Рішення

від 09.12.2010 по справі 2-33/2010

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 09.12.2010

ЄУ № 2-33/2010

Провадження №2-33/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року Новопсковський районний суд Луганської області в складі головуючого судді Д.С.Тарасова

при секретарі В.В.Півоваровій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в пгт.Новопсков

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, редакції газети Перемога про визнання поширених відомостей недостовірними, завідомо неправдивими та такими, що ганьблять особу та про захист честі, гідності та ділової репутації

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду з позовом про визнання відомостей поширених відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що вона в робочий час керує роботою зі зведення огорожі навколо будинку по вул. Поштовій, 21, на земельній ділянці якого встановлена залізобетонна вишка для розміщення обладнання стільникового зв'язку, яка порушує спокій жителів вулиць Поштова та ОСОБА_7, та може бути шкідлива для їх здоров'я, є неправдивими та такими, що принижують її честь, гідність та ділову репутацію; визнати відомості, поширені відповідачем ОСОБА_2 про її зв'язок з облаштуванням базової станції стільникового зв'язку в центрі селища, що вона знала, що жителі будуть обурені, закидають листами селищну раду, знала, що зведення саме таких базових станцій викликає у людей найбільшу стурбованість, бо пов'язане це з додатковим електромагнітним випромінюванням, яке негативно впливає на здоров'я людей, знала - і все одно дала згоду на будівництво. Що прикриваючись дешевим правом власника на будівництво будь-якого об'єкта на своїй території, вона забула, що будівництво саме такого радіотехнічного об'єкта неможливо без погодження місця його розташування з багатьма державними установами, які здійснюють за ними нагляд, неможливе без затвердження експертизи проекту будівництва та акта прийняття його в експлуатацію, що здійснюється лише спеціальною комісією, яка періодично зобов'язана відстежувати базову станцію та проводити контрольні виміри рівнів електромагнітного випромінювання, і головне, неможливо без погодження з громадою. Що така станція має потужність майже в 2,5 рази більшу від гранично встановленого рівня. Що Новопсковським районним судом в 2008 році вже було прийняте рішення про демонтаж такої ж вежі з котельні № 1 Новопсковтепло . Що вона роботу заступника голови селищної ради, повністю підлаштувала для вирішення своїх проблем: то плитку тротуарну за рахунок селищної ради поклала біля будинку, в якому проживає, то тепер влаштувалась особистим виконробом у ОСОБА_8 і відкрито керує його будівництвом з ранку до вечора; визнати суб'єктивні думки та оціночні судження, поширені відповідачем ОСОБА_2 про справжній цинізмом та наглість, неповагу та хамське ставлення до людей з її боку як посадової особи ОСОБА_9 селищної ради та щодо її особистого життя як такого, що далеке від зразкового, на межі аморальності, та що вона, втративши останні краплі совісті, ще й без кінця у депутати лізе, мабуть вважає що гідна, включаючи назву статті, опубліковану в виданні Новопсковського районного комунального підприємства Редакція газети Перемога № 60 (10318) від 25 липня 2009 року Це вже набридає , такими, що викладені в брутальній, принизливій та непристойній формі; визнати публікацію в виданні відповідача ОСОБА_9 районне комунальне підприємство Редакція газети Перемога № 60 (10318) від 25 липня 2009 року статті відповідача Це вже набридає використанням друкованого засобу масової інформації для втручання в її особисте життя, посяганням на її честь та гідність, зловживанням свободою друкованих засобів масової інформації; зобов'язати відповідача ОСОБА_9 районне комунальне підприємство Редакція газети Перемога опублікувати текст судового рішення.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 позов не визнали, пояснивши,

що діяли в межах права громади вул. Поштова смт. Новопсков на захист своїх інтересів та прав, наполягали на тому, що позивач в робочий час керувала роботою зі зведення огорожі навколо будинку по вул. Поштовій, 21, на земельній ділянці якого встановлена залізобетонна вишка для розміщення обладнання стільникового зв'язку, яка порушує спокій жителів вулиць Поштова та ОСОБА_7, та шкідлива для їх здоров'я. Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 пояснили суду, що вони та інші мешканці вул. Поштова смт. Новопсков неодноразово бачили позивача в робочій час на місці будівництва огорожі навколо будинку № 21 по вулиці Поштова, смт. Новопсков, яка розмовляла з будівниками огорожі та надавала їм вказівки, а приймально- передавальний пристрій мобільного зв'язку є шкідливим для здоров'я мешканців їх вулиці.

Відповідач ОСОБА_10 позов не визнав, оскільки діяв на захист інтересів громади як депутат ОСОБА_9 селищної ради. Відповідач ОСОБА_10 пояснив суду, що інформація, опублікована в виданні газети Перемога № 60 (10318) від 25 липня 2009 року статті відповідача Це вже набридає є достовірною.

Відповідач ОСОБА_6 позов не визнав, оскільки не вбачає порушень прав позивача у зв'язку з публікацією статті. Пояснив суду, що особисто ознайомився з змістом статті перед публікацією та прийняв рішення про її публікацію, оскільки порушені в статті питання мали суспільне значення.

Представник відповідачів ОСОБА_11 пояснив суду, що відповідачі мали право на вільне вираження своїх поглядів та переконань, оціночних суджень, думок, переконань, критичних оцінок певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідачів, не може бути предметом судового захисту.

Представник позивача ОСОБА_8 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, пояснив суду, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, редакція газети Перемога поширювали недостовірну інформацію стосовно позивача, яка порушує право позивача на повагу до його гідності, честі та ділової репутації, обов'язок доведення протилежного покладений на відповідачів за ст. 277 Цивільного Кодексу України. Також, пояснив суду, що відповідачі ОСОБА_2 та редакція газети Перемога образили позивача, принизили її честь, гідність та ділову репутацію зазначеними в позовних вимогах висловленнями, використали друкований засіб масової інформації для втручання в особисте життя позивача, посягання на честь та гідність позивача, та зловжили свободою друкованих засобів масової інформації.

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що в лівому верхньому кутку 4-ї сторінки видання районної газети Перемога № 59 (10317) від 22 липня 2009 року, далі газета, видавцем якого є ОСОБА_9 районне комунальне підприємство Редакція газети Перемога , далі редакція, був опублікований лист начебто підписаний 60-тьма жителями вул. Поштової та ОСОБА_7 смт. Новопсков під назвою А нам здоров'я важливіше , далі лист, в якому зазначені відомості, що ОСОБА_1 в робочий час керує роботою зі зведення огорожі навколо будинку по вул. Поштовій, 21, на земельній ділянці якого встановлена залізобетонна вишка для розміщення обладнання стільникового зв'язку, яка порушує спокій жителів вулиць Поштова та ОСОБА_7, та може бути шкідлива для їх здоров'я.

Також в листі зазначено про попереднє звернення заявників листа до селищної ради та невдоволення отриманою відповіддю голови селищної ради. Дійсно, 28 квітня 2009 року до ОСОБА_9 селищної ради була подана заява, яка була зареєстрована за № 244 від 28 квітня 2009 року, якою заявлено протест в зв'язку з встановленням мережі з високочастотним випромінювачем, в якому вказується на невідомість дії випромінювання на маленьких дітей, в тому числі немовлят та перестарілих пенсіонерів та ветеранів, та заявлено вимогу про скасування рішення про її встановлення, якщо таке рішення приймалось. Дана заява була підписана жителями вул. Поштова та ОСОБА_12 смт. Новопсков. Зі змісту цієї заяви вбачається, що заявники побоюються можливих негативних наслідків встановлення мережі з високочастотним випромінювачем та щодо можливого негативного її впливу на здоров'я близьких та рідних, маленьких дітей, в тому числі немовлят, пенсіонерів та ветеранів, незважаючи на наявність визначених санітарних норм та правил, а також, що названа мережа повинна встановлюватись за згодою та розмовою з громадою вул. Поштова та провулка Кірова.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків жителі вул.Поштова смт.Новопсков повідомили, що відповідні звернення та лист склали відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3. а поширювали відомості викладені в цих зверненні та листі відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом рознесення звернення в квітні 2009 року серед мешканців вул. Поштова та ОСОБА_7 смт. Новопсков по їх оселям та збирання їх підписів.

Відповідач ОСОБА_3 надав лист до Новопсковського районного комунального підприємства Редакція газети Перемога для його подальшого оприлюднення через цей засіб масової інформації.

В зверненні були викладені вищезазначені відомості, які були поширені відповідачами серед жителів вулиць Поштова та ОСОБА_12 смт. Новопсков.

Відповідачі визнали, що наведена інформація в листі, що опублікований в газеті Перемога під назвою А нам здоров'я важливіше носить негативний характер стосовно позивача. Але довести достовірність вказаної інформації щодо ОСОБА_1 не змогли. Допитані в судовому засіданні (за клопотанням відповідачів) свідки підтвердити факти викладені в листі щодо ОСОБА_1 не змогли, повідомлену ними інформацію, про те що ОСОБА_1 знаходячись на земельній ділянці по вул..Поштова смт.Новопсков керувала зведенням огорожі суд вважає припущенням, оскільки жоден із свідків не зміг вказати яким чином ОСОБА_1 керувала зведенням огорожі.

Судом також встановлено, що в лівому нижньому кутку 1 -ї сторінки видання газети № 60 (10318) від 25 липня 2009 року була опублікована стаття під назвою Це вже набридає підписаною депутатом ОСОБА_9 селищної ради ОСОБА_2, якою були поширені щодо ОСОБА_1 відомості та висловлення, які вона вважає образливими та наклепницькими. Зокрема, посилаючись на відомості, поширені у опублікованому листі в зверненні до читачів газети зазначено, що в країні вже давно планує анархія і безлад, але ж всі разом дозволяють цьому процвітати в нашому маленькому селищі. В цій статті ім'я позивача пов'язане з облаштуванням базової станції стільникового зв'язку в центрі селища та зазначено, що вона знала, що жителі будуть обурені, закидають листами селищну раду, знала, що зведення саме таких базових станцій викликає у людей найбільшу стурбованість, бо пов'язане це з додатковим електромагнітним випромінюванням, яке негативно впливає на здоров'я людей, знали - і все одно дають згоду на будівництво. Далі в цій статті наведене риторичне образливе запитання до читачів газети, чи не є це справжнім цинізмом та наглістю з боку посадових осіб ОСОБА_9 селищної ради. Далі в статті зазначено, що прикриваючись дешевим правом власника на будівництво будь-якого об'єкта на своїй території, ОСОБА_13 з ОСОБА_1 забули, що будівництво саме такого радіотехнічного об'єкта неможливо без погодження місця його розташування з багатьма державними установами, які здійснюють за ними нагляд, неможливе без затвердження експертизи проекту будівництва та акта прийняття його в експлуатацію, що здійснюється лише спеціальною комісією, яка періодично зобов'язана відстежувати базову станцію та проводити контрольні виміри рівнів електромагнітного випромінювання, і головне, неможливо без погодження з громадою. Далі зазначено, що така станція має потужність майже в 2,5 рази більшу від гранично встановленого рівня, що Новопсковським районним судом в 2008 році вже було прийняте рішення про демонтаж такої ж вежі з котельні № 1 Новопсковтепло . Далі знову ставиться риторичне образливе запитання до читачів газети, чому і звідки така неповага та хамське ставлення до людей. Далі зазначено, що особисте життя ОСОБА_1 далеке від зразкового, якщо не сказати більше - на межі аморальності, що вона роботу заступника голови селищної ради, за яку, до речі, отримую непогану заробітну плату з бюджету, повністю підлаштувала для вирішення своїх проблем: то плитку тротуарну за рахунок селищної ради поклала біля будинку, в якому проживаю, то тепер влаштувалась особистим виконробом у ОСОБА_8 і відкрито керую його будівництвом з ранку до вечора. І на кінець зазначено, що вона, втративши останні краплі совісті, ще й без кінця у депутати лізу, мабуть вважаю що гідна.

Згідно судово-лінгвістичної експертизи № 056/352-Ь від 28.06.2010 року стаття під назвою Це вже набридає містить негативні відомості про позивача ОСОБА_1, її діяльність, особисті й моральні якості. Лексичними та синтаксичними носіями негативних відомостей є зокрема такі елементи тексту:

1) іменник наглість ( абз.8), що є русизмом в українському тексті; за даними словника сучасної російської мови його російський прототип наглость має таке значення: крайнє дерзкий

и бесстыдньй, нахальньй ;

2) прикметник хамський ( у словосполученні хамське ставлення, абз. 12) значення якого академічний словник української мови в одинадцяти томах тлумачить так: властивий хамові;

алий, грубий, нахабний ;

3)іменник аморальність ( у словосполученні на межі аморальності, абз. 12), що має таке начгння: абстрактний іменник до аморальний

- позбавлений моралі, неморальний .

Носіями негативних відомостей є також наступні вирази та речення, що стосуються особи ОСОБА_1 та дій. які приписуються їй, або групі осіб, до яких вона зараховується:

4) ... і клопоту ніякого, і живі гроші в кишеню капатимуть, тільки, на жаль, знову не громаді , так вона ще й роботу заступника селищного голови... повністю підлаштувала під вирішення власних проблем (абз.12); ККоли ж ви на громаду знайдете час працювати? (абз.20).

Зазначені вирази містять твердження про використання ОСОБА_1 службового становища в корисливих цілях та ігнорування інтересів територіальної громади, яку представляє відповідний орган влади;

5) ...особисте життя ОСОБА_1 далеке від зразкового, якщо не сказати більше- на межі аморальності (абз. 12). Зазначене висловлення містить твердження про порушення ОСОБА_1 норм суспільної моралі;

6) розум, мабуть, катма (абз. 13). Зазначене висловлення містить припущення про відсутність належних розумових здібностей у керівників селищної ради, яких звинувачують у бездіяльності ;

7) втративши останні краплі совісті (абз. 19). Зазначений вираз містить негативну оцінку соціальної поведінки ОСОБА_1

При аналізі конфліктогенного тексту важливо розрізняти наявну в ньому фактологічну і оцінну інформацію, оскільки оцінки можуть вільно поширюватися в суспільстві, якщо вони коректно висловлені. Відповідно до ст.47-1 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири .

У більшості наведених вище висловлень негативні відомості про позивача ОСОБА_1 виражені у формі тверджень, які за граматичними ознаками є розповідними реченнями. Специфічним способом висловлення твердження є риторичне питання- висловлення, що за формальними ознаками має граматичну структуру питання, але відповідь на нього очевидна з контексту чи заздалегідь відома. В аналізованому тексті твердження у формі риторичного питання висловлено в таких реченнях: 1) Чи це не є справжнім цинізмом та наглістю з боку посадових осіб ОСОБА_9 селищної ради? ; 2) Коли ж ви на громаду знайдете час працювати? ; 3) Чому і звідки така неповага і хамське ставлення до людей? .

Також виявлено одне висловлення, яке містить негативні відомості про позивача у формі припущення ( розуму, мабуть, катма ) і одне висловлення, яке містить негативні відомості про позивача у формі оцінного судження ( втративши останні краплі совісті . Оскільки совість вважається однією з фундаментальних людських цінностей, публічне звинувачення в її відсутності чи втраті є образою.

Такими, що порочать особу, чорнять її ділову репутацію, принижують честь і гідність, визнаються відомості, які не відповідають дійсності і містять твердження про порушення особою чинного законодавства, моральних принципів чи норм соціальної поведінки.

Засоби негативної характеристики ОСОБА_1 згідно висновку експерта групуються довкола таких негативних концептів:

1) використання службового становища в корисливих цілях: ...і клопоту ніякого, і живі гроші в кишеню капатимуть, тільки, на жаль, знову не громаді (абз. 6); так вона ще й роботу заступника селищного голови... повністю підлаштувала під вирішення власних проблем (абз. 12); Коли ж ви на громаду знайдете час

1)неморальна поведінка в особистому житті: .. .особисте життя ОСОБА_1 далеке від зразкового, якщо не сказати більше- на межі аморальності (абз.12);

2)порушення норм соціального етикету: справжнім цинізмом та наглістю2 (абз. 8), хамське ставлення (абз.12);

3)невідповідність займаній посаді за рівнем інтелекту: розум, мабуть, катма (абз. 13).

4)негідна соціальна поведінка: втративши останні краплі совісті (абз. 19).

Наявні в тексті аналізованої публікації висловлень, що націлені на зменшення соціальної привабливості особи ОСОБА_1, дає підстави стверджувати, що ця особа стала об'єктом І мовленнєвої агресії як однієї з форм насильства.

Використані мовні засоби та мовленнєві ходи, в їхній сукупності скеровані на те, щоб : творити негативний образ ОСОБА_1, викликати до неї недовіру і неповагу. Якщо не доведено, що зазначені негативні відомості відповідають дійсності, то є всі підстави вашфікувати мовленнєві дії автора тексту як такі, що завдають шкоди діловій репутації принижують честь і гідність ОСОБА_1

Образлива лексика- це слова і вирази, скеровані на умисну образу чи приниження особи, і живання яких порушує норми суспільної моралі.

В наданому для експертного дослідження матеріалі виявлено такі слова, що належать до гозряду образливої лексики: аморальність, наглість, хамський.

Експертом зроблено наступні висновки:

1.Стаття Це вже набридає , опублікована в лівому нижньому кутку 1-ї сторінки видання дайонної газети Перемога № 60 (10318) від 25 липня 2009 року, містить негативні відомості цю позивача, п діяльність, особисті й моральні якості. Засоби негативної характеристики

атишевої Л.А., групуються довкола таких концептів: 1) використання службового становища в корисливих цілях; 2) неморальна поведінка в особистому житті; 3) порушення норм соціального етикету; 4) невідповідальність займаній посаді за рівнем інтелекту; 5) негідна соціальна поведінка.

2.У більшості висловлень негативні відомості про позивача ОСОБА_1 виражені у формі тверджень. Також виявлено одне твердження, яке містить негативні відомості про позивача в

нормі оцінного судження і одне висловлення, яке містить негативні відомості про позивача в формі припущення.

3.Використані в досліджуваному матеріалі мовні засоби та мовленнєві ходи в їхній сукупності скеровані на те, щоб створити негативний образ ОСОБА_1, викликати до неї недовіру і неповагу. Є підстави кваліфікувати мовленнєві дії автора тексту як такі, що завдають шкоди діловій репутації, принижують честь і гідність ОСОБА_1

4. наданому для дослідження матеріалі виявлено такі слова, що належать до розряду оразливої (інвективної) лексики і характеризують особу позивача: аморальність, наглість, камський. Образливий зміст несуть також вирази втративши останні краплі совісті та розуму' мабуть, катма .

5 Словосполучення справжнім цинізмом та наглістю , хамське ставлення , особисте життя далеке від зразкового , на межі аморальності , втративши останні краплі совісті , розуму, мабуть, катма , ще й без кінця у депутати лізе , Мабуть вважає, що вона гідна!!! вживаються

щодо ОСОБА_1, групи осіб, до якої вона зараховується, або щодо дій, які приписуються їй чи зазначеній групі осіб.

6.Словосполучення справжнім цинізмом та наглістю , хамське ставлення , особисте життя далеке від зразкового , на межі аморальності , розуму, мабуть, катма , втративши останні краплі совісті вживаються в негативному оцінному значенні і скеровані на умисну образу чи приниження особи. У практиці лінгвістичних експертиз вони кваліфікуються як такі, що принижують честь, гідність і ділову репутацію.

Вирази ще й без кінця у депутати лізе , Мабуть вважає, що вона гідна!!! є порушенням мовного етикету і правил доброго тону, але їх не можна визнати такими, що принижують честь, гідність і ділову репутацію позивача.

7.У тексті статті, наданої для експертизи, прихованих або маніпулятивних засобів негативної характеристики позивача та приниження її честі, гідності й ділової репутації не виявлено.

8.За жанровими, композиційними та експресивними характеристиками аналізований текстовий матеріал є публіцистичною газетною статтею, що присвячена проблемам місцевого самоврядування.

відповідача ОСОБА_9 районне комунальне підприємство Редакція газети Перемога № 60 (10318) від 25 липня 2009 року статті відповідача Це вже набридає використанням друкованого засобу масової інформації для втручання в її особисте життя, посяганням на її честь та гідність, зловживанням свободою друкованих засобів масової інформації.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Квитанцією про оплату за проведення судової експертизи доведено, що позивач оплатив виконану по справі експертизу в сумі 3200 грн., а тому вказані судові витрати слід стягнути із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.16, ст.23, ст.277, ч.З ст.302 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, редакції газети Перемога про визнання поширених відомостей недостовірними, завідомо неправдивими та такими, що ганьблять особу та про захист честі, гідності та ділової репутації задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, поширену відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що я в робочий час керую роботою зі зведення огорожі навколо будинку по вул. Поштовій, 21, на земельній ділянці якого встановлена залізобетонна вишка для розміщення обладнання стільникового зв'язку, яка порушує спокій жителів вулиць Поштова та ОСОБА_7, та може бути шкідлива для їх здоров'я.

Визнати недостовірною інформацію, поширену відповідачем ОСОБА_2, про зв'язок ОСОБА_1 з облаштуванням базової станції стільникового зв'язку в центрі селища, що вона знала, що жителі будуть обурені, закидають листами селищну раду, знала, що зведення саме таких базових станцій викликає у людей найбільшу стурбованість, бо пов'язане це з додатковим електромагнітним випромінюванням, яке негативно впливає на здоров'я людей, знала - і все одно дала згоду на будівництво. Що прикриваючись дешевим правом власника на будівництво будь-якого об'єкта на своїй території, я забула, що будівництво саме такого радіотехнічного об'єкта неможливо без погодження місця його розташування з багатьма державними установами, які здійснюють за ними нагляд, неможливе без затвердження експертизи проекту будівництва та акта прийняття його в експлуатацію, що здійснюється лише спеціальною комісією, яка періодично зобов'язана відстежувати базову станцію та проводити контрольні виміри рівнів електромагнітного випромінювання, і головне, неможливо без погодження з громадою. Що така станція має потужність майже в 2,5 рази більшу від гранично встановленого рівня. Що Новопсковським районним судом в 2008 році вже було прийняте рішення про демонтаж такої ж вежі з котельні № 1 Новопсковтепло . (Що я роботу заступника голови селищної ради, повністю підлаштувала для вирішення своїх проблем: то плитку тротуарну за рахунок селищної ради поклала біля будинку, в якому проживаю, то тепер влаштувалась особистим виконробом у ОСОБА_8 і відкрито керую його будівництвом з ранку до вечора.

Зобов'язати відповідача ОСОБА_9 районне комунальне підприємство Редакція газети Перемога опублікувати текст цього судового рішення на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й стаття під назвою Це вже набридає , опублікована в виданні газети № 60 (10318) від 25 липня 2009 року, не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти вимог відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3215,33 грн. у рахунок відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14 та редакції газети Перемога по 15 грн. 33 коп. у рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під -ас проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

суддя