Постанова

від 15.09.2017 по справі 804/2835/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2017 р. Справа № 804/2835/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Букіна Л. Є.,

за участі:

секретаря судового засідання Червяченко Д.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємство ОСОБА_4 України до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ОСОБА_4 України звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Дніпропетровській області), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.2017 року № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом безпідставно зроблені висновки про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки податковим органом не врахована додаткова угода № 1 від 01.10.2015 року до договору поставки № 01/12-12 від 01.12.2012 року, за якою строк позовної давності збільшений до п'яти років, тобто до 01.10.2017 року, кредиторська заборгованість не є безнадійною заборгованістю, а тому вона не може включатись до складу інших відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, надав пояснення, аналогічні доводам позовної заяви. Під час розгляду справи представником позивача додатково зазначено, що додаткова угода № 1 від 01.10.2015 року до договору поставки № 01/12-12 від 01.12.2012 року надавалась під час проведення перевірки представникам податкового органу, проте вона не була врахована.

Представники відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечували, надали суду письмові заперечення. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представниками відповідача зазначено, що у позивача обліковується кредиторська заборгованість, яка виникла у 2013 році по взаємовідносинам з ТОВ Кійторгпром .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ПП ОСОБА_4 України (найменування ПП Нові Ниви на змінено на ПП ОСОБА_4 України згідно Рішення власника від 21.06.2016 року № 2 (код ЄДРПОУ 34561704) зареєстровано Виконавчим комітетом Ленінської районної ради м.Дніпропетровська 10.08.2006 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра, є платником, зокрема податку на прибуток.

Відповідно до наказу від 01.02.2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області Про проведення документальної планової перевірки ПП ОСОБА_4 України , повідомлення від 02.02.2017 року, направлення на перевірку від 13.02.2017 року проведена планова виїзна перевірка ПП ОСОБА_4 України (код ЄДРПОУ 34561704) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складено акт від 15.03.2017 року № 2256/04-36-14-02/34561704.

ОСОБА_5 перевірки від 15.03.2017 року № 2256/04-36-14-02/34561704 податковим органом встановлені порушення, зокрема пп.14.1.11, п.14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України про заниження податку на прибуток на загальну суму 343 828,00 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 2520,00 за 2016 року на суму 341 308,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято, у тому числі, податкове повідомлення-рішення від 29.03.2017 року № НОМЕР_1, яким ПП ОСОБА_4 України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 429155 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 343828 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 85327 грн.

В адміністративному порядку це податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось.

Порядок та правомірність проведення перевірки позивачем не оскаржується, позивач не згоден із висновками акту перевірки та, відповідно, з прийнятим за результатами перевірки податковим повідомленням-рішенням.

Судом встановлено, що між ТОВ Кійторгпром (Постачальник) та ПП Нові ниви (Покупець) укладено договір поставки № 01/12-12 від 01.12.2012 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати в установлений строк товар у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах договору товар (насіння соняшнику, продукти переробки насіння соняшнику, інші продукті харчування) (т.1 а.с.110-111).

На підтвердження виконання умов договору поставки № 01/12-12 від 01.12.2012 року позивачем надано до суду податкові накладні, видаткові накладні, акти звірки взаєморозрахунків з ТОВ Кійторгпром за грудень 2012 - грудень 2016 року за договором № 01/12-12 від 01.12.2012 року.

Перевіркою встановлено та не заперечується сторонами, що по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками обліковується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з постачальником ТОВ Кійторгпром в сумі 1 896 156, 64 грн.

Також, податковим органом взято до уваги попередні документальні перевірки, а саме ОСОБА_5 від 07.08.2015 року № 259/04-67-22-05/34561704 документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства Нові ниви (код ЄДРПОУ 34561704) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, якою встановлено, що останні операції між контрагентами ПП ОСОБА_4 України та ТОВ Кійторгпром (код ЄДРПОУ 38488534) здійснювалось у жовтні 2013 року (тобто дата виникнення кредиторської заборгованості становить кінець 2013 року).

ОСОБА_5 ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 Цивільного кодексу України).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 статті 259 Цивільного кодексу України).

ПП ОСОБА_4 України та ТОВ Кійторгпром скористались таким правом та уклали додаткову угоду №1 від 01.10.2015 року до договору поставки від 01/12-12 від 01.12.2012 року, яким п. 11.5 викладено у такій редакції: сторони домовилися, що згідно зі ст. 259 Цивільного кодексу Україні, до зобов'язань, випливають з умов даного Договору, встановлюється позовна давність строком в 5 (п'ять) років (т.1 а.с.112).

Разом з цим, зазначена додаткова угода не була надана до перевірки.

Суд не погоджується з твердженнями представника позивача, що додаткова угода є невід'ємною частиною основного договору та була надана до перевірки разом з основним договором, виходячи з такого.

Зі змісту акта перевірки та додатка № 4 до акта перевірки, відсутнє будь-яке посилання на наявність додаткової угоди №1 від 01.10.2015 року до договору поставки від 01/12-12 від 01.12.2012 року.

Акт перевірки від 15.03.2017 року № 2256/04-36-14-02/34561704 підписаний директором та головним бухгалтером підприємства 15.03.2017 року без зауважень, заперечення на акт перевірки не надавались.

Також під час перевірки позивачем не складався перелік документів, які надавались до перевірки. А тому, позивачем не доведено, що додаткова угода №1 від 01.10.2015 року була надана під час проведення перевірки.

Відповідно до п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже, податковим органом під час проведення перевірки правомірно зроблені висновки про пропуск позивачем строків позовної давності за зобов'язаннями ТОВ Кійторгпром за договором поставки від 01.12.2012 року № 01/12-12.

Відповідно до пп.14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

ОСОБА_5 із пп.14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до пункту 5 Підрозділ 4 Особливості справляння податку на прибуток підприємств Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України норми пункту 159.1 статті 159 цього Кодексу не поширюються на заборгованість, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювалися до набрання чинності розділом III цього Кодексу. З метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця такої заборгованості здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною у такому порядку:

порядок урегулювання сумнівної заборгованості, щодо якої заходи із стягнення розпочато до набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Платник податку - продавець зобов'язаний збільшити дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу витрат або відшкодованої за рахунок страхового резерву і у разі, якщо протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) суд не задовольняє позову (заяви) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позову (заяви) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини;

б) сторони договору досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);

в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законом, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого внаслідок такого збільшення, нараховується пеня у розмірах, визначених законом для несвоєчасного погашення податкового зобов'язання. Зазначена пеня розраховується за строк з першого дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого відбулося збільшення витрат, до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення доходу, та сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства починаючи з дати укладення такої мирової угоди.

Якщо в майбутньому (з урахуванням строку позовної давності) такий продавець звертається до суду, то він має право збільшити витрати на суму оскаржуваної заборгованості;

у разі якщо платник податку оскаржує рішення суду в порядку, встановленому законом, збільшення доходу, передбачене цим пунктом, не відбувається до моменту прийняття остаточного рішення відповідним судом;

платник податку - покупець зобов'язаний збільшити доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день з дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором, або визнаної претензією;

б) або 30-й календарний день від дня ухвалення рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом "а" цього пункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповіді на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені законом.

Строки, визначені абзацом "б" цього пункту, застосовуються незалежно від того, розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи з примусового стягнення боргу чи ні.

Зазначене в цьому підпункті збільшення доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" чи "б" цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно чи за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Заборгованість, попередньо віднесена до складу витрат або відшкодована за рахунок страхового резерву, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкових зобов'язань як покупця, так і продавця у зв'язку з таким визнанням.

Відповідно до п.п.134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

ОСОБА_5 із ст. п.135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Тому, за результатами перевірки податковим органом правомірно зроблені висновки щодо заниження позивачем доходу від будь-якої діяльності на загальну суму 1 896 157 грн., а тому відповідно занижено податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 343 828,00 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 2520,00 грн., за 2016 рік на суму 341 308,00 грн. внаслідок не включення до доходу суми кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув.

З огляду на зазначене, у суду відсутні правові підстави для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого ГУ ДФС у Дніпропетровській області 29.03.2017 року № НОМЕР_1, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, відповідно не підлягають присудженню на користь позивача здійснені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства ОСОБА_4 України - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 20.09.2017 року.

Головуючий суддя ОСОБА_6