ Херсонавтокомунсервіс ; проведення експертизи доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; апеляційне провадження у справі №923/186/16 зупинено до закінчення проведення судової економічної експертизи та/або повернення матеріалів справи №923/183/16 до Одеського апеляційного господарського суду.

01.09.2016р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Хосонової О.С. №3941/3955 від 15.08.2016р. (вхідний номер суду апеляційної інстанції 4513/16 від 01.09.2016р.), в якому для проведення судової економічної експертизи, експерт просить:

- повідомити експерта про проведення дослідження по матеріалам, а саме копіям об'єктів, які надані при ухвали від 10.05.2016 по справі №923/183/16 у 3-х томах на 559арк., відповідно вимогам п.3.5 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої Міністерством юстиції України від 08.10.1998 №53/5;

- конкретизувати поставлене питання, а саме у питанні зазначити період надання послуг та встановити на яку дату проводити дослідження суми заборгованості;

- надати додаткові матеріали ТОВ "РИМЗ" та ТОВ "Херсонавтокомунсервіс" за період, який буде конкретизовано судом відносно договору №33-К/15 про надання послуг з видалення побутових відходів:

- регістри бухгалтерського обліку у яких відображені взаємовідносини між сторонами (журнали-ордери, картки, тощо) у розрізі місяців, років;

- акти звірки взаєморозрахунків.

Ухвалою суду апеляційної інстанції віл 22.09.2016р. клопотання судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Хосонової О.С. про надання матеріалів, необхідних для виконання судової економічної експертизи, задоволено частково; повідомлено експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Хосонову О.С. про проведення дослідження по матеріалам, а саме копіям об'єктів, які надані разом з ухвалою від 10.05.2016р. по справі №923/183/16 у 3-х томах на 559арк., згідно із вимогами п.3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженої Міністерством юстиції України від 08.10.1998 №53/5; конкретизоване поставлене ухвалою суду від 02.08.2016р. на вирішення експерта питання шляхом зазначення періоду надання послуг ТОВ РИМЗ ТОВу Херсонавтокомунсервіс - січень 2015 року; та зазначено, що експерту необхідно встановити, чи підтверджується документально та в якій сумі заборгованість ТОВ Херсонавтокомунсервіс перед ТОВ РИМЗ за договором про надання послуг з видалення побутових відходів №33-К/15, укладеним 29.12.2014р., станом на дату подання позовної заяви - 23.02.2016р. та станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення суду - 21.04.2016р.; апеляційне провадження у справі №923/183/16 зупинено.

01.06.2017р. до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №923/183/16 разом з висновком №3941/3955 від 16.05.2017р. судової економічної експертизи по матеріалам господарської справи №916/598/16.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2017р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Таран С.В.) поновлено апеляційне провадження у справі №923/183/16 з 22.06.2017р.; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.06.2017р.

У зв'язку із перебуванням судді Таран С.В. у відрядженні розпорядженням керівника апарату суду №537 від 21.06.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/186/16 .

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.06.2017р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Величко Т.А.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2017р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Величко Т.А.) прийнято справу №923/183/16 до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2017р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Величко Т.А.) прийнято справу №923/183/16 до провадження.

У зв'язку із перебуванням судді Величко Т.А. у відпустці розпорядженням керівника апарату суду №1004 від 04.09.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/186/16 .

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.09.2017р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Таран С.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2017р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Таран С.В.) прийнято справу №923/183/16 до провадження.

02.11.2017р. скаржник подав суду апеляційної інстанції клопотання про призначення по справі комплексної економічної експертизи, на розгляд та вирішення експерту поставити наступні питання: у межах економічної експертизи про економічну діяльність підприємств і організацій: Яка фактична собівартість тарифів ТОВ РИМЗ на послуги по захороненню побутових відходів за оспорюваний період?; у межах економічної експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності: Який розмір екологічного податку закладено ТОВ РИМЗ у складі собівартості тарифів на послуги по захороненню побутових відходів? Які коефіцієнти до ставок екологічного податку передбачені ст. 246 Податкового кодексу України були закладені ТОВ РИМЗ у собівартості тарифів на послуги по захороненню побутових відходів? Які коефіцієнти до ставок екологічного податку передбачені ст. 246 Податкового кодексу України були застосовані ТОВ РИМЗ при здійсненні нарахувань ТОВ Херсонавтокомунсервіс за послуги по захороненню побутових відходів в оспорюваний період? Які коефіцієнти до ставок екологічного податку передбачені ст. 246 Податкового кодексу України були застосовані ТОВ РИМЗ при складанні та поданні до ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області податкової декларації з екологічного податку та розрахунку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах за оспорюваний період?

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

ТОВ Ирбис-Юг та ТОВ РИМЗ своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції не направили.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ТОВ Херсонкомунавтосервіс , обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного перегляду, що 29.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю РИМЗ (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Херсонавтокомунсервіс (Замовник) був укладений договір № 33-К/15 про надання послуг з видалення побутових відходів (надалі - Договір від 29.12.2014р.).

Відповідно до умов п.1.1. Договору від 29.12.2014р. Виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги з видалення на міському звалищі малонебезпечних побутових відходів IV класу небезпеки в обсязі 34500 куб.м. на місяць згідно з додатком №1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх.

Згідно із п.2.2.1. Договору від 29.12.2014р. Замовник зобов'язується оплачувати послуги надані Виконавцем в установлені договором строки.

Відповідно до п.3.1.3 Договору від 29.12.2014р. Виконавець має право вимагати своєчасної та в повному обсязі оплати послуг наданих Замовнику.

Згідно із п.3.2.3 Виконавець зобов'язується надавати Замовнику Акт виконаних робіт за попередній місяць протягом 5-ти робочих днів, після закінчення звітного місяця

Відповідно до п.4.3. Договору від 29.12.2014р. Замовник розраховується за надання послуг з видалення побутових відходів на міському звалищі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок або внесення до каси виконавця 100% передоплати за послуги до 25-го числа кожного місяця за наступний.

Пунктом 8.1. Договору від 29.12.2014р. сторони встановили, що цей договір діє з 01.01.2015р. по 31.12.2015р.

Сторонами був підписаний та скріплений печатками Додаток №1 до Договору №33-К/15 від 29.12.2014р. Розрахунок нормативного вивозу ТПВ на міську звалище на обсяги,пов'язані з благоустроєм міста та нормативного вивозу ТПВ від комерційних, житлових організацій , в якому зазначене розрахункове місячне накопичення вуличного сміття для міст та населених пунктів середньої кліматичної зони ( Довідник із санітарної очистки міст та селищ ): приватний сектор - 7000куб.м, комерційні договори - 12000куб.м., житловий фонд - 14000куб.м., благоустрій (проїжджа частина доріг, алеї та тротуари, паркові алеї зелені зони, випадкове сміття) - 1500куб.м., всього 345000 куб.м.

Додатком 2 до Договору №33-К/15 від 29.12.2014р. сторонами затверджений розрахунок вартості послуг з видалення 1 куб.м. побутових відходів - тариф на послугу з видалення 1 куб.м. побутових відходів (у тому числі ПДВ 20%) : бюджетні установи - 11,86грн., населення - 11,33грн., інші споживачі - 12,70грн.

01.07.2015р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №33-К/15 від 29.12.2014р., якою сторони, зокрема дійшли згоди змінити реквізити Виконавця, вказані у розділі 10 Юридичні адреси та реквізити сторін .

01.07.2015р. між ТОВ РИМЗ та ТОВ Херсонавтокомунсервіс було Додаткову угоду №2 до Договору №33-К/15 від 29.12.2014р., якою сторони, дійшли згоди внести зміни р в Додаток №1 Розрахунок вартості послуг з видалення 1куб.м. побутових відходів .

ТОВ РИМЗ та ТОВ Херсонавтокомунсервіс були підписані та скріплені печатками акти надання послуг:

- №ОУ-0000001 від 07.01.2015р., за яким загальна вартість робіт, виконаних ТОВ РИМЗ становить 66321,28грн.;

- №ОУ-0000001 від 14.01.2015р., за яким загальна вартість робіт, виконаних ТОВ РИМЗ становить 71716,40грн.;

- №ОУ-0000009 від 18.01.2015р., за яким загальна вартість робіт, виконаних ТОВ РИМЗ становить 28427,21грн.;

- №ОУ-0004597 від 31.01.2015р., за яким загальна вартість робіт, виконаних ТОВ ИМЗ становить 133435,05грн., усього за січень 2015 року - 299899,94грн.

16.11.2015р. ТОВ РИМЗ надіслало директору ТОВ Херсонавтокомунсервіс вимогу №336 про сплату боргу, в якій просило сплатити загальну заборгованість за Договором №33-К/15 від 29.12.2014р. у сумі 6239084,96грн.

19.11.2015р. ТОВ Херсонавтокомунсервіс надіслало ТОВу РИМЗ лист (на вимогу про сплату боргу від 16.11.2015р.), в якому просило для розгляду вимоги направити інформацію щодо періоду, за який виникла заборгованість у розрізі по місяцях та роках, із зазначенням здійснених платежів, із зазначенням здійснених платежів та об'ємів завезених твердих побутових відходів на міське звалище, а також надати копії актів виконаних робіт та актів звіряння розрахунків між сторонами.

ТОВ РИМЗ листом №359 від 02.12.2015р. надіслало ТОВ Херсонавтокомунсервіс акти звіряння розрахунків між сторонами з інформацією щодо періоду виникнення заборгованості у розрізі по місяцях та роках, із зазначенням здійснених платежів. В листі також містилось прохання підписані акти звіряння повернути на адресу позивача.

10.01.2016р. ТОВ РИМЗ надіслало директору ТОВ Херсонавтокомунсервіс вимогу №28 про сплату боргу, в якій просило сплатити загальну заборгованість за Договорами №33-К/15 від 29.12.2014р. та №33-К/14 від 27.12.2013р, у сумі 1090357грн.

18.02.2016р. ТОВ Херсонавтокомунсервіс надіслало ТОВу РИМЗ лист №1348, в якому зазначило, що не погоджується із заявленою сумою боргу у вимозі №28 від 10.01.2016р.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ РИМЗ зазначило, що ТОВ Херсонавтокомунсервіс в порушення умов Договору № 33-К/15 від 29.12.2014р. за надані позивачем у січні 2015 року послуги не розрахувалося у повному обсязі, у зв'язку з чим, розмір суми заборгованості відповідача перед позивачем становить 299899,94грн.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ РИМЗ з огляду наступного.

Відповідно до ч.2 ст.509, ст.629 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1-7 ст.193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи - актів надання послуг за №ОУ-0000001 від 07.01.2015р., №ОУ-0000004 від 14.01.2015р., № ОУ-0000009 від 18.01.2015р. та № ОУ-004597 від 31.01.2015р., ТОВ РИМЗ надало ТОВ Херсонавтокомунсервіс послуги на загальну суму 299899,94 грн.

Як вбачається з Договору від 29.12.2014р. у 4 розділі Договору - "Порядок розрахунків" сторони не встановили конкретного/чіткого строку (терміну) здійснення Замовником розрахунку за надані виконавцем послуги у січні 2015 року, оскільки підписаний 29.12.2014р. договір №33-К/15 почав діяти лише з 01.01.2015р. (п.8.1. договору), а відповідно до умов п.4.3. договору Змовник розраховується за надання послуг, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок або внесення до каси виконавця 100% передоплати за послуги до 25-го числа кожного місяця за наступний.

Отже місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що сторони у договорі не встановили порядку розрахунку замовника за послуги надані Виконавцем у січні 2015 року, а тому в даному випадку слід керуватися ч.2 ст. 530 ЦК України, якою встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ТОВ РИМЗ в порядку ст.530 ЦК України направило відповідачу вимогу про сплату боргу від 16.11.2015р. за №336, в якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 6239084,96грн.

Так як ТОВ Херсонавтокомунсервіс листом від 19.11.2015р. №1241 відповіло позивачу на його вимогу від 16.11.2015р. за № 336, то можна дійти висновку про те, що вказану вимогу відповідач отримав не пізніше 19.11.2015р.

Таким чином, з урахуванням приписів ч.2 ст.530 ЦК України, відповідач зобов'язаний був виконати цю вимогу у семиденний строк, тобто до 25.11.2015р. включно. Невиконання відповідачем вимоги призвело до порушення ТОВ Херсонавтокомунсервіс обов'язку виконати грошове зобов'язання у розмірі 299899,94грн. (в межах суми, заявленої до стягнення як заборгованість за січень 2015 року).

Як вбачається з матеріалів справи - відомостей, наданих Херсонською ОДПІ ГУ ФС у Херсонській області 18.04.2016р. суду першої інстанції, за даними автоматизованої системи співставлення податкової звітності та розшифровок податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів АС "Податковий блок" та поданою ТОВ РИМЗ та ТОВ Херсонавтокомунсервіс податковою звітністю, ТОВ РИМЗ задекларовано податкових зобов'язань з ПДВ щодо ТОВ Херсонавтокомунсервіс включено до складу податкового кредиту отримані за податковими накладними ТОВ РИМЗ суми податку у розмірі 49983,33 грн. Розбіжності між задекларованими показниками податкових зобов'язань та податкового кредиту у ТОВ РИМЗ та ТОВ Херсонавтокомунсервіс відсутні.

Отже ТОВ Херсонавтокомунсервіс відповідно до положень п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу України виходячи з встановленої відповідно до договору вартості послуг включило у зв'язку із придбанням послуг у ТОВ РИМЗ у звітному періоді - січень 2015 року, до податкового кредиту 49983,33 грн. Дана сума податкового кредиту повністю відповідає сумі заборгованості відповідача - 299899,94грн.

Згідно із п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Отже, норма п.198.3. ст. 198 ПК України передбачає безпосередній зв'язок податкового кредиту саме з фактом придбання послуг (робіт).

Сам факт придбання послуг у розумінні ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, є господарською операцією та має обов'язково підтверджуватися первинними документами.

Відповідно до п.201.10 ст. 210 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні складені ТОВ РИМЗ за операціями з ТОВ Херсонавтокомунсервіс згідно з п. б) ч.187.1. ст. 187 ПК України за першою подією, якою є дата складання актів наданих послуг. Підтвердженням тому є відповідність дат оформлення/складання актів наданих послуг та податкових накладних.

Крім того, обов'язковими реквізитами податкової накладної відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 22.09.2014р. №957 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", який був чинним на час спірних відносин, є вид договору, його номер та дата.

Надані ТОВ РИМЗ податкові накладні містять посилання на номер та дату договору, укладеного між сторонами (№33-К/15 від 29.12.2014р.), а також зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується копіями квитанцій про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже включення ТОВ Херсонавтокомунсервіс" до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за отриманими від ТОВ РИМЗ податковими накладними підтверджує факт отримання ТОВ Херсонавтокомунсервіс послуг за договором у розмірі 299899,94 грн.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 02.08.2016р. призначено по справі судову економічну експертизу.

У Висновку експерта №3941/3955 судової економічної експертизи по справі №923/186/16 зазначено:

По першому питанню:

Проведеним дослідженням за наданими документами у матеріалах справи встановити суму заборгованості ТОВ Херсонавтокомунсервіс перед ТОВ РИМЗ за Договором надання послуг з видалення побутових відходів №33-К/15, укладеним 29.12.2014 між ТОВ Херсонавтокомунсервіс та ТОВ РИМЗ , за період надання послуг - січень 2015р., станом на дату подання позовної заяви - 23.02.2016р. та станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення суду - 21.04.2016 не надається за можливе.

У зв'язку з відсутністю у справі та ненадання на дослідження за 2015р. ТОВ Херсонавтокомунсервіс та ТОВ РИМЗ бухгалтерських регістрів, банківських виписок, тому при досліджені провести звірку даних наданих копій Актів наданих послуг за січень 2015р. у сумі 299 899,94грн., у т.ч. ПДВ, з даними бухгалтерського обліку та повноту відображення проведених операцій та документально встановити здійснення оплати та розмір заборгованості ТОВ Херсонавтокомунсервіс за січень 2015р. відповідно умов Договору № ЗЗ-К/15 від 29.12.2014 не надається за можливим.

В дослідницькій частині висновку зазначено, що у зв'язку із тим, що на дослідження не надані банківські виписки ТОВ РИМЗ та ТОВ Херсонавтокомунсервіс за 2015р., тому дослідженням документально встановити здійснення оплати ТОВ Херсонавтокомунсервіс за послуги ТОВ РИМЗ за умовами Договору №33-К/15 від 29.12.2014р. не надається за можливе. За даними Херсонської ОДПІ ГУДФС у Херсонській області у податковій звітності у податковій звітності з ПДВ за січень 2015 року відображено господарські операції на загальну суму 299899,94грн. (у тому числі ПДВ 49983,33грн.), а саме: ТОВ РИМЗ у складі податках зобов'язань, ТОВ Херсонавтокомунсервіс у складі податкового кредиту, що підтверджується даними копій Актів наданих послуг між ТОВ Херсонавтокомунсервіс та ТОВ РИМЗ і даними копій податкових накладних, виписаних ТОВ РИМЗ на адресу ТОВ Херсонавтокомунсервіс .

ТОВ Херсонавтокомунсервіс не надано доказів сплати заявленої до стягнення суми вартості наданих послуг у січні 2015 року у розмірі 299899,94 грн., а отже місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ТОВ РИМЗ до ТОВ Херсонавтокомунсервіс про стягнення суми боргу у розмірі 299899,94грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом ТОВ Херсонавтокомунсервіс посилалось на те, що згідно з п.4.2. Договору від 29.12.2014р. вартість послуг з видалення 1 куб.м. твердих побутових відходів на міському звалищі визначається згідно з додатком № 2 до цього договору та може бути змінена на письмову вимогу виконавця відповідно до змін у законодавстві, актах органів місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері поводження з відходами та ціноутворення.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із додатком №2 до Договору від 29.12.2014р., тариф за послуги по захороненню 1 куб.м твердих побутових відходів від населення складає 11,33 грн., від бюджетних установ 11,86грн., від інших споживачів 12,70 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що вищезазначені розміри тарифів, що є істотною умовою договору, були встановлені ТОВ РИМЗ на підставі рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.06.2013р. №165 Про встановлення та введення в дію тарифів на послуги із захоронення побутових відходів ТОВ РИМЗ .

Як вбачається з копії рішення Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі №110/2-13, до розрахунку тарифу на послугу із захоронення побутових відходів ТОВ РИМЗ було включено завищений розмір екологічного податку, внаслідок чого ТОВ РИМЗ набуло право реалізувати послугу із захоронення побутових відходів за тарифами, сформованими на основі неналежно економічно обґрунтованих розрахунків витрат.

Рішенням господарського суду Херсонської області у справі №923/1087/14 від 29.08.2014р., яке постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2014р. залишено в силі, Виконавчий комітет Херсонської міської ради було зобов'язано виконати рішення Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 13-р/к від 31.03.2014р.

Вищезазначеним рішенням встановлено наступне.

Пунктом 3 Рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.11.2013 року №103/2-рш у справі №110/2-13 дії Виконавчого комітету Херсонської міської ради у вигляді встановлення тарифів на послугу із захоронення побутових відходів на основі неналежно економічно обґрунтованих розрахунків витрат на послугу із захоронення побутових відходів, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим статтею 17 та пунктом 7 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , що полягає у створенні умов для вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ РИМЗ .

Пунктом 5 цього рішення Виконком Херсонської міської ради зобов'язано скасувати рішення виконкому від 18.06.2013 року № 165 "Про встановлення та введення в дію тарифів на послуги із захоронення побутових відходів ТОВ "РИМЗ" протягом чотирнадцяти днів з дня набуття цього рішення законної сили.

У зв'язку з невиконанням Рішення Адмінколегії №103/2-рш розпорядженням Адмінколегії від 04 березня 2014 року №4-рп/к розпочато розгляд справи №4/2-14 за наявністю в діяннях Виконкому Херсонської міської ради ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді невиконання рішення органу Антимонопольного комітету України.

За результатами розгляду цієї справи пунктом 1 рішення Адмінколегії від 31 березня 2014 року №13-р/к діяння Виконавчого комітету Херсонської міської ради, які полягають у невиконанні пункту 5 Рішення Адмінколегії від 07 листопада 2013 року №103/2-рш у справі №110/2-13, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді невиконання рішення органу Антимонопольного комітету України.

Пунктом 2 рішення Виконавчий комітет Херсонської міської ради зобов'язано виконати пункт 5 рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення від 07 листопада 2013 року №103/2-рш у строк до 01.05.2014 року.

У встановлений в Рішенні Адмінколегії від 31 березня 2014 року №13-р/к строк пункт 5 Рішення Адмінколегії №103/2-рш не виконано. До територіального відділення від Виконкому Херсонської міської ради надійшов лист від 17.04.2014 року №8-2233-4/12, в якому зазначено, що на чергове засідання виконкому міської ради у травні поточного року виноситиметься проект рішення про скасування рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.06.2013 року №165. При цьому зазначений лист не містив доказів, які б свідчили про вказані в ньому наміри органу місцевого самоврядування виконати Рішення Адмінколегії від 31 березня 2014 року №13-р/к, зокрема, не надано проект рішення про скасування рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.06.2013 року №165.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у пунктах 2.1, 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057 1 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 7 1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", частини третьої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" тощо. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним. Водночас частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбаченим договором купівлі-продажу, у визначені строки. Так само за загальним правилом не є підставою для визнання недійсним відсутність у договорі істотних умов. На виняток з цього правила відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов є підставою для визнання його недійсним (частина друга статті 15 Закону України "Про оренду землі"). При цьому вирішуючи спір про визнання договору оренди землі недійсним у зв'язку з відсутністю в ньому передбаченої частиною першою статті 15 названого Закону істотної умови суд має застосовувати цю ж норму у редакції, що була чинною на момент укладення договору, а не на момент його державної реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з судових актів по справі №923/1087/14 предметом розгляду господарськими судами у цій справі було питання виключно невиконання Виконавчим комітетом Херсонської міської ради рішення органу Антимонопольного комітету з підстав передбачених ст. 25 ЗУ Про Антимонопольний комітет України . Разом з цим, обставини щодо порушення положень законодавства у зв'язку із встановленням в договорі №33-К/15 тарифів на послуги вищезазначеними рішеннями не встановлені.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника вказав, що нові тарифи на послуги із захоронення побутових відходів ТОВ РИМЗ після 16.12.2014р. (дата прийняття Вищим господарським судом України постанови по справі №915/1087/14) Виконавчим комітетом Херсонської міської ради встановлені не були.

Ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи ТОВ Херсонавтокомунсервіс не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання незаконним/недійсним чи скасування у судовому порядку рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.06.2013р. №165 Про встановлення та введення в дію тарифів на послуги із захоронення побутових відходів ТОВ РИМЗ ;

Під час розгляду справи в суді першої інстанції (що не заперечувалось представником ТОВ Херсонавтокомунсервіс в засіданні суду апеляційної інстанції) представник позивача за зустрічним позовом зазначив, що ТОВ Херсонавтокомунсервіс на день підписання спірного договору (29.12.2014р.) було відомо про існування рішення Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.03.2014р. №13-р/к та судових рішень у справі № 923/1087/14.

Таким чином, ТОВ Херсонавтокомунсервіс , усвідомлюючи, що тарифи на послуги встановлені у оскаржуваному Додатку №2 до договору, є необґрунтованими, не позбавлений був права повідомити про це ТОВ РИМЗ та/або заперечити щодо окремих пунктів запропонованого договору і оформити протокол розбіжностей, або взагалі відмовитись від укладання договору на неприйнятних для нього умовах.

Відповідно до ч.ч.4,5,7 ст.181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих пунктів запропонованого договору, сторона, яка одержала проект договору, складає проект розбіжностей, про що робиться застереження в договорі, та в двадцятиденний строк надсилає два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Отже у разі недосягнення сторонами згоди за розбіжностями до договору про надання послуг та неврегулювання цих розбіжностей, замовник послуги вправі звернутися до суду за захистом свого права на підставі ст. 16 ЦК України, статей 20, 187 ГК України, в тому числі шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом, що містить обов'язків характер.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Херсонавтокомунсервіс підписало оскаржуваний додаток №2 від 29.12.2014р. до договору без жодних зауважень та/або оформлення протоколу розбіжностей, чим Товариство фактично підтвердило погодження з тарифами, встановлені у договорі.

Відповідно до ст.ст.32,33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ Херсонавтокомунсервіс не надано належних і допустимих доказів та не наведено у зустрічному позові обґрунтованих тверджень, які б дійсно доводили, що при укладенні додатку №2 від 29.12.2014р. "Розрахунок вартості послуг з видалення 1 куб.м. побутових відходів" до договору №33-К/15 від 29.12.2014р., сторонами договору не було додержано вимог закону, які є необхідними для визнання цього правочину недійсним, та відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ Херсонавтокомунсервіс на законних підставах.

Дослідивши підстави, зазначені ТОВ Херсонавтокомунсервіс в обґрунтування необхідності призначення по справі судової почеркознавчої експертизи та комплексної експертизи (для вирішення питань в галузі бухгалтерії та техніки) апеляційний господарський суд погоджується висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вищезазначених клопотань та призначення відповідних експертиз по справі з мотивів, викладених господарським судом Херсонської області в оскаржуваному рішенні від 21.04.2016р.

Колегія суддів відхилила клопотання ТОВ Херсонавтокомунсервіс про призначення по справі комплексної економічної експертизи (подане представником скаржника 02.11.2017р.), оскільки поставлені питання жодним чином не впливатимуть на правомірний висновок суду першої інстанції про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, оскільки рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради №165 від 18.06.2013р. Про встановлення та введення в дію тарифів на послуги із захоронення побутових відходів ТОВ РИМЗ наразі є чинним та доказів зворотнього ТОВ Херсонавтокомунсервіс до матеріалів справи не надано.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Херсонавтокомунсервіс колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

Посилання скаржника на те, що Договором №33-К/15 від 29.12.2014р. не передбачено складання актів надання послуг, а зазначено про складання саме актів виконаних робіт, не заслуговують на увагу, оскільки на думку колегії суддів акти надання послуг в даному випадку і є актами виконаних робіт, а отже підтверджують виконання ТОВ РИМЗ своїх зобов'язань за Договором від 29.12.2014р. на загальну суму 299899,94грн. Скаржником ані під час справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи не нагалошувалось, що послуги ТОВ РИМЗ за Договором від 29.12.2014р. фактично не надавались.

Як вбачається з матеріалів справи, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області 16.03.2016р. на адвокатський запит адвоката Доготер О.Г. листом №18/ЗПІ повідомило про те, що ТОВ РИМЗ відповідно до пункту 246.5 статті 246 ПК України при нарахуванні зобов'язань по екологічному податку за 2015 рік до ставок податку застосовує коефіцієнт 3 (місце розміщення відходів знаходиться в межах населеного пункту або на відстані менше як 3 км від таких меж). Підприємством не застосовується коефіцієнт відповідно до пункту 246.4 статті 246 ПКУ за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення (т.1, а.с.187).

В додатки до вищезазначеного листа ОДПІ надала копії податкових декларацій з екологічного податку по ТОВ РИМЗ за 2015 рік згідно додатку.

На думку колегії суддів, інформація, яка міститься у даному листі жодним чином не вказує на те, що ТОВ РИМЗ вказані недостовірні дані у актах наданих послуг, датованих січнем 2015 року; інших змістовних відповідей на адвокатські запити матеріали справи не містять.

Посилання ТОВ Херсонавтокомунсервіс в апеляційній скарзі на те, що залучені ТОВ РИМЗ акти наданих послуг ніколи не підписувались директором ТОВ Херсонавтокомунсервіс ОСОБА_4 колегія суддів відхиляє, оскільки як вбачається з копій актів (наявних у матеріалах справи), на актах міститься відбиток печатки ТОВ Херсонавтокомунсервіс , який посвідчує справжність підпису цієї особи.

Колегія суддів констатує, що усі інші доводи апеляційної скарги не свідчать про неправильність висновків місцевого господарського суду та підставою для скасування рішення слугувати не спроможні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2016р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, зміні або скасуванню не підлягає, а відтак, залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2016р. по справі №923/183/16 залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 07.11.2017р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.