Постанова

від 30.05.2007 по справі 27/46-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/46-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2007 року                                                                                   Справа № 27/46-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:             Джихур О.В., Науменко І.М. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 29.05.2007р. № 290)

при секретарі: Геворгян Е.М.

за участю представників сторін:  

позивача –Іванченко В.П., юрисконсульт, дов. № 357 від 01.01.2007р.;

відповідача –Карауш К.М., дов. № 3 від 27.04.2007р.;

відповідача –Борисенко А.О., директор,  наказ № 1 від 01.10.2002р.;

третьої особи –Самусько О.А., дов. № 27 від 20.03.2007р.;  

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбуд” м.Дніпропетровськ

на рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2007 року                                    

у справі №27/46-07                             

за позовом  державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбуд”, м.Дніпропетровськ

третя особа –Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

про  розірвання договору оренди

          В судовому засіданні 14.05.2007р. була оголошена перерва до 30.05.2007р. (ст..77 ГПК України).

          За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).           

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2007р. (суддя Татарчук В.О.) по справі № 27/46-07 за позовом державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ (далі –ДП “Придніпровська залізниця”) до товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбуд”, м.Дніпропетровськ (далі –ТОВ “Укрбуд”) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ про розірвання договору оренди, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості по орендній платі позов було задоволено частково: зобов'язано відповідача скласти акт приймання-передачі не житлових приміщень, повернути позивачу зазначені приміщення, стягнено з відповідача на користь позивача 10 732 грн. 10 коп. заборгованості по орендній платі та неустойку 1240 грн. 02 коп., 807 грн. 40 коп. витрат по держмиту, 106 грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні вимог про розірвання договору оренди державного майна від 01.11.2003р. –відмовлено.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано тим, що строк договору оренди скінчився 01.11.2006р., відповідача було належним чином попереджено про припинення договору оренди, орендовані приміщення слід, відповідно до умов договору оренди, було передати “орендодавцеві” за актом приймання-передачі, який не було складено сторонами та відповідач без належним правових підстав продовжує займати спірні орендовані приміщення після закінчення строку договору оренди; в зв'язку з тим, що відповідач не дотримувався порядку розподілу при оплаті вартості оренди відповідно до п.17 Методики розрахунку і використання плати за оренду державного майна, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786; в якості норм матеріального права господарський суд посилався на ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, ст..764 ЦК України, ст..17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

          Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду Дніпропетровської області, його оскаржує в апеляційному порядку відповідач по справі –ТОВ “Укрбуд” м.Дніпропетровськ, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема:

          - господарським судом порушено вимоги ч.1 ст.287 Господарського кодексу України, ст..2 ГПК України, оскільки ДП “Придніпровська залізниця” не може бути позивачем по цій справі, тому що лише Фонд державного майна України є орендодавцем по договорам оренди нерухомого майна, яке є державною власністю відповідно до вимог вищенаведених норм права з 01.01.2004р., після набрання чинності Господарським кодексом України;   

          - господарським судом не дано належної правової оцінки тому, що попередження про припинення договору оренди підписано особою, повноваження якої не було досліджено при розгляді справи;

          - господарським судом не дано правової оцінки зміні порядку пропорційної сплати вартості оренди, починаючи з 01.12.2004р. відповідно до п.17 Методики розрахунку та використання плати за оренду державного майна, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786;

          - господарським судом не досліджено питання стосовно розміру неустойки, її співрозмірності зі збитками, які б міг понести позивач.

          Позивач по справі відзив на апеляційну скаргу не надав, але в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, матеріалам, обставинам справи.

          Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

01.11.2003р. між ДП “Придніпровська залізниця”(Орендодавець) та ТОВ “Укрбуд” (Орендар) було укладено договір оренди державного майна № ПР/ДФСК-03-05/НЮА-115 (а.с.8-11).

Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: нежитлові приміщення, які знаходяться на першому поверсі 5-ти поверхового житлового будинку загальною площею 53,7кв.м. (три кімнати), розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, пл. Островського, 2.

Розрахунок орендної плати за перший місяць оренди державного нерухомого майна в сумі 574,07грн. затверджений регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (а.с.11).

ДП “Придніпровська залізниця” і ТОВ “Укрбуд” узгодили, що договір укладено строком на п'ять років і договір діє з 01.11.2003р. до 01.11.2004р. включно і у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов договору, а саме наявності договору страхування, дозволу пожежної інспекції та узгодження балансоутримувача договір може бути продовжений на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені у договорі (п.11.1 договору).

Вищевказані положення договору повністю відповідають вимогам Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, зокрема, ст..17 цього Закону.

За період з 01.11.2004р. по 01.12.2005р. були відсутні заяви сторін щодо припинення договору оренди, а тому строк дії вказаного договору було продовжено до 01.11.2006р. Докази протилежного не надавались жодною із сторін відповідно до ст. ст.32, 33, 36 ГПК України судам обох інстанцій при розгляді справи.

Відповідно до ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

23.11.2006р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист № НГ-9/1161 в якому вказано на те, що строк дії договору оренди № ПР/ДФСК-03-05/НЮА-115 закінчився у 2004р. і ТОВ “Укрбуд” необхідно звільнити орендоване приміщення з передачею майна згідно з актом приймання-передачі. Факти направлення та отримання вказаного листа відповідачем підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 494732 (а.с.12, 68).

Пунктом 11.6 договору сторони встановили, що цей договір припиняється внаслідок закінчення строку на який його було укладено.

Враховуючи викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний та обґрунтований висновок щодо припинення договору оренди та відмови в задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору від 01.11.2003р. в примусовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору.  

Враховуючи, що сторони чітко визначили в п.11.1 договору строки його дії, тобто період часу, обмежений певними датами, то суд апеляційної інстанції вважає за можливе погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що строк дії договору оренди було визначено сторонами саме з 01.11.2003р. по 01.11.2004р., а не на п'ять років, як посилався відповідач.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно з п.п.2.6, 5.7, 10.1 договору у разі припинення договору повернення орендованого майна орендодавцеві здійснюється за актом приймання-передачі; майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі і обов'язок по складанню такого акту покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору; у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані на протязі 3-х діб після закінчення дії договору.

Враховуючи, що докази повернення орендованого майна відповідачем позивачу відсутні, не надавались відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України ні господарському суду, ні апеляційному господарському суду, обов'язок, передбачений договором по поверненню орендованого майна після припинення договору оренди не виконано відповідачем і до теперішнього часу, оскільки з пояснень представника скаржника вбачається, що і на час розгляду справи в апеляційному господарському суді підприємство знаходиться в орендованих приміщеннях, то господарським судом обґрунтовано задоволено вимоги позивача в частині стягнення неустойки, передбаченої п.9.2 розділу 9 договору, на підставі ст..546, ч.1 ст.548 ЦК України в сумі 1240 грн. 02 коп. (за період з 01.12.2006р. по 15.12.2006р.).

Відповідно до п.3.1 договору сторони встановили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць оренди 574,07грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (3.2 договору).

Орендна плата перераховується орендарем не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, таким чином:

- 70% на рахунок балансоутримувача у розмірі 401,85грн.;

- 30% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті районними відділеннями казначейств –у розмірі 172,22 грн. (п.3.3 договору).

Матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, надані в суді апеляційної інстанції свідчать про те, що відповідач не дотримувався вищенаведеного порядку розподілу при перерахуванні сум орендної плати за період з листопада 2004 оку по листопад 2006 року, в результаті чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем  в сумі 10 732 грн. 10 коп. Вищевказана заборгованість та її розрахунки не спростовано відповідачем (скаржником) відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України належними доказами, а саме доказами виконання зобов'язань по повній та своєчасній оплаті вартості орендної плати на умовах, передбачених договором.

Доводи скаржника про те, що його заборгованість перед позивачем становить 6042 грн. 18 коп., як визначено актом звірки від 11.12.2006р. з структурним підрозділом позивача ДФСК “Локомотив” не приймаються, оскільки: по-перше, відсутні будь-які докази в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, підтверджуючи повноваження структурного підрозділу, зокрема, головного бухгалтера на проведення таких дій та на підписання актів звірки по договорам; по-друге, посилання скаржника на зроблені поліпшення орендованого майна пне приймаються, оскільки відсутні будь-які докази, підтверджуючи факт надання орендодавцем згоди на здійснення поліпшення відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, відсутні будь-які правові підстави для проведення будь-яких заліків в зв'язку зі здійсненням поліпшення, відсутні безпосередньо докази здійснення таких поліпшень, крім цього, такі вимоги не було заявлено позивачем в суді першої інстанції, тому вони не можуть бути прийняті відповідно до ст..101 ГПК України.   

Посилання скаржника на лист Дорожнього фізкультурно-спортивного клубу “Локомотив” від 29.10.2004р. № 036/Б не приймаються також в силу вищевикладеного, оскільки ДФСК “Локомотив” не є стороною по договору та відсутні будь-які докази в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, підтверджуючи повноваження структурного підрозділу на внесення змін до договору та відсутні докази звернення скаржника до позивача з заявою про внесення змін до договору в встановленому законом порядку (ст..188 Господарського кодексу України). Докази погашення 10 732 грн. 10 коп. не надавались відповідачем відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України судам обох інстанцій.

Враховуючи викладене, факт відсутності правових підстав знаходження відповідача в орендованому за припиненим договором приміщенні, господарський суд обґрунтовано задовольнив позов в частині зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення, стягнення заборгованості в сумі 10 732 грн. 10 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2007р. по справі № 27/46-07 –залишити без змін; а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбуд” м.Дніпропетровськ –залишити без задоволення.

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               О.В. Джихур

                                                                                                    І.М.Науменко