Ухвала

від 08.11.2017 по справі 826/7216/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7216/17 Головуючий у 1-й інстанції: Векуа Н.Г. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Студія Л-ТБ до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ Студія Л-ТБ звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про: визнання протиправним та скасування рішення від 30.06.2014 №113/26-55-15-08 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку; зобов'язання відповідача поновити в реєстрі платників єдиного податку ТОВ Студія Л-ТБ як платника єдиного податку третьої групи.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з квітня 1999 року ТОВ Студія Л-ТБ є юридичною особою та взятий на облік в органах державної податкової служби як платник єдиного податку третьої групи.

30.06.2014 ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято рішення №113/26-55-15-08 про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ Студія Л-ТБ з 01.07.2017 року на підставі пп. 299.10 ст. 299 ПК України (реєстрація видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування або невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання абз.5 пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу, а саме: діяльність з організації, проведення гастрольних заходів).

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності своїх дій щодо прийняття оскаржуваного рішення, а з наданих суду документів не вбачається, що позивачем надавались/здійснювались послуги за видом діяльності із підтримки театральних і концертних заходів.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу апелянт зазначає, що згідно реєстраційних даних ТОВ"Студія Л-ТБ" здійснювало діяльність за КВЕД 90.2 (діяльність із підтримання театральних і концертних заходів), що не відповідає вимогам п.п.291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПК України. Інших доводів не надано.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає слідуюче.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. Податковим кодексом України чітко встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: 5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Згідно з п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 30.11.2012 року видами діяльності позивача за КВЕД є: 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 74.40.0 рекламна діяльність, 92.11.0 виробництво фільмів, 92.20.0 діяльність у сфері радіомовлення та телебачення, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 74.87.0 надання інших комерційних послуг.

Відповідно до КВЕД-2010 виробництво телевізійних програм відноситься до видів діяльності з наступними кодами: 59.11 виробництво кіно-та відеофільмів, телевізійних програм, 59.12 компонування кіно-та відеофільмів, телевізійних програм.

На виконання зазначених вище норм законодавства в грудні 2012 року позивач зареєстрував зміни видів діяльності відповідно до нового КВЕД 2010, зокрема, ТОВ "Студія Л-ТБ" до ЄДР були включені такі види діяльності як надання в оренду інших машин, устаткування та товарів н.в.і.у. (КВЕД 77.39), 90.02 діяльність із підтримання театральних і концертних заходів ( КВЕД 90.02).

Крім того, відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 02.06.2017 року видами діяльності позивача за КВЕД є: 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів н.в.і.у., 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 59.11 виробництво кіно-та відеофільмів, телевізійних програм, 90.02 діяльність із підтримання театральних і концертних заходів, 59.12 компонування кіно-та відеофільмів, телевізійних програм.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про гастрольні заходи в Україні" від 10.07.2003 №1115-ІV гастрольні заходи - видовищні заходи (фестивалі, концерти, вистави, лекційно-концертні, розважальні програми, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу "Луна-парк" тощо) закладів, підприємств, організацій культури, творчих колективів, у тому числі тимчасових, окремих виконавців за межами їх стаціонарних сценічних майданчиків. Гастрольні заходи, за винятком благодійних гастрольних заходів, проводяться з метою отримання доходів;

гастролери - заклади, підприємства і організації культури, творчі колективи, окремі виконавці, які здійснюють гастрольні заходи на території України;

організатори гастрольних заходів - суб'єкти господарювання, що займаються організацією гастрольних заходів на території України і статутними документами яких передбачено таку діяльність.

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що гастролі проводяться на підставі договорів, укладених відповідно до закону. Порядок організації і проведення гастрольних заходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Основні вимоги до організації та проведення гастрольних заходів на території України регулюються Порядком організації та проведення гастрольних заходів, затвердженим постановою КМУ № 35 від 15.01.2004 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 4 Порядку з метою забезпечення доступності для населення усіх видів послуг у сфері культури, упорядкування організації та проведення гастрольних заходів Міністерство культури Автономної Республіки Крим, Головне управління культури і мистецтв Київської міської держадміністрації, управління культури обласних та Севастопольської міської держадміністрацій ведуть облік гастрольних заходів, що проводяться на відповідній території, шляхом внесення їх до банку даних гастрольних заходів.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що орган, що веде облік, протягом трьох днів після подання відповідно до пункту 5 цього Порядку заявки видає організатору свідоцтво про проведення гастрольного заходу за формою, що затверджується Мінкультури. Проведення гастрольних заходів без свідоцтва не дозволяється.

Однак, відповідачем будь-які підтверджуючі документи щодо проведення позивачем таких заходів ні в запереченнях до позову ні в апеляційній скарзі не згадуються, під час розгляду справи такі документи також і не надані суду.

Водночас, на підтвердження здійснення діяльності за основним видом діяльності (КВЕД 59.11 виробництво кіно-та відеофільмів, телевізійних програм) позивачем надано ряд документів: договори №01/07/12 від 01.07.2012 року, №2512-14 від 25.12.2013, №2712-11 від 27.12.2011, укладених між ТОВ "М.С.Л." (далі-Замовник) та позивачем (далі-Виконавець), відповідно до умов якого замовник доручає, а Виконавець приймає на себе надання послуг з технічного та творчого забезпечення виробництва телевізійних програм, темою яких є розіграші тиражів державної лотереї ("МЕГАЛОТ", "ТІП", "ХТО ТАМ"), які транслюються в режимі прямого ефіру на першому загальнонаціональному телевізійному каналі у час, визначений Замовником спільно із НТКУ, телеканалом "Україна" та із ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія 1+1"; додатки до договорів; акти прийому-здачі робіт по вищевказаних договорах, виписки з банку.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що з наданих суду документів не вбачається, що позивачем надавались/здійснювались саме послуги за видом діяльності із підтримання театральних і концертних заходів, а здійснювалась діяльність з надання послуг в сфері виробництва та телевізійних програм.

Апелянт, як на підставу для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, посилається на абз.3 п.299.10 ст.299 ПК України, на підставі якого податковий орган прийняв самостійне рішення без проведення перевірки та без складання за її результатами акту перевірки.

Колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки , з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п.299.11 ст.299 ПК України).

Наведена норма є нормою імперативної дії та пов'язує анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи не інакше як за рішенням прийнятим на підставі акту перевірки. Законодавець не дає податковому органу альтернативи проведенню перевірки та не встановлює виключень для проведення перевірки.

Така правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2017 року в справі К/800/36639/16.

Водночас, судом встановлено, що жодної перевірки щодо позивача податковим органом не проводилося, акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про виключення з реєстру платників податків єдиного податку, не складалося.

Що стосується посилання контролюючого органу, що згідно відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Студія Л-ТБ здійснювала діяльність за КВЕД 90.2 (діяльність із підтримання театральних і концертних заходів), що не відповідає вимогам пп.291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України, колегія суддів зазначає слідуюче.

Підпунктом 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці): які здійснюють діяльність з організації, проведення гастрольних заходів .

Колегія суддів вважає, що зазначення в Єдиному державному реєстрі певних видів діяльності юридичної особи не означає, що така особа фактично їх здійснює. Сам по собі факт включення до ЄДР таких видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, якщо фактично такі види діяльності не здійснюються, не є підставою для виключення суб'єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку.

Подібної логіки дотримуються і органи ДФС України, зокрема в Листі ГУ ДФС у м. Києві від 30.05.2016 №11935/10/26-15-12-04-18 , останні зазначають: …наявність у Єдиному державному реєстрі або у статуті юридичної особи таких видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, у разі, якщо фактично такі види діяльності не здійснюються не є підставою для відмови у реєстрації платником єдиного податку .

Правомірність такого висновку підтверджується, зокрема, і через розуміння сутності та призначення Класифікації видів економічної діяльності.

Так, згідно розділу 1 Наказу Держспоживстандарту від 11.10.2010 №457, КВЕД - статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів, тощо), проте не завжди адаптована до цього повною мірою, а тому не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричиняє жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов'язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ .

З огляду на викладене слідує, що включення до ЄДР такого виду діяльності як діяльність із підтримання театральних і концертних заходів (код 90.02) за умови, що позивач фактично її не здійснює, не може бути підставою для прийняття рішення про виключення останнього з реєстру платників єдиного податку.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій під час прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ Студія Л-ТБ про визнання протиправним та скасування рішення від 30.06.2014 №113/26-55-15-08 про виключення позивача з реєстру платників податків єдиного податку - належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 08.11.2017 року.

Головуючий суддя: І.В. Саприкіна

Судді: О.В. Карпушова

А.Ю. Кучма