Рішення

від 02.11.2017 по справі 910/15468/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2017Справа №910/15468/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-Сервісна Компанія Еско-Північ

до Товариства з обмеженою відповідальністю РЗ Енерджи

про стягнення 5751388,57 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Насупа О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - Лень Ю.В. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-Сервісна Компанія Еско-Північ звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю РЗ Енерджи про стягнення заборгованості в розмірі 5751388,57 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №ПГ01-05-22 від 22.05.2017 купівлі-продажу природного газу в частині своєчасної та повної оплати поставленого позивачем газу.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3950504,08 грн. основного боргу, 20714,86 грн. 3% річних, 15220,88 грн. інфляційних втрат, 172623,13 грн. пені та 1592325,62 грн. штрафу, за порушення останнім зобов'язання із своєчасної оплати поставленого за договором газу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача відзиву на позов не надав, проте в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Вказував, що відповідачем дійсно було отримано зазначений газ, який частково оплачено. Повний розрахунок відповідач не може провести у зв'язку з тим, що відповідачем отриманий газ було перепродано третім особам, які не здійснили повного розрахунку за отриманий товар, внаслідок чого у відповідача відсутні кошти для остаточного розрахунку з позивачем. Кім того, заявив клопотання про залучення до розгляду справи в якості третіх осіб його контрагентів - кінцевих споживачів поставленого позивачем газу.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

В той же час, суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів в обґрунтування необхідності залучення кінцевих споживачів поставленого позивачем газу, також відповідачем не доведено суду, що прийняте господарським судом рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки контрагентів відповідача, а відтак заявлене відповідачем клопотання про залучення третіх осіб задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Енерго-Сервісна Компанія Еско-Північ (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю РЗ Енерджи (далі - відповідач, покупець) було укладено Договір №ПГ01-05-22 купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - оплатити і прийняти на умовах цього договору природний газ. При цьому покупець не є кінцевим споживачем природного газу (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.4 Договору, обсяги та місяці поставки газу по цьому договору зазначаються в додаткових угодах до даного договору.

Ціна та загальна вартість газу визначаються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору (п.2.1 Договору).

Згідно з п.2.3 Договору, строки та порядок розрахунків за газ визначаються сторонами на кожен місяць поставок газу окремо, та зазначаються в додаткових угодах до даного договору.

За умовами п.3.1 Договору, порядок обліку газу здійснюється на пунктах виміру, які знаходяться на пунктах прийому-передачі газу в газотранспортну систему України.

Передачу покупцю фактичних обсягів газу за звітний місяць сторони оформлюють актом прийому-передачі газу (п.3.4 Договору).

Відповідно до п.п.4.2.1, 4.2.2 Договору, покупець зобов'язаний прийняти природний газ у ВТТ в обсягах та на умовах, передбачених додатковими угодами до даного договору. Оплатити продавцю вартість газу, що передається, на умовах, визначених розділом 2 цього договору.

Згідно з п.4.2.4 Договору, покупець зобов'язаний, по закінченню місяця передачі газу, в термін до 5-ти календарних днів підписати з продавцем оригінали актів приймання-передачі, що підтверджують фактично отриманий обсяг газу.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що при порушенні покупцем строків розрахунків, обумовлених розділом 2 цього договору, покупець сплачує на користь продавця, окрім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення. Пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, а також додатково штраф у розмірі 5% від вартості об'єму газу, який передається у відповідному місяці поставки, а у разі прострочення платежу на строк понад 10 календарних днів - додатково штраф у розмірі 10% від вартості об'єму газу, який передається у відповідному місяці поставки.

Відповідно до п.8.1 Договору, цей договір складений в двох примірниках, вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Додатковою угодою №1 від 22.05.2017 до Договору купівлі-продажу природного газу №ПГ01-05-22 від 22.05.2017 сторони погодили поставку газу видобутку червня 2017 року в обсязі 500,000 тис. м куб. загальною вартістю 3450000 грн. разом з ПДВ.

Пунктом 2 вказаної Додаткової угоди сторони погодили порядок розрахунків за поставлений газ:

- 30% вартості природного газу, що передається - проводиться у вигляді попередньої оплати, терміном до 09.06.2017;

- 40% вартості природного газу, що передається - проводиться у вигляді попередньої оплати, терміном до 16.06.2017;

- 30% вартості природного газу, що передається (остаточний розрахунок) - проводиться у вигляді попередньої оплати, терміном до 23.06.2017.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи Акту прийому-передачі природного газу від 30.06.2017 позивач передав, а відповідач прийняв обумовлений договором природний газ у кількості 500,000 тис. м куб. на загальну суму 3450000 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності спорів стосовно кількості або вартості переданого позивачем газу матеріали справи не містять.

В той же час, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем розрахунки за поставлений газ проводились із порушенням встановлених договором строків оплати газу, зокрема, відповідачем було сплачено 500000 грн. 09.06.2017 відповідно до платіжного доручення №2, 300000 грн. 13.06.2017 відповідно до платіжного доручення №10, 100000 грн. 14.06.2017 відповідно до платіжного доручення №15, 135000 грн. 14.06.2017 відповідно до платіжного доручення №16, 500000 грн. 20.06.2017 відповідно до платіжного доручення №24, 300000 грн. 20.06.2017 відповідно до платіжного доручення №23 та 470000 грн. 21.06.2017 відповідно до платіжного доручення №27.

Таким чином, станом на 23.06.2017 - кінцеву дату оплати відповідачем газу за червень 2017 року, останнім було здійснено оплату газу в розмірі 2305000 грн., що на 1145000 грн. менше від суми поставленого позивачем газу - 3450000 грн.

В подальшому відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого газу на загальну суму 695000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №39 від 03.07.2017 на суму 135000 грн., №44 від 04.07.2017 на суму 265000 грн., №46 від 05.07.2017 на суму 200000 грн., №47 від 06.07.2017 на суму 95000 грн.

Разом з тим, між сторонами було підписано Додаткову угоду №2 від 19.06.2017, до Договору купівлі-продажу природного газу №ПГ01-05-22 від 22.05.2017 відповідно до якої сторони погодили поставку газу видобутку липня 2017 року в обсязі 1020,000 тис. м куб. загальною вартістю 7165504,08 грн. разом з ПДВ.

Пунктом 2 вказаної Додаткової угоди сторони погодили порядок розрахунків за поставлений газ:

- 30% вартості природного газу, що передається - проводиться у вигляді попередньої оплати, терміном до 07.07.2017;

- 40% вартості природного газу, що передається - проводиться у вигляді попередньої оплати, терміном до 14.07.2017;

- 30% вартості природного газу, що передається (остаточний розрахунок) - проводиться у вигляді попередньої оплати, терміном до 26.07.2017.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи Акту прийому-передачі природного газу від 31.07.2017 позивач передав, а відповідач прийняв обумовлений договором природний газ у кількості 1020,000 тис. м куб. на загальну суму 7165504,08 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності спорів стосовно кількості або вартості переданого позивачем газу матеріали справи не містять.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем розрахунки за поставлений газ проводились із порушенням встановлених договором строків оплати газу, зокрема відповідачем було сплачено 45000 грн. 07.07.2017 відповідно до платіжного доручення №48, 360000 грн. 07.07.2017 відповідно до платіжного доручення №49, 45000 грн. 11.07.2017 відповідно до платіжного доручення №50, 400000 грн. 17.07.2017 відповідно до платіжного доручення №55, 150000 грн. 18.07.2017 відповідно до платіжного доручення №57, 345000 грн. 19.07.2017 відповідно до платіжного доручення №59, 200000 грн. 21.07.2017 відповідно до платіжного доручення №65, 350000 грн. 24.07.2017 відповідно до платіжного доручення №66, 450000 грн. 25.07.2017 відповідно до платіжного доручення №67 та 400000 грн. 26.07.2017 відповідно до платіжного доручення №68.

Таким чином, станом на 26.07.2017 - кінцеву дату оплати відповідачем газу за липень 2017 року, останнім було здійснено оплату газу в розмірі 2745000 грн., що на 4420504,08 грн. менше від суми поставленого позивачем газу - 7165504,08 грн.

В подальшому відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого газу на загальну суму 920000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №73 від 01.08.2017 на суму 300000 грн. та №74 від 03.08.2017 на суму 470000 грн.

Таким чином, відповідачем розрахунки за поставлений природний газ проведено не в повному обсязі та з порушенням строків, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та не заперечується відповідачем. Так заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю РЗ Енерджи за поставлений газ перед позивачем станом на 08.09.2017 склала 3950504,08 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт існування заборгованості в розмірі 3950504,08 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених норм позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 15220,88 грн. інфляційних втрат та 20714,86 грн. трьох відсотків річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох відсотків річних судом встановлено, що позивачем при здійсненні вказаних нарахувань допущено арифметичні помилки, зокрема останнім при розрахунку інфляційних втрат не враховано дефляцію, тож провівши власний перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 20714,86 грн. та інфляційних втрат в сумі 970,81 грн.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 172623,13 грн. та штрафу в сумі 1592325,62 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що при порушенні покупцем строків розрахунків, обумовлених розділом 2 цього договору, покупець сплачує на користь продавця, окрім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення. Пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, а також додатково штраф у розмірі 5% від вартості об'єму газу, який передається у відповідному місяці поставки, а у разі прострочення платежу на строк понад 10 календарних днів - додатково штраф у розмірі 10% від вартості об'єму газу, який передається у відповідному місяці поставки.

Разом з тим, відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства, а відтак вказані суми підлягають стягненню з відповідача

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, зокрема виконання передбачених договором зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем газу.

На підставі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РЗ Енерджи (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, буд. 25-Б; ідентифікаційний код 37827169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-Сервісна Компанія Еско-Північ (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, буд. 10-А, 5 пов., офіс 518; ідентифікаційний код 30732144) 3950504 (три мільйона дев'ятсот п'ятдесят тисяч п'ятсот чотири) грн. 08 коп. заборгованості, 20714 (двадцять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 86 коп. 3% річних, 970 (дев'ятсот сімдесят) грн. 81 коп. інфляційних втрат, 172623 (сто сімдесят двi тисячi шістсот двадцять три) грн. 13 коп. пені, 1592325 (один мільйон п'ятсот дев'яносто двi тисячi триста двадцять п'ять) грн. 62 коп. та 86057 (вісімдесят шість тисяч п'ятдесят сім) грн. 09 коп. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 07.11.2017

Суддя Я.В. Маринченко