Рішення

від 06.11.2017 по справі 920/839/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.11.2017 Справа № 920/839/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Галузеве підприємство Промсервіс (м. Суми)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Сумська силікатна цегла (м. Суми)

про стягнення 112345 грн. 17 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - ОСОБА_1,

ОСОБА_2

У засіданні брали участь секретар судового засідання - Мудрицька С.Ю.

В судовому засіданні 30.10.2017 було оголошено перерву до 06.11.2017.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку у сумі 112345 грн. 17 коп. за неналежне виконання умов укладеного між сторонами 01.01.2016 договору постачання природного газу № 1.2567.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у попередньому судовому засіданні.

Позивач подав заяву від 06.11.2017 про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 37519 грн. 29 коп. Суд приймає заяву до розгляду, оскільки право на її подання передбачено ст. 22 ГПК України.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Суд визнав клопотання правомірним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що проти позовних вимог заперечує.

Представники відповідача в судовому засіданні усно зазначили, що проти позовних вимог заперечують. Крім того, представники відповідача зазначили, що позивач до відповідача не звертався з жодними актами-претензіями.

В поясненнях ПАТ Сумигаз від 30.10.2017 було зазначено, що фактичне споживання відповідачем природного газу за період вересня-грудня 2016 року відбувалось за наявності підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2016 між сторонами було укладено договір постачання природного газу № 1.2567 (надалі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору позивач зобов'язується поставити відповідачу природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому цим Договором, а відповідач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених цим Договором.

Розділом 2 Договору передбачено, що позивач повинен передати відповідачу природний газ у наступних запланованих обсягах: у вересні 2016 року - 45 тис.куб.м., у жовтні 2016 року - 35 тис. куб.м., у листопаді 2016 року - 35 тис.куб.м., у грудні 2016 року - 35 тис. куб.м.

Як зазначає позивач та підтверджує ПАТ Сумигаз , відповідачем не було скориговано обсяги природного газу та було спожито у вересні - 29,273 тис.куб.м., у жовтні - 27,213 тис.куб.м., у листопаді - 45,313 тис. куб.м., у грудні - 15,742 тис. куб.м.

Пунктом 8.4 Договору (розділ 8 відповідальність сторін) передбачено, що в разі невибірки або перевищення відповідачем підтвердженого місячного планового обсягу газу більше ніж на 5% без попереднього узгодження з позивачем, відповідач сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невикористаного або понаднормово спожитого природного газу.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 37519 грн. 29 коп. неустойки за вересень, жовтень та грудень 2016 року.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки:

Позивач фактично просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у виді неустойки за неналежне виконання Договору, нарахування якої передбачено главою 26 ГК України.

Однак при оцінці правовідносин, які виникли між сторонами суд виявляє справжню правову природу понять, які зазначені сторонами у Договорі, незважаючи на їх найменування ( неустойка , збитки ), а виходячи із правової природи таких понять і залежно від установлених результатів робить відповідні правові висновки.

Згідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання - забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень ймовірності виконання.

Главою 25 ГК України передбачено можливість стягнення збитків, а саме згідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Відшкодування збитків є способом відновлення майнового стану суб'єкта господарського права за рахунок іншого суб'єкта-правопорушника, тобто цей спосіб має передусім компенсаційну функцію.

Згідно ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Також, правовідносини між сторонами регулюються Правилами постачання природного газу, які затверджено Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496 (надалі - Првила).

Згідно розділу 1 Правил зазначено, що ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.

Крім того, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил.

Згідно до розділу 6 Правил відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем). У цьому випадку постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику не здійснюється, якщо фактичний обсяг споживання в розрахунковому періоді відрізняється від підтвердженого обсягу природного газу не більше ніж на плюс або мінус 5 %.

В той же час, пунктом 8.4 Договору передбачено, що в разі невибірки або перевищення відповідачем підтвердженого місячного планового обсягу газу більше ніж на 5% без попереднього узгодження з позивачем, відповідач сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невикористаного або понаднормово спожитого природного газу.

Суд дійшов висновку, що на виконання Закону України Про ринок природного газу відповідним органом державної влади були прийняті Правила, які є обов'язковими для сторін при укладенні Договору та виконанні його умов. Правилами, а саме розділом 6, передбачено право позивача на стягнення збитків. Сторонами вищезазначена норма продубльована в п. 8.4 Договору під поняттям неустойка . Тому, понняття, яке містисться у вищезазначеному пункті Договору, за правовою природою є збитками, підстави і порядок нарахування яких передбачений Правилами. В даному випадку правова природа таких збитків не може тлумачитись як поняття неустойка .

Також, пунком 3 розділу 6 обов'язкових для сторін Договору Правил встановлено порядок вирішення питання між сторонами стосовно збитків, а саме, що за результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія. Форма акта-претензії є довільною. Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов'язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.

Суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів дотримання процедури відшкодування збитків, яка встановлена Правилами. Позовні вимоги є передчасними, оскільки відповідачу не було встановлено строку для відшкодування збитків позивача у вищезазначеному порядку, який встановлений обов'язковими для сторін Договору Правилами. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що ним був закуплений газ, який повинен був бути використаний відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки у сумі 37519 грн. 29 коп. є неправомірною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК Українит при відмові у позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову - відмовити.

Повне рішення складено 08.11.2017.

Суддя ОСОБА_3