Постанова

від 07.11.2017 по справі 921/169/17-г/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року Справа № 921/169/17-г/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі), суддів :Палія В.В., Могил С.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Лановецької райдержадміністрації на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 р. у справі№921/169/17-г/11 господарського судуТернопільської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" доУправління праці та соціального захисту населення Лановецької райдержадміністрації простягнення суми

за участю представників від: позивачаБеліменко О.О.; відповідачаНе з'явилися;

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Управління соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 97 625,78 грн.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.04.2017 р. (суддя Сидорук А.М.), яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 р. (судді: Костів Т.С., Марко Р.І., Желік М.Б.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління праці та соціального захисту населення Лановецької райдержадміністрації про стягнення заборгованості в сумі 97 625,78 грн. - задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції, Управління праці та соціального захисту населення Лановецької райдержадміністрації звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" (надалі - Позивач) протягом 2015-2016 р.р. надавались телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам м. Ланівці та Лановецького району, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Пре соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства".

Судами встановлено, за період 2015 року та 2016 року Публічним акціонерним товариством "Укртелеком", в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" були надані послуги електрозв'язку на пільгових умовах населенню міста Ланівці та Лановецького району на суму 97 625,78 грн. Факт надання цих послуг та фактичне споживання їх відповідними категоріями населення, підтверджується Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг громадянам міста Ланівці та Лановецького району за період 2015- 2016 років всього на суму 97 625,78 грн..

Згідно з п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. №17 (надалі - Положення), підприємства та організації, які надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою " 2-пільга".

На виконання вищезазначених вимог Положення Позивач направляв Відповідачу щомісячно, для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, звіти - як в електронному вигляді, так і поштою (рекомендованими листами з описом вкладення), що підтверджується супровідними листами з доказами відправлення та отримання Відповідачем.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив, що всупереч законодавству, відповідачем не відшкодовано позивачу 97 625,78 грн. витрат за надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що чинним законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Закону України "Про охорону дитинства" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

Листом №31-09010-16-16/24984 від 31.08.2016 р. Міністерство Фінансів України повідомило ПАТ "Укртелеком", що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" не передбачено субвенції з надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв'язку, відтак, надання вказаних пільг може бути здійснено місцевими органами виконавчої влади за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Управління соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації, яке є розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг населення міста Ланівці та Лановецького району Тернопільської області, зобов'язане було здійснювати відшкодування витрат, понесених позивачем, внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення, які проживають на вищезазначеній території, за рахунок державних субвенцій.

Згідно абзацу першого пункту 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійсненні відповідних видатків. Згідно абзацу другого пункту 8 зазначеного вище Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано визначили, що чинним законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.

Та обставина, що Управлінням соціального захисту населення Лановецької райдержадміністрації з Тернопільською філією публічного акціонерного товариства "Укртелеком" договори про відшкодування пільг з оплати телекомунікаційних послуг на 2015-2016 роки не укладалися та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги електрозв'язку, на які надаються пільги, між Тернопільською філією ПАТ "Укртелеком" та розпорядником коштів місцевого бюджету управлінням за 2015-2016 роки (КТКВК 090214) не підписувалися, не впливає на висновки суду з огляду на те, що зобов'язання з відшкодування позивачу витрат, понесених ним внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям осіб в Управління соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації виникло в силу дії норм Бюджетного кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету; укладення окремих договорів про відшкодування пільг з оплати телекомунікаційних послуг Закон не вимагає, так само, як і укладання актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги електрозв'язку.

У п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р. зазначено, що, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

В силу ст.617 ЦК України, з врахуванням рішення Європейського суду з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного Кодексу України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Зазначена вищенаведена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України. У листі від 30.06.2011 р. № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, зокрема, що деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

Таким чином, суди прийшли до вірного висновку, що зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, має ці витрати позивачу відшкодувати за рахунок бюджетних коштів.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, таку як ухвалену при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лановецької райдержадміністрації залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 24.04.2017 р. у справі № 921/169/17-г/11 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б.М. Грек

Судді В.В. Палій

С.К. Могил