Постанова

від 01.11.2017 по справі 910/4182/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року Справа № 910/4182/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач) судді:Нєсвєтової Н.М., Стратієнко Л.В., за участю представників: від прокуратури:Клюге Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні: касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 року у справі№ 910/4182/17 Господарського суду міста Києва за позовомПершого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Софіївсько - Борщагівської сільської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" про визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Перший заступник прокурора Київської області (надалі - прокурор), в інтересах Держави в особі Софіївсько-Борщагівської сільської ради (надалі - Софіївсько-Борщагівська сільрада, орган місцевого самоврядування, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" (надалі - ДК "Славутич", відповідач) про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Софіївська-Борщагівка, в редакції викладеній у позові.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач як замовник будівництва, в порушення ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури села Софіївська-Борщагівка, не виконав обов'язок взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Чабани і не уклав з позивачем відповідний договір.

Відповідач просив у позові відмовити, у відзиві зазначив, що договір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у визначений законом строк не було укладено саме з вини позивача, а на даний час належною стороною договору про пайову участь замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури є Вишнева міська рада, оскільки відповідно до рішення вказаної міськради № 1-01/ХVIII7-8 від 16.02.2017 року затверджено генеральний план м. Вишневе Київської області, розроблений Державним підприємством "Науково-дослідний інститут Містобудування", відповідно до якого офісно-складський комплекс відповідача розташований в адміністративних межах м. Вишневе.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 у справі №910/4182/17 (суддя Князьков В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 року (колегія у складі головуючого судді Андрієнка В.В., суддів: Буравльова С.І., Дідиченко М.А.) позовні вимоги задоволено повністю. Договір пайової участі замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Софіївська-Борщагівка визнано укладеним в редакції, наведеній у позові.

Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 року, прийняти у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, а саме: п.п. 3, 9, 10 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та норми процесуального права, а саме: ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), що призвело до прийняття неправильних судових рішень.

Відповідач надіслав до Вищого господарського суду України клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням його представника - адвоката Осадчого А.М. на лікарняному. Вказане клопотання задоволенню не підлягає, бо підстава, на яку посилається відповідач, не підтверджена жодними доказами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника прокуратури, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що ДК "Славутич" є замовником будівництва офісно-складського комплексу по вул. Велика Кільцева, 102-з, який знаходився в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради та відповідно до декларації Депатаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № КС143152430934 був введений в експлуатацію 31.08.2015 року.

Листом від 07.09.2015 року відповідач звернувся до позивача із проханням укласти договір на пайову участь по введенню зазначеного об'єкту в експлуатацію та його реєстрації.

Позивач, керуючись Порядком залучення коштів замовників на розвиток транспортної та соціальної інфраструктури села, затвердженого рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 8 від 28.09.2012 року, підготував проект відповідного договору та направив його на адресу відповідача. Проте, відповідач не виконав свого обов'язку пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села, у зв'язку з чим позивач вимагав укласти та підписати договір у листах № 524 від 10.11.2015 року, № 69 від 01.02.2016 року, № 969 від 26.08.2016 року, № 148 від 15.02.2017 року, які були залишенні відповідачем без відповіді та виконання.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно зі ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) укладення договору пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є обов'язковим для замовника, який має намір забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті. При цьому, ініціювати укладення такого договору про здійснення пайового внеску до місцевого бюджету має саме замовник будівництва ще до введення в експлуатацію. Суди, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 16.11.2016 року у справі № 3-128гс16, від 30.11.2016 року у справі № 3-1323гс16, вказали, що прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію не звільняє забудовника від обов'язку укласти договір про пайову участь, а ухиляння його від такого обов'язку є порушенням зобов'язання.

Врахувавши, що запропонований позивачем до укладення договір відповідає типовому договору пайової участі, затвердженому рішенням позивача № 8 від 28.09.2012 року, від змісту якого сторони не мають права відступити (ч. 4 ст. 179 ГК України), суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимоги про укладення договору саме в редакції, поданій прокурором.

Доводи відповідача про те, що належною стороною такого договору є Вишнева міськрада, оскільки збудований офісно-складський комплекс по вул. Велика Кільцева, 102-з зараз перебуває в її адміністративних межах, а не в межах Софіївсько-Борщагівської сільради, суди попередніх інстанцій відхилили, зазначивши, що в експлуатацію вказаний комплекс був введений з 31.08.2015 року, саме в адміністративних межах позивача, а тому договір пайової участі і сплата пайового внеску має бути здійснена саме йому.

Вищий господарський суд України вважає, що такі висновки судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах норм матеріального і процесуального права.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення судами вказаних ним норм матеріального та процесуального права Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки такі доводи відповідача ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні скаржником зазначених положень матеріального права, а інші твердження відповідача, зазначені в касаційній скарзі, зводяться до оцінки наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 111 7 ГПК України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції. До того ж, такі доводи були предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, зважаючи на зміст поданої відповідачем апеляційної скарги, і їм надана правильна правова оцінка.

Посилання заявника касаційної скарги на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, відмові у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Вишневої міськради, суд касаційної інстанції відхиляє з тих підстав, що особа залучається до справи в якості третьої особи у разі, коли рішення у справі може вплинути на її права та обов'язки щодо однієї із сторін (ст. 27 ГПК України), в той час як на права чи обов'язки Вишневої міськради рішення у цій справі не може вплинути, оскільки обов'язок відповідача укласти договір та виплатити пайовий внесок виник у відповідача під час перебування забудованої земельної ділянки в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільради.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття неправильного судового рішення у справі Вищим господарським судом України не встановлено, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за розгляд касаційної скарги, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11, 121 1 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 року у справі № 910/4182/17 - без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 року у справі № 910/4182/17.

Головуючий суддяКондратова І.Д. СуддяНєсвєтова Н.М. СуддяСтратієнко Л.В.