Ухвала

від 18.10.2017 по справі 752/11188/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В.,

Хопти С.Ф., ШтеликС.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Норіус Компані про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства Банк Камбіо до товариства з обмеженою відповідальністю Лазер Плюс , товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія Транс-Юг , ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю КДС Груп про стягнення суми заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Норіус Компані на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Норіус Компані (далі - ТОВ Норіус Компані ) звернулося до суду із зазначеною вище заявою, посилаючись на те, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року, що набрало законної сили, позов публічного акціонерного товариства Банк Камбіо (далі - ПАТ Банк Камбіо ) до товариства з обмеженою відповідальністю Лазер Плюс (далі - ТОВ Лазер Плюс ), товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія Транс - Юг (далі - ТОВ УКНК Транс - Юг ), ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю КДС Груп (далі - ТОВ КДС Груп ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто на користь ПАТ Банк Камбіо солідарно з ТОВ Лазер Плюс , ТОВ КДС Груп та ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором від 31 липня 2008 року № 351/02-2008 в розмірі 7 305 017 грн 37 коп.; з ТОВ УКНК Транс-Юг , ТОВ КДС Груп та ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором від 31 липня 2008 року № 27-2008 в розмірі 6 998 480 грн 55 коп.; з ТОВ ЕКО Континет , ТОВ КДС Груп та ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором від 21 травня 2010 року № 070/1-2010/840 в розмірі 29 227 220 грн 30 коп., вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення суду не виконано.

1 вересня 2014 року між ПАТ Банк Камбіо та ТОВ Норіус Компані укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними між ПАТ Банк Камбіо та ТОВ Лазер Плюс , ТОВ УКНК Транс - Юг , ОСОБА_3, ТОВ КДС Груп перейшло до ТОВ Норіус Компані .

Ураховуючи викладене ТОВ Норіус Компані просило замінити стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ Банк Камбіо на ТОВ Норіус Компані .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 року заяву ТОВ Норіус Компані про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача з ПАТ Банк Камбіо на ТОВ Норіус Компані

у виконавчих провадженнях з виконання рішення Голосіївського районного суду

м. Києва від 17 листопада 2014 року у справі № 752/8098/14-ц про солідарне стягнення: з ТОВ Лазер Плюс , ОСОБА_3 та ТОВ КДС Груп на користь ПАТ Банк Камбіо заборгованості за кредитним договором від 31 липня 2008 року: за кредитом в сумі 5 млн. 850 тис. грн, за процентами за користування кредитом в сумі 326 374 грн 59 коп., пеня в сумі 1 128 642 грн 78 грн.; з ТОВ УКНК Транс-Юг , ОСОБА_3 та ТОВ КДС Груп на користь ПАТ Банк Камбіо заборгованості за кредитним договором від 31 липня 2008 року: за кредитом в сумі 5 млн. 400 тис. грн, за процентами за користування кредитом в сумі 528 520 грн 08 коп., пеня в сумі 1 069 960 грн 47 коп.; з ТОВ Еко Континент , ОСОБА_3 та ТОВ КДС Груп на користь ПАТ Банк Камбіо заборгованості за кредитним договором від 21 травня 2010 року: за кредитом в сумі 23 003 421 грн, за процентами за користування кредитом в сумі 1 752 413 грн 65 коп., пеня в сумі 4 471 385 грн 65 коп.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ТОВ Норіус Компані про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ Норіус Компані , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи заяву ТОВ Норіус Компані , суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до вимог ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні має бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) від 1 вересня 2014 року, а згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Отже, у силу ст. 8 Закону України Про виконавче провадження , ст. 378 ЦПК України є підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають фактичним обставинам справи, що встановлені на підставі доказів поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), й вимогам закону.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ Норіус Компані про заміну сторони виконавчого провадження, суд апеляційний суд виходив з того, що заявник не надав суду доказів отримання зберігачем - Ескроу-агентом, оригінального примірника договору відступлення права вимоги, що є умовою договору, а тому фактично не підтвердив факту переходу права вимоги до нього та підстав для заміни сторони у виконавчих провадженнях з примусового виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року.

Проте погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону зазначене рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року у справі за позовом ПАТ Банк Камбіо до ТОВ Лазер Плюс , ТОВ УКНК Транс-Юг , ОСОБА_3, ТОВ КДС Груп про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року, позов ПАТ Банк Камбіо задоволено. Стягнуто солідарно на користь ПАТ Банк Камбіо з ТОВ Лазер Плюс , ТОВ КДС Груп та ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором від 31 липня 2008 року № 351/02-2008 в розмірі 7 305 017 грн 37 коп.; з ТОВ УКНК Транс-Юг , ТОВ КДС Груп та ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором від 31 липня 2008 року № 27-2008 в розмірі 6 998 480 грн 55 коп.; з ТОВ Еко Континент , ТОВ КДС Груп та ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором від 21 травня 2010 року № 070/1-2010/840 в розмірі 29 227 220 грн 30 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

18 січня 2016 року на підставі вказаного рішення Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчі листи.

Також судом встановлено, що 1 вересня 2014 року між ПАТ Банк Камбіо та ТОВ Норіус Компані укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до положень п. 1.1 якого первісний кредитор (ПАТ Банк Камбіо ) відступає, а новий кредитор (ТОВ Норіус Компані ) приймає на себе права вимоги першого і стає кредитором за зобов'язаннями боржників, які виникли на підставі укладених ними із первісним кредитором кредитних договорів. Перелік боржників та кредитних договорів, права вимоги за якими відступається на підставі договору, визначений у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.

У додатку № 1 до договору відступлення права вимоги від 1 вересня 2014 року визначено наступні кредитні договори та боржників за ними: кредитний договір № 351/02-2008, боржник - ТОВ Лазер Плюс ; кредитний договір № 27-2008, боржник - ТОВ УКНК Транс Юг ; кредитний договір № 070/1-2010/840, боржник - ТОВ Еко Континент .

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України та ст. 8 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пп. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження , ст. 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма ст. 378 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме замінити сторону виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 8 Закону України Про виконавче провадження .

Посилання касаційної скарги на те, що заявник не довів виконання пп. 2.3, 2.5 договору відступлення права вимоги, а саме передачу оригінального примірника договору на зберігання Ескроу-агента, є безпідставними, оскільки ТОВ Норіус Компані надало суду відповідні докази, вони залучені до позовної заяви, наявні у матеріалах справи (а.с. 37-39, 42-43, 44 т. 3). Зазначені докази ПАТ Банк Камбіо не спростовані.

Доводи представника ПАТ Банк Камбіо в засіданні суду касаційної інстанції про те, що банк ймовірно договір відступлення права вимоги не підписував, безпідставні, так як не були предметом дослідження попередніх інстанцій. А, крім того, представник банку заявив, що вказаний договір ними в судовому порядку не оспорювався, а згідно ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

У зв'язку з викладеним, висновок суду апеляційної інстанції, про те, що заявник не надав суду доказів отримання оригінального примірника договору відступлення права вимоги на зберігання визначеній договором особі, а тому фактично не підтвердив факту переходу права вимоги до нього та підстав для заміни сторони у виконавчих провадженнях є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та наведеним нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом було скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Норіус Компані задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року скасувати, залишити в силі ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

О.В.Закропивний

С.Ф.Хопта

С.П.Штелик