Рішення

від 20.10.2017 по справі 910/10348/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2017Справа №910/10348/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕквітіБрок"

до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА"

про стягнення 50 261,33 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Купрієнко В.С., договір від 20.06.2017

Крюков І.І., директор

Від відповідача Жила М.І., довіреність № 10-483/д від 02.08.2016

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕквітіБрок" (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" про стягнення 50 261,33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 порушено провадження у справі № 910/10348/17 та призначено розгляд на 10.07.2017.

10.07.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву.

В судове засідання 10.07.2017 представник відповідача з'явився, надав свої усні пояснення по суті позову.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв'язку з відсутністю представника позивача.

Ухвалою суду від 10.07.2017 розгляд справи призначено на 11.08.2017.

03.08.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи на вимогу ухвали суду.

11.08.2017 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 28.08.2017 розгляд справи призначено на 11.09.2017.

В судовому засіданні 11.09.2017 оголошено перерву до 09.10.2017.

18.09.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про доручення додаткових документів до матеріалів справи.

В судове засідання 09.10.2017 представник позивача з'явився, надав свої усні пояснення по суті позову та просив суд продовжити строк розгляду спору.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав свої усні пояснення по суті позову.

Заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку про необхідність витребування додаткових доказів.

Ухвалою суду від 09.10.2017 продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 20.10.2017.

В судове засідання 20.10.2017 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 20.10.2017 представник відповідача з'явився, надав суду додаткові документи у справі, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 20.10.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач є акціонером відповідача, що підтверджується залученими до позову обмеженими виписками про стан рахунку в цінних паперах, наданих депозитарною установою, станом на 20.10.2014 та 03.08.2015.

10.10.2014 відбулися позачергові загальні збори акціонерів відповідача, оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів №22 від 10.10.2014, на яких було прийнято рішення про виплату дивідендів за 2011-2013 роки, а саме (пункт 9):

- за 2011 рік суму 2181612957,30 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, вирішено направити на виплату дивідендів акціонерам; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн.; встановлено дату складання перелік осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20.10.2014; виплату дивідендів вирішено здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015; перерахування дивідендів іншим акціонерам, крім НАК "Нафтогаз України", вирішено здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства";

- за 2012 рік суму 1427836668,30 грн., що складає 99,98 % чистого прибутку, вирішено направити на виплату дивідендів акціонерам; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн.; встановлено дату складання перелік осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20.10.2014; виплату дивідендів вирішено здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015; перерахування дивідендів акціонерам, крім НАК "Нафтогаз України", вирішено здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства";

- за 2013 рік суму 189799785 грн., що складає 99,95 % чистого прибутку, вирішено направити на виплату дивідендів акціонерам; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн.; встановлено дату складання перелік осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20.10.2014; виплату дивідендів вирішено здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015; перерахування дивідендів акціонерам, крім НАК "Нафтогаз України", вирішено здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

22.07.2015 відбулися загальні збори акціонерів Відповідача, оформлені протоколом загальних зборів акціонерів № 23 від 22.07.2015, на яких було прийнято рішення про виплату дивідендів за 2014 рік, а саме (п. 9):

- за 2014 рік направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100%, але не менший ніж 99,9 % розмір чистого прибутку Товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн.; встановлено дату складання перелік осіб, що мають право на отримання дивідендів - 03.08.2015; виплату дивідендів здійснити у строк з 03.08.2015 по 03.10.2015; перерахування дивідендів акціонерам, крім НАК "Нафтогаз України", вирішено здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем приписів цивільного законодавства, а саме не виконання обов'язку щодо виплати позивачу дивідендів за 2011-2013 з 20.10.2014 по 10.04.2015, та обов'язку щодо виплати дивідендів за 2014 рік, протягом встановленого рішенням Загальних зборів акціонерів від 22.07.2015 р. строку з 03.08.2015 по 03.10.2015.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦК України установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів (ст. 10 Закону України "Про господарські товариства").

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України" (у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Судом встановлено, що позивач є акціонером відповідача, що підтверджується обмеженими виписками про стан рахунку в цінних паперах, наданих депозитарною установою, станом на 20.10.2014 та 03.08.2015.

Статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, до компетенції яких належить, зокрема, затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів).

Відповідно до пункту 6.20 Статуту відповідача рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами відповідача, і відповідно до підпункту 14 пункту 9.1.6 Статуту відповідача до виключної компетенції загальних зборів також відноситься затвердження розміру річних дивідендів.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Відповідно до ч. 5 ст. 30 указаного Закону у редакції, чинній на момент прийняття загальними зборами вищезазначених рішень та виникнення у відповідача обов'язку здійснити виплату - закінчення вставлених рішеннями строків, 10.04.2015 та 03.10.2015 відповідно, для виплати дивідендів товариство в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, перераховує дивіденди Центральному депозитарію цінних паперів на рахунок, відкритий у Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках для зарахування на рахунки депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів для їх подальшого переказу депозитарними установами на рахунки депонентів або сплати депонентам іншим способом, передбаченим договором, а також для їх подальшого переказу депозитаріями-кореспондентами особам, які мають права на отримання доходів та інших виплат відповідно до законодавства іншої країни.

Доказів, що відповідачем було виплачено належну позивачу суму дивідендів у строки, встановлені вищезазначеними рішеннями загальних зборів, та у порядку, передбаченому законодавством, чинним на момент виникнення спірних відносин, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", отримання дивідендів - це право учасника.

Посилання позивача на відсутність у нього виникнення обов'язку перерахувати дивіденди відповідачеві в зв'язку із відсутністю письмової вимоги відповідача, судом оцінюється критично, оскільки до обов'язків учасника визначених у ст. 11 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 29 Закону України "Про акціонерні товариства", не входить обов'язок акціонера висувати до емітента письмову вимогу щодо отримання нарахованих дивідендів.

При цьому, судом враховано, що захист цивільних прав та інтересів відповідно до ст. 16 ЦК України повинен відбуватися у встановленому договором або законом порядку, і станом на момент звернення позивача до суду редакція до ч. 5 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" змінила редакцію та звучить таким чином, що акціонерне товариство в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснює виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам.

Відтак, позивач за законом на власний вибір вправі вимагати виплати дивідендів безпосередньо на свою користь.

Заперечення відповідача, що вищезазначеними рішеннями загальних зборів акціонерів було встановлено чіткий проміжок у часі, протягом якого позивач повинен був реалізувати своє право на отримання дивідендів, але він його не реалізував, тому наразі права вимагати виплати дивідендів не має, судом відхиляються, оскільки законодавством права позивача, не звужуються і не обмежуються.

Натомість відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відтак, зобов'язання відповідача з виплати дивідендів за спірний період наразі не є припиненими.

Відповідач кількість акцій по яким слід виплатити дивіденди, та обрахований позивачем розмір дивідендів не спростував.

Розрахунок заборгованості з виплати дивідендів судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним; розмір заборгованості є доведеним залученими до справи доказами, та зокрема, вищеописаними виписками по рахункам з цінних паперів та рішеннями загальних зборів, а також відсутністю їх спростування з боку відповідача.

Судом встановлено, що відповідач у встановлені рішеннями загальних зборів строки дивіденди позивачу не виплатив, і обґрунтованих підстав такої невиплати спірної суми дивідендів не довів, натомість у наданому відзиві невиплату дивідендів фактично підтвердив.

Наявність у відповідача заборгованості з виплати дивідендів у сумі 46235,61 грн., яка не була погашена на час подання позову, та залишається непогашеною на даний час, матеріалами справи підтверджується.

Відтак, з огляду на все наведене, позовні вимоги про стягнення заборгованості з виплати дивідендів у сумі 46235,61 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов'язання і виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 13 січня 2015 р. у справі N 6-3019цс15.

Прийняття рішення про виплату дивідендів є виконанням товариством свого корпоративного обов'язку з розподілу отриманого товариством прибутку, зокрема, між акціонерами на частини (дивіденди), які виплачуються акціонерам з розрахунку на одну належну акцію певного типу та/або класу, та оскільки ч. 1 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" імперативно встановлює, що товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами, то зобов'язання з виплати дивідендів після прийняття товариством відповідного рішення є грошовим зобов'язанням.

Отже, невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України. Аналогічну правову позицію викладено у п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".

Посилання відповідача на судову практику у спорах про стягнення дивідендів з одночасним заявленням до стягнення санкцій за ст. 625 ЦК України (рішення місцевого суду, апеляції та касації) судом відхиляються, оскільки норми ГПК України не передбачають застосування прецедентів, а під визначені ст. 35 ГПК України умови, щодо встановлення наданими Відповідачем судовими рішенням обставин, які не потребують доведення, то надані судові рішення не підпадають.

Розрахунок втрат від інфляції в розмірі 1843,72 грн. та 3% річних в розмірі 2182,00 грн. судом також перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним.

Враховуючи вище зазначене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЕквітіБрок підлягають задоволенню.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю УКРНАФТА (04053, м. Київ, Несторівський провулок, 3-5, ідентифікаційний номер 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕквітіБрок (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 20, ідентифікаційний номер 33637599) заборгованість по виплаті дивідендів в розмірі 46235 (сорок шість тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 64 коп., інфляційні втрати в розмірі 1843 (одна тисяча вісімсот сорок три) грн. 72 коп, 3% річних в розмірі 2182 (дві тисячі сто вісімдесят дві) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.2017

Суддя Мельник В.І.