Ухвала

від 08.11.2017 по справі 817/2401/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 р.Справа № 817/2401/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2017р. по справі № 817/2401/16 за позовом Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до ОСОБА_1 реєстрації Харківської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Вексон", про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному), звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 реєстрації Харківської міської ради (далі - ОСОБА_1 реєстрації ХМР), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Вексон" (далі - ТОВ Вексон ), в якому просив зобов'язати державного реєстратора ОСОБА_1 реєстрації ХМР скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Вексон" (код ЄДРПОУ 39620774) про зміну місцезнаходження ТОВ "Вексон" з м.Харків, Московський район, вул. Академіка Павлова, буд.120 на адресу: м. Рівне, вул. Княгині Ольги, 5. (а.с.2-3)

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2017р. по справі № 817/2401/16 у задоволенні адміністративного позову - відмовлено. (а.с.60-64)

Не погодившись із судовим рішенням, ДПІ у м.Рівному подало апеляційну скаргу, в якій , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов. (а.с.75-76)

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнан обов'язковою, колегія суддів на підставі положень ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "Вексон" (код ЄДРПОУ 39620774) було зареєстровано як юридичну особу 04.02.2015 року ОСОБА_1 реєстрації ХМР, юридична адреса: Україна, 61054, Харківська область, м.Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120 (а.с. 4).

Згідно реєстраційних даних ТОВ "Вексон" у серпні 2016 року змінило місцезнаходження з м.Харків, Московський район, вул. Академіка Павлова, б. 120 на м. Рівне, вул. Княгині Ольги, б.5. (а.с.4)

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що в ході відпрацювання суб'єктів господарювання, які змінюють місцезнаходження з інших областей на Рівенську область, співробітником Оперативного управління Головного управління ДФС у Рівненській області був здійснений виїзд за адресою можливого знаходження ТОВ "Вексон" за адресою: м. Рівне, вул. Княгині Ольги, буд. 5. За цією адресою знаходиться офісний центр, який належить ТОВ "Офісний центр "Паркове", яке, в свою чергу, надає такі офісні та інші приміщення в оренду. При цьому, листом від 23.09.2016 року № 2/16 ТОВ "Офісний центр "Паркове" повідомило податковому органу, що ТОВ "Вексон" не орендує приміщення в належній їм будівлі за адресою: м. Рівне, вул. Княгині Ольги, буд. 5. (а.с.5-7)

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у м.Рівному не доведено здійснення порушень прав позивача саме відповідачем - ОСОБА_1 реєстрації ХМР, а тому і підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Вексон" у зв'язку із зміною місцезнаходження відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Положеннями ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, врегульовано положеннями Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №755). При цьому, слід відмітити, що Законом України від 26.11.2015 року № 835-VIII, який набув чинності 01.01.2016 року, викладено в новій редакції Закон №755.

Згідно із п.4 ч.1 ст.1 Закону №755 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Положеннями п.5 ст.1, ч.1 ст.5 та ч.1 ст.6 даного Закону визначено систему органів державної реєстрації та коло осіб, які є державними реєстраторами.

Так, систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб'єкти державної реєстрації.

При цьому, державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус. В свою чергу, державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем вказано у якості відповідача ОСОБА_1 реєстрації Харківської міської ради.

Проте, із матеріалів справи вбачається, що реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" щодо зміни місцезнаходження юридичної особи ТОВ "Вексон" було проведено та внесено до Єдиного державного реєстру 04.08.2016 року за №14801050003065221 приватним нотаріусом ОСОБА_2, а реєстраційна справа ТОВ "Вексон" у паперовій формі зберігається в Управлінні забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради. (а.с.18-19)

Відповідно до п.13 ч.1 ст.1 Закону №755 реєстраційна справа - сукупність документів у паперовій та/або електронній формі, що подавалися для проведення реєстраційних дій.

Згідно із ч.ч.1 та 3 ст.29 даного Закону реєстраційна справа формується в паперовій та електронній формі після внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця і державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу та фізичну особу - підприємця.

Реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб'єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, громадського формування, фізичної особи - підприємця щодо юридичної особи (крім громадського формування) та фізичної особи - підприємця - у виконавчих органах міської ради міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київській, Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях.

Суб'єкт державної реєстрації, який провів реєстраційну дію, протягом трьох робочих днів з дня її проведення надсилає документи, подані для проведення реєстрації, відповідному суб'єкту державної реєстрації, уповноваженому зберігати реєстраційні справи.

В той же час, основні принципи, на яких базується державна реєстрація визначено положеннями ч.1 ст.4 Закону №755, а саме: 1) обов'язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; 2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; 3) врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; 4) державної реєстрації за заявницьким принципом; 5) прийняття документів для державної реєстрації та здійснення державної реєстрації за принципом екстериторіальності в межах України; 6) єдності методології державної реєстрації; 7) об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; 8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; 9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону №755 державний реєстратор: 1) приймає документи; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно із ч.1 ст.14 даного Закону документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації, встановлено положеннями ст.15 Закону №755.

В свою чергу, приписами ст. 25 даного Закону передбачено порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій. Так відповідно до ч.1 ст.25 Закону № 755 державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження"; 3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.12 ст.1 Закону №755 принцип мовчазної згоди у сфері державної реєстрації (далі принцип мовчазної згоди) - принцип, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

Згідно із ч.5 ст.6 Закону №755 втручання будь-яких органів, їх посадових осіб, громадян, юридичних осіб та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Положеннями ч.ч.1, 2 та 6 ст.13 Закону №755 передбачено, що інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених цією статтею, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.

Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем, в тому числі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, - відомостей про проведення такої реєстраційної дії.

До центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, одночасно з відомостями Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію створення юридичної особи та державну реєстрацію фізичної особи - підприємця технічним адміністратором Єдиного державного реєстру забезпечується передача копії заяви про обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційної заяви про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість в електронній формі, якщо такі заяви були подані як додаток до заяви про державну реєстрацію.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру відомостей, в тому числі, щодо:

дата та номер запису про взяття на облік як платника податків та зборів, назва та ідентифікаційний код органу державної фіскальної служби, в якому юридична особа, її відокремлений підрозділ, відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництво, філія іноземної благодійної організації та фізична особа - підприємець перебуває на обліку, - у день отримання відомостей про державну реєстрацію створення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації їх припинення, а також у день взяття на облік органом державної фіскальної служби - у разі зміни їх місцезнаходження;

термін, до якого юридична особа, її відокремлений підрозділ, відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництво, філія іноземної благодійної організації та фізична особа - підприємець перебуває на обліку в органі державної фіскальної служби за місцем попередньої реєстрації, - у день отримання відомостей про державну реєстрацію змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, пов'язаних із зміною місцезнаходження юридичної особи, її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, фізичної особи - підприємця.

При цьому, відповідно до ч.ч.1 та 10 ст.34 Закону №755 рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Згідно із ч.ч.1, 3, 4 та 5 ст.35 даного Закону суб'єкти державної реєстрації за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Засновники (учасники) юридичної особи несуть відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, а також за відповідність перекладу тексту документів у випадках, визначених пунктом 1 частини першої статті 15 цього Закону.

Особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.

Заявник несе відповідальність за відповідність копій документів в електронній формі оригіналам таких документів у паперовій формі.

В свою чергу, у разі якщо під час прийому документів для державної реєстрації або проведення реєстраційних дій у суб'єкта державної реєстрації, державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, вони негайно повідомляють про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів. Повідомлення правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів не є підставою для зупинення розгляду документів або відмови у державній реєстрації. (ч.1 ст.33 Закону №755)

Із аналізу вищевказаних положень, можна дійти висновку, що скасування державної реєстрації змін до установчих документів, внесення запису щодо скасування державної реєстрації може бути здійснено тільки державним реєстратором на підставі: судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи; судового рішення про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи.

При цьому, державному реєстратору не надано право приймати рішення щодо проведення або відмови у проведенні певної реєстраційної дії, а тому якщо до державного реєстратора надійшов необхідний пакет документів, які відповідають вимогам чинного законодавства, то державний реєстратор за відсутності підстав для відмови у проведенні реєстраційної дії зобов'язаний засвідчити певний факт шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Встановлення ж факту відсутності юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням не є законодавчо визначеною підставою для скасування державної реєстрації змін до установчих документів у розумінні положень Закону №755, а державний реєстратор не наділений повноваженнями стосовно самостійного визначення, зміни або скасування місцезнаходження юридичних осіб.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що податковим органом не наведено жодних доводів, підтверджених відповідними доказами, щодо справжності документів, поданих для державної реєстрації відповідних відомостей про зміну місцезнаходження ТОВ Вексон . Так само, не вказано і про будь-які повідомлення правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.

Крім того, колегія суддів відмічає, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч.ч.1 та 3 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Положеннями ст.19-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час звернення до суду із адміністративним позовом) визначено виключний перелік функцій контролюючих органів, серед яких вказано, що контролюючі органи виконують такі функції: звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (п.п.19-1.1.45 п.19-1.1 ст.19-1 Кодексу).

Відповідно до п.п.20.1.37 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час звернення до суду із адміністративним позовом) контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно із п.67.2 ст.67 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час звернення до суду із адміністративним позовом) контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Із змісту вказаних положень вбачається, що законодавцем не віднесено до функцій та завдань податкового органу державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб.

Таким чином, податкові органи мають право звертатися до суду з позовною заявою щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання виключно у випадках, прямо передбачених законом, з метою виконання покладених на них завдань і функцій.

При цьому, суб'єкт владних повноважень для звернення до суду в даному випадку повинен вказати на конкретні порушення законодавства, вчинені відповідачем та обґрунтувати їх належними доказами, оскільки його позовні вимоги обґрунтовані саме порушенням з боку відповідача приписів законодавства.

Тобто, обов'язковою умовою правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав та інтересів особи, яка стверджує про їх порушення або, у випадку звернення до суду суб'єкта владних повноважень, наносити шкоду суспільним відносинам, на захист яких до суду звертається суб'єкт владних повноважень у межах своєї компетенції.

Відтак, за умови недоведеності факту порушення прав податкового органу, контроль за внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань достовірних відомостей щодо місцезнаходження юридичної особи не покладено на контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Також, колегія суддів ззазначає,, що позивачем як не було доведено порушення його прав відповідачем, так і не було доведено, що зміна адреси третьої особи за обставин, які склалися у цих правовідносинах, будь-яким чином порушує права податкового органу, а сама по собі державна реєстрація відомостей, пов'язаних із зміною місцезнаходження юридичної особи, не створює перешкод для здійснення своїх контрольних повноважень податковими органами.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевказане керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2017р. по справі № 817/2401/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5