Постанова

від 07.11.2017 по справі 826/5102/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5102/17 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Чаку Є.В.

Секретар судового засідання: Грабовська Т.О.

За участі представників:

позивача: Гурська Н.П.;

відповідачів: Голіней І.І., Наджарян А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.17р. у справі №826/5102/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укройлпродукт до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати неправомірними дії відповідача зі складання акту опису майна №10 від 07.03.17р.;

визнати нечинним та скасувати рішення відповідача, яке оформлено актом опису майна №10 від 07.03.17р.;

визнати неправомірними дії відповідача щодо вжиття заходів, спрямованих на включення майна ТОВ Укройлпродукт та його обтяжень, внесених до реєстрів обтяжень, скасувати реєстраційні записи, внесені до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна відносно майна юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 37036907, а також зобов'язати відповідача вжити заходів, спрямованих на виключення обтяження майна позивача, описаного у податкову заставу шляхом подання відповідних заяв про припинення обтяження відповідного майна ТОВ Укройлпродукт у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.17р. адміністративний позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо здійснення опису майна позивача шляхом складання опису майна від 07.03.17р. за №10; визнано нечинним та скасовано акт опису майна від 07.03.17р. за №10, складений Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою у частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати у цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що у позивача є податковий борг, у зв'язку з чим контролюючим органом правомірно здійснено заходи щодо опису майна платника податку у податкову заставу.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві відповідно до статті 89 Податкового кодексу України, було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 22.04.16р. №3669/10/26-56-17-25. (а.с.24).

На підставі вказаного рішення, податковим керуючим було здійснено опис майна позивача на загальну суму 355 595,91 грн., про що складено акт № 14 від 02.06.16р. (а.с.25).

У подальшому, на підставі цього ж рішення та у зв'язку із збільшенням суми податкового боргу, податковим керуючим складено акт опису майна №10 від 07.03.17р. на загальну суму 2 301 700 грн., згідно з яким описано: готову продукцію, яка реалізовується підприємством (згідно ЄРПН): газ у кількості 98,00 т на суму 1 151 500 грн. та газойль у кількості 693,00 т на суму 1 150 200,00 грн.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо опису майна згідно акту №10 від 07.03.17р, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з того, що податковим керуючим не дотримано процедуру опису майна; балансова вартість майна перевищує суму податкового боргу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин у справі, ухвалою апеляційного суду від 03.10.17р. витребувано у податкового органу інтегровані картки ТОВ Укройлпродукт станом на момент складання акту опису майна - 07.03.17р., а також письмові пояснення з обґрунтуванням суми боргу станом на 07.03.17р., підстав та періоду його виникнення.

На виконання вимог ухвали суду, відповідачем подано додаткові докази у справі, які відповідно до ст.195 КАС України, долучено апеляційним судом до матеріалів справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням додаткових доказів у справі, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пп.14.1.155 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України ( у редакції, становм на момент виникнення спірних правовідносин) податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.88.1., 88.2. статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення .

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає, зокрема:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.2 статті 89 Податкового кодексу України та п. 1.9 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 10.10.13 №572, зареєстрованого в Мін'юсті 31.10.13. за № 1841/24373 (в редакції чинній на момент складання акту опису майна), з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Відповідно до п. 89.6 Податкового кодексу України, якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

За змістом п. 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Отже, із системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що підставою для здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податку у вигляді опису майна такого платника, є наявність у платника податку непогашеного податкового боргу.

У даному випадку, підставою для складання акту опису майна від 07.03.17р. слугував податковий борг позивача у розмірі 2 281 767,83 грн., у т.ч.: 1 239 690,70 грн. пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства та 1 042 077,13 грн. - ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (а.с. 72-73).

Згідно інтегрованої картки платника податку ТОВ Укройлпродукт станом на 07.03.17р. до заборгованості з ПДВ входили:

- самостійно задекларовані грошові зобов'язання з ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) відповідно до поданої декларації від 19.01.17р. №9267194887 - термін сплати 30.01.17р.;

- самостійно задекларовані грошові зобов'язання з ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) відповідно до поданої декларації від 20.02.17р. №9023869353 термін сплати 02.03.17р.

Заборгованість з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства станом на 07.03.17р. виникла відповідно до узгодженого податкового повідомлення - рішення від 30.06.16р. №0010751406.

Позивачем не заперечується сума податкового боргу у розмірі 2 281 767,83 грн..

Отже, враховуючи наявність податкового боргу у розмірі 2 281 767,83 грн. та вимоги податкового законодавства, відсутні правові підстави для висновку про протиправність дій податкового органу по здійсненню заходів щодо опису майна позивача в рахунок погашення боргу та складання акту опису.

Та обставина, що податковим керуючим було описано майна Товариства у більшому розмірі аніж наявна сума податкового боргу (різниця складає 19 933 грн.), не свідчить про протиправність дій посадової особи відповідача в цілому, оскільки сума перевищення у порівнянні із сумою податкового боргу 2 281 767,83 грн. є несуттєвою. На переконання колегії суддів, така різниця не може слугувати правовою підставою для визнання акту опису майна протиправним в цілому.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що аналізованими нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних та приватних інтересів, встановлені умови та порядок вжиття заходів, спрямованих на погашення податкового боргу. Їх дотримання не може бути підставою для скасування акту опису майна при наявності податкового боргу, сума якого збільшується.

Доводи апелянта про те, що складанню оспорюваного акта передував акт опису майна № 14 від 02.06.16р, не спростовує правомірності дій податкового органу, оскільки заборгованість не погашена, втім значно збільшилась у порівнянні з існуючою на момент опису майна згідно вказаного акту.

За таких обставин, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в оспорюваній частині.

У іншій частині - постанова суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не переглядається, оскільки за правилами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги .

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.17р. у справі №826/5102/17- задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.17р. у справі №826/5102/17 у частині задоволених позовних вимог - скасувати та у цій частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У частині позовних вимог у задоволенні яких відмовлено - постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.17р. у справі №826/5102/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Чаку Є.В.

Повний текст постанови складений: 09.11.17р.